Рішення

від 20.05.2024 по справі 191/988/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/988/24

Провадження № 2/191/346/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря Яришевої Н.В.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Малютов Сергій Володимирович до ОСОБА_2 , третя особа: Друга синельниківська державна нотаріальна контора про зняття заборони з нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

07.03.2024 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду із вищезазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який вона прийняла у дар від ОСОБА_4 , що підтверджується Договором дарування від 05 листопада 1996 року, зареєстрованого в реєстрі за №2339, серія ААА № 138193.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру

прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон

відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.01.2024 року позивачу стало відомо, що на належний їй житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладено заборону на його відчуження, на підставі ухвали б/н Синельниківського

районного суду від 25.09.1998р.

В подальшому, в жовтні 2023 року, представник позивача, звернувшись до архіву Синельниківського міськрайонного суду з метою ознайомлення з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, отримав відповідь, що згідно перевірки автоматизованої системи документообігу Д-3, та перевірки алфавітних покажчиків по цивільним справам за період з 1990 року по 2004 рік позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним - в провадження суду не надходило.

Однак в реєстрі заборон існує арешт на належний позивачу будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме накладено заборону на його відчуження на підставі ухвали б/н Синельниківського районного суду від 25.09.1998р.

Зазначена заборона заважає позивачу вільно розпоряджатися належною їй нерухомістю, а саме будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , однак зняти заборону на вищезазначене нерухоме майно не можливо через фактичну відсутність в архіві Синельниківського міськрайонного суду справи, в рамках якої була винесена ухвала б/н Синельниківського районного суду від 25.09.98р. та на підставі якої і був накладений арешт, тому вона вимушена була звернутися до суду.

У зв`язкуіз викладеним,позивач ОСОБА_1 просить судзняти заборонуна відчуженняжитлового будинку,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,який належить ОСОБА_1 ,який міститьсяв Єдиномуреєстрі заборонвідчуження об`єктівнерухомого майна,що виниклана підставіухвали б/нСинельниківського районногосуду від25.09.1998р.,архівний номер:2432009DNIPER22904,Архівна дата:26.01.2001,дата виникнення26.01.2001,№ реєстру:70500-1472,внутр.№ 3801С03В22F243307А37,коментар:6/98внесений черезДругу синельниківськудержавну нотаріальнуконтору,а вподальшому перереєстрований25.04.2007р.за номером4871280;реєстратор: Приватний нотаріус Ситник О.В.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Малютов С.В. до початку проведення судового засідання надав суду заяву про підтримання позовних вимог і розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 до початку проведення судового засідання надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи Другої синельниківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі державного нотаріуса.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.

Згідно копії договору дарування від 05 листопада 1996 року, зареєстрованого в реєстрі за №2339, серія ААА № 138193, ОСОБА_1 є власником житловогобудинку,розташованого заадресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру

прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон

відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.01.2024 року, вбачається, що на житловий будинок, власником якого є ОСОБА_1 та який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладено заборону на його відчуження на підставі ухвали б/н Синельниківського

районного суду від 25.09.1998р.

З довідки Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 року за № 01-06/125/2023, наданої адвокату Малютову С.В., зазначено, що згідно перевірки автоматизованої системи документообігу Д-3 та перевірки алфавітних покажчиків по цивільним справам за період з 1990 року по 2004 рік позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним - в провадження суду не надходило.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.1, ч. 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже,позивач ОСОБА_1 є власникомвищезазначеного житловогобудинку, розташованогоза адресою: АДРЕСА_1 ,а накладена на будинок заборона на відчуження порушує її права на розпорядження своїм майном.

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими предстаник позивача обґрунтовує позовні вимоги, встановленою.

На підставі викладеного, ст. ст.16,317,319,321 ЦК України, керуючись ст. ст. 12,81,263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зняти заборонуна нерухомемайно,а самежитловий будинок,розташований заадресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , який міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що виникла на підставі ухвали б/н Синельниківського районного суду від 25.09.1998р., архівний номер: 2432009DNIPER22904, Архівна дата: 26.01.2001, Дата виникнення 26.01.2001, № реєстра: 70500-1472, внутр. № 3801С03В22F243307А37, коментар: 6/98 внесений через Другу синельниківську державну нотаріальну контору, а в подальшому перереєстрований 25.04.2007р. за номером 4871280 (приватний нотаріус Ситник О.В.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя А. В. Твердохліб