ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа № 440/1401/23
касаційне провадження № К/990/38372/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року (головуючий суддя - Удовіченко С.О.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Перцова Т.С.; судді - Жигилій С.П., Русанова В.Б.)
у справі № 440/1401/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2023 року № 0000/62/5001, від 20 січня 2023 року № 0000/63/5001, від 20 січня 2023 року № 0000/64/5001.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 04 травня 2023 року позов задовольнив.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 жовтня 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Східне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО «РЕМА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕПА». Також зазначає про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2022 року в сумі 4270101,00 грн внаслідок прийняття Комісією регіонального рівня рішення про відповідність контрагентів - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЗ-МОНТАЖ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «ПРОМТЕХСЕРВІС» пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Верховний Суд ухвалою від 22 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Східного МУ ДПС по роботі з ВПП.
13 грудня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, за деклараціями з податку на додану вартість за червень 2022 року (від 19 липня 2022 року № 9132607420), липень 2022 року (від 19 серпня 2022 року № 9162619583), серпень 2022 року (від 19 вересня 2022 року № 9186876899), за результатами якої складено акт від 30 листопада 2022 року № 551/32-00-50-01/35713283.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з: неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «РЕМА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕПА» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій, що мотивовано ненаданням для перевірки сертифікатів якості, відсутністю в контрагентів платника в достатній кількості трудових ресурсів, основних та виробничих засобів, необхідних для виконання спірних поставок, непідтвердженням придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання; відсутністю права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2022 року в сумі 4270101,00 грн внаслідок прийняття Комісією регіонального рівня рішення про відповідність контрагентів - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЗ-МОНТАЖ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «ПРОМТЕХСЕРВІС» пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 20 січня 2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000/62/5001, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку, за липень 2022 року на 16830,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8415,00 грн; № 0000/63/5001, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку в розмірі 4270101,00 грн; № 0000/64/5001, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1190,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Доводи відповідача про відсутність у постачальників платника достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів для виконання оспорюваних поставок, а також непідтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.
В свою чергу, прийняття комісією регіонального рівня щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЗ-МОНТАЖ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «ПРОМТЕХСЕРВІС» рішень від 01 вересня 2022 року № 45390 та від 20 вересня 2022 року № 206321 про відповідність платників податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість може бути підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, які складаються такими платниками в подальшому, проте не позбавляє правового значення вже зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та не може бути єдиним і достатнім доказом фіктивного характеру здійснених господарських операцій.
Таким чином, висновок судових інстанцій про необ`єктивність твердження відповідача щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, який у подальшому прийняв участь у формуванні сум від`ємного значення, за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Східного МУ ДПС по роботі з ВПП без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
С. С. Пасічник
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2024 |
Оприлюднено | 24.05.2024 |
Номер документу | 119227809 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні