Рішення

від 21.05.2024 по справі 918/311/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/311/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: фізичної особи - підприємця Чарук Тетяни Федорівни

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Тойс Опт"

про: стягнення в сумі 33 697,02 грн

тар судового засідання: С.Коваль

від позивача: О.Скрипчук

від відповідача: не з`явився

ОПИС СПОРУ

Фізична особа - підприємець Чарук Тетяна Федорівна звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Тойс Опт" про стягнення 51 108,56 грн, з яких: 40 400,80 грн основний борг, 4 694,24 грн пеня, 6 196,22 грн 40% річних, 817 30 грн інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що фізична особа - підприємець Чарук Тетяна Федорівна та Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Тойс Опт" уклали договір поставки № 1/23 від 02 листопада 2023 року, за умовами якого позивач зобов`язується поставляти окремими партіями та передавати у власність відповідача товари, а відповідач зобов`язаний прийняти та оплачувати їх.

Відповідно до специфікації постачальник передав для покупця товар на загальну суму 173 654,10 грн.

В грудні 2023 року відповідачем було здійснено повернення на позивачу товар на суму 113 253,30 грн без надання товаросупровідних документів.

Відповідач перерахував на рахунок позивача 20 000,00 грн, станом на час подання позову сума заборгованості за поставлений товар становила 40 400,80 грн.

Згідно з нормами статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач нарахував відповідачу 6 196,22 грн відсотків річних та 817,30 грн інфляційних втрат.

Також, керуючись положеннями пункту 8.2. договору позивач нарахував відповідачу 4 694,24 грн пені.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 23 квітня 2024 року.

Ухвалою суду від 23 квітня 2024 року розгляд справи відкладено на 21 травня 2024 року.

20 травня 2024 року позивачем подано заяву про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач вказує, що після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено частину заборгованості в розмірі 20 000,00 грн, у зв`язку з чим позивач зменшує позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, та просить стягнути 20 400,80 грн основного боргу, 4 694,24 грн пені та 817,30 грн інфляційних втрат.

Разом з тим позивачем збільшено позовні вимоги в частині стягнення відсотків річних, оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 7 784,68 грн відсотків річних.

Згідно з правилами статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки розгляд справи по суті не розпочато, суд вважає за необхідне прийняти вказану заяву до розгляду.

Таким чином, станом на даний час предмет позову становлять вимог про стягнення: 20 400,80 грн основного боргу, 4 694,24 грн пені, 817,30 грн інфляційних втрат та 7 784,68 грн відсотків річних.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

2 листопада 2023 року фізична особа - підприємець Чарук Тетяна Федорівна (позивач/постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Тойс Опт" (відповідач/покупець) уклали договір поставки № 1/23, відповідно до предмету якого на умовах визначених договором постачальник зобов`язується поставляти окремими партіями та передавати у власність покупцю товари, а покупець зобов`язаний приймати та оплачувати їх. Асортимент товару визначається на підставі прайс-листів та/або каталогів, наданих постачальником, котрі не додатками до договору. Товар передасться постачальником частинами - товарними партіями. Розмір товарної партії визначається видатковій накладній, яку виписує постачальник на підставі замовлення поданого покупцем та погодженої постачальником.

Згідно з умовами пунктів 2.1.-2.2. договору, ціни на товар визначаються постачальником самостійно. Остаточні ціни на товар зазначаються в накладних на партію товару, які є невід`ємними частинами даного договору. Загальна сума договору визначається як сума всіх накладних, за якими був переданий товар в період дії договору.

Згідно з умовами пунктів 5.1. - 5.5. договору, постачальник повинен поставити товар покупцю у строк погоджений сторонами як строк поставки. Поставка товару здійснюється на умовах ЕХW (Іпкотермс 2010) за місцезнаходженням складу постачальника, а саме: Волинська область, Луцький р-н, с. Великий Омеляник, вул. Нагірна, 1А, якщо інше не зазначено в специфікації. Датою поставки є дата виписки видаткової накладної. Поставка товару здійснюється силами покупця та за його рахунок. Покупець отримує товар самостійно (власним транспортом, за допомогою уповноваженої особи) та\або через перевізника, а також із залученням спеціальних логістичних служб\служб доставки.

Згідно з умовами пункту 6.6. договору, право власності та ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з моменту передання йому товару.

Відповідно до пункту 7.1. договору, оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника у національній валюті України - гривні.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що строки оплати на кожну партію товару погоджується сторонами в специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

Разом з тим, згідно пункту 8.2. договору, при порушенні строку оплати, визначеного сторонами в специфікації до цього договору, покупець несе відповідальність згідно чинного законодавства України, а саме: сплачує постачальнику за весь термін прострочення платежу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на кожний такий день, штраф у розмірі 40% річних від суми заборгованості та інфляційні втрати.

Специфікацією №1/2023 від 2 листопада 2023 року сторони погодили найменування товару, асортимент, кількість, його ціну та строки оплати поставленого товару (не пізніше 8 грудня 2023 року).

Згідно з видатковими накладними №ВЖ000000913 від 3 листопада 2023 року та №ВЖ000001190 від 10 листопада 2023 року позивач поставив відповідачу товару на суму 173 654,10 грн.

Разом з тим позивач вказує, що у грудні 2023 року відповідач повернув частину товару на суму 113 253,30 грн, докази вказаних обставин в матеріалах справи відсутні, а проте позивач зазначає вказані обставини у своєму позові та здійснює облік такого повернення, про що свідчить наданий позивачем акт звірки.

З урахуванням наведеного всього позивач передав у власність відповідачу товар на суму 60 400,80 грн.

Позивач вказує, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 20 000,00 грн (до пред`явлення позову), та 20 000,00 грн (після пред`явлення позову) таким чином залишок заборгованості за поставлений товар становить 20 400,80 грн, докази оплати якої матеріали справи не містять.

Разом з тим, згідно з умовами пункту 8.2. договору, при порушенні строку оплати, визначеного сторонами в специфікації до цього договору, покупець несе відповідальність згідно чинного законодавства України, а саме: сплачує постачальнику за весь термін прострочення платежу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на кожний такий день, штраф у розмірі 40% річних від суми заборгованості та інфляційні втрати.

Керуючись положеннями пункту 8.2. договору, позивач за період з 09 грудня 2023 року по 13 березня 2024 року нарахував відповідачу 4 694,34 грн пені.

Також керуючись положеннями статті 625 ЦК України позивач за період з 9 грудня 2023 року по 16 травня 2024 року нарахував відповідачу 7 784,68 грн 40 % річних та 817,30 грн інфляційних втрат.

З позову, договору поставки та розрахунку позивача видно, що 40 % річних розраховано за прострочення грошового зобов`язання в порядку статті 625 ЦК України.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин суд робить висновок, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем товару порушеними.

Як унормовано положеннями статті 11 ЦК України та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно видаткових накладних №ВЖ000000913 від 3 листопада 2023 року та №ВЖ000001190 від 10 листопада 2023 року позивач поставив відповідачу товар на суму 173 654,10 грн.

Разом з тим позивач вказує, що у грудні 2023 року відповідач повернув частину товару на суму 113 253,30 грн, докази вказаних обставин в матеріалах справи відсутні, що позбавляє суд можливості встановити конкретну дату повернення товару, однак позивач зазначає вказані обставини у своєму позові та здійснює облік такого повернення. Також, матеріали справи не містять заперечень/відмови позивача від отримання поверненого товару.

З врахуванням наведеного суд вважає встановленими обставини, що загальна вартість товару поставленого позивачем відповідачу становить 60 400,80 грн.

Суд також встановив, що сторони погодили строк оплати поставленого товару (не пізніше 8 грудня 2023 року).

У позові позивач вказує, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 20 000,00 грн до пред`явлення позову, про що свідчить платіжна інструкція від 26 січня 2024 року на суму 10 000,00 грн, водночас доказів оплати решти 10 000,00 грн позивач не надав. Також 20 000,00 грн відповідач сплатив після пред`явлення позову, а саме: 12 квітня 2024 року - 5 000,00 грн, 19 квітня 2024 року - 5 000,00 грн, 26 квітня 2024 року - 5 000,00 грн, 17 травня 2024 року - 5 000,00 грн.

Таким чином залишок заборгованості за поставлений товар становить 20 400,80 грн, докази оплати якої матеріали справи не містять.

У зв`язку з простроченням оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу 4 694,24 грн пені

Згідно з умовами пункту 8.2. договору, при порушенні строку оплати, визначеного сторонами в специфікації до цього договору, покупець несе відповідальність згідно з чинним законодавством України, а саме: сплачує постачальнику за весь термін прострочення платежу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на кожний такий день.

Керуючись положеннями пункту 8.2. договору, позивач за період з 9 грудня 2023 року по 13 березня 2024 року нарахував відповідачу 4 694,34 грн пені.

За правилами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (такі ж правила наведені у статті 611 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши власний перерахунок розміру пені суд зробив висновок, що законним та обґрунтованим є нарахування пені в розмірі 4 197,79,37 грн.

Суд звертає увагу позивача, що здійснюючи розрахунок пені в період з 9 грудня 2023 року по 13 грудня 2024 року позивач безпідставно нараховує пеню з суми боргу в розмірі 173 654,10 грн. А проте обрахунок пені можна здійснювати з суми боргу за поставлений товар який перейшов у власність відповідача в розмірі 60 400,80 грн. Решта товару повернуто позивачу, а тому обов`язок з оплати вказаного товару у відповідача не виник. Водночас суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази щодо конкретної дати повернення товару на суму 113 253,30 грн. А тому нарахування штрафних санкцій на борг у розмірі 173 654,10 грн є безпідставним.

Отже, обґрунтованим є стягнення пені у розмірі 4 197,79 грн. У задоволенні вимог про стягнення 496,45 грн пені суд відмовляє.

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з умовами пункту 8.2. договору, при порушенні строку оплати, визначеного сторонами в специфікації до цього договору, покупець несе відповідальність згідно чинного законодавства України, а саме: сплачує постачальнику за весь термін прострочення платежу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на кожний такий день, штраф у розмірі 40% річних від суми заборгованості та інфляційні втрати.

Здійснюючи аналіз пункту 8.2. договору суд робить висновок, що 40% річних штрафу, про які йдеться в укладеному сторонами договорі є погоджений сторонами розмір відсотків річних за прострочення грошового зобов`язання в розумінні статті 625 ЦК України. Суд виходить з того, що штраф за своєю правовою природою є неустойкою, яка розраховується за порушення зобов`язання у визначеному розмірі, є разовим та не має тривалого характеру нарахування (наприклад 40% від суми боргу), тоді як формулювання "40% річних" свідчить про тривале нарахування за період прострочення, що не відповідає правовій природі штрафу.

Разом з тим, вказана відповідальність встановлена договором та зазначається поруч з правом на нарахування інфляційних втрат, має триваючий характер, та обраховується у порядку аналогічному нарахуванню відсотків річних. Отже, суд тлумачить пункт 8.2. договору в якому зазначено право нарахування штрафу в розмірі 40% річних як погодження сторонами правочину збільшеної відсоткової ставки відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд здійснив перевірку правильності розрахунку позивача щодо нарахування інфляційних втрат та відсотків річних та вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 7 164,11 грн процентів річних та 817,30 грн інфляційних втрат. У задоволенні вимог про стягнення 620,57 грн відсотків річних суд відмовляє.

Щодо нарахування відсотків річних суд також звертає увагу позивача, що здійснюючи обрахунок річних позивач в період з 9 грудня 2023 року по 13 грудня 2024 року позивач безпідставно нараховує відсотки з суми боргу в розмірі 173 654,10 грн, в той час як у власність відповідачу передано товар на суму 60 400,80 грн.

Висновки суду

Встановлені обставини щодо прострочення виконання відповідачем договірних зобов`язань з оплати поставленого товару свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

Суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення 20 400,80 грн заборгованості, 4 197,79 грн пені, 7 164,11 грн відсотків річних, 817,30 грн інфляційних втрат є законними та обґрунтованими, а отже такими, що мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

У задоволенні вимог про стягнення 496,45 грн пені та 620,57 грн відсотків річних суд відмовляє.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового спору за даними вимогами складає 2 422,40 грн (з врахуванням коефіцієнту 0,8, що передбачений частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір"), таким чином позивачем зайво сплачено судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме збір в розмірі 2 342,10 грн покладається на відповідача у зв`язку з частковим задоволенням позову. Залишок судового збору в розмірі 80,30 грн покладається на позивача у зв`язку з частковою відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Тойс Опт" (33009, м. Рівне, вул. біла 53, ідентифікаційний код 43305400) на користь фізичної особи - підприємця Чарук Тетяни Федорівни ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн 80 коп. заборгованості, 4 197 (чотири тисячі сто дев`яносто сім) грн 79 коп. пені, 7 164 (сім тисяч сто шістдесят чотири) грн 11 коп. відсотки річних, 817 (вісімсот сімнадцять) грн 30 коп. інфляційних втрат та 2 342 (дві тисячі триста сорок два) грн 10 коп. судового збору.

3. У задоволенні вимог про стягнення 496,45 грн пені, 620,57 грн відсотків річних відмовити.

4. Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 80,30 грн покласти на позивача.

5. Ухвалою суду повернути фізичній особі - підприємцю Чарук Тетяні Федорівні ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. судового збору.

Позивач (Стягувач): фізична особа - підприємець Чарук Тетяна Федорівна ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Тойс Опт" (33009, м. Рівне, вул. біла 53, ідентифікаційний код 43305400).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 22 травня 2024 року.

Суддя Андрій КАЧУР