Постанова

від 23.05.2024 по справі 520/18775/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

м. Київ

справа № 520/18775/21

касаційні провадження № К/990/26305/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року (головуючий суддя - Горшкова О.О.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Курило Л.В.; судді - Рєзнікова С.С., Бегунц А.О.)

у справі № 520/18775/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК Квант»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДБК Квант» (далі - ТОВ «ДБК Квант»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 вересня 2021 року № 00185510702 та від 10 вересня 2021 року № 00185530702.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 01 листопада 2022 року адміністративний позов задовольнив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 червня 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у Харківській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРІМАВЕРА ТРАСТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВБУД ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» за договорами виконання субпідрядних робіт.

Верховний Суд ухвалою від 21 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ДБК Квант» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03 травня 2018 року по 31 березня 2021 року, валютного законодавства за період з 03 травня 2018 року по 31 березня 2021 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 03 травня 2018 року по 31 березня 2021 року, іншого законодавства за період з 03 травня 2018 року по 31 березня 2021 року, за результатами якої складено акт від 25 серпня 2021 року № 14619/20-40-07-02-08/42103828.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198,3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками придбання підрядних робіт у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАВЕРА ТРАСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВБУД ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначав, що контрагенти платника не мають достатньої кількості трудових та виробничих ресурсів з урахуванням змісту і специфіки оспорюваних поставок, при цьому реалізовані ТОВ «ДБК Квант» роботи не придбавали. Також відповідач звертав увагу на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВБУД ЛТД» є фігурантом у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Харківській області 10 вересня 2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 00185530702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1663994,00 грн за основним платежем та 415998,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 00185510702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1848883,00 грн за основним платежем та 462220,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасовуючи названі акти індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРІМАВЕРА ТРАСТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВБУД ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» підтверджено відповідними первинними документами, а контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

На переконання Верховного Суду, наведені висновки судових інстанцій є передчасними з огляду на таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Реальність, зокрема, потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні роботи отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків.

Не досліджено судовими інстанціями і технічну можливість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАВЕРА ТРАСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВБУД ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» виконати спірні поставки з урахуванням їхніх фактичних господарських ресурсів, понесення витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати), а також наявності кваліфікованого персоналу в достатній кількості, враховуючи специфіку розглядуваних робіт.

При цьому не перевірено, якими силами та засобами виконувалися підрядні роботи, хто виступав їх конкретними виконавцями, яким чином позивач здійснював контроль за станом виконання робіт тощо.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді С. С. Пасічник

Р. Ф. Ханова