Рішення

від 20.05.2024 по справі 925/517/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/517/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМІНАНТА"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 142711,59 грн

Представники учасників справи:

Позивач не з`явився.;

Відповідач: не з`явився.

Секретар судового засідання Щокань В.М.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 22.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМІНАНТА" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

1.2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення заборгованості за договором поставки №20 від 20.10.2021 у розмірі 142711,59 грн, зокрема 97947,60 грн передоплати, 4897,38 грн штрафу, 6591,48 грн 3% річних, 33275,13 грн інфляційних втрат.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач не виконав зобов`язання з поставки обладнання та повернення попередньої оплати за договором поставки.

1.4.22.04.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/517/24, справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 12 год. 30 хв. 20.05.2024.

1.5.Ухвалу суду від 22.04.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, його представнику адвокату Шипці О.І. на їх електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яку 23.04.2024 доставлено до їх електронних кабінетів (а.с. 59), відповідачу рекомендованим з листом з повідомленням про вручення, яка повернута на адресу суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а. с. 60-64).

1.6.13.05.2024 позивач звернувся до суду із заявою, у якій просив здійснювати розгляд справи без участі його представника, позов підтримав повністю (а.с. 65-66).

1.7.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.8.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.9.Днем вручення ухвали суду від 22.04.2024 відповідачу є 02.05.2024 - день проставлення на поштовому повідомленні відмітки про не вручення судового рішення (а. с. 60).

1.10.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.11.Представники сторін у судове засідання не з`явилися.

1.12.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.13.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.14.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.15.Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.16.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.17.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.18.Суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

1.19.20.05.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.

1.20.Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав та приєднав вступну та резолютивну частини рішення суду до матеріалів справи №925/517/24.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлене обладнання за договором поставки з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних за порушення строку виконання грошового зобов`язання та штрафу за порушення строку поставки обладнання.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач доводить виникнення між сторонами зобов`язання на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення коштів передоплати за непоставлений товар.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору поставки; виконання позивачем свого зобов`язання з попередньої оплати товару; невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару; невиконання відповідачем на вимогу позивача зобов`язання з повернення попередньої оплати; розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача; строк виконання грошового зобов`язання; період прострочення виконання грошового зобов`язання; розмір 3% річних, інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання та штрафу за порушення строку поставки обладнання; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.20.10.2021 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМІНАНТА" (покупець) уклали договір поставки №20 (а.с. 29-32).

Відповідно до істотних умов договору сторони домовилися:

п. 1.1 - за даним договором постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі та його додатках;

п. 1.2 - найменування, асортимент, кількість, ціна товару відображається у накладній на відповідну поставку товару;

п. 1.3 - схеми креслення товару погоджується сторонами у додатку №1 цього договору та є невід`ємною його частиною;

п.2.1 - кількість, асортимент та ціна товару, що зазначені у накладних на поставку товару, повинні відповідати даним замовлення покупця та зазначена в додатку №1 до цього ж договору;

п. 2.4 - поставка товару здійснюється на умовах DDP у відповідності з вимогами Міжнародних правил "Інкотермс - 2010": склад замовника: с. Щасливе, Київської обл., вул. Перспективна, 4;

п. 2.5 - постачальник зобов`язаний провести пусконалагоджувальні роботи на території замовника обладнання. Пусконалагоджувальні роботи повинні бути проведені у порядку та у строк не пізніше 7 (семи) календарних днів з дня отримання постачальником запиту покупця на введення устаткування в експлуатацію, що підтверджується Актом введення устаткування в експлуатацію. Факт виконання пусконалагоджувальних робіт підтверджується сторонами у акті введення устаткування в експлуатацію;

п. 2.7 - постачальник разом з товаром передає покупцю наступні документи: видаткова накладна; паспорт/інструкція з експлуатації - на кожну одиницю товару; електрична схема на кожну одиницю товару; схема підключення на кожну одиницю товару;

п. 3.1 - постачальник передає товар покупцю на підставі накладних. Прийом товару здійснюється відповідно накладної на товар та з додаванням інших документів передбачених п. 2.7 цього договору, з зазначенням дати та підписується уповноваженими представниками сторін. Датою поставки товару є дата, визначена у накладній на товар;

п. 3.2 - ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з дати поставки (фактичного отримання) товару, тобто підписання уповноваженим на такі дії представниками сторін накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту здійснення оплати покупцем повної вартості товару;

п. 4.1 - загальна сума дійсного договору визначається по фактичній сумарній вартості товарних постачань, вказаних у накладних і прийнятих покупцем в період терміну дії дійсного договору;

п. 4.2 - оплата за окрему партію товару здійснюється покупцем за передоплатою 60% від загальної вартості партії товару, інша частина 40% протягом 3-х календарних днів з дати підписання актів введення в експлуатацію товару;

п. 4.3 - у випадку порушення строків поставки постачальник виплачує покупцю штраф, розмір якого розраховується за наступною формулою: подвійна ставка НБУ від вартості непоставленого/недопоставленого устаткування, помножена на кількість днів прострочення поставки. Розмір штрафу у будь-якому разі не може перевищувати 3 (трьох) відсотків від вартості непоставленого/недопоставленого устаткування;

п. 7.1 - цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками і діє до 31 грудня 2021 року;

п. 7.3 - додаткові угоди до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами і скріплені їх печатками і вступають в силу з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді;

п. 7.4.- сторони мають право розірвати цей договір в односторонньому порядку за умови попередження іншої сторони за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання без укладення додаткової угоди. Договір буде вважатись розірваним на 31 календарний день з моменту відправлення письмового повідомлення іншій стороні.

3.1.2.20.10.2021 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМІНАНТА" (покупець) уклали додаток №1 до договору поставки №20 від 20.10.2021 - Специфікацію на виготовлення обладнання конвеєр фідер у кількості 1 шт. вартістю 163246,00 грн з ПДВ, з доставкою вартістю 3150,00 грн, з пусконалагоджувальними роботами вартістю 4200,00 грн (а.с. 33-34).

У вказаній специфікації сторони передбачили:

п 1.1 - замовник сплачує 60% від вартості обладнання 97947,60 грн після підписання договору та додатку №1 до договору №20;

п. 1.2 - протягом 3-х календарних днів з дати підписання актів введення в експлуатацію товару замовник сплачує 40%;

п. 2 - термін виготовлення обладнання: 60 календарних днів з моменту підписання додатку №1 від 20.10.2021 та з дати отримання передоплати;

п. 3 - в усьому іншому, що не передбачено цим додатком, сторони керуються положеннями вищевказаного договору;

п. 4 - цей додаток набирає сили з дати його підписання сторонами і є невід`ємною частиною вищевказаного договору.

3.1.3.На виконання договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000087 від 28.10.2021 на оплату 163246,00 грн з ПДВ (а.с. 35);

3.1.4.Позивач сплатив відповідачу 97947,60 грн на підставі платіжної інструкції №1467 від 28.10.2021, що становить 60% вартості обладнання за вказаним рахунком-фактурою (а.с. 36).

3.1.5.07.02.2024 позивач надіслав відповідачу вимогу №194 від 06.02.2024 про повернення попередньої оплати товару у розмірі 97947,60 грн за непоставлене обладнання у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги (а.с. 37-39), яка не вручена відповідачу та повернута на адресу позивача у зв`язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 40-41).

3.1.6.За розрахунком позивача за непоставлене обладнання заборгованість відповідача перед позивачем становить 97947,60 грн (передоплата), за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України розмір 3% річних за період з 28.12.2021 по 25.03.2024 становить 6591,48 грн, розмір інфляційних втрат за період з 28.12.2021 по 29.02.2024 включно становить 33275,13грн, розмір штрафу, нарахованого на підставі п. 4.3 договору у розмірі 3% від вартості непоставленого обладнання, становить 4897,38 грн (163246,00 грн х 3 %) (а.с. 6-7).

3.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.між сторонами виникло майнове господарське зобов`язання на підставі договору поставки;

4.5.2.28.10.2021 позивач сплатив відповідачу 97947,60 грн передоплати, що становить 60% вартості обладнання (товару) за договором;

4.5.3.строк виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару становить 60 календарних днів з дати отримання передоплати до 27.12.2021;

4.5.4.07.02.2024 позивач надіслав відповідачу вимогу, у якій вимагав повернути у семиденний строк 97947,60 грн попередньої оплати за договором, яку 15.02.2024 відповідачу не вручено та повернуто на адресу позивача у зв`язку із закінченням терміну зберігання;

4.5.5.відповідач вимогу позивача у семиденний строк до 22.02.2024 не виконав;

4.5.6.розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 97947,60 грн;

4.5.7.з 23.02.2024 розпочався відлік строку прострочення виконання зобов`язання відповідачем з повернення попередньої оплати у розмірі 97947,60 грн.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

5.8.Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

5.9.Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.10.Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

5.11.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

5.12.Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.13.Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

5.14.Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.

5.15.Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

5.16.Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

5.17.На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (частина 3 статті 693 Цивільного кодексу України).

5.18.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.19.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.20.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.21.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.22. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

5.23.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.24.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.25.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.26.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

5.27.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

5.28.Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

5.29.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1.Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки.

6.2.Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару та невиконання вимоги позивача про неповернення попередньої оплати.

6.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та повернути попередню плату за непоставлений товар.

6.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.

6.5.Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

6.6.За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.7.Відповідно до умов укладеного сторонами договору поставки оплата за окрему партію товару здійснюється покупцем за передоплатою 60% від загальної вартості партії товару, інша частина 40% протягом 3-х календарних днів з дати підписання актів введення в експлуатацію товару (пункт 4.2 договору).

6.8.Позивач виконав свій обов`язок у зобов`язанні та сплатив відповідачу 60% вартості обладнання у розмірі 97947,60 грн.

6.9.Відповідно до пункту 2 Специфікації термін виготовлення обладнання: 60 календарних днів з моменту підписання додатку №1 від 20.10.2021 та з дати отримання передоплати.

6.9.1.Строк виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару становить 60 календарних днів з дати отримання передоплати до 27.12.2021.

6.9.2.Відповідач у встановлений строк обладнання позивачу не поставив.

6.10.Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

6.11.Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

6.12.У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

6.13.Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

6.14.Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

6.15.Відповідно до умов укладеного сторонами договору у випадку порушення строків поставки постачальник виплачує покупцю штраф, розмір якого розраховується за наступною формулою: подвійна ставка НБУ від вартості непоставленого/недопоставленого устаткування, помножена на кількість днів прострочення поставки. Розмір штрафу у будь-якому разі не може перевищувати 3 (трьох) відсотків від вартості непоставленого/недопоставленого устаткування (пункт 4.3 договору).

6.16.У зв`язку з порушенням строку поставки товару позивач нарахував та просив стягнути з відповідача штраф на підставі п. 4.3 договору у розмірі 3% від вартості непоставленого обладнання, розмір якого становить 4897,38 грн (163246,00 грн (вартість непоставленого обладнання) х 3 %) (а.с. 6), стягнення яких становить зміст майнової вимоги позивача до відповідача.

6.17.Суд, перевіривши розрахунок штрафу, дійшов висновку, що позивач виконав розрахунок правильно на підставі п. 4.3 договору з урахуванням вартості непоставленого товару.

6.18.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 4897,38 грн штрафу за прострочення виконання зобов`язання з поставки обладнання, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.19.Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

6.20.07.02.2024 позивач звернувся з вимогою до відповідача, у якій вимагав повернути попередню оплату у розмірі 97947,60 грн у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

6.21.Вимогу позивача про повернення попередньої оплати відповідач не виконав.

6.22.Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за договором поставки становить 97947,60 грн.

6.23.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.24.Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

6.25.Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.26.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.27.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.28.Невиконання відповідачем свого обов`яжу у зобов`язанні з поставки товару порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні та надає позивачу право вимагати повернення попередньої оплати, за товар, що не був поставлений.

6.29.Вимогу позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 97947,60 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.30.Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

6.31.На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (частина 3 статті 693 Цивільного кодексу України).

6.32.Відповідно до частини 1 статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

6.33.Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частина 2 статті 536 Цивільного кодексу України).

6.34.Правом вимагати повернення попередньої оплати позивач скористався 15.02.2024.

6.35.Розмір процентів за користування коштами у розмірі попередньої оплати за період від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати, сторони у договорів не встановили.

6.36.Обов`язок відповідача повернути позивачу попередню оплату за товару виник після надсилання позивачем вимоги про повернення попередньої оплати.

6.37.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

6.38.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

6.39. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

6.40.07.02.2024 позивач надіслав вимогу відповідачу, у якій вимагав у семиденний строк повернути 97947,60 грн попередньої оплати.

6.41.15.02.2024 вимогу позивача відповідачу не вручено та повернуто на адресу позивача у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

6.42.Отже, днем вручення відповідачу вимоги позивача є 15.02.2024 (а.с.40).

6.43.Відповідач вимогу позивача у семиденний строк до 22.02.2024 не виконав.

6.44.З 23.02.2024 розпочався відлік строку прострочення виконання зобов`язання відповідачем з повернення попередньої оплати у розмірі 97947,60 грн.

6.45.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

6.46.У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу укладеного договору та закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

6.47.У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

6.48.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

6.49.За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

6.50.Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

6.51.У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

6.52.Розмір інфляційних втрат нарахованих позивачем за період з 28.12.2021 по 29.02.2024 (включно) за 794 дні становить 33275,13 грн (97947,60 грн х 1.33972378 - 97947,60 грн) (а.с. 7).

6.53.Розмір 3% річних нарахованих позивачем за період з 28.12.2021 по 25.03.2024 за 819 днів становить 6591,48 грн (5909,06 грн за період з 28.12.2021 по 31.12.2023 (97947,60 (сума боргу) х 3% х 734 дні (прострочення):365:100) та 682,42 грн за період з 01.01.2024 по 25.03.2024 (97947,60 (сума боргу) х 3% х 85 днів (прострочення): 366:100) (а.с. 7).

6.54.Перевіривши розрахунок позивача про нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його невідповідність періоду нарахування, оскільки право на стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати виникло з 23.02.2024, з восьмого дня від дня пред`явлення вимоги.

6.55. За розрахунком суду розмір інфляційних втрат за період з 23.02.2024 по 25.03.2024 становить 489,74 грн (97947,60 грн х 1,00500000 - 97947,60 грн); розмір 3% річних за період з 23.02.2024 по 25.03.2024 становить 256,91 грн (97947,60 (сума боргу) х 3% х 32 дні (прострочення): 366:100).

6.56.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 33275,13 грн інфляційних втрат та 6591,48 грн 3% річних за період з 28.12.2021 по 25.03.2024, суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково у розмірі 489,74 грн інфляційних втрат та 256,91 грн 3% річних за період з 23.02.2024 по 25.03.2024.

7.Розподіл судових витрат.

7.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, які згідно з доданим до позову попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи складають 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору та 20000,00 грн витрат на надання професійної правничої допомоги.

7.3.За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжної інструкції від 28.03.2024 №453 (а. с. 10).

7.4.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.5.Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (72,59%) у розмірі 2198,03 грн.

7.6.У позові позивач вказав орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн та просив суд стягнути витрати позивача з відповідача.

7.7.На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання професійної правничої допомоги від 16.01.2023 (а.с.44-46), додаткову угоду №1 від 16.01.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги від 16.01.2023 (а.с. 47), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 (а.с. 42), довіреність ТОВ "ДОМІНАНТА" від 11.04.2023 на представництво інтересів товариства ОСОБА_2 (а.с. 43).

7.8.13.05.2024 позивач звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (а.с 67-71). До клопотання додав акт №1 від 07.05.2024 про приймання виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги від 16.01.2023 (а.с. 72).

7.9.Дослідивши додані позивачем докази, суд установив, що 16.01.2023 ОСОБА_2 (адвокат) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМІНАНТА" (клієнт) уклали договір про надання професійної правничої допомоги (а.с. 44-46).

Відповідно до істотних умов договору про надання професійної правничої допомоги сторони передбачили:

п. 1.1 - клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнту правничі послуги, в порядку та на умовах, визначених цим договором;

п. 1.2 - правничі послуги надаються клієнту адвокатом на платній основі відповідно до умов, визначених цим договором;

п. 1.3 - сторони визначили характер правничих послуг, які надаються за цим договором: усні та за необхідності письмові консультації; представництво та захист інтересів клієнта в судах України усіх рівнів, правоохоронних органах та в інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності з питань, що стосуються предмету договору; складення та підготовка позовних заяв, відзивів, клопотань, заперечень, скарг та інших процесуальних документів, необхідних для виконання даного договору; інші дії, необхідні для виконання даного договору;

п. 5.1 - за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар, сума якого визначаються за погодженням сторін у додатковій угоді №1 до даного договору, що є його невід`ємною частиною;

п. 5.2 - клієнт оплачує гонорар, не пізніше наступного дня після отримання рішення у справі, на підставі акта виконаних робіт;

п. 9.1 - цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання. Виконання договору підтверджується актом виконаних робіт, підписаним сторонами. Якщо одна зі сторін ухиляється від підписання такого акту, акт направляється клієнту цінним листом з описом вкладення для підпису за вказаною в договорі адресою. Якщо клієнт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту направлення листа не підписує даний акт і не направляє його адвокату за вказаною адресою в договорі, то договір вважається виконаним, а робота прийнятою відповідно до акта без заперечень.

7.10. 16.01.2023 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 16.01.2023 (а.с. 47), згідно якої вартість однієї години адвоката становить 2000,00 грн. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом дії договору.

7.11.07.05.2024 сторони склали та підписали акт №1 від 07.05.2024 про приймання виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги від 16.01.2023 (а.с. 72), згідно якого виконавець виконав наступні послуги, які замовник прийняв:

-усна консультація клієнта відносно порядку подання позову про стягнення заборгованості, аналіз наданих документів та збір додаткових документів необхідних для формування позовної заяви у кількості 1 години вартістю 2000,00 грн;

-підготовка позовної заяви про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар по договору поставки №20 від 20.10.2021, укладеного між ТОВ "ДОМІНАНТА" (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та формування пакету для подачі для суду та відповідача, направлення позовних заяв у кількості 4 години вартістю 8000,00 грн.

7.12.Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

7.13.Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

7.14.Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).

7.15.Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

7.16.Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

7.17.Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.18.До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

7.19.Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

7.20.Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

7.21.На виконання вимог статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України позивач у позовній заяві вказав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, які поніс або очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 20000,00 грн та надав докази понесення цих витрат у розмірі 10000,00 грн.

7.22.Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

7.23.Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

7.24.Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

7.25.Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

7.26.Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

7.27.За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

7.28.Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

7.29.На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивач подав акт приймання виконаних робіт (детальний опис робіт).

7.30.Розмір витрат позивача на правову допомогу адвоката становить 10000,00 грн.

7.31.Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

7.32.У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

7.33.Суд враховує висновок Європейського суду з прав людини, відповідно до якого заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; Лавентс проти Латвії від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

7.34.При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

7.35.Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

7.36.На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

7.37.Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

7.38.Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

7.39.Отже, за змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

7.40.Відповідач заяви про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу не подав.

7.41.Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

7.42.Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

7.43.Витрати позивача на професійну правничу допомогу у виді підготовки позовної заяви про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар по договору поставки №20 від 20.10.2021, укладеного між ТОВ "ДОМІНАНТА" (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та формування пакету для подачі для суду та відповідача, направлення позовних заяв у кількості 4 години вартістю 8000,00 грн, суд визнає фактичними та необхідними, їх розмір розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову та значення справи для позивача, що полягає у порушенні права позивача на належне виконання зобов`язання відповідачем з повернення попередньої оплати за договором поставки.

7.44.Витрати позивача на професійну правничу допомогу у виді усної консультації клієнта відносно порядку подання позову про стягнення заборгованості, аналіз наданих документів та збір додаткових документів необхідних для формування позовної заяви у кількості однієї години вартістю 2000,00 грн, суд не визнає фактичними та необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

7.45.Даний вид правової допомоги вчиняється адвокатом під час складання позовної заяви та охоплюються цим видом правової допомоги, а тому не визнається судом самостійним, необхідним та неминучим видом правової допомоги, а розмір таких витрат обґрунтованим.

7.46.Загальний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, які суд визнає фактичними та необхідними, становить 8000,00 грн.

7.47.Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.48.Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, що підлягають розподілу між сторонами, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 5807,20 грн (72,59%) .

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМІНАНТА" (ідентифікаційний код 32211939, адреса місцезнаходження: 04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, буд. 47) 97947,60 грн (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот сорок сім гривень 60 копійок) попередньої оплати, 4897,38 грн (чотири тисячі вісімсот дев`яносто сім гривень 38 копійок) штрафу, 256,91 грн (двісті п`ятдесят шість гривень 91 копійку) 3% річних, 489,74 грн (чотириста вісімдесят дев`ять гривень 74 копійки) інфляційних втрат, 2198,03 грн (дві тисячі сто дев`яносто вісім гривень 03 копійки) витрат зі сплати судового збору, 5807,20 грн (п`ять тисяч вісімсот сім гривень 20 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 22.05.2024.

СуддяА.І. Гладун