Ухвала

від 09.05.2024 по справі 753/9229/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9229/24

провадження № 1-кс/753/1514/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" травня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва подане в рамках кримінального провадження №42024102020000001 від 05.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Казань, росія, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави, в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 211 200,00 грн.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42024102020000001 від 05.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в серпні 2023 року ОСОБА_5 , познайомився з ОСОБА_7 , жителем міста Києва. В ході розмови ОСОБА_5 стало відомо, що мати ОСОБА_7 перебуває закордоном, однак ОСОБА_7 на період дії правового режиму воєнного стану заборонено виїжджати за межі України. В цей час у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на організацію незаконного виїзду ОСОБА_7 за кордон з метою особистого збагачення. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , що може організувати виїзд останнього закордон через підконтрольну йому благодійну організацію «Благодійний фонд «Мрія Буковини» (код ЄДРПОУ 44668577), в якому він є засновником.

Для організації цього процесу ОСОБА_7 повинен був надати відповідний перелік документів: копії паспорту, ідентифікаційного коду, посвідчення водія та інших документів, а також немалу суму задонатити на придбання дрона Mavic 3T для ЗСУ, вартість якого на той момент складала 6800 доларів США. ОСОБА_5 повідомив для ОСОБА_7 , що виїзд у такий спосіб буде цілком законним, оскільки останній здійснює пожертву на підтримку Збройних сил України. В свою чергу, ОСОБА_7 , будучи переконаним ОСОБА_5 про законність перетину кордону, вважаючи, що виїзд за таких обставин буде законним, на пропозицію ОСОБА_5 погодився.

31-го серпня 2023 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зустрілись в АДРЕСА_3 , де ОСОБА_7 передав для ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 7000 доларів США. ОСОБА_5 пообіцяв, що за ці кошти він придбає дрон Mavic 3T, а ОСОБА_7 оформить документи для виїзду за кордон протягом місяця. Разом з тим, ОСОБА_5 взяті на себе зобов`язання щодо оформлення документів не виконав, однак на цьому не зупинився і вирішив організувати виїзд ОСОБА_7 закордон в інший спосіб, розробивши відповідний план.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 26.04.2024 ОСОБА_5 зателефонував до ОСОБА_7 та запропонував останньому організувати переправлення його через державний кордон в незаконний спосіб поза пунктами пропуску, повідомивши, що вартість такого переправлення буде становити 12000 доларів США, однак у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 вже надав 7000 доларів США, йому необхідно додати лише 5000 доларів США. В телефонній розмові ОСОБА_5 також повідомив ОСОБА_7 , що приблизно 07 травня 2024 року ОСОБА_7 необхідно буде приїхати в м. Чернівці, де ОСОБА_5 надасть йому інструкції, поради та вказівки щодо порядку незаконного переправлення.

07.05.2024, близько 08.10 год. ОСОБА_5 зустрів ОСОБА_7 на залізничному вокзалі у місті Чернівці, звідки вони попрямували до офісу за адресою: АДРЕСА_4 , де здійснює діяльність Благодійна організація «Благодійний Фонд «Мрія Буковини». Перебуваючи за вказаною адресою, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 про необхідність передачі йому іншої частини грошових коштів, а саме 5000 доларів США за для продовження руху та виконання домовленостей, щодо незаконного переправлення його через державний кордон України поза пунктом пропуску.

В подальшому, 07.05.2024 року приблизно о 10.48 годині ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_4 , реалізуючи єдиний злочинний умисел на отримання винагороди від ОСОБА_7 за організацію переправлення його через державний кордон України, отримав від останнього кошти в сумі 5000 доларів США, при цьому повідомивши останньому деталі переправлення його через державний кордону України. Так, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , що останній на автобусі повинен з міста Чернівці приїхати на обумовлене місце, що на території Закарпатської області, де його будуть чекати особи, які в подальшому переправлять його через державний кордон України в обхід прикордонного контролю. Разом з цим, ОСОБА_5 наголосив, що після отримання підтвердження про факт переходу ОСОБА_7 лінії державного кордону України, передасть невстановленим особам кошти за надання ними таких послуг.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив дії з організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненого з корисливих мотивів, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.

У ході досудового розслідування 07.05.2024 ОСОБА_5 затримано у порядку ст.208 КПК України.

За наявності достатніх підстав 08.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - протоколами допиту свідків; - протоколами негласних слідчо-розшукових дій; - протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення; - повідомленням про підозру; - іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Виходячи із вищевикладеного та з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, виникла необхідність обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема з метою запобігання спробам останнього: - переховуватись від органів досудового розслідування та суду; - незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, у даному випадку слід враховувати сам характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 . Вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних правопорушень, які посягають на недоторканість державного кордону. ОСОБА_5 підозрюється в організації незаконного переправлення через державний кордон іншої особи. При цьому, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 відомі інші особи, які здійснюють безпосереднє переправлення осіб через державний кордон, про яких він говорив для ОСОБА_7 . В подальшому ОСОБА_5 може використати зв`язки з вказаними для незаконного перетину державного кордону ним особисто з метою уникнення відповідальності в Україні.

Враховуючи вищенаведене, орган досудового розслідування вважає необхідним застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та просить визначити заставу в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 211 200,00 грн.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених в ньому підстав.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, посилався на те, що підозра необгрутована, а ризики передбачені ст. 177 КПК України не доведені. Крім того, просив врахувати те, що підозрюваний є активним громадським діячем, за що отримував нагороди, має проблеми зі здоров`ям, за кордон виїжджав для доставки продуктів та медикаментів, в рамках діяльності благодійної організації. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав свого захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, з`ясувавши думку захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов до наступних висновків.

Зі змісту частини 1 статті 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобов`язаний перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч.1 ст.184 КПК України. Яка передбачає, що клопотання про застування запобіжного заходу повинно обов`язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42024102020000001 від 05.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про що до ЄРДР внесено відповідну інформацію (а.с. 7).

07.05.2024 ОСОБА_5 затримано у порядку ст.208 КПК України (а.с. 61-62).

08.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.с. 66-67).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується дослідженим в судовому засіданні матеріалами, а саме: протоколом допиту свідка від 01.05.2024 року (а.с. 14); протоколом допиту свідка від 11.01.2024 року (а.с. 17-18); протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.03.2024 року (а.с. 22-30); протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії аудіоконтроль особи від 18.03.2024 року (а.с. 31-32, 33-34); протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 08.04.2024 року (а.с. 35-37); протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії аудіоконтроль особи від 16.04.2024 року (а.с. 38-39); протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії аудіоконтроль особи від 01.05.2024 року (а.с. 40-48, 49-57); протоколом допиту свідка від 07.05.2024 року (а.с. 58-60); протоколом обшуку від 07.05.2024 року (а.с. 72-74); протоколом огляду особи та вручення їй грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 06.05.2024 року (а.с. 75-76); протоколом допиту свідка від 08.05.2024 року (а.с. 77-81).

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, що передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду. Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_5 , який обізнаний про отримання необхідних документів для виїзду за кордон України та коло його знайомств у вказаній сфері, в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування достатньої ймовірності ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Також прокурором у судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_5 на свідка ОСОБА_7 . Підозрюваний обізнаний про особу єдиного свідка у справі ОСОБА_7 , в тому числі про адресу його мешкання та контактний номер телефону, що дає підстави вважати, що підозрюваний особисто або із залученням сторонніх осіб може здійснити дії, спрямовані на незаконний вплив на свідка з метою його спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які йому достовірно відомі. Відтак, існує великий ризик того, що перебуваючи на свободі ОСОБА_5 може бути здійснено вплив на осіб, які можуть дати ґрунтовні свідчення у кримінальному провадженні, які забезпечать викриття ОСОБА_5 та інших винних осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в тому числі шляхом здійснення погроз та умовлянь змінити свідчення.

При цьому, суд не приймає доводи сторони захисту про те, що наявні підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу, оскільки в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

За викладених обставин у сукупності, слідчий суддя дійшов до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування: забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені пунктами п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 183КПК України (абзац 1 частини 3 статті 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України). Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частина 5 статті 182КПК України).

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК України).

Із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та§139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява №12050/04, §79).

Відтак, слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Слідчий суддя звертає увагу, що положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

Відтак, визначаючий розмір застави у даному кримінальному провадженні слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб та вважає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 484 480,00 грн. у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя покладає на підозрюваного ОСОБА_9 наступні обов`язки: - прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; - утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; - здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 05.07.2024 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 07 травня 2024 року з 12 год. 43 хв.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу, що становить сто шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 484 480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1. Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. Утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

5. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Копію ухвали вручити негайно підозрюваному, захиснику, прокурору та направити для виконання в Державну установу "Київський слідчий ізолятор" для виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 20.05.2024 р. о 09 год. 40 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1