Ухвала

від 21.05.2024 по справі 619/842/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року

м. Київ

справа № 619/842/24

провадження № 61-7380ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив:

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадніченко Т. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, яка полягає у невиконанні виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду 27 січня 2024 року о 10:00 години, 28 січня 2024 року о 10:00 години, 30 січня 2024 року о 17:00 години, 01 лютого 2024 року о 17:00 години;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Полтава Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романенка М. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, яка полягає у невиконанні виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду згідно з доручення від 25 січня 2024 року - 30 січня 2024 року о 17:00 години.

- визнати незаконною відповідь від 29 січня 2024 року Шевченківського ВДВС у місті Полтава Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за підписом начальника відділу Тарасенко О. А. виконавець Романенко М. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 21 лютого 2024 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Полтава Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романенка М. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, яка полягає у невиконанні виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду, згідно доручення від 25 січня 2024 року - 30 січня 2024 року о 17:00 годині. В задоволенні іншої частини скарги відмовлено.

Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що доказів про вживання державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Полтава Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романенком М. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 заходів, скерованих на виконання рішення суду, матеріали справи не містять.

Постановою Харківського апеляційного суду від 14 травня 2024 року ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 21 лютого 2024 року в частині задоволення скарги скасовано та у задоволенні скарги відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги, у розмірі 2 422,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під час примусового виконання виконавчого провадження державний виконавець діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом України «Про виконавче провадження».

18 травня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2024 року у вказаній вище справі.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд установив, що на виконанні у Дергачівському ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист № 619/3051/17 від 14 серпня 2018 року, виданий Дергачівським районним судом Харківської області про усунення перешкоди ОСОБА_1 та визначення йому днів для участі у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- кожного вівторка та четверга кожного тижня з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв., без присутності матері;

- кожної суботи та неділі кожного другого та четвертого тижня місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., без присутності матері;

- у день народження дитини, якщо 24 січня буде вихідним днем - з 09 год. 00 хв., до 11 год. 00 хв., в присутності матері ОСОБА_2 (бабусі ОСОБА_4 або дідуся ОСОБА_5 ) за адресою: АДРЕСА_1 , або в дитячому розважальному закладі чи паркові відпочинку у смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області або у місті Харкові, якщо 24 січня припадає на будній день - з 08 год. 00 хв. до 08 год. 30 хв., в присутності матері ОСОБА_2 (бабусі ОСОБА_4 або дідуся ОСОБА_5 ) за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням думки та стану здоров`я дитини.

28 жовтня 2021 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області задоволено заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому документі, та виключено з виконавчого листа 6 (шостий) абзац резолютивної частини судового рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року у справі № 619/3051/17, а саме: «у день народження дитини, якщо 24 січня буде вихідним днем - з 09 год. 00 хв., до 11 год. 00 хв., в присутності матері ОСОБА_2 (бабусі ОСОБА_4 або дідуся ОСОБА_5 ) за адресою: АДРЕСА_1 , або в дитячому розважальному закладі чи паркові відпочинку у смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області або у місті Харкові, якщо 24 січня припадає на будній день - з 08 год. 00 хв. до 08 год. 30 хв., в присутності матері ОСОБА_2 (бабусі ОСОБА_4 або дідуся ОСОБА_5 ) за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням думки та стану здоров`я дитини».

24 грудня 2021 року державним виконавцем Стадніченко Т. О. винесена постанова про відновлення виконавчого провадження на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 25 листопада 2021 року № 619/3051/17 про визнання неправомірною бездіяльності, щодо невідновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та зобов`язано державного виконавця відновити зазначене виконавче провадження.

15 листопада 2022 року Дергачівський ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримав оригінал виконавчого листа № 619/3051/17 від 14 серпня 2018 року разом з заявою ОСОБА_1 від 10 листопада 2022 року про проведення виконавчих дій відповідно до статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» у відновленому виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

25 січня 2024 року державний виконавець виніс постанову про визначення місця побачення стягувача з дитиною в приміщенні Шевченківського ВДВС у місті Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, провулок Стешенка, 6, як направлена до відома сторонам виконавчого провадження.

25 січня 2024 року державний виконавець надав доручення Шевченківському ВДВС у місті Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснити перевірку виконання боржником рішення суду у вівторок 30 січня 2024 року.

На вказане доручення Шевченківський ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 29 січня 2024 року за вих. № 14159 на адресу Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_1 направив відповідь про відсутність законних підстав для виконання доручення державного виконавця від 25 січня 2024 року, в зв`язку з тим, що вказане доручення суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Варто враховувати, що виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регламентується спеціальними правилами статті 64-1 Закону № 1404-VIII.

За правилами частин першої та другої цієї статті виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 державний виконавець може вчиняти виконавчі дії на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, за погодженням з начальником органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, у разі якщо: стало відомо про зміну місця проживання чи місцезнаходження боржника; з`ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для повного задоволення вимог стягувача та майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби; боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць.

Про проведення державним виконавцем виконавчих дій орган державної виконавчої служби зобов`язаний повідомити орган державної виконавчої служби, на території якого будуть проводиться виконавчі дії, до початку проведення таких дій.

У частині першій статті 24 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Частиною третьою статті 24 Закону № 1404-VIII визначено, що виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Пунктом 11 розділ ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 визначено, що доручення виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом щодо проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами. Перевірка інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи або здійснення опису та арешту майна на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію вчинення таких дій за дорученням державного виконавця.

Дорученням державного виконавця Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25 січня 2024 року доручено Шевченківському ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснити перевірку виконання боржником рішення суду у вівторок 30 січня 2024 року (без зазначення часу) у приміщенні Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, пров. Стешенка, 6.

Враховуючи норми статті 24 Закону № 1404-VIII та Інструкції з організації примусового виконання рішень перевірка виконання рішення суду щодо встановлення побачення з дитиною не підлягає передорученню іншому відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров