Рішення

від 23.05.2024 по справі 624/250/24

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/250/24

№ провадження 2/624/120/24

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 23 травня 2024 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю в.о. секретаря судового засідання Ткаченко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/250/24,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області,

третя особа: державний нотаріус Лозівської державної нотаріальної контори Завада Вікторія Володимирівна,

суть вимог: визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить встановити юридичний факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована та проживала до смерті за адресою: АДРЕСА_1 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 .

Визначити ОСОБА_1 строк тривалістю 3 місяця, достатній для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала до смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Спадщина відкрилася за місцем смерті матері на території Лозівського району Харківської області, а саме АДРЕСА_1 , де вона мешкала з громадянином ОСОБА_5 .

В шлюбних відносинах з останнім на день смерті не перебувала.

Після смерті матері залишилося спадкове майно, яке згідно Державного акта І-ХР № 078465 на право приватної власності складається з земельної ділянки розміром 5,43 га, кадастровий номер 6323180400:11:001:0065 і знаходиться на території Кегичівської селищної ради Харківської області.

15 березня 2024 року, ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги спадкування за законом звернулася до державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області щодо прийняття спадщини.

15 березня 2024 року від нотаріуса отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 216/02-14 на підставі пропуску строку, встановленого ст. 1270 ЦК України на прийняття спадщини, а також не встановлення нотаріусом факту родинних відносин між позивачкою та матір`ю згідно наданих документів, які підтверджують даний факт.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 народилася в с. Карабущино Кегичівського району Харківської області.

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в ст. Старо-Щербинівській Єйського району Краснодарського краю Російської Федерації, де на той час її мати в громадянському шлюбі проживала з ОСОБА_7 і за згодою обох батьків в свідоцтві про народження НОМЕР_2 позивачці було дане прізвище « ОСОБА_1 ». В цьому ж свідоцтві матір`ю також зазначена ОСОБА_3 , хоча на той час матір мала прізвище « ОСОБА_1 ». З батьком ОСОБА_7 вона офіційно зареєструвала шлюб тільки в 1967 році в с. Кегичівка Харківської області і за фактом даної реєстрації змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

Факт того, що позивачка та її мати мали прізвище « ОСОБА_1 » підтверджується свідоцтвом про народження матері, витягом форми 1 наданої ГУ ДМСУ в Донецькій області при отриманні ОСОБА_1 паспорта громадянина в м. Словянськ у віці 16 років, де в графі «виданий на підставі свідоцтва про народження» вказано свідоцтво про народження, де прізвище останньої вказане як « ОСОБА_1 », витягами з поземельних книг про місце реєстрації на території Андріївської та Рояківської сільських рад Кегичівського району в період та довідками.

Так, згідно даних ф.1 наданої ГУ ДМС України в Донецькій області 17 грудня 1980 року ОСОБА_1 була задокументована паспортом громадянина СРСР серії НОМЕР_3 , виданого на підставі свідоцтва про народження НОМЕР_4 , яке в свою чергу було видане відділом РАЦС ст. Старо-Щербинівська Краснодарського краю Російської Федерації 16 лютого 1967 року, де позивачка зазначена як « ОСОБА_1 ».

Даний факт свідчить про те, шо у віці 3 років, на території Російської Федерації, куди в 1967 році їх сім`я знову виїжджала, мати змінила прізвище позивачки з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Свідоцтва про народження з прізвищем « ОСОБА_1 » в позивачки на даний час не збереглися.

Крім того повідомляє, що на підставі паспорта № НОМЕР_5 виданого ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_12 змінивши прізвище на « ОСОБА_1 », актовий запис № 15.

Зазначено, що її мати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , після розлучення з громадянином ОСОБА_7 також зареєструвала шлюб з ОСОБА_14 , змінивши прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_3 ». В ІНФОРМАЦІЯ_12 чоловік матері ОСОБА_14 помер в с. Мажарка Кегичівського району.

З огляду на вищевикладене, позивачка потребує встановленню факту, що має для неї юридичне значення, а саме що остання є донькою померлої матері ОСОБА_3 .

Даний факт необхідно встановити для можливості отриманні в порядку спадкування земельної ділянки після смерті її матері ОСОБА_3 , яка належить їй на праві приватної власності.

Крім того, ОСОБА_1 пропущений строк для подання необхідних документів на прийняття вищевказаної спадщини. В обґрунтування зазначає, що на протязі довгого періоду часу, а саме з кінця 2020 до 2022 року тяжко хворіла. ОСОБА_1 був встановлений діагноз цукровий діабет 2 типу. В зв`язку з такою хворобою та початковою стадією гангрени нижньої кінцівки, на протязі 2021-2022 років були проведені дві операції в хірургічному відділенні Кегичівської ЦРЛ Спочатку ампутовано палець ступні ноги, а згодом ампутовано частину ступні ноги в зв`язку з початком процесу загнивання рани. Після вказаних операцій проходила довгострокову реабілітацію майже до початку 2023 року, не могла самостійно ходити і таким чином була позбавлена можливості виїзду в інший район області для звернення до нотаріуса.

Крім того, всі документи матері та правовстановлюючі документи на земельну ділянку знаходилися у її родичів її померлого співмешканця в Лозівському районі за місцем останнього місця проживання, і тільки в січні місяці 2024 року були віддані їй родичами.

Зважаючи на дані обставини, а саме на довгострокову хворобу та період її реабілітації після хірургічних втручання, її хвороби на цукровий діабет, і пропустила встановлений законодавством України строк, передбачений ст. 1270 ЦІ України для прийняття спадщини.

Процесуальні питання пов`язані з розглядом справи.

03 квітня 2024 року позивачка в особі представника звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 04 квітня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29 квітня 2024 року. Клопотання про витребування задоволено.

Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 23 травня 2024 року.

У судове засідання учасники судового розгляду не з`явились, про місце дату та час повідомлені у встановленому законом порядку, натомість надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, окрім того:

представник позивача -позовні вимоги підтримує та просить судові витрати залишити за нею,

представник відповідача Кегичівської селищної ради Харківської області - просить прийняти рішення на розсуд суду, за наявності законних підстав не заперечують проти задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Карабущине Кегичівського району Харківської області (копія, а.с.12).

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Старо-Щербинське Щербинівського району Краснодарського краю, Єйського району, батьками зазначено мати ОСОБА_3 (українка), батько ОСОБА_7 (росіянин), що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 (а.с.13).

Згідно запису акта про одруження № 2 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 уклала шлюб з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 (росіянин) (копія а.с.62).

Згідно свідоцтва про укладенню шлюбу серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 уклала шлюб із ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ,( який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , відповідно до запису про смерть № 01 (копія, а.с.63) та змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » (а.с.12).

Згідно даних ф.1 наданої ГУ ДМС України в Донецькій області 17 грудня 1980 року ОСОБА_1 була задокументована паспортом громадянина СРСР серії НОМЕР_3 , виданого на підставі свідоцтва про народження НОМЕР_4 , яке в свою чергу було видане відділом РАЦС ст. Старо-Щербинівська Краснодарського краю Російської Федерації 16 лютого 1967 року, де позивачка зазначена як « ОСОБА_1 » (копія, а.с.16).

Згідно справки про укладення шлюбу № 2 від 01 грудня 1982 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала шлюб з ОСОБА_12 (копія, а.с. 15).

Згідно відповіді на адвокатський запит від 25 листопада 2023 року зазначено, що оскільки прикладено до запиту свідоцтво про народження громадянки ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який виданий відділом запису актів громадянського стану Щербинівського району управління запису актів громадянського стану Краснодарського краю, то реєстрації народження проведена саме цим органом і всі зміни до актового запису про народження повинні бути проведені за місцем зберігання актового запису про народження, а саме на території Російської Федерації (копія, а.с.19)

Згідно копії погосподарської книги № 6, вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія, а.с.25-29).

Відповідно довідки виданої Рояківським старостинським округом Красноградського району Харківської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в тому що остання дійсно проживала за адресою: с. Гутирівка Кегичівського району Харківської області з 1975 року по 1977 рік. Згідно погосподарських книг за 1974,1975,1976 року особовий рахунок № НОМЕР_7 та за 1977,1978,1979 рік особовий рахунок № НОМЕР_8 , в домоволодінні ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_14, разом проживали ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, її брат ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_13 та мати ОСОБА_3 . Вибули в 1977 році (копія, а.с.30-34).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складений актовий запис № 197, та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 (а.с.14).

Згідно копії спадкової справи № 52/2024 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що спадкова справа заведена ОСОБА_1 та інші спадкоємці відсутні, ОСОБА_3 зареєстрована була разом з ОСОБА_5 проте знятий з реєстрації 13 вересня 2023 року у зв`язку із смертю. (а.с.51-59).

З постанови Лозівського державного нотаріуса Харківської області вбачається, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки розміром 5,43 га, кадастровий номер 6323180400:11:001:0065 і знаходиться на території Кегичівської селищної ради Харківської області та відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилося після померлої ОСОБА_3 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України та у зв`язку із відсутністю підстав для закликання до спадкування за законом (а.с.22-23).

Згідно медичних довідок виданих ОСОБА_1 , вбачається, що остання дійсно знаходилася на стаціонарному лікуванні в КНП КСР «Кегичівська ЦРЛ «з 22 липня 2021 по 10 серпня 2021 року, «діабетична … судини нижньої кінцівки, стала після ампутації другого пальця лівої ступні, з приводу гангрени» (копія, а.с.33-34).

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, зокрема, родинних відносин між фізичними особами, а також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Верховним Судом України звернуто увагу на те, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Згідно з п. 10 цієї Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.

Згідно з роз`ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року, заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом). При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Оскільки, встановлення факту родинних відносин породжує для ОСОБА_1 юридичні наслідки, а саме можливість реалізувати своє право для отримання спадщини після смерті матері ОСОБА_3 та встановити даний факт іншим шляхом, аніж звернутися до суду за судовим захистом є неможливим, а також дослідивши всі докази надані позивачем, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 .

Щодо визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Як передбачено ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 2 ст. 1270 ЦК України якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 2 ст. 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , і саме з цього часу починається строк для прийняття спадщини спадкоємцями.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61/21447св19).

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців: 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У встановлений законом строк позивачка не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тривалою хворобою, що підтверджується відповідними документами.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що суди відкривають провадження по справам у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Це положення також закріплено у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/04-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування». Також, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Згідно зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обставини, на які посилається позивачка, як на підстави пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 заслуговують на увагу та на думку суду є поважними причинами.

Доказів, які спростовують твердження позивачки щодо поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини суду не надано. Відповідачами заперечень не надано.

Позивачка просить залишити судові витрати за нею, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 159, 174, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223 ЦПК України, ст. 1217, 1220, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області, третя особа: державний нотаріус Лозівської державної нотаріальної контори Завада Вікторія Володимирівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована та проживала до смерті за адресою: АДРЕСА_1 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 .

Визначити ОСОБА_1 строк тривалістю 3 (три) місяця, достатній для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала до смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України або через Кегичівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Старо-Щербинівське, Щербинівського райну Краснодарського краю, паспорт серії НОМЕР_10 , ІПН НОМЕР_11 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

представник позивача: ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ,

відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області, місцезнаходження: 64003, Харківська область, Красноградський район, смт Кегичівка, вул. Волошина, буд. 50, код ЄДРПОУ: 04396963,

третя особа: державний нотаріус Лозівської державної нотаріальної контори Завада Вікторія Володимирівна, місцезнаходження: 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Михайла Грушевського, буд. 7.

Суддя Н.М. Куст