Рішення

від 13.05.2024 по справі 922/277/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024м. ХарківСправа № 922/277/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бойко О.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Новікової Ліани Карлівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ) до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (місцезнаходження: 64250, Харківська область, Ізюмський район, смт. Донець, вулиця Центральна, будинок 40; код ЄДРПОУ: 04397112) про поновлення договору оренди та визнання укладеної додаткової угоди за участю представників:

позивача: Хряк А.О. (ордер серії АХ №1169373 від 26.01.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №002243 від 11.07.2018);

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Новікова Ліана Карлівна (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 та визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005. Також у позовній заяві позивач просить суд покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 позовну заяву Фізичної особи - підприємця Новікової Ліани Карлівни прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/277/24; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 26.02.2024.

20.02.2024 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№4714 від 20.02.2024).

У вказаному відзиві, відповідач проти позову заперечує, просить в задоволенні позовних вимог відмовити, з огляду на те, що Донецька селищна рада жодним чином не порушувала прав позивача, оскільки строк дії Договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005, на думку відповідача, сплинув 14.02.2020 року. Відповідач зазначає, що до настання дати закінчення строку дії договору та протягом одного місяця після закінчення строку його дії він не був поновлений, як того вимагають умови договору та норми законодавства, протягом цього строку орендар не звертався з вимогою укладення додаткової угоди до Договору. Також, відповідач вказує на те, що факт існування заяв №02-31/1347 від 29.10.2019 та №18/02-3 від 23.01.2020, на які посилаєтсья позивач, документально не підтверджений.

26.02.2024 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№5103 від 26.02.2024). У вказаній відповіді на відзив позивач зазначає, що Донецька селищна рада діє всупереч вимог законодавства, з огляну на таке. По-перше, твердження відповідача про відсутність умови про поновлення строку договору не міститься в договорі оренди земельної ділянки від 14.02.2005 є, на думку позивача, неправомірним, оскільки умовами договору від 14.02.2005 передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. По - друге, позивач, посилається на заяви ФОП Новікової Л.К. від 29.10.2019 та 23.01.2020 (з доданим проєктом додаткової угоди) про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 та проханням підписання примірника додаткової угоди до договору від 14.02.2005, відповідно до умов якої, строк дії договору продовжується на 10 років. Вказані заяви направлені на адресу відповідача та додані до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 судом прийнято до розгляду відзив на позовну заяву (вх.№4714 від 20.02.2024), відповідь на відзив (вх.№5103 від 26.02.2024), встановлено відповідачу строк для надання заперечення на відповідь на відзив до 06.03.2024 (включно), розгляд справи № 922/277/24 в підготовчому засіданні відкладено на 11 березня 2023 року об 11:00 годині, на підставі пункту 3 частини другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України. Вказані ухвали постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання від 26.02.2024.

11.03.2024 до Господарського суду Харківської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№6524/24 від 11.03.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 клопотання фізичної особи-підприємця Новікової Ліани Карлівни (вх.№6524/24 від 11.03.2024) про витребування доказів - задоволено; зобов`язано Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області надати до суду належним чином завірену копію сторінок з журналу реєстрації вхідної кореспонденції Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області за 29.10.2019 та за 23.01.2020, в тому числі заяв за №02-31/1347 від 29.10.2019 та № 18/02-3 від 23.01.2020; зобов`язано Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області надати до суду для огляду в судове засідання оригінал журналу реєстрації вхідної кореспонденції Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області за 29.10.2019 та за 23.01.2020; встановлено Донецькій селищній раді Ізюмського району Харківської області строк для подання до суду витребуваних доказів до 20.03.2024 року; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/277/24 на 30 днів; відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на "25" березня 2024 р. об 11:40 годині.

14.03.2024 до Господарського суду Харківської області від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про виконання ухвали суду (вх.№ 7078/24 від 14.03.2024). У вказаній заяві, відповідач зазначає, що реєстрація вхідної кореспонденції у 2019-2020 роках здійснювалась Донецькою селищною радою попередніх скликань. Журнали реєстрації вхідної кореспонденції за 2019 та 2020 роки в архівному фонді Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області відсутні, тому надати зазначені журнали (витребувані ухвалою суду від 11.03.2024) не видається можливим.

Крім того, 14.03.2024 до Господарського суду Харківської області від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення відповідача (вх.№7077/24 від 14.03.2024). У вказаних поясненнях відповідачем зазначється ,що Донецька селищна рада не заперечує наявність заяв №02-31/1347 від 29.10.2019, 18/02-3 від 23.01.2020 та 02-31/273 від 25.08.2020. Відповідач вказує, що кожна заява була розглянута та прийняті відповідні рішення, якими вимогу позивача про поновлення договору оренди було задоволено. Проте, подальших дій, направлених на виконання прийнятих рішень та підписання додаткової угоди, позивач не здійснив.

Також, 14.03.2024 до Господарського суду Харківської області від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи 25.03.2024 без його участі (вх.№7083/24 від 14.03.2024).

В підготовчому засіданні 25.03.2024 у справі № 922/277/24 судом прийнято до розгляду заяву відповідача про виконання ухвали суду (вх.№ 7078/24 від 14.03.2024), додаткові пояснення відповідача (вх.№7077/24 від 14.03.2024), заяву відповідача про розгляд справи 25.03.2024 без його участі (вх.№7083/24 від 14.03.2024), відкладено розгляд справи № 922/277/24 в підготовчому засіданні на 08 квітня 2024 року о 11:40 годині. Відповідні ухвали постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу підготовчого засідання від 25.03.2024 у справі № 922/277/24.

В судовому засіданні 08.04.2024 судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи клопотання позивача про долучення доказів (вх.№8687/24 від 02.04.2024) та заперечення відповідача на клопотання позивача про долучення доказів (вх.№9129 від 05.04.2024). Клопотання позивача про долучення доказів (вх.№8687/24 від 02.04.2024), підготовче провадження закрито та призначено справу № 922/277/24 до розгляду по суті на 22 квітня 2024 року об 11:40 годин. Зазначені ухвали занесено до протоколу підготовчого засідання від 08.04.2024 у справі № 922/277/24 (без виходу суду до нарадчої кімнати).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2024, в судовому засіданні з розгяду справи по суті оголошено перерву на 13 травня 2024 року об 11:40 годині. Відповідну ухвалу постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу підготовчого засідання від 22.04.2024 у справі № 922/277/24.

Присутня в судовому засіданні 13.05.2024 представник позивача завлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 13.05.2024 не з`явився. Разом з цим, 23.04.2024 до Господарського суду Харківської області від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи 13.05.2024 без його участі (вх.№10718/24від 23.04.24). Крім того, у вказаній заяві, відповідачем зазначено, що позовних вимог він не визнає. Суд в судовому засіданні 13.05.2024 прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи заяву відповідача про розгляд справи 13.05.2024 без його участі (вх.№10718/24від 23.04.24).

Зважаючи на те, що в ході розгляду справи судом було створено учасникам справи необхідні умови та надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст.42 ГПК України, враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті суд вважає за можливе розглянути справу № 922/277/24 за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.02.2005 між Червонодонецькою селищною радою Балаклійського району Харківської області в особі Червонодонецького селищного голови Володько Олега Григоровича (далі - «Орендодавець») та ОСОБА_1 (далі - «Орендар») укладено Договір оренди земельної ділянки від 14.02.2005 р. (далі - «Договір») .

Відповідно до умов Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та експлуатації крамниці, яка розташована на території сел. Червоний Донець, Балаклійського району Харківської області по вул. Будівельників, 1 А.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0150 га, за кадастровимномером 6320256000:00:004:0023.

Земельна ділянка передається в оренду без будівель, споруд та інших об`єктів.

Відповідно до розділу договору "Строк дії договору" договір укладений на 5 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне раво поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до кінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Грошова оцінка земельної ділянки становить 11 800,50 грн.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Відповідно до розділу договору "Орендна плата" орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 5% від грошової оцінки скельної ділянки і становить - 590,03 грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно рівними частками до п`ятого числа місяця наступного за звітним.

Розділом договору "Умови використання земельної ділянки" встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва та експлуатації крамниці.

До обовязків орндаря за договором належить, зокрема, у належному стані повернути Орендодавцю земельну ділянку після закінчення ді договору.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - Орендаря.

Договір підписано уповноваженими преставниками сторін та скріплено печатками.

Згідно Акту прийому-передачі земельної ділянки в натурі від 14.02.2005 р. Червонодонецька селищна рада в особі селищного голови Володько О.Г. передала в натурі земельну ділянку площею 150 кв.м. по АДРЕСА_2 , а особа - СПДФО Новікова Ліана Карлівна прийняла в оренду строком на 5 (п`ять) років вказану ділянку в натурі.(а.с.35)

Рішенням Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області LV сесії V скликання №1324-V від 01.09.2009 р. строк дії договору оренди від 14.02.2005 р. було продовжено на 10 років (а.с.36). На підставі даного рішення було укладено Додаткову угоду від 21.10.2009 р. до Договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 р.(а.с.37), в якій зазначалося, що Договір укладений на 10 (десять) років з моменту припинення дії основного договору оренди. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії логовору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Тобто строк дії договору від 14.02.2005 було продовжено до 14.02.2020.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів» 1353-VIII від 12.05.2016 р., а саме пп. 14 п. 1 визначено, що відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», враховуючи пропозиції, подані органами місцевого самоврядування, та рекомендації Українського інституту національної пам`яті, Верховна Рада України постановляє перейменувати деякі населені пункти та райони у Харківській області, а саме: селише міського типу Червоний Донець Балаклійського району на селище міського типу Донець, а Червонодонецьку селищну раду Балаклійського району Харківської області перейменовано на Донецьку селищну раду Балаклійського району Харківської області.

29.10.2019 позивач з метою продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 звернувся до відповідача стосовно продовження строку дії договору на 10 років. Донецькою селищною радою вищезазначену заяву було одержано 29.10.2019 р. за вх. №02-31/1347, що підтверджено штампом «одержано» (а.с.53).

Як стверджує позивач, відповіді на заву від 29.10.2019 Донецькою селищною радою надано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ФОП Новіковою Л.К. повторно 23.01.2020 на адресу Донецької селищної ради було надіслано заяву від 23.01.2020 р. разом з проектом Додаткової угоди до Договору з проханням продовжити строк дії Договору на 10 (десять) років. Донецькою селищною радою зазначену заяву було одержано 23.01.2020 р. за вх. №18/02-3, що підтверджується штампом «одержано» (а.с.54). Відповіді на заву позивача від 23.01.2020 Донецькою селищною радою надано не було. але також відповіді не надано

З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2020 р. Донецькою селищною радою Балаклійського району Харківської області було прийнято Рішення IV сесії VII-I скликання №453-VII-І «Про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки для будівництва та експлуатації крамниці по вул. Будівельників, 1-А в смт. Донець», яким строк дії договору продовжено на 10 років (тобто до 14.02.2030) (а.с.58).

Крім того, Рішенням Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області VII сесії VII-I скликання № 454-VII-I від 09.09.2020 р. «Про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки для будівництва та експлуатації крамниці по АДРЕСА_3 » та на підставі заяви ФОП Новікової Л.К. від 25.08.2020 р. строк дії договору продовжено на 10 років та внесені наступні зміни: «п. 4 Першочергове право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження і дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців та інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з Орендарем» (копія документу додається). Положеннями вищезазначених рішень визначено доручити селищному голові Наздрачову А.П. від імені селищної ради укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки та зобов`язати ФОП Новікову Л.К. зареєструвати додаткову угоду відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пп. 20 п. 1, а також п.2 та З Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 Верховна Рада України постановляе утворити: у Харківській області: Ізюмський район (з адміністративним центром у місті Ізюм) у складі територій Балаклійської міської, Барвінківської міської, Борівської селишної, Донецької селищної, Ізюмської міської, Куньєвської сільської, Оскільської сільської, Савинської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селишних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району. Ліквідувати у Харківській області: Балаклійський, Барвінківський, Близнюківський,Богодухівський,Борівський,Валківський, Великобурлуцький, Вовчанський, Дворічанський, Дергачівський, Зачепилівський, Зміївський, Золочівський, Ізюмський,Кегичівський,Коломацький, Красноградський, Краснокутський, Куп`янський, Лозівський, Нововодолазький, Первомайський, Печенізький, Сахновщинський, Харківський, Чугуївський, Шевченківський райони. На підставі вищезазначеного повноважним органом з вирішенням питань підписання додаткової угоди до Договору оренди є Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області.

01.11.2023, на виконання рішень Донецької селищної ради, позивачем на юридичну адресу Донецької селищної ради надіслано заяву від 01.11.2023 р. разом з проєктом Додаткової угоди до Договору з вимогою підписати додаткову угоду (а.с.65).

Листом від 10.11.2023 №5283,06-20 Донецькою селищною радою позивачу відмовлено у продовженні строку дії договору (а.с.66-67), з посиланням на відсутність відсутність рішень IV сесії VII-I скликання №153-VII-I від 28.05.2020 р. та VII сесії VII-I скликання №454-VII-I від 09.09.2020 р., а також зазначається про те, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 сплинув 14.02.2020. Крім того, відповідачем у листі зазначено, що Донецькою селищною територіальною громадою оплата за земельну ділянку не приймається.

11.12.2023 позивачем на юридичну адресу Донецької селищної ради направлено вимогу про виконання рішень Донецької селищної ради №153-VII-I від 28.05.2020 р. та VII сесії VII-I скликання №454-VII-I від 09.09.2020 р та вчинити дії щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки (а.с.68-73). В обґрунтування вищезазначеної вимоги, позивач вказує, що Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області не надано жодних обгрунтувань щодо зволікания та неукладення ані додаткової угоди у 2019 р. та у 2020 р. про продовження строку дії Договору, ані нового договору оренди. Відсутність додаткової угоди або договору оренди унеможливлює державну рестрацію та відповідно користування вищевказаною земельною ділянкою ФОП Новікова Л.К., чим порушуються права позивача. Відтак, позивач просив виконати вимоги Рішень Донецької селищної ради №153-VII-I від 28.05.2020 р. та VII сесії VII-I скликання №454-VII-I від 09.09.2020 р та вчинити певні дії стосовно продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005.

Листом 5715/06-20 від 19.12.2023 Донецькою селищною радою надано відповідь на вимогу від 11.12.2023 (а.с.74-76). Відповідач зазначає, що вимога позивача не може бути виконана у зв`язку з тим, що вона суперечить нормам діючого законодавства. Зокрема, у договорі оренди земельної ділянки від 14.02.2005 року, відсутня умова щодо поновлення договору, тому він не може бути поновлений згідно статті 32 Закону України «Про оренду землі».

Обставини щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 та визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 стали підставою для звернення ФОП Новікової Ліани Карлівни до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина перша статті 5 названого Закону).

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, договір оренди землі є договором, за яким у сторін виникають обов`язки щодо його виконання: в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст.14 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки. Відповідно до частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону; згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша стаття 15 Закону України "Про оренду землі").

Передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ч.1 ст. 17 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Суд зазначає, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Отже, поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Крім того, до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Отже, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1- 5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендодавця та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для укладення договору оренди на новий строк. Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Крім того, положеннями Цивільного Кодексу України, а саме ч.1 ст. 777 передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

У статті 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Разом з цим, згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Відтак, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої-п`ятої зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 наведеної вище статті.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 та у справі № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справі №6-3цс15 та у справі № 6-4цс15, у постанові від 13.04.2016 у справі №6-2027цс15.

Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у ч. 1 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в ч. 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.02.2015 р. у справа № 6-219цс14, постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.03.2018 р. у справі № 912/645/17, від 27.03.2018 р. у справі № 909/561/17.

Отже, для поновлення договору оренди землі, в передбачений нормами ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагається встановлення юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця). У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Крім того, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді".

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Вищевикладена правова позиція також викладена у постанові Верховного суду від 10.09.2018 р. № 920/739/17.

Як вбачається з матеріалів справи, до закінчення строку дії договору оренди позивач, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права продовження дії договору, яке було йому гарантовано умовами договору та положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, як зазначалося судом вище, 29.10.2019 (до закінчення строку дії договору) позивач звернувся до відповідача із заявою щодо продовження строку дії договору на 10 років (а.с.53).

Не отримавши відповіді на вищевказану заяву, позивач - ФОП Новікова Л.К. 23.01.2020 повторно звернулася до відповідача із заявою від 23.01.2020 з вимогою продовжити строк дії договору на 10 років, до якої було додано проєкт додаткової угоди.(а.с.54-57).

Донецька селищна рада не надала своєчасної (протягом місяця) відповіді на вищевказані листи позивача, доказів протилежного відповідачем до суду надано не було.

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву, зокрема, стосовно того, що умова щодо поновлення договору оренди земельної ділянки в порядку статті 126-1 ЗК України відсутня в договорі від 14.02.2005, оцінюються судом критично з огляду на наступне.

Розділом договору "Строк дії договору" встановлено, що договір укладений на 5 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне раво поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до занчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (а.с.22). З викладеного вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 14.02.2005 містить умову про поновлення його на новий строк із визначенням умов такого поновлення.

Крім того, у відзиві на повну заяву, відповідачем заперечувався факт існування заяв позивача № 02-31/1347 від 29.10.2019 та №18/02-3 від 23.01.2020, відповідач вказував на те, що факт існування вказаних заяв документально не підтверджений, а тому договір оренди земельної ділянки від 14.02.2020 не може бути поновлений або укладений на новий строк.

Втім, всупереч своїй правовій позиції, викладеній у відзиві на позовну заяву, відповідач у додаткових поясненнях (вх.№7077 від 14.03.2024) (а.с.164-166) вказує, що Донецька селищна рада не заперечує наявність заяв позивача № 02-31/1347 від 29.10.2019 та №18/02-3 від 23.01.2020, а навпаки наголошує, що вказані заяви були розглянуті, за результатом такого розгляду прийнято відповідні рішення, якими вимогу позивача про поновлення договору оренди було задоволено. Проте, подальших дій, направлених на виконання прийнятих рішень та підписання додаткової угоди, позивач не здійснив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Донецької селищної ради №153-VII-I від 28.05.2020 (а.с.58) та рішення Донецької селищної ради №454-VII-I від 09.09.2020 (а.с.62), а саме відповідно абзаців 1 та 4 вказаних рішень, Донецькою селищною радою було продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 на 10 років та доручено селищному голові Наздрачову А.П. від імені селищної ради укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.

Проте, всупереч вищвказаним рішенням, додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 укладено не було.

Як вже вказувалось, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З цього випливає обов`язок орендодавця передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк. Відповідно до частини восьмої статті 33 названого Закону таке передання здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі. Зазначена додаткова угода відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З наведеного вбачається, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії, в якій він постановив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Як вже зазначалося у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконує свої обов`язки за договором оренди (сплачує орендну плату). З боку Донецької селищної ради протягом строку дії договору оренди відсутні заяви про порушення його умов; до закінчення строку дії договору у визначений договором та Законом строк, позивач повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, про що свідчать заяви позивача № 02-31/1347 від 29.10.2019 та №18/02-3 від 23.01.2020 ; до заяви №18/02-3 від 23.01.2020 позивач додала проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; позивач продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; відповідачем прийнято рішення №153-VII-I від 28.05.2020 (а.с.58) та №454-VII-I від 09.09.2020 (а.с.62), відповідно до яких продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 на 10 років та доручено селищному голові Наздрачову А.П. від імені селищної ради укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки. Листів відповідача щодо заперечень про продовження строку дії договору та укладення додаткової угоди матеріали справи не містять, відповідачем не надано.

Таким чином, враховуючи факт належного виконання ФОП Новіковою Л.К. своїх зобовязань за договором, в т. ч. щодо сплати орендної плати, при цьому суд зауважує, що відповідачем доказів протилежного (неналежного виконання позивачем умов договору) не надано; дотримання позивачем процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк; прийняттям орендодавцем рішень №153-VII-I від 28.05.2020 та №454-VII-I від 09.09.2020; щодо продовження строку дії договору від 14.02.2005 та відсутності заперечень відповідача щодо користування позивачем земельною ділянкою в порядку ст.33 ЗУ "Про оренду землі", суд на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" дійшов висновку про наявність у ФОП Новікової Л.К. переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Позивач, звернувся до суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 та про визнання поновленим і продовженим строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005. Розглянувши відповідні вимоги позивача, суд, керуючись ч.9 ст.238 ГПК України має зробити висновки про визнання укладеною додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеною додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції.

Проаналізувавши умови додаткової угоди, викладеної позивачем у прохальній частині позовної заяви та доданої позивачем до листа від 23.01.2020, суд встановив, що вони є ідентичними.

Відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ФОП Новікової Л.К. в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005, в редакції викладеній позивачем в прохальній частині позовної заяви.

Стосовно вимоги позивача щодо визнання поновленим і продовженим строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005, суд зазначає наступне.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, для якої предявлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права зясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави для продовження орендних прав і обов`язків на новий строк.

Правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків, у силу загальних приписів Цивільного кодексу України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди.

За змістом статті 16 Цивільного кодексу України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту його прав та інтересів. Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника, та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а згідно зі статтею 13 Конвенції - право на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) визначено як підстави для поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди.

Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд зазначає, що задоволення позову у частині поновлення і продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 фактично є констатацією судом обставин продовження орендних правовідносин без укладення додаткової угоди та без викладення її змісту у судовому рішенні. Суд також звертає увагу позивача на те, що позивач звернувся до суду одночасно з двома вимогами: з вимогою про поновлення договору оренди, та з вимогою про визнання укладеною відповідної додаткової угоди, у заявленому позові, зокрема в його прохальній частині, міститься проєкт такої додаткової угоди до договору.

За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, має зробити висновки про визнання укладеною додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеною додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц викладала висновки щодо належного способу захисту при вирішенні правовідносин щодо поновлення договору оренди землі. Так, зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 констатувала, що при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту. Такі ж висновки були підтверджені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020, до розгляду якої у наведеному випадку суд касаційної інстанції зупиняв провадження у справі № 907/18/18, що розглядається Верховним Судом.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішеннями Донецької селищної ради №153-VII-I від 28.05.2020 та №454-VII-I від 09.09.2020 було продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 (абз.перший відповідних рішень).

Вказані рішення, на час розгляду справи, не скасовані, не визнані недійсними, а отже строк дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 відповідно до вказаних рішень Донецької селищної ради №153-VII-I від 28.05.2020 та №454-VII-I від 09.09.2020 є продовженим.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання поновленим і продовженим строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005.

Згідно частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності достатті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип змагальності полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання поновленим та продовженим строку дії договору від 14.02.2005 суд відмовляє, з огляду на обраний позивачем неналежний спосіб захисту.

Позовні вимоги в частині визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 в редакції, викладеній в прохальній частині позову - суд задовольняє.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, судові витрати, понесені ФОП Новіковою Л.К. покладаються на Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 42, 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Новікової Ліани Карлівни задовольнити частково.

Визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 року, укладеного між Червонодонецькою селищною радою Балаклійського району Харківської області (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар), яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0150 га, за кадастровим номером 6320256000:00:004:0023, для будівництва та експлуатації крамниці, яка розташована на території АДРЕСА_2 , у наступній редакції

Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 року

смт. Донець « 14» лютого 2020 року

Донецька селищна об`єднана територіальна громада в особі Донецького селищного голови Балаклійського району Харківської області Наздрачова Анатолія Петровича, іменований як орендодавець, з однієї сторони та ОСОБА_1 , іменована як орендар, з іншої сторони, з урахуванням ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» уклали дану угоду про наступне:

Вважати Договір оренди земельної ділянки від 14.02.2005 року, Додаткову угоду від 14.02.2015 року та Додаткову угоду №2 від 11.07.2017 року (що є невід`ємними частинами Договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 року) поновленим на той же строк і на тих же умовах в зв`язку з цим змінити умови пункту «Строк дії договору» виклавши його у наступній редакції:

«Договір укладений на 10 (десять) років з моменту припинення дії основного договору оренди. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Всі інші умови Договору зберігають свою чинність до спливу його терміну визначеному в пункті «Строк дії договору» зі змінами відповідно до цієї Додаткової угоди.

Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 року.

Реквізити сторін

Орендодавець: Орендар:

Донецька селищна об`єднана Новікова Ліана Карлівна

територіальна громада Харківська обл..,

Харківська обл., Балаклійський район,

Балаклійський район, смт. Донець,

смт.Донець, вул.Центральна,40 вул.Спортивна

р/р 33212815700025 в ГУДКСУ паспорт МК 018571

у Харківській області, МФО 851011 код 2513100029

ЄДРПОУ 38059663

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (місцезнаходження: 64250, Харківська область, Ізюмський район, смт. Донець, вулиця Центральна, будинок 40; код ЄДРПОУ: 04397112) на користь Фізичної особи-підприємця Новікової Ліани Карлівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2024

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/277/24