Рішення

від 09.05.2024 по справі 953/10708/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10708/23

н/п 2/953/1023/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

за участі секретаря Кудінової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого в праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом,-

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась в суд із позовом до відповідача, ОСОБА_2 , про визначення частки померлого в праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом, в якому просить припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визначити, що частка померлого ОСОБА_3 в праві власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136600:06:024:0002, загальною площею 0,0979 га, яка належала йому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ №206665, виданий Харківським міським управлінням земельних ресурсів 13.06.2005 року, становила 33/100 часток, визнати за ОСОБА_1 право власності на 33/100 зазначеної земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

В обґрунтування поданого позову зазначає, що її батько ОСОБА_3 помер, вона є єдиною спадкоємицею та отримала свідоцтво про право власності на частину житлового будинку надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Також її батьку належала земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:06:024:0002, загальною площею 0,0979 га, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності та враховуючи відсутність визначеної частки, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину.

З урахуванням рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2008 року, справа № 2-327/08/13, яким виділено її батьку земельна ділянка площею 324 кв.м., вважає що частка його батька складала 33/100частини.

Відповідач - ОСОБА_2 , у поданому відзиві зазначив, що він є співвласником спірної земельної ділянки, а також спадкоємцем ОСОБА_4 , проти заявлених вимог не заперечує.

Ухвалами суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, витребувані докази, справа призначена до судового розгляду.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 05 квітня 2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 5287.

Позивачка є дочкою померлого ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладання шлюбу та зміни прізвища із ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .

Після смерті ОСОБА_5 , відкрилась спадщина, яку позивачка прийняла, шляхом подання заяви про прийняття спадщини до П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори.

Дружина спадкодавця - ОСОБА_8 , від прийняття спадщини відмовилась на мою користь, про що подала до нотаріальної контори відповідну заяву. Інших спадкоємців немає.

Спадковим майно після смерті ОСОБА_9 є : 16/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та частина земельної ділянки, кадастровий номер 6310136600:06:024:0002, розташованої за вказаною вище адресою.

18 серпня 2020 року позивачка отримала у П`ятій Харківській міській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на 16/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель АДРЕСА_1 .

Згідно Державного акту серія ЯБ № 206665 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0979 га, кадастровий номер 6310136600:06:024:0002, за адресою : АДРЕСА_1 , виданого Харківським міським управлінням земельних ресурсів 13.06.2005 року на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.10.2001 року за № 1916, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 66537 - вона належить на праві спільної сумісної власності наступним особам : ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу на вказану земельну ділянку, оскільки частки співвласників у державному акті на землю не зазначені.

ОСОБА_3 належало на праві власності частина житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою 12.06.1956 року, р. № 1465-2.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2008 року, справа № 2-327/08/13, перерозподілені ідеальні долі співвласників вказаного житлового будинку з надвірними будівлями. Так, доля ОСОБА_4 стала 50/100 частки домоволодіння замість 30/100, доля ОСОБА_2 стала 34/100 частки домоволодіння замість 20/100, доля ОСОБА_3 , що складала 1/2 частку домоволодіння, після перерозподілу стала 16/100 часток.

Цим же рішенням виділено співвласникам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 земельну ділянку № І площею 655 кв.м., а ОСОБА_3 - земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 324 кв.м. Такий порядок користування визнано сторонами і діяв фактично на момент смерті батька. Зазначене підтверджується технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , в якому на схемі розташування будівель та споруд існує огорожа № 3, яка поділяє земельну ділянку і відповідає поділу земельної ділянки, який було здійснено за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2008 року, справа № 2-327/08/13.

Вказаним рішенням частки сторін у праві спільної власності на земельну ділянку не визначені, вказано тільки їх площа.

ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Спадкоємцем за заповітом після її смерті є ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно із ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частиною 2 ст.370 ЦК передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

За приписами ст. 89 ЗК України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки, зокрема співвласників жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

За ч.2ст.120ЗК України у разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об`єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.

Згідно довідки розрахунку, проведеного ФОП ОСОБА_10 , який є інженером-землевпорядником - загальна проща земельної ділянки, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 , складає 0,0979 га., 324 кв.м. від загальної площі ділянки із допустимим округленням становить 33 відсотка., тобто частка ОСОБА_3 - становить 33/100 частини.

З урахуванням наведеного розрахунку та рішення Київського районного суду м.Харкова від 10 листопада 2008 року, яким ОСОБА_3 виділено земельну ділянку № II площею 324 кв.м., суд приходить до висновків, що частка спадкового майна, після смерті ОСОБА_3 , на земельну ділянку з кадастровий номер 6310136600:06:024:0002, складає 33/100 частини.

Судом встановлено, що позивачка є єдиною спадкоємицею, після смерті ОСОБА_3 , тому в порядку спадкування за законом їй належить право власності на 33/100 частини земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:06:024:0002.

З урахуванням наведеного , суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог та визнання за позивачкою право власності на 33/100 частини спірної земельної ділянки , з одночасним припиненням права спільної сумісної власності на неї.

В частині визначення, що частка померлого ОСОБА_3 в праві власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . кадастровий номер 6310136600:06:024:0002, загальною площею 0, 0979 га, яка належала йому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку,серія ЯБ№ 20666з.виданий Харківськимміським управліннямземельних ресурсів13.06.2005року,становила 33/100часток, судвважає за необхідневідмовити,оскільки ОСОБА_3 помер , відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України його цивільна правоздатність припинилася, що свідчить про неможливість визначення за померлим частки у праві власності.

Крім того, вказаний спосіб захисту не є ефективним у розумінні положень статті 16 ЦК України та не призведе до відновлення порушених прав позивачки, за захистом якого вона звернулася до суду.

Згідно правової позиції ВС викладеної у постанові від у справі№ 570/997/19 - визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 77, 78, 81, 83, 89,185, 196 - 200, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визначення частки померлого в праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 33/100 земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136600:06:024:0002, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136600:06:024:0002, загальною площею 0, 0979 га,

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2667 грн. 73 коп.

Апеляційна скарганарішеннясуду подаєтьсяпротягомтридцятиднів,здняйого проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Апеляційна скарга подається через Київський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст виготовлений 20.05.2024р.

Суддя Бородіна Н.М.