Постанова

від 21.05.2024 по справі 205/9510/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5464/24 Справа № 205/9510/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.,

розглянувши відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кредитна спілка «Всеукраїнське народне кредитне товариство», Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про поновлення пропущеного процесуального строку, визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, в якій подана апеляційна скарга Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою про поновлення пропущеного процесуального строку, визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи: Кредитна спілка «Всеукраїнське народне кредитне товариство», Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

В обґрунтування скарги заявниця посилалася на те, що державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Росітюк Н.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2/205/1526/14, виданого 28 квітня 2014 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська. У вказаному виконавчому провадженні ОСОБА_1 є боржником.

Заявник зазначала, що при ознайомлені з матеріалами виконавчого провадження № 53892448 нею було з`ясовано, що порушено строк відкриття виконавчого провадження, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа № 2/205/1526/14 до виконання сплив 14 березня 2015 року, а постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 11 травня 2017 року.

Також є відсутньою дата підписання та дата прийняття до виконання заяви представника Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» до Ленінського ВДВС ДМЮУ про прийняття до виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Дніпропетровська. Крім того є відмінними номера та дати виконавчих листів у заяві представника Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» та постанові про відкриття виконавчого провадження від 11 травня 2017 року. У заяві представника стягувача зазначено виконавчий лист № 2/205/9510/13-ц від 03 березня 2014 року, а у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено підставою стягнення виконавчий лист № 2/205/1526/14, виданий 28 квітня 2014 року.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 виклала вимоги про поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 53892448 від 11 травня 2017 року та визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Росітюк Н.В про відкриття виконавчого провадження № 53892448 від 11 травня 2017 року.

Ухвалою Ленінськогорайонного судум.Дніпропетровська від05лютого 2024року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для оскарження постанови державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Росітюк Н.В. про відкриття виконавчого провадження № № 53892448 від 11 травня 2017 року.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Росітюк Н.В. в рамках виконавчого провадження № 53892448 від 11 травня 2017 року.

В апеляційній скарзі Другий Правобережнийвідділ державноївиконавчої службиу Чечелівськомута Новокодацькомурайонах містаДніпра Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса), посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виклав вимогу про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження вчинені відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та в межах наданих йому повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 . Також зазначає, що скаржником було порушено процесуальний строк звернення до суду із вказаною скаргою на дії державного виконавця.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просила її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» заборгованість за кредитним договором в розмірі 84 625,13 грн, з яких: 12 100,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 70 741,00 грн заборгованість за процентами; 1 784,13 грн 3 % річних.

На виконання вказаного рішення Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 28 квітня 2014 року було видано виконавчий лист № 2/205/1526/2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» заборгованості за кредитним договором в розмірі 84 625,13 грн, з яких: 12 100,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 70 741,00 грн заборгованість за процентами; 1 784,13 грн 3 % річних, та згідно витягу з АСВП - спецрозділ повернуто стягувачу 15 квітня 2016 року у відповідності до п.9 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом також встановлено, а учасниками справи не спростовано, що вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ з 06 травня 2014 року по 15 квітня 2016 року.

Судом встановлено, що вищевказаний виконавчий документ було подано стягувачем повторно 05 травня 2017 року на виконання до Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, що підтверджується поданою заявою представника Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство».

Постановою державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Росітюк Н.В. від 11 травня 2017 року було відкрито виконавче провадження № 53892448 з виконання виконавчого листа № 2/205/1526/14, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 28 квітня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» заборгованості за кредитним договором в розмірі 84 625,13 грн.

Постановою державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Росітюк Н.В. від 11 травня 2017 року за № 53892448 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 93 267,64 грн.

Постановою державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Васильєвою К.М. від 09 листопада 2017 року за № 53892448 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у Правобережному об`єднаному управлінні ПФУ в м. Дніпрі.

Постановою державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кулініч Я.В. від 13 жовтня 2023 року за № 53892448 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також, на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи до виконання виконавчий лист № 2/205/1526/14 від 28 квітня 2014 року та виносячи постанову про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем було порушено вимоги частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», які передбачають повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, який діяв на час видачі виконавчого листа у справі № 2/205/1526/2014, виконавчий лист може бути пред`явлений до виконання протягом року.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Аналізуючи наведені положення Закону України «Про виконавче провадження» можна дійти висновку, що на стадії відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України «Про виконавче провадження», чи надано усі документи, відтак якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження.

Згідно пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У справі встановлено, що виконавчий лист № 2/205/1526/14 від 28 квітня 2014 року було повернуто стягувачу 15 квітня 2016 року, а повторно було подано стягувачем до виконання 05 травня 2017 року, тобто після спливу річного строку пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання, що був встановлений законом, чинним на час видачі такого виконавчого документу.

Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІ стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Однак, будь-яких доказів поновлення такого строку пред`явлення вказаного виконавчого документу до виконання матеріали справи не містять.

Встановивши, що виконавчий лист № 2/205/1526/2014 (205/9510/13-ц) від 28 квітня 2014 року був пред`явлений до виконання поза межами строків, встановлених статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, а саме у травні 2017 року, і суду не надано доказів того, що питання про поновлення пропущеного строку пред`явлення такого виконавчого документу до виконання, було вирішено у передбаченому законом порядку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Росітюк Н.В. не було дотримано положень п.2 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІ під час відкриття вказаного вище виконавчого провадження, оскільки не пересвідчився щодо актуальності строку пред`явлення такого виконавчого документу до виконання.

Приймаючи до виконання виконавчий лист № 2/205/1526/14, виданий 28 квітня 2014 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська після 26 листопада 2018 року, державний виконавець Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Росітюк Н.В. вказаного не врахувала, оскільки жодних доказів правомірності відкриття вказаного виконавчого провадження поза строком для того відкриття суду не надано та судом не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Росітюк Н.В. в рамках виконавчого провадження № 53892448 від 11 травня 2017 року.

Отже, встановивши, що виконавчий документ пред`явлено поза межами строку його пред`явлення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість скарги ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець не мав правових підстав для повернення без прийняття до виконання відповідних документів та в силу Закону України «Про виконавче провадження» був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження та здійснювати заходи примусового виконання, висновків суду першої інстанції щодо пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання не спростовують та зводяться до переоцінки доказів у справі, проте, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Посилання апелянта на те, що скаржником булопорушено процесуальнийстрок зверненнядо судуіз вказаноюскаргою надії державноговиконавця,є безпідставними,оскільки судом встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що боржник дізналася про наявність спірних постанов лише під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, тобто 19 жовтня 2023 року, а доказів про протилежне суду надано не було, тому суд першої інстанції обґрунтовано поновив ОСОБА_1 строк для оскарження дій щодо винесення постанови про відкриття провадження, оскільки такий строк пропущений нею з поважних причин.

Приведені апелянтом в апеляційній скарзі інші доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтами норм процесуального закону.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Другого Правобережноговідділу державноївиконавчої службиу Чечелівськомута Новокодацькомурайонах містаДніпра Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса) залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінськогорайонного судум.Дніпропетровська від05лютого 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 травня 2024 року.

Судді: