Постанова

від 22.05.2024 по справі 131/589/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 131/589/23

Провадження № 22-ц/801/1031/2024

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шелюховський М. В.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 рокуСправа № 131/589/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Медвецького С.К., Копаничук С.Г.,

за участі секретаря судового засідання Різник Д.С., розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу Приватного акціонерноготовариства«Жорнище» на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Жорнище» про розірвання договорів оренди землі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до Іллінецького районного суду Вінницької області із позовною заявою, у якій зазначила, що вона є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі двох земельних ділянок кадастровими номерами 0521282400:01:000:0090 та 0521282400:03:000:0162.

За життя спадкодавець ОСОБА_3 уклала з відповідачем ПрАТ «Жорнище» договір оренди землі № 365 від 24.04.2013 року стосовно земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 2,1781 га, кадастровий номер 0521282400:01:000:0090, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради), строком на 10 років. Додаткову угоду № 1 від 14.04.2016 року про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 365 від 24.04.2013 року - внесені зміни щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та строку договору до 2026 року та договір оренди землі № 366 від 24.04.2013 року стосовно земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,8384 га, кадастровий номер 0521282400:03:000:0162, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради), строком на 25 років із додатковою угодою № 1 від 14.04.2016 року про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 366 від 24.04.2013 року - внесені зміни щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та строку договору до 2041 року.

Позивач вважає, що відповідач, виплачуючи орендну плату відповідно до зазначених договорів не врахував та не провів нарахування орендної плати з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки та індексу інфляції, а тому систематично в період з 2014 по 2022 роки не сплачував орендну плату у розмірі визначеному договорами оренди, чим порушив їх умови, тому позивач просить розірвати вищевказані договори оренди земельних ділянок.

18 липня 2023 року представником позивача подано заяву про зміну підстав позову, зокрема щодо систематичності порушення відповідачем договорів оренди у якій представник позивача вказав, що систематичне порушення відповідачем умов договорів оренди № 365 від 24.04.2013 року та № 366 від 24.04.2013 року полягає в тому, що Відповідач не провів індексацію орендної плати за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2021, 2022 роки, несвоєчасно виплатив орендну плату в 2015 році провівши розрахунок не до 15 грудня, а 25 грудня, у 2014 та 2015 роках виплата орендної плати здійснювалася виключно в натуральній формі без надання альтернативи отримання в грошовій формі. В 2016-2018 роках виплата орендної плати здійснювалася в натуральній формі, в той час, коли згідно змін в умовах Договорів вона мала виплачуватись в грошовій формі.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року позов задоволено.

Розірвано Договір оренди землі № 365 від 24.04.2013 року, укладений між ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_1 ) та Приватним акціонерним товариством «Жорнище» щодо оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 2,1781 га, кадастровий номер 0521282400:01:000:0090, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради) Вінницької області.

Розірвано Договір оренди землі № 366 від 24.04.2013, укладений між ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_1 ) та Приватним акціонерним товариством «Жорнище» щодо оренди земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,8384 га, кадастровий номер 0521282400:03:000:0162, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради) Вінницької області.

Стягнено 2147грн 20коп.сплаченого судовогозбору та10000грн понесенихвитрат направничу допомогу.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ПАТ «Жорнище» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, представник ПАТ «Жорнище» зазначив, що орендну плату за договорами оренди Позивачеві в період з 2017 по 2022 роки виплачено з переплатою у 15 136,66 грн. Щодо виплати орендної плати в натуральній формі представник відповідача зазначив, що орендодавець не заперечувала щодо такої форми орендної плати та приймала її. Щодо неможливості підтвердження оплати орендної плати за 2014-2015 роки представник відповідача послався на знищення Підприємством бухгалтерської документації через закінчення строків їх зберігання.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники справи в судове засідання не з`явились,про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, при цьому представниками сторін було подано заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка учасників справи, які належним чином повідомленні про місце, час та дату судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла наступних висновків.

Згідно з ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно з ч. 1-3,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК Українипередбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала майно у тому числі дві земельні ділянки з кадастровими номерами 0521282400:01:000:0090 та 0521282400:03:000:0162, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 19.10.2022 року за реєстровим № 1112, (а.с.16) №1113 (а.с.18), Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.11.2022 року (а.с.17,19).

За життя спадкодавець ОСОБА_3 уклала з відповідачем ПрАТ «Жорнище» Договір оренди землі № 365 від 24.04.2013 року стосовно земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 2,1781 га, кадастровий номер 0521282400:01:000:0090, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради), строком на 10 років (а.с.22-23) та додаткову угоду №1 від 14.04.2016 року про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 365 від 24.04.2013 року - внесені зміни щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та строку договору до 2026 року (а.с.24), а також договір оренди землі № 366 від 24.04.2013 року стосовно земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,8384 га, кадастровий номер 0521282400:03:000:0162, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради), строком на 25 років (а.с.26-27) та додаткову угоду №1 від 14.04.2016 року про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 366 від 24.04.2013 року - внесені зміни щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та строку договору до 2041 року (а.с.28).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено систематичне порушення відповідачем умов договорів оренди № 365 від 24.04.2013 року та № 366 від 24.04.2013 року, а саме те, що виплата орендної плати ОСОБА_1 ПрАТ «Жорнище» в 2017-2022 роках проведена не в повному розмірі з порушення вимог п. 9, п. 10 договору оренди № 365 від 24.04.2013 року земельної ділянки площею 2,1781 га., кадастровий номер 0521282400:01:000:0090, та договору оренди землі № 366 від 24.04.2013 року земельної ділянки площею 0,8384 га., кадастровий номер 0521282400:03:000:0162.

З огляду на викладене, районний суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем обов`язку по сплаті орендної плати за земельні ділянки з урахуванням підвищення цін та тарифів, а також, що невиконання такого обов`язку є порушенням істотних умов договору, які містять системний характер та тягне за собою припинення договору оренди землі.

В зв`язку з цим, суд вважав, що договори оренди землі № 365 та № 366, укладені між сторонами, необхідно розірвати.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею другою Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частинах першій та другій статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Отже, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 81 ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Звертаючись до суду з позовом, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, позивач просиларозірвати договориоренди земельнихділянок № 365 від 24.04.2013 року та № 366 від 24.04.2013 року, посилаючись зокрема на систематичне порушення відповідачем договорів оренди.

Перевіривши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, апеляційним судом не встановлено істотного порушення умов договорів оренди земельних ділянок з боку ПрАТ «Жорнище» в частині сплати ОСОБА_2 орендних платежів у розмірах, нарахованих орендарем. Тобто, ПрАТ «Жорнище» виконувало умови договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендних платежів, що не заперечується сторонами.

До ОСОБА_2 земельні ділянки перейшли у користування 2021 року після смерті ОСОБА_3 за спадкуванням.

Підставами для розірвання договорів оренди земельних ділянок позивач зазначає порушення умов договорів, а саме те, що ПАТ "Жорнище" виплачувало в 2017, 2018, 2021, 2022 роках частину орендної плани в натуральній формі та не здійснювало індексацію орендної плати за вказані роки.

Разом з тим, в ході розгляду справи було встановлено, що за 2018 рік переплата орендної плати склала 441, 58 грн, у 2018 році переплата орендної плати склала 4854,55 грн, у 2019 році переплата орендної плати склала 4638,14 грн, у 2020 році переплата орендної плати склала 6896,60 грн, у 2021 році переплата орендної плати склала 2124,30 грн.

Крім того, сподкодавиця ОСОБА_3 погоджувалась з виплатою частини орендної плати у натуральній формі, прийняла її, за життя з позовними вимогами про розірвання договорів оренди не зверталась.

Відповідно до п. «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати орендарем, відтак, відсутні підстави для розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_2 ) та ПрАТ «Жорнище» у зв`язку із систематичною несплатою орендних платежів.

Фактично спір стосується порушення нарахування і виплати орендної плати з урахуванням індексації.

Разом з тим, порушення, допущені орендарем, є наслідком здійснення ним неправильних розрахунків при обчисленні сум орендних платежів, що не є істотним порушенням умов договору з огляду на розмір недоплаченої суми та добровільного збільшення орендної плати. Такі обставини не можуть бути підставою для розірвання оспорюваного договору оренди земельної ділянки.

Помилки у нарахуванні орендної плати за договором оренди земельної ділянки з урахуванням індексації орендної плати не можуть тлумачитися як систематична несплата орендних платежів та, відповідно, не можуть бути підставою для розірвання договору оренди.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 579/1133/22.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про розірвання договорів оренди землі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на викладене, апеляційну скаргу належить задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції змінює розподіл судових витрат.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерноготовариства«Жорнище» задовольнити.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Жорнище» про розірвання договорів оренди землі залишити без задоволення.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерноготовариства «Жорнище» (ЄДРПОУ 00414210) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3220, 80 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 травня 2024 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: С.К. Медвецький

С.Г. Копаничук