Рішення

від 14.05.2024 по справі 189/272/24

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/272/24

2/189/218/24

РІШЕННЯ

ІMЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської селищної ради, треті особи: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко Марина Григорівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки позивач на момент смерті матері знаходився за кордоном України, він міг лише фінансово допомагати батькові, пересилаючи його другу, ОСОБА_4 , гроші аби він з батьком, з пошаною, та за традиціями поховали його матір. Батько позивача хворів на цукровий діабет, в нього була відсутня частина ноги і позивач взяв на себе повний обов`язок, щодо його утримання та утримання його майна, постійно перераховуючи фінансову допомогу. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , - батько позивача помер. Після смерті батька, позивач знаючи, що автомобіль ні кому не потрібен, вирішив його продати. За його проханням, 19 квітня 2023 року ОСОБА_4 видав довіреність на ім`я ОСОБА_6 , передав йому автомобіль та всі документи які мав батько, щоб ОСОБА_6 допоміг його продати та допоміг вирішити питання зі спадщиною батька. Отримавши та вивчивши документи ОСОБА_6 розповів ОСОБА_1 , що спадщина залишилися не тільки після смерті батька, але і матері позивача, ОСОБА_3 , яка склала на ім`я позивача заповіт. Враховуючи те, що позивач знаходиться за кордоном, з метою прийняття спадщини після смерті батька та матері - ОСОБА_1 , 30 травня 2024 року видав на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_2 довіреність, відповідно до якої, крім іншого, доручив їм бути його представниками з питань, які виникають при оформленні спадкових прав після смерті його батька ОСОБА_5 та матері ОСОБА_3 . Маючи відповідні повноваження ОСОБА_6 в продовж шести місяців з дня коли позивачу стало відомо про наявність заповіту, звернувся до приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. 16 листопада 2023 року нотаріус видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. В якій зазначила, що спадкоємці за законом та за заповітом для відкриття спадщини не зверталися та заяви про прийняття спадщини за законом та за заповітом не подавали у встановлений законом строк. Таким чином єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину був чоловік ОСОБА_3 ОСОБА_5 , у зв`язку з чим позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про наявність заповіту позивачу - ОСОБА_1 , стало відомо лише після 19 квітня 2023 року, після того, як ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 автомобіль DEEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 та документи які зберігав батько позивача, ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вважає, що пропущений ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини, був пропущений з об`єктивних та поважних причин, оскільки йому не було відомо про складання заповіту його матір`ю ОСОБА_3 , про наявність заповіту йому стало відомо лише тоді коли про це повідомив йому ОСОБА_6 в квітні 2023 року.Крім того, прізвище позивача ОСОБА_1 , яке зазначено в паспорті, не збігається з прізвищем його матері - ОСОБА_3 , що зазначене в свідоцтві про її смерть, але вважає, що такі різні прізвища вони отримали через невідому та незалежну від них причину при отриманні паспортів, певно, через довільний переклад з російської мови на українську, оскільки відповідно свідоцтва про народження заявника (на російській мові) він записаний як « ОСОБА_7 ». Також, на другій сторінці паспорта ОСОБА_1 , його прізвище на російській мові також зазначено як « ОСОБА_7 ». Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00042691290 від 12 грудня 2023 наданий Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження Україна, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Катеринівка є ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_2 ), матір`ю, відповідно, ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Прізвище подружжя (батьків позивача), відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 000426042922 від 6 грудня 2023-Розструсний та Розструсна. Висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану, виданого Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до актового запису цивільного стану про смерть батька та актового запису про смерть матері. У зв`язку з чим, просить суд визначити ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном шість місяців з дня набрання рішенням законної сили; встановити юридичний факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_4 від 7 квітня 2022 року, актовий запис № 486, місце державної реєстрації Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) є матір`ю ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Катеринівка, Покровського району, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов підтримує, просить задовольнити. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача Покровської селищної ради в судове засідання не з`явився, не повідомивши суду причини неявки. Про місце, день та час розгляду справи судом повідомлений належним чином.

Треті особи: представник Нікопольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) начальник ОСОБА_10 та приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. надіслали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

У зв`язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Свідок ОСОБА_11 надала до суду письмове пояснення, в якому зазначила, що знає заявника ОСОБА_1 . Також знала його батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які проживали по сусідству з нею. Підтверджує, що їхнім сином є ОСОБА_1 , вони називали його сином, а він звертався до них мама і тато.

Свідок ОСОБА_4 надав до суду письмове пояснення, в якому зазначив, що родину Розструсних знає більше сорока років. ОСОБА_8 був його другом. У нього народився син ОСОБА_12 . Про те, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_8 та ОСОБА_9 йому достеменно відомо, оскільки ОСОБА_1 ріс на його очах. В квітні 2023 року ОСОБА_4 зробив довіреність на автомобіль та передав її ОСОБА_6 з іншими документами, які перед смертю передав йому ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_6 надав до суду письмове пояснення, в якому зазначив, що знайомий з ОСОБА_1 близько трьох років. В період спілкування, неодноразово чув за його хворих батьків, яким він постійно допомагав, піклувався про них. Батько- ОСОБА_13 , мати ОСОБА_14 . Зі слів ОСОБА_1 , він знав, що вони являються його батьками, а ОСОБА_1 їхнім сином. На початку квітня 2023 року, ОСОБА_1 звернувся до нього з проханням, допомогти продати його автомобіль Део Ланос, якиій він купляв батьку. Документи на вказаний автомобіль йому передав друг його батька- ОСОБА_4 . Разом з цими документами, в папці знаходився і заповіт його матері- ОСОБА_9 , про який він відразу розповів ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши письмові пояснення свідків, письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 07 квітня 2022 року Васильківським відділом ДРАЦС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №486, після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно (а.с.11).

Також встановлено, що 14.01.2022 року ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Катеринівської сільської ради за реєстровим №04. Зі змісту даного заповіту вбачається, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті земельну ділянку на підставі Державного акту на право приватної власної на землю серія IV-ДП №109401 в розмірі 4.030 га, що знаходиться на території Катеринівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області та земельну ділянку на підставі договору про розподіл спадкового майна (НВО №6158301, що розташована на території Катеринівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області заповідає повністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є позивачем по вказаній справі (а.с. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим 14 лютого 2023 року Васильківським відділом ДРАЦС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №280 (а.с. 10).

Як вбачається з постанови приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 листопада 2023 року, спадкоємці за законом та за заповітом для відкриття спадщини не зверталися та заяви про прийняття спадщини за законом та за заповітом не подавали у встановлений законом строк. Таким чином єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину був чоловік ОСОБА_3 ОСОБА_5 , у зв`язку з чим позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126,133,135 Сімейного кодексу України №000426991290 від 12.12.2023 року наданий Нікопольським відділом ДРАЦС у Нікопольському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_8 , матір`ю ОСОБА_9 (а.с. 13).

Крім того, прізвище подружжя (батьків заявника), відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №000426042922 від 6 грудня 2023 Розструсний та Розструсна (а.с. 14).

Висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану, виданого Нікопольським відділом ДРАЦС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до актового запису цивільного стану про смерть батька та актового запису про смерть матері (а.с. 15).

Відповідно до ч. 1 ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з положеннями ч. 3 ст.1222, ч. 1 ст.1220, ч. 1 ст.1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За правилами ч. 1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс12,від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15 і підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах від 28 лютого 2018 року в справі№318/1037/15-ц (провадження №61-4630св18), від 21 жовтня 2019 року в справі №662/1724/18 (провадження №61-9300св19), від 24 січня 2020 року в справі №192/1663/17 (провадження №61-7193св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як на обґрунтування доводів позовної заяви щодо обґрунтованості пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини представник позивача вказує на те, що про існування заповіту, позивач ОСОБА_1 , який склала його мати ОСОБА_5 , він дізнався лише після 19 квітня 2023 року, після того, як ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 автомобіль DEEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 та документи які зберігав батько позивача, ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 , що також підтверджується поясненням свідка ОСОБА_6 .

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки він не проживав зі спадкодавцем на момент смерті, а тому об`єктивно не міг знати про наявність на його ім`я заповіту.

Отже, у межах шестимісячного строку позивач не вчиняв дій, спрямованих на прийняття спадщини, оскільки не знав про наявність заповіту. Про існування заповіту позивачу стало відомо лише після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, підстави пропуску строку для прийняття спадщини зазначені ОСОБА_1 можна вважати поважними.

Враховуючи встановлені обставини справи, наявність заповіту на користь позивача, як спадкоємця майна, а також наведені причини несвоєчасного подання заяви про прийняття спадщини, які свідчать про наявність об`єктивних та істотних труднощів у питанні подання заяви про прийняття спадщини, суд, з урахуванням свободи заповіту як фундаментального принципу спадкового права, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Щодо позовної вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме того, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Так, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Катеринівка Покровського району Дніпропетровської області, що підтверджується його копією паспорта громадянина України (а.с. 9).

Крім того, на другій сторінці паспорта ОСОБА_1 , його прізвище, ім`я, по батькові на російській мові зазначено як « ОСОБА_7 ».

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_7 , виданого 22.05.1982 року, актовий запис №10, батьками заявника (прізвище, ім`я, по батькові заявника зазначені російською мовою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ) зазначені (прізвище, ім`я, по батькові батьків заявника зазначені російською мовою): батько ОСОБА_15 , мати ОСОБА_16 (а.с.9, зворот).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126,133,135 Сімейного кодексу України №000426991290 від 12.12.2023 року наданий Нікопольським відділом ДРАЦС у Нікопольському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_8 , матір`ю відповідно ОСОБА_9 (а.с. 13).

Крім того, прізвище подружжя (батьків заявника), відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00042604922 від 6 грудня 2023 Розструсний та Розструсна (а.с. 14).

Висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану, виданого Нікопольським відділом ДРАЦС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до актового запису цивільного стану про смерть батька та актового запису про смерть матері (а.с. 15).

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у позові наполягав на тому, що матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , а розбіжність у написанні їх прізвищ - « ОСОБА_17 » та « ОСОБА_18 » виникла при перекладі прізвищ з російської на українську мову.

Дійсно, у паспорті громадянина України серії НОМЕР_8 , виданого 04 листопада 1998 року прізвище позивача зазначено як «Розструсний», в той час як свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 видане на ім`я ОСОБА_3 .

Отже, у прізвищі позивача ОСОБА_1 та прізвищі померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 наявна розбіжність у написанні однієї літери, а саме: «Розструсний» та « ОСОБА_18 ».

Таким чином, на теперішній час у позивача відсутній документ, який би підтверджував факт родинних відносин між ним та його матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проаналізувавши всі надані представником позивача матеріали в їх сукупності, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, оскільки ім`я та по батькові позивача співпадають з іменем та по батькові померлої ОСОБА_3 , а також враховуючи, що прізвище позивача ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_3 не співпадає лише на одну літеру, суд приходить до переконання, що матеріалами справи підтверджується факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно є матір`ю ОСОБА_1 .

Оскільки від встановлення факту, що має юридичне значення залежить виникнення у позивача прав на отримання спадщини, суд приходить до переконання про наявність підстав для встановлення зазначеного факту у судовому порядку.

Враховуючи наведене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому позовну вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення слід задовольнити, що надасть можливість позивачу ОСОБА_1 належним чином оформити свої спадкові права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 12, 13, 81, 206, 247, 258, 265, 280-282, 315, 319, 354 ЦПК України, ст.ст.1218, 1220, 1261, 1268-1270, ч.3 ст.1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

вирішив :

Позов ОСОБА_1 до Покровської селищної ради, треті особи: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко Марина Григорівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, про встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном шість місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Встановити юридичний факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_4 від 07 квітня 2022 року, актовий запис № 486, місце державної реєстрації Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) є матір`ю ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Катеринівка, Покровського району, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.05.2024 року.

Суддя: О.С. Степанова

14.05.2024