Ухвала

від 23.05.2024 по справі 927/910/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 927/910/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Дроботової Т. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024

у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське»

про стягнення 1 019 976,95 грн

та за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»

про визнання недійсними окремих пунктів договору,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2024 (подана через підсистему "Електронний суд" 07.05.2024) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (далі - скаржник) на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі № 927/910/23. Зазначені судові рішення оскаржуються в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог щодо стягнення 209 175,80 грн заборгованості за спожитий природний газ, 42 417,56 грн пені, 7 739,15 грн інфляційних, 2 441,27 грн 3% річних. Скаржник просить ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити зазначені позовні вимоги. В іншій частині рішення та постанову попередніх інстанцій залишити без змін.

За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).

Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум (частина 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024, первісні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» заборгованість у сумі 69,79 грн, пеню 10,80 грн, інфляційні 2,26 грн та 3% річних 0,65 грн. В решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено.

Зустрічний позов про визнання недійсними окремих пунктів договору задоволено. Визнано недійсними пункт 6.2.2. та пункт 6.2.3. договору № 41АР200-98484-22 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 25.07.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» у касаційній скарзі просить частково скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог всього у розмірі 261 773,78 грн, з яких: 209 175,80 грн заборгованості за спожитий природний газ, 42 417,56 грн пені, 7 739,15 грн інфляційних, 2 441,27 грн 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у зазначеному розмірі.

Тобто, скаржник оскаржує судові рішення лише в частині стягнення заборгованості за первісним позовом у розмірі 261 773,78 грн, а тому судовий збір вираховується саме з цих вимог.

Отже, скаржник при зверненні до Верховного Суду з цією касаційною скаргою повинен був сплати 7 853,21 грн судового збору (261 773,78 грн - оспорювана сума х 1,5 х 200%/100).

Оскільки скаржник касаційну скаргу у цій справі подав через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", то з урахуванням коефіцієнту 0,8 судовий збір має бути сплачений у сумі 6 282,57 грн (7 853,21 грн х 0,8 %).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», при зверненні з цією касаційною скаргою до Верховного Суду не додано до касаційної скарги документ, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі у сумі 6 282,57 грн, тобто не виконало вимог пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір і надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у сумі 6 282,57 грн, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір", а саме:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- код банку отримувача (МФО): 899998

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN):

UA288999980313151207000026007

- код класифікації доходів бюджету: 22030102

- судовий збір (Верховний Суд, 055)

- призначення платежу: *; 101.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок визначити у касаційній скарзі конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» у касаційній скарзі хоча і зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права, та вказує, що підставами для відкриття касаційного провадження є частини 1, 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, проте чітко не вказує підставу (підстави), з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, на якій (яких) подається касаційна скарга.

Верховний Суд звертає увагу, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 №3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі- Закон), зокрема щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС).

Відповідно до частини другої статті 6 Господарського процесуального кодексу України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в ЄСІТС.

Одночасно з введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин шостої-восьмої статті 6, статті 242, пункту 2 частини другої статті 290, статті 291 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, вона подана від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», його представником - адвокатом Антоненко Людмилою Анатоліївною через свій електронний кабінет. При цьому, в супереч змісту вказаної норми, касаційна скарга не містить відомості про реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), реєстрація в якому з дати набрання Законом чинності є для скаржника обов`язковою в силу частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, цю скаргу відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі заяви про усунення недоліків до якої додати нову (уточнену) редакцію касаційної скарги із зазначенням і належним обґрунтуванням конкретної підстави (підстав) касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали) та докази надіслання нової редакції касаційної скарги іншій стороні у справі; на виконання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України зазначити відомості щодо наявності або відсутності електронного кабінету у Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»; надати документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі - у сумі 6 282,57 грн.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі № 927/910/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Б. Дроботова