Вирок

від 23.05.2024 по справі 541/1643/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1643/24

№ провадження 1-кп/541/205/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 22 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170550000206 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березова Лука Гадяцького району Полтавської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

22 лютого 2024 року близько 20 год ОСОБА_4 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , лінія 2056 в районі 400 пікету, достовірно знаючи, що на території України запроваджено воєнний стан, керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи в умовах воєнного стану, що введений у зв`язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 з 05 год 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024 продовжено з 05 год 30 хв. 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, шляхом вільного доступу здійснив замах на таємне викрадення сейсмічного обладнання, належного ТОВ «ВІКОІЛ ЛТД», а саме:

- коси STRL.55-4 FDU CABEL довжиною 75 метрів, вартість якої відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 29 лютого 2024 року № 1187/24 становить 15 561 грн 00 коп.;

- цифрового модуля FDU-428, вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 29 лютого 2024 року № 1187/24 становить 33 850 грн 88 коп.;

- шеєру FM4 connector for STPL CABEL у кількості 2 штук, вартість яких відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 29 лютого 2024 року № 1187/24 становить 4 582 грн 80 коп.

Однак, з причин, які не залежали від його волі, ОСОБА_4 не виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки був виявлений та затриманий на місці події співробітниками ТОВ «ВІКОІЛ ЛТД», в результаті чого попереджено завдання матеріальних збитків ТОВ «ВІКОІЛ ЛТД» на загальну суму 53 994 грн 68 коп.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, факти, викладені в обвинувальному акті, підтвердив та зазначив, що викрадене майно мав намір використати в побутових цілях. Протиправність своїх дій розуміє, у вчиненому розкаявся, запевнив, що не буде більше вчиняти протиправних діянь, просив суворо його не карати.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, при ухваленні вироку поклався на розсуд суду.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, вірно розуміє зміст обставин провадження, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання обвинуваченим вини не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, при цьому судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною та істинною та їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують його особу, суд прийшов до переконання, що своїми діями ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення за обставин, викладених у вироку, та його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, суд не встановив.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності зі ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, конкретні обставини провадження, дані про особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, його відношення до скоєного, щире каяття, думку представника потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання, та приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки саме це покарання найбільш відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України, а також вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки покладені судом обов`язки будуть гарантувати запобігання вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, а заходи контролю стимулюватимуть його виправлення.

Підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого суд не встановив.

Завдання кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в розмірі 53 994 грн 68 коп. попереджено.

Цивільний позов заявлено не було.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ч. 4ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирати.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 лютого 2024 року на лівий та правий черевики чорного кольору САН 40/41, сейсмічний кабель довжиною приблизно 75 метрів з модулем передачі даних FDV6097157, скасувати.

Речові докази:

-лівий та правий черевики чорного кольору САН 40/41, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, повернути ОСОБА_4 ;

- сейсмічний кабель довжиною приблизно 75 метрів з модулем передачі даних FDV6097157, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, повернути ТОВ «ВІКОІЛ ЛТД» в особі представника потерпілого ОСОБА_5 .

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

СуддяОСОБА_1