Рішення

від 15.05.2024 по справі 922/273/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2024м. ХарківСправа № 922/273/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Старосалтівської селищної ради (62560, Харківська обл., смт Старий Салтів, вул. Перемоги, 14; код ЄДРПОУ: 04399068) до Акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 43; код ЄДРПОУ: 01270285) про стягнення заборгованості, розірвання договору, зобов`язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

30.01.2024 Старосалтівська селищна рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1", в якій просить суд:

- стягнути з Акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 481 921,00 грн.;

- розірвати договір оренди землі від 02.12.2015, укладений між Старосалтівською селищною радою та Приватним акціонерним товариством «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6321655800:00:001:0260 площею 5,5021 га;

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:00:001:0260 площею 5,5021 га Старосалтівській селищній раді, привівши земельну ділянку в стан, не гірший порівняно з тим, у якому акціонерне товариство «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» одержало її в оренду.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого зобов`язання за договором оренди землі від 02.12.2015 в частині своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів за період з 2021 року по 2023 рік.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 позовну заяву (вх.№273/24 від 30.01.2024) Старосалтівської селищної ради залишено без руху. Надано позивачу строк, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

09.02.2024 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 представникпозивача надав заяву (вх.№3759 від 09.02.2024) про усунення недоліків позовної заяви разом з доказами сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.02.2024 прийнято позовну заяву (вх.№273/24 від 30.01.2024) Старосалтівської селищної ради до Акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" про стягнення заборгованості, розірвання договору, зобов`язання вчинити певні дії до розгляду та відкрито провадження у справі №922/273/24. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на13 березня 2024 року.

Підготовче засідання, призначене на 13.03.2024 було відкладено у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на10.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 13.05.2023. Підготовче засідання відкладено на 24.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 15.05.2024.

Представник позивача в судове засідання 15.05.2024 не з`явився, проте через канцелярію суду звернувся із клопотанням (вх.№12649 від 15.05.2024) про проведення судового засідання без його участі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 15.05.2024 не забезпечив, про причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання відповідача було повідомлено належним чином.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією з КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

В свою чергу відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.165 ГПК України не скористався - відзив на позов не надав.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на зазначене, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 15.05.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

02.12.2015 між Старосалтівською селищною радою Вовчанського району Харківської області (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» (орендар) було укладено договір оренди землі б/н (надалі - Договір).

Вказаний договір зареєстрований та чинний відповідно до відомостей про право власності та речові права на земельну ділянку отриманих з Державного земельного кадастру від 23.06.2023 та згідно витягу №359435990 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.12.2023.

Відповідно до п.1. Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель рекреаційного призначення для розміщення бази відпочинку, кадастровий номер: 6321655800:00:001:0260. Земельна ділянка знаходиться за адресою: смт. Старий Салтів, вул. Революційна на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,5021 га (п.2.Договору).

Згідно п.4. Договору та витягу із технічної документації від 20.11.2015 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 447 602,51 грн.

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шістдесят днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.7.Договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, в порядку встановленому законодавством (п.8.Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки й становить суму в розмірі 144 760, 25 грн. за один рік (п.9.Договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів інфляції (п.10.Договору).

Орендна плата сплачується щомісячно рівними частинами, протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п.11.Договору).

Згідно п.12. Договору розмір орендної плати переглядається не рідше одного разу у три роки, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

Земельна ділянка передається в оренду для розміщення бази відпочинку (п.14.Договору).

Цільове використання земельної ділянки: для використання в рекреаційних цілях (п.15.Договору).

Стан об`єкту оренди, за час дії договору оренди, повинен відповідати стану на момент передачі земельної ділянки в оренду (п.16.Договору).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є Рішення Старосалтівської селищної ради від 28.12.2007 року (п.17.Договору).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-ти денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.19.Договору).

Відповідно до п.20. Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з п.26. Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.43.Договору).

Згідно Акту прийому-передачі земельної ділянкиб/н від 02.12.2015 Старосалтівська селищна рада в особі голови селищної ради Пруднікова Р.В. з виїздом на місце передав, а Публічне акціонерне товариство «Трест Житлобуд-1» в особі керівника Харченко Олександра Михайловича, прийняв земельну ділянку загальною площею 5,5021 га, згідно договору оренди землі від 02.12.2015, укладеного на підставі рішення Старосалтівської селищної ради від 15.05.2015 для використання в рекреаційних цілях (розміщення бази відпочинку) за адресою: смт. Старий Салтів, вул. Революційна на території Старосалтівської селищної ради, Вовчанського району, Харківської області.

Також сторонами було погоджено та підписано Розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, на 20 листопада 2015 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області» від 12.06.2020 №725-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Харківської області.

Згідно з додатком до цього розпорядження до складу Старосалтівської територіальної громади увійшли території: Старосалтівської селищної ради, Гонтарівської сільської ради, Молодівської сільської ради, Хотімлянської сільської ради, Червоноармійської сільської ради, Шестаківської сільської ради.

Постановою Верховної Ради України №807-ІХ від 17.07.2020 у Харківській області утворено Чугуївський район у складі, в тому числі, території Старосалтівської селищної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України №875/2022 від 23.12.2022 утворено Старосалтівську селищну військову адміністрацію Чугуївського району Харківської області.

Згідно з постановою Верховної Ради України №2897-ІХ від 06.02.2023 «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів в Ізюмському, Куп`янському та Чугуївському районах Харківської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (набрала чинності 15.02.2023), у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальник Старосалтівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області здійснює повноваження Старосалтівської селищної ради.

Виходячи з аналізу наведених законодавчих актів, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 6321655800:00:001:0260 є Старосалтівська селищна рада в особі начальника Старосалтівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області.

Листом б/н від 21.08.2023 начальник Старосалтівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області звернувся до Акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" з проханням погасити заборгованість за договором оренди землі від 02.12.2015.

Листом №01/725 від 28.09.2023 відповідач просив позивача надати детальний розрахунок заборгованості за договором оренди землі від 02.12.2015.

Листом №01-01-19/1095 від 09.10.2023 начальник Старосалтівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області звернувся повторно до Акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" з проханням погасити заборгованість за договором оренди землі від 02.12.2015 та надав довідку про заборгованість.

Як стверджує позивач, незважаючи на взяті на себе зобов`язання, орендар тривалий час систематично не вносить орендну плату за землю по спірному Договору, внаслідок чого місцевим бюджетом Старосалтівської селищної ради недоотримано кошти з орендної плати за землю. Борг по орендній платі за землю виник в грудні 2021 року та станом на 01.01.2024 заборгованість складає 481 921,00 грн., що підтверджується довідкою Старосалтівської селищної ради від 12.01.2024.

Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

З огляду на те, що внаслідок порушення відповідачем умов договору, позивач (орендодавець) позбавлений можливості отримувати орендні платежі, на які він розраховував під час укладення цього договору, зазначені порушення є істотними, позивач просить розірвати договір у зв`язку з невиконанням відповідачем (орендарем) свого обов`язку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Поряд з цим, згідно зі ст.2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Так, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено судом, відповідачу на підставі договору оренди землі б/н від 02.12.2015 було передано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,5021 га із земель рекреаційного призначення для розміщення бази відпочинку, кадастровий номер 6321655800:00:001:0260. Земельна ділянка знаходиться за адресою: смт. Старий Салтів, вул. Революційна на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст.15 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до вимог статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

В той же час, згідно з п.12. Договору розмір орендної плати переглядається не рідше одного разу у три роки, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (стаття 287.3 Податкового кодексу України).

Згідно зі вимогами ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату.

Згідно вимог пункту 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 286 Господарського кодексу України, орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності і вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок виконання зобов`язання у встановлений строк (термін) його виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно п.9. Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів інфляції (п.10.Договору).

Орендна плата сплачується щомісячно рівними частинами, протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п.11.Договору).

Відповідно до наказу Держкомстату Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін від 27.07.2007 №265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.

Інформація про індекси споживчих цін (індекси інфляції) за відповідні роки розміщена на сайті Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 5,5021 га з кадастровим номером 6321655800:00:001:0260, розміщеною за адресою: смт. Старий Салтів, вул. Революційна на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, за період 2021 - 2023 роки складає 481 921,00 грн.

Ані проти наявності вказаної заборгованості, ані проти її розміру відповідач не заперечує. Доказів сплати вказаної заборгованості відповідач не надав.

Відповідно до ч.1 ст.291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем за Договором з орендної плати за 2021 - 2023 року у розмірі 481 921,00 грн., перевіривши розрахунок розміру орендної плати, яку відповідач повинен був сплатити за відповідний період, беручи до уваги принцип змагальності сторін, враховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі спалити орендної плати у розмірі 481 921,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у цій частині.

Крім того, позивач просить суд розірвати договір оренди землі від 02.12.2015, укладений між Старосалтівською селищною радою та Приватним акціонерним товариством «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6321655800:00:001:0260 площею 5,5021 га.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 43 Договору сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. д) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з ч.3 ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним) такий правочин є нікчемним. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Разом з цим, за приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №920/418/19).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.02.2021 у справі №923/1001/19.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом, відповідачем у період 2021 - 2023 роки неналежним чином виконувався обов`язок по своєчасній сплаті орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою за спірним Договором, чим відповідач істотно та систематично порушував умови договору оренди землі від 02.12.2015, у зв`язку із чим у позивача виникло право на розірвання спірного Договору.

З огляду на зазначене, оскільки відповідач систематично не виконує свій обов`язок зі сплати орендної плати і таке порушення є істотним, а основною метою укладання договору оренди є отримання коштів за передану в оренду земельну ділянку, відтак це є достатньою підставою вимагати дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку відповідно до ст. 651 ЦК України, а тому дана вимога є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За пунктом «б» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Оскільки у статті 152 Земельного кодексу України не конкретизовано переліку видів порушень прав власника земельної ділянки, в кожному конкретному випадку власник має право на власний розсуд конкретизувати, як саме буде усунене те чи інше порушення.

Власник земельної ділянки повинен безперешкодно користуватись своїм майном задля повного, ефективного та своєчасного захисту своїх порушених прав. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №922/3166/20.

За змістом ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За змістом ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він реалізує на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Пунктом п.20. Договору сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

У зв`язку з розірванням договору оренди землі від 02.12.2015 правові підстави для зайняття відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:00:001:0260 площею 5,5021 га відсутні.

Беручи до уваги вищезазначене, враховуючи, що позовна вимога Старосалтівської селищної ради про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:00:001:0260 площею 5,5021 га Старосалтівській селищній раді, привівши земельну ділянку в стан, не гірший порівняно з тим, у якому акціонерне товариство «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» одержало її в оренду, є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі від 02.12.2015, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Старосалтівської селищної ради до Акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" про стягнення заборгованості, розірвання договору, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 43; код ЄДРПОУ: 01270285) на користь Старосалтівської селищної ради (62560, Харківська обл., смт. Старий Салтів, вул. Перемоги, 14; код ЄДРПОУ: 04399068)заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 481921 (чотириста вісімдесят одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

Розірвати договір оренди землі від 02.12.2015, укладений між Старосалтівською селищною радою та Приватним акціонерним товариством «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6321655800:00:001:0260 площею 5,5021 га.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:00:001:0260 площею 5,5021 га Старосалтівській селищній раді (62560, Харківська обл., смт. Старий Салтів, вул. Перемоги, 14; код ЄДРПОУ: 04399068), привівши земельну ділянку в стан, не гірший порівняно з тим, у якому акціонерне товариство «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» одержало її в оренду.

Стягнути з Акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 43; код ЄДРПОУ: 01270285) на користь Старосалтівської селищної ради (62560, Харківська обл., смт. Старий Салтів, вул. Перемоги, 14; код ЄДРПОУ: 04399068) витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 627 (десять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 86 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "22" травня 2024 р.

СуддяТ.О. Пономаренко