Постанова

від 23.05.2024 по справі 754/12198/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 754/12198/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9542/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Сенюта В.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Немировської О.В.

суддів Желепи О.В., Мазурик О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клубний Будинок Корнер», третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року,

встановив:

у вересні 2023 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 , яка становить 1998007 грн. 37 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .

У листопаді 2023 року відповідач звернувся до суду із клопотанням, в якому просив про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що в провадженні Деснянського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа №754/32192/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішення суду у справі №754/32192/23.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Частиною 2 ст. 367 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі, відповідач посилався на розгляд іншої цивільної справи - №754/32192/21.

Задовольняючи заяву про зупинення провадження, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд даної справи об`єктивно неможливий до набрання законної сили рішенням в іншій справі. Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з таких підстав.

У своїй апеляційній скарзі представник позивача посилається на те, що судом першої інстанції не було наведено мотивів, з яких він вважав неможливим розгляд справи до набрання законної сили рішенням суду в іншій справі. Зазначав, що надані до суду докази дозволяють в повному обсязі встановити обставини справи та вирішити позовні вимоги. Вказував, що позивач не позбавлена права просити про захист своїх прав в обраний нею спосіб, а звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості та про звернення стягнення на предмет іпотеки до подвійного стягнення не призводять.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач посилалась на те, що відповідач є іпотекодавцем за договором іпотеки, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики. Вказувала, що ОСОБА_2 свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 1998007 грн. 37 коп. За таких обставин в рахунок погашення вказаної заборгованості просила звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1

Крім того, у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 998007 грн. 37 коп. Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 11 вересня 2023 року у справі №761/32192/23 було відкрито провадження.

Положеннями частини першої статті 251 ЦПК України передбачено ряд підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.

Так, зокрема, пунктом 6 частини першої вищевказаної норми права передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - цетимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14лютого 2022 року викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».

Хоча в даному випадку заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики є предметом розгляду і в даній справі і в справі №761/32192/23, яка перебуває на розгляді у Шевченківському районному суді м.Києва, матеріали даної справи дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи про стягнення заборгованості, суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення такої заборгованості.

Посилання відповідача на те, що правовідносини, які виникли з договору позики, є першочерговими, тоді як іпотечні правовідносини є похідними від них, не свідчать про об`єктивну неможливість розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судом першої інстанції було зроблено висновок про наявність підстав для зупинення провадження у справі із порушенням норм процесуального права у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді