Постанова

від 25.04.2024 по справі 392/949/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2024 року м. Кропивницький

справа № 392/949/23

провадження № 22-ц/4809/556/24

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Голованя А.М., Дуковського О.Л.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2023 року (суддя Кавун Т.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Майдебура», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Колос» про застосування наслідків нікчемного правочину,-

встановив:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія І-КР №0038525 йому належала земельна ділянка з кадастровим номером 3523182400:02:001:0095 площею 6,1019 га, яка розташована на території Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. 18.12.2019 державним реєстратором Маловисківської міської ради здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ФГ «Майдебура», номер запису про право власності 34810043, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, виданого 02.12.2019. 12.03.2020 державним реєстратором Маловисківської міської ради здійснено державну реєстрацію іншого речового права-право оренди даної земельної ділянки за ТОВ «АгрофірмаКолос», номер запису про інше речове право: 35946402.

Вказав, що він з 24.12.2019 по 26.12.2019 перебував у складі засновників ФГ «Майдебура». Відповідно до протоколу загальних зборів засновників ФГ «Майдебура» його було включено до складу засновників та вирішено питання про зміну розміру статутного капіталу господарства, та відповідно вирішено збільшити статутний капітал господарства за рахунок майна належного засновникам. Його частка у статутному капіталі становить 3% статутного капіталу, що у грошовому виразі складає 11 100 грн. Протокол підписано одноособово ОСОБА_2 24.12.2019 проведено державну реєстрацію статуту ФГ «Майдебура» в новій редакції. 26.12.2019 проведено реєстрацію статуту з виключенням нових засновників, а їх частки корпоративних прав перейшли до однієї особи - ОСОБА_2 , на підставі рішення єдиного засновника ФГ «Майдебура» від 23.12.2019, засвідчене приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області, за реєстраційним номером 3589. Ним заяву про вихід із засновників подано не було. Договір про відчуження корпоративних прав між ним та ОСОБА_2 не укладався. Рішення про виключення засновників прийнято на загальних зборах учасників без участі самих учасників, одноособово ОСОБА_2 .

Вважає, що оскільки він не був і не є членом сім`ї засновників фермерського господарства та не перебував у родинних відносинах з головою, набуття членства у вказаному господарстві, передача належної йому земельної ділянки до статутного капіталу вказаного господарства, виключення його зі складу членів господарства здійсненні всупереч Закону України «Про фермерське господарство». Також вважає нікчемним акт приймання-передачі нерухомого майна від 02.12.2019, а саме належної йому земельної ділянки до статутного капіталу господарства, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ФГ «Майдебура», виготовлений не на спеціальному бланку та без посвідчення нотаріусом, в період дії заборони відчуження земельних ділянок, які перебували у власності громадян, відповідно до п.15 розділу Х Земельного кодексу України.

Позивач зазначив, що на теперішній час земельну ділянку з кадастровим номером 3523182400:02:001:0095 площею 6,1019 га, яка належала йому, поділено відповідачем на дві земельні ділянки, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3523182400:02:001:0290 площею 3,0510 га та на земельну ділянку кадастровий номер 3523182400:02:001:0291 площею 3,0509 га. Право власності на вказані земельні ділянки зареєстроване за відповідачем 06.12.2021. Право оренди на вказані земельні ділянки зареєстроване за ТОВ «Агрофірма Колос» 12.03.2020 на підставі договору оренди, укладеного з ФГ «Майдебура».

Посилаючись на ці обставини, позивач просив застосувати наслідки нікчемного правочину, шляхом витребування у ФГ «Майдебура» на його користь земельні ділянки з кадастровим номером 3523182400:02:001:0290 площею 3,0510 га; кадастровий номер 3523182400:02:001:0291 площею 3,0509 га, скасувати державну реєстрацію права оренди ТОВ «Агрофірма Колос» на земельну ділянку з кадастровим номером 3523182400:02:001:0290 площею 3,0510 га, скасувати державну реєстрацію права оренди ТОВ «Агрофірма Колос» на земельну ділянку з кадастровим номером 3523182400:02:001:0291 площею 3,0509 га.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що акт приймання передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки факт набуття та припинення права власності на нерухоме майно. Вказує, що акт приймання передачі від 02.12.2019, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку є нікчемним, згідно підпункту б, пункту 15 розділу Х ЗК України, яким не допускається купівлі продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року. Угоди укладені під час дії заборони є недійсними з моменту їх укладення.

Також вказує, що прийняття його до складу засновників ФГ «Майдебура» суперечить нормам Закону України «Про фермерське господарство», оскільки відповідно до закону членами та засновниками фермерського господарства можуть бути тільки родичі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право приватної власності на земелю серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка з кадастровим номером 3523182400:02:001:0095 площею 6,1019 га, яка розташована на території Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

02.12.2019 на загальних зборах засновників Фермерського господарства «Майдебура», в присутності засновника господарства ОСОБА_2 та запрошених осіб, в тому числі ОСОБА_1 , вирішено змінити склад засновників господарства, збільшити статутний капітал господарства та затвердити нову редакцію господарства.

Відповідно до протоколу загальних зборів засновників Фермерського господарства «Майдебура» від 02.12.2019 вирішено включити в склад засновників господарства 11 осіб, серед яких і ОСОБА_1 . Крім того, вирішено збільшити статутний капітал господарства за рахунок особистих грошових внесків засновників та за рахунок майна належного засновникам з розподілом часток у статутному капіталі між засновниками у наступних пропорціях: серед інших- ОСОБА_1 володіє 3% статутного капіталу, що у грошовому виразі складає 11 100 грн, ОСОБА_2 володіє 64% статутного капіталу, що у грошовому виразі складає 236 800 грн. Крім того, вирішено затвердити нову редакцію Статуту ФГ "Майдебура", уповноважити ОСОБА_2 підписати та реєструвати установчі документи господарства.

Відповідно до статуту Фермерського господарства «Майдебура» (нова редакція) 2019 рік, до засновників господарства включено, серед інших, і ОСОБА_1 . Приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області 02.12.2019 року засвідчено справжність підпису ОСОБА_2 на Статуті господарства.

Згідно розділу 4 даного статуту до складу майна господарства можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнаннями, а також інші майнові права, грошові кошти, які передаються членами господарства до його складеного капіталу. Майно господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу господарства, передаються йому на визначений у статуті термін. Володіння, користування і розпорядження майном господарства здійснюється за взаємною згодою засновників господарства. Майнові спори між господарством та його засновниками вирішуються судом.

Відповідно до поданої 02.12.2019 заяви ОСОБА_1 до загальних зборів засновників Фермерського господарства «Майдебура», ОСОБА_1 просить включити його в склад засновників господарства та прийняти у вигляді внеску у статутний капітал Фермерського господарства «Майдебура» належну йому земельну ділянку площею 6,1019 га кадастровий номер 3523182400:02:001:0095. На визначення вартості земельної ділянки за згодою засновників згоден.

Відповідно до додатку до протоколу загальних зборів засновників Фермерського господарства «Майдебура» від 02.12.2019 , ОСОБА_1 підтверджує свою присутність на загальних зборах засновників ФГ «Майдебура» 02.12.2019 та підтверджує згоду з рішеннями прийнятими на даних зборах.

02.12.2019 складено акт приймання-передачі майна до статутного капіталу Фермерського господарства «Майдебура», відповідно до якого засновник ОСОБА_1 передав, а господарство прийняло у вигляді внеску засновника господарства до статутного капіталу господарства земельну ділянку площею 6,1019га кадастровий номер 3523182400:02:001:0095, за рішенням засновників господарства передане нерухоме майно оцінено в 10000 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу частки статутного капіталу Фермерського господарства «Майдебура» від 23.12.2019, ОСОБА_1 , як продавець, та ОСОБА_2 , як покупець, уклали даний договір. Відповідно до умов якого, ОСОБА_1 передав 3% статутного капіталу Фермерського господарства «Майдебура» у власність ОСОБА_2 , за домовленістю між сторонами вартість відчужуваних 3% статутного капіталу господарства складає 5 000 грн, вартість грошового еквіваленту вказаного в установчих документах господарства становить 11 100 грн. Розрахунки за цим договором здійснені у готівковій формі шляхом сплати покупцем, означеної суми продавцю, згідно належної йому частки, яку він отримав від покупця повністю до підписання цього договору.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого 27.03.2023 року вбачається, що 18.12.2019 року здійснено державну реєстрацію речового права-право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3523182400:02:001:0095 площею 6,1019, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 02.12.2019 року, за Фермерським господарством «Мадебура». Речове право ОСОБА_1 припинено 18.12.2019 року. Номер відомостей про речове право:34810043.

Рішенням єдиного засновника ФГ «Майдебура» від 23.12.2019 року, ОСОБА_2 як засновник Фермерського господарства «Майдебура» вирішив затвердити нову редакцію статуту фермерського господарства «Майдебура».

Відповідно до статуту Фермерського господарства «Майдебура» (нова редакція), засновником господарства є ОСОБА_2 . Відповідно до розділу 4 даного статуту, майно господарства належить йому на праві власності, майнові права, що входять до складеного капіталу господарства, передаються йому на визначений у статуті термін. Володіння, користування і розпорядження майном господарства здійснюється за взаємною згодою засновників господарства.

Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що чинним законодавством не заборонено включати в засновники фермерського господарства осіб, які не перебувають у родинних чи то сімейних стосунках з засновником фермерського господарства.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюютьсяКонституцією України,Земельним кодексом України(далі -ЗК України),Законом №973-IVта іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно зістаттею 12 Закону № 973-IVземлі фермерського господарства можуть складатися із: земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

Відповідно достатті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

При цьому вказаним Законом передбачено, що фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кiлькома громадянами України, якi є родичами або членами сiм`ї, вiдповiдно до закону.

Відповідно до вимог частини першоїстатті 5 Закону № 973-IVправо на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їхні батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім`ї, родичі, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). При створенні фермерського господарства одним із членів сім`ї інші члени сім`ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа (частини перша, друга статті3 Закону № 973-IV).

Отже, вказаним законом чітко визначено, що засновниками та членами фермерського господарства можуть бути лише родичі або членами сiм`ї, тому висновок суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не заборонено включати в засновники фермерського господарства осіб, які не перебувають у родинних чи то сімейних стосунках з засновником фермерського господарства, є помилковим.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт приймання-передачі не свідчить про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення в період заборони відчуження, згідно пункту 15 розділу Х ЗК України, оскільки відбулося внесення нерухомово майна його власником, за його волі, до статутного капіталу господарства для здійснення господарської діяльності фермерським господарством.

Разом з тим, уЦК Українизакріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третястатті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, рецисорний позов).

Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина другастатті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

У пунктах 94, 95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) зазначено, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У пунктах 69-73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті15,16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другоїстатті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третястаття 215 ЦК України).

У абзаці другому частини п`ятоїстатті 216 ЦК Українипередбачено, що суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

У пункті 7постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»містяться роз`яснення, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року в справі №757/51379/17 (провадження № 61-6261св21).

Враховуючи те, що наведені позивачем доводи не дають підстав для висновку про нікчемність правочину, оскільки недійсність акту приймання - передачі прямо не встановлена законом, тому даний правочин є оспорюваним.

Такі обставини можуть бути підставою для визнання недійсним акту приймання передачі за позовом заінтересованої особи, однак таких вимог позивач не заявляв, асуд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Майдебура», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Колос» про застосування наслідків нікчемного правочину відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23.05.2024.

Судді:

О.А.Письменний А.М. Головань О.Л. Дуковський