Постанова

від 22.05.2024 по справі 160/17155/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

справа №160/17155/23

провадження № К/990/11973/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова "Дніпропетровської обласної ради"

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 (головуючий суддя Білак С.В., судді Чабаненко С.В., Юрко І.В.)

у справі №160/17155/23

за позовом Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова "Дніпропетровської обласної ради"

до Дніпровської міської ради

заявник апеляційної скарги Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною.

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2023 року Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова "Дніпропетровської обласної ради" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської міської ради, у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, яка полягає у ненаданні Комунальному підприємству "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова "Дніпропетровської обласної ради" у встановлений чинним законодавством термін дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги за розміщенням об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 14 (Соборний район);

- зобов`язати Дніпровську міську раду у встановлений чинним законодавством спосіб та термін розглянути питання щодо надання Комунальному підприємству "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова "Дніпропетровської обласної ради" дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги за розміщенням об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 14 (Соборний район), з урахуванням висновків суду.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 закрито провадження у справі № 160/17155/23 в частині позовних вимог Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" до Дніпровської міської ради про зобов`язання Дніпровської міської ради у встановлений чинним законодавством спосіб та термін розглянути питання щодо надання Комунальному підприємству "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги за розміщенням об`єктів нерухомого майна за адресою: м.Дніпро, пл.Соборна, 14 (Соборний район), з урахуванням висновків суду.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 позов задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, яка полягає у нерозгляді у встановлений чинним законодавством термін клопотання про надання Комунальному підприємству "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова "Дніпропетровської обласної ради" дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги за розміщенням об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, буд.14 (Соборний район);

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 апеляційні скарги Дніпровської міської ради та Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради задоволено частково, внаслідок чого:

- рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі №160/17155/23 скасовано; позов залишено без розгляду.

5. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова "Дніпропетровської обласної ради" оскаржило її у касаційному порядку та просило скасувати, натомість направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6. Від Дніпровської міської ради та Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надійшли відзиви на касаційну скаргу, в якому вони просять суд залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 15.02.2021 Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" звернулося до Дніпровської міської ради із клопотанням вих.№30/338 щодо надання дозволу на розробку технічної документації з землеустрою на земельну ділянку площею 80651 кв.м., що розташована за адресою: м.Дніпро, площа Соборна, 14. Додатком до заяви було надані такі документи: державний акт; витяг з технічної документації; перелік нерухомого майна; схематичний план земельної ділянки.

8. Позивач додатково направив листом від 26.02.2021 вих.№30/456 відповідачу до клопотання від 15.02.2021 лист Дніпропетровської обласної ради щодо нерухомого майна, розташованого за адресою пл. Соборна, 14; виписку з Єдиного державного реєстру; карту-схему земельної ділянки; статут комунального підприємства.

9. 17.03.2021 за №30/640 позивач направив відповідачу клопотання (додатково до клопотання від 15.02.2021 вх.№36/948), в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 8,065 га, яка розташована у м.Дніпро, в Соборному районі, за адресою: площа Соборна, буд.14. Цільове призначення ділянки: для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги. Додатком до клопотання надано графічні матеріали, що забезпечують відображення всіх елементів та написів, що містить графічне зображення земельної ділянки із зазначенням місця розташування її меж, контурів об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

10. Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради 12.11.2021 вих.№2/7-335 листом "Про стан оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку" від 03.11.2021 за №36/948, повідомив позивача: "На підставі клопотання КП "ДОКЛ ІМ. МЕЧНИКОВА" ДОР" від 18.03.2021 вх.№36/948, листів від 15.02.2021 вх.№36/948, від 26.02.2021 вх.№36/948 та документів, доданих до них, департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради підготовлено проект рішення міської ради "Про надання КП "ДОКЛ ІМ. МЕЧНИКОВА" ДОР", код ЄДРПОУ 01985423, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будівель та споруд лікарні по пл.Соборній, 14 (Соборний район)".

11. Зазначений проект рішення міської ради 11.05.2021 оприлюднено на офіційному Інтернет-порталі міської ради та передано на візування посадовим особам виконкому міської ради. Порядок візування проектів рішень міської ради визначаються Регламентом міської ради. Повністю завізований проект рішення буде внесено на розгляд сесії міської ради відповідно до Регламенту міської ради.".

12. Позивач пов`язує порушення своїх прав з протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у ненаданні Комунальному підприємству "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" у встановлений чинним законодавством термін дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги за розміщенням об`єктів нерухомого майна за адресою: м.Дніпро, пл.Соборна, 14 (Соборний район).

13. Рішенням VIII скликання Дніпровської міської ради від 19.07.2023 №196/39 вирішено надати Комунальному підприємству "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будівель та споруд лікарні по пл.Соборний, 14.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався тим, що чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Отже, протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті міською радою жодного з тих рішень, які передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, у місячний строк, за наслідками розгляду клопотання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги за розміщенням об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, буд.14 (Соборний район). Рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 15.02.2021 та 17.03.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем прийнято лише 19.07.2023.

15. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився, вважав, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що після закінчення місячного терміну з дати подання клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації з землеустрою та відсутності відповіді від міської ради у визначений законодавством термін, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Однак з позовом щодо визнання бездіяльності Дніпровської міської ради та зобов`язання вчинити відповідні дії, позивач звернувся до суду лише 14.07.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку. При цьому позивачем не зазначені обставини, які у розумінні законодавства можна вважати поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

16. Також суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що позивачем не заявлено стороною у справі Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, а судом першої інстанції залишено це поза увагою та також не залучено зазначений Департамент до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, як виконавчий орган Дніпровської міської ради та профільний департамент у сфері земельних відносин.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВІВ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

17. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає про те, що висновок апеляційного суду про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду є помилковим, адже, з урахуванням того факту, що бездіяльність відповідача носила триваючий характер і порушення прав позивача продовжувалося щонайменше до моменту подання позовної заяви, то строк на звернення до суду не було пропущено. На підтвердження цієї позиції скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.11.2020 у справі № 400/1052/19 та від 06.07.2022 у справі №500/63/20.

18. Позивач стверджує, що суд апеляційної інстанції порушив його право заявити клопотання про поновлення строку на звернення до суду, з наведенням причин пропуску строку.

19. На думку скаржника, процесуальним порушенням суду апеляційної інстанції є те, що не було розглянуто клопотання позивача про закриття апеляційного провадження у справі.

20. У відзивах на касаційні скарги Дніпровська міська рада і Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради погоджуються з висновками суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, а також наголошують на тому, що позивач, будучи обізнаним у повній мірі з нормами законодавства України, ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги Дніпровської міської ради та отримавши ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження, мав змогу, проте не скористався нею, подати заяву про поновлення процесуальних термінів із зазначенням поважності причин пропуску, визначеного КАС України на звернення до адміністративного суду.

21. У відзиві Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради додатково зазначено про те, що позивачем не було заявлено стороною по справі Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, приховано інформацію про тривале листування з Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, а судом першої інстанції залишено зазначене поза увагою та також не залучено вказаний Департамент до розгляду цієї справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, як виконавчий орган Дніпровської міської ради та профільний департамент у сфері земельних відносин.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

23. Перевірка строку звернення до суду передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті).

24. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

25. Питання строку звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

26. За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

27. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, згідно із якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

28. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

29. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

30. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

31. За змістом статті 122 КАС України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

32. Залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки при встановленні обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та з`ясування причин пропуску цього строку.

33. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

34. Слід зазначити й те, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.02.2021 у справі №800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

35. У постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 640/8010/20 зроблено загальний висновок про те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

36. У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.02.2021 позивачем було подано клопотання до Дніпровської міської ради про надання дозволу на розроблення технічної документації з землеустрою на земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Дніпро, площа Соборна, 14 .

26.02.2021 позивач звернувся до відповідача з уточненим клопотанням, у якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га, яка розташована за адресою: м. Дніпро, площа Соборна, 14 .

37. Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

38. Стаття 123 ЗК України встановлює порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування (в редакції станом на дату спірних правовідносин).

39. За приписами частини 2 статті 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

40. Відповідно до частини третьої статті 123 ЗК України, відповідний орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

41. Абзацом 3 частини третьої статті 123 ЗК України передбачено, що у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

42. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина шістнадцята статті 123 ЗК України).

43. Суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що після закінчення місячного терміну з дати подання клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації з землеустрою та відсутності відповіді від міської ради у визначений законодавством термін, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

44. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, з позовом щодо визнання бездіяльності Дніпровської міської ради та зобов`язання вчинити відповідні дії, позивач звернувся до суду лише 14.07.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку.

45. Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та відхиляє посилання скаржника на Верховного Суду, викладені у постановах від 11.11.2020 у справі №400/1052/19, від 06.07.2022 у справі №500/63/20 через їх нерелевантність.

46. Так, у справі №500/63/20 предметом позову була бездіяльність селищної ради щодо невключення до Генерального плану селища проходження дороги проїзду, що свідчить про неподібність правовідносин зі справою, що розглядається.

47. У справі №400/1052/19 предметом позову була бездіяльність Миколаївської міської ради щодо не розгляду звернень ОСББ, які стосувалися розгляду земельних питань, при цьому суди оцінювали причини пропуску строку у контексті виявленої бездіяльності міської ради. Тобто інше вирішення спору у справі №400/1052/19 ґрунтується на оцінці доказів, здійсненій у конкретній справі.

48. Судом апеляційної інстанції також було встановлено, що 04.07.2023 позивач повторно звернувся до міської ради з проханням внести на розгляд сесії міської ради проект рішення міської ради «Про надання КП «ДОКЛ ІМ. МЕЧНИКОВА» ДОР», код ЄДРПОУ 01985423, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будівель та споруд лікарні по пл. Соборній, 14 (Соборний район)», на який було надано Департаментом листи-відповіді від 11.07.2023 № 2/7-95 та від 08.08.2023 № 2/7-106.

49. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що вказані звернення позивача у 2023 році не можуть відтерміновувати початок відліку строку звернення до суду, оскільки отримання листів від вказаного Департаменту не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду, оскільки, звертаючись до міської ради вперше, позивач мав розраховувати на отримання відповіді протягом місяця, після завершення якого позивач мав дізнатися про своє порушене право. Разом з тим, бездіяльність позивача і не бажання дізнатися про результати розгляду свого первісного звернення не можуть слугувати підставами для висновків про дотримання позивачем строків звернення до суду.

50. Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах зазначеної категорії справ відповідатиме принципу верховенства права та його складовій - принципу правової визначеності, сприятиме стабільності правовідносин та відповідатиме і підходам Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо порядку обчислення строків звернення до суду в спорах про перерахунок пенсій, викладеним у постанові від 31.03.2023 у справі № 240/12017/19 та застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати, викладеним у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20.

51. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінку клопотанню позивача про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради через відсутність у них порушених прав рішенням суду першої інстанції, оскільки в оскарженій постанові спростовано доводи позивача про відсутність у Департаменту порушених прав у цій справі.

52. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції права позивача заявити клопотання про поновлення процесуального строку, колегія суддів враховує те, що апеляційна скарга Дніпровської міської ради була обґрунтована порушенням позивачем строку звернення до суду, у відзиві на апеляційну скаргу позивач висловлював свої заперечення на доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку звернення до суду без поважних причин.

53. Також варто уваги, що суд апеляційної інстанції проаналізував поважність причин пропуску строку позивачем до суду з цим позовом і зробив висновок про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з причин, які не є поважними.

54. Враховуючи вищевикладене, у сукупності, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови.

55. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

56. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 2, 3, 240, 341, 345, 349, 350, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова "Дніпропетровської обласної ради" залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб