Ухвала

від 20.05.2024 по справі 990/118/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2024 року

м. Київ

справа №990/118/24

адміністративне провадження №П/990/118/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Юрченко В.П., Олендера І.Я., Желтобрюх І.Л., Блажівської Н.Є.,

розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., Блажівської Н.Є., Олендера І.Я., Юрченко В.П. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вищої ради правосуддя (04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 12-а) про визнання протиправною бездіяльності,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 11.04.2024 подала через систему «Електронний суд» до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо невиконання абзацу 2 частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», абзацу 2 пункту 13.26, пункту 13.4 Регламенту Вищої ради правосуддя, якими передбачено повідомити ОСОБА_1 про наявність проекту висновку після його підготовки членом ВРП - ОСОБА_2 та направлення копії проекту висновку до електронного кабінету або електронної пошти ОСОБА_1 ; визнати протиправними дій ВРП відносно порушення норми частин другої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо незастосування висновку Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021, викладеного в адміністративній справі № 822/1309/17, під час підготовки висновку від 12.02.2024; визнати недійсним висновок ВРП в частині посилання ОСОБА_1 у заяві від 13.11.2023 на інтернет-ресурс ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов`язати ВРП внести виправлення у висновок від 12.02.2024, зазначивши інтернет-ресурс https://aabastion.com.ua/goncharuk-vasil-mikolajovich/; визнати недійсним висновок ВРП в частині посилання ОСОБА_1 у заяві від 13.11.2023 щодо підтвердження вимог щодо несумісності довіреністю на представництво Уманського міськрайонного суду Черкаської області, виданого в.о. Голови суду судді ОСОБА_3 ; зобов`язати ВРП внести виправлення у висновок від 12.02.2024, шляхом видалення інформації відносно посилання ОСОБА_1 у заяві від 13.11.2023 на підтвердження вимог щодо несумісності довіреністю на представництво Уманського міськрайонного суду Черкаської області, виданого в.о. Голови суду судді В.Гончаруку.

Верховний Суд ухвалою від 17.04.2024 відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ВРП про: визнання протиправними дій ВРП відносно порушення норми частин другої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо незастосування висновку Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021, викладеного в адміністративній справі № 822/1309/17, під час підготовки висновку від 12.02.2024; визнання недійсним висновку ВРП в частині посилання ОСОБА_1 у заяві від 13.11.2023 на інтернет-ресурс ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов`язання ВРП внести виправлення у висновок від 12.02.2024, зазначивши інтернет-ресурс https://aabastion.com.ua/goncharuk-vasil-mikolajovich/; визнання недійсним висновку ВРП в частині посилання ОСОБА_1 у заяві від 13.11.2023 щодо підтвердження вимог щодо несумісності довіреністю на представництво Уманського міськрайонного суду Черкаської області, виданого в.о. Голови суду судді ОСОБА_3 ; зобов`язання ВРП внести виправлення у висновок від 12.02.2024, шляхом видалення інформації відносно посилання ОСОБА_1 у заяві від 13.11.2023 на підтвердження вимог щодо несумісності довіреністю на представництво Уманського міськрайонного суду Черкаської області, виданого в.о. Голови суду судді В.Гончаруку.

Також, Верховний Суд ухвалою від 17.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправною бездіяльності ВРП щодо невиконання абзацу 2 частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», абзацу 2 пункту 13.26, пункту 13.4 Регламенту Вищої ради правосуддя, якими передбачено повідомити ОСОБА_1 про наявність проекту висновку після його підготовки членом ВРП - ОСОБА_2 та направлення копії проекту висновку до електронного кабінету або електронної пошти ОСОБА_1 , залишив без руху та надав десятиденний строк для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків з дня вручення цієї ухвали.

На виконання вимог зазначеної ухвали в частині залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 29.04.2024 через систему «Електронний суд» надіслала заяву про усунення недоліків.

Верховний Суд ухвалою від 02.05.2024 відкрив провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправною бездіяльності ВРП та призначив справу до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 20.05.2024 о 15:30 год.

15.05.2024 від ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшла заява про відвід від участі у розгляді адміністративної справи № 990/118/24 суддів Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., Блажівської Н.Є., Олендера І.Я., Юрченко В.П.

У зв`язку з перебуванням судді Юрченко у відпустці з 13.05.2024 по 17.05.2024 згідно наказу від 09.05.2024 № 321-кв розгляд вказаної заяви здійснюється 20.05.2024.

В судове засідання ОСОБА_1 та/або її представник не з`явилися, а ВРП у відзиві на позовну заяву просила розглянути справу за відсутності її представника, з огляду на що Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., Блажівської Н.Є., Олендера І.Я., Юрченко В.П. від участі у розгляді даної справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування вказаної заяви, ОСОБА_1 зазначає, що колегією суддів у складі Бившевої Л.І., Олендер І.Я., Юрченко В.П. до початку розгляду справи по суті застосовано відносно позивача надмірний формалізм та, окрім того, встановлено перешкоди у доступі до правосуддя шляхом протиправного вимагання доказів, які не передбачені у даній категорії справ, що викликає у позивача обґрунтовані сумніви в наявності упередженості та необ`єктивності суддів Бившевої Л.І., Олендера І.Я., Юрченко В.П. Також позивач вказує, що Блажівська Н.Є. є рідною сестрою членкині Вищої ради правосуддя - ОСОБА_7 , яка безпосередньо приймала участь у голосуванні за свавільний висновок від 12.02.2024, що суперечив висновку Великої Падати Верховного Суду та підірвав авторитет Вищої ради правосуддя під час дисциплінарної справи № К-115/7-23, провадження № 97190, яка є предметом розгляду даної справи, а також інформації із ЗМІ щодо стрімкого кар`єрного зросту Блажівської Н.Є. , якого вона досягла завдячуючи своєму батьку та сестрі, які у ЗМІ значаться як люди ОСОБА_6 та пшонки». Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 не довіряє суддям Бившевій Л.І., Блажівській Н.Є., Олендеру І.Я., Юрченко В.П., з огляду на що завідомо майбутнє рішення у справі у будь-якому випадку позивачем ставиться під сумнів, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважає за необхідне заявити відвід вказаним суддям з підстав наявності сумнівів у їх безсторонності.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше, ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, мотиви ОСОБА_1 фактично зводяться до її незгоди з ухвалою Верховного Суду від 17.04.2024 про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправною бездіяльності ВРП, провадження у якій в подальшому було відкрите згідно ухвали Верховного Суду від 02.05.2024, що не може бути підставою для відводу судді у розумінні положень частини четвертої статті 36 КАС України.

Крім того, мотиви позивачки ґрунтуються на суб`єктивних судженнях ОСОБА_1 щодо родинних зв`язків судді Блажівської Н.Є .

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності суду має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід судді Блажівської Н.Є., доводи позивачки фактично побудовані на інформації зі ЗМІ щодо родинних зв`язків зазначеної судді.

Проаналізувавши аргументи, якими позивач обґрунтовує заявлений відвід судді Блажівській Н.Є., Верховний Суд дійшов висновку, що такі не доводять наявності обставин, які могли б за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями викликати сумнів в її об`єктивності або неупередженості при розгляді цієї справи.

При цьому, Верховний Суд вказує, що предметом спору у даній справі є визнання протиправною бездіяльності ВРП щодо невиконання абзацу 2 частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», абзацу 2 пункту 13.26, пункту 13.4 Регламенту Вищої ради правосуддя, якими передбачено повідомити ОСОБА_1 про наявність проекту висновку після його підготовки членом ВРП - ОСОБА_2 та направлення копії проекту висновку до електронного кабінету або електронної пошти ОСОБА_1 , а не висновок ВРП від 12.02.2024, ухвалений у дисциплінарній справі № К-115/7-23, провадження № 97190.

Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Отже, не може бути підставою для відводу суддям заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про відвід суддям Бившевій Л.І., Блажівській Н.Є., Олендеру І.Я., Юрченко В.П. є необґрунтованою.

Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу суддям Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Бившевій Л.І., Блажівській Н.Є., Олендеру І.Я., Юрченко В.П. питання про відвід суддям відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 31, 36, 37, 40, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., Блажівської Н.Є., Олендера І.Я., Юрченко В.П. у справі № 990/118/24 - визнати необґрунтованою.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., Блажівської Н.Є., Олендера І.Я., Юрченко В.П. у справі № 990/118/24 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

В.П. Юрченко

І.Я.Олендер

І.Л. Желтобрюх

Н.Є. Блажівська ,

Судді Верховного Суду