Рішення

від 21.05.2024 по справі 333/3772/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/3772/24

Провадження №2/333/2980/24

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2024 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справи №333/3772/24 за позовом ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійович, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя із позовом до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Авансар»про визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню,треті особи приватнийнотаріус Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкоЄ.М.,приватний виконавецьВиконавчого округуЗапорізької областіБезмагоричних М.А.В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 18.11.2021 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №67579079 на підставі виконавчого напису нотаріуса №81041 про стягнення суми заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авансар» у розмірі 34225,32 гривень. Крім цього, приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти та інші активи, а також постанову про стягнення витрат за виконавчим провадженням. Позивач, вважає, що нотаріусом порушено порядок вчинення виконавчого напису, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає скасуванню. Вказує на те, що заборгованість за спірним виконавчим написом є спірною. Крім того, зазначає про те, що виконавчий напис міг бути вчинений лише на підставі нотаріально посвідченої угоди.

14 травня 2024 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. В клопотанні зазначає, що вартість послуг на професійну правничу допомогу по справі є необґрунтованою, завищеною та неспівмірною із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, значенням справи для учасників. Крім цього, просить суд відмовити в задоволенні позову.

21 травня 2024 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.

У судове засідання позивач та його представника, будучі повідомленими судом своєчасно та належним чином про час, дату і місце судового розгляду, не з`явилися.

У судове засідання представник відповідача, будучі повідомленим судом своєчасно та належним чином про час, дату і місце судового розгляду, не з`явився. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не направив. Правом на подання відзиву не скористався.

У судовезасідання третіособи нез`явилися,були повідомленнісудом своєчаснота належнимчином прочас тамісце розглядусправи.Заяв таклопотань,які бперешкоджали розглядусправи,не надали.За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності третіх осіб, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

У матеріалах наявна копія виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Остапенка Є.М. від 02.06.2021 року за номером 81041. З тексту виконавчого напису встановлено, що заборгованість позивача виникла на підставі кредитного договору №200527165 від 12.05.2016, укладеного з первісним кредитором ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» та ОСОБА_1 ; сума, яка підлягає стягненню за спірним виконавчим написом становить 34225,32 гривень (а.с.18).

Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження №67579079 розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса №81041 виданого 02.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» Авансар» заборгованості у розмірі 34225,32 гривень та відкрито виконавче провадження (а.с.14).

Відповідно до постанови приватного виконавця у виконавчому провадженні №67579079 від 29.11.2021 накладено арешт на кошти боржника, яким є ОСОБА_1 (а.с.15).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.18 ЦК України, ст.87 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пунктів 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною і не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй Постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 02.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 у справі №645/1979/15-ц.

Крім того, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису №229від29.01.2019року,була обумовленай іншимиобставинами,наведеним нижче.

Згідно з правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного суду України від 05 червня 2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від фінансової компанії та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед фінансовою компанією, зазначений у написі є безспірним. Розрахунок боргу зазначений у виконавчому написі щодо наявності грошового зобов`язання позивача за тілом кредиту є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позивача. Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржник був належним чином обізнаний про порушення ним грошового зобов`язання та про можливі наслідки не усунення вказаних порушень. При цьому, право боржника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що повинно підтверджуватися документами про вручення, або про неможливість вручення такого повідомлення у зв`язку з відмовою отримувача, або самовільною зміною його місця проживання. Відповідач з причин, невідомих суду, не надав матеріали, на підставі яких був вчинений виконавчий напис нотаріуса. Розрахунок заборгованості, який надавався стягувачем приватному нотаріусу, суду також наданий не був.

Згідно зі ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Крім того, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем повина бути безспірною.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при вчиненні виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Авансар» заборгованості в сумі 34225,32 гривень, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не переконався належним чином у безспірності суми, що підлягає стягненню, та безспірності характеру правовідносин сторін, що не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з правовою позицією, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20 червня 2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд вважає можливим задовольнити позов і визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №81041, вчинений 02.06.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остпенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Авансар» заборгованості в сумі 34225,32 гривень.

Щодо розгляду клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд вказує наступне.

Позивач в позовній заяві не ставить вимогу про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Таким чином суд не здійснює розгляд даного клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ч.4 ст.223, ст.ст.10-13, 77-80, 141, 263-265, 289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Авансар» (кодЄДРПОУ 40199031,адреса:м.Київ,вул.СічовихСтрільців,буд.21/27,оф.405) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №81041 виданий 02.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуОстапенком ЄвгеномМихайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Авансар» (кодЄДРПОУ 40199031) заборгованості на суму 34225,32 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Авансар» (кодЄДРПОУ 40199031,адреса:м.Київ,вул.СічовихСтрільців,буд.21/27,оф.405) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати які складаються із судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухваленнярішення,ухваленого завідсутності учасниківсправи,є датаскладення повногосудового рішення.

Повне судове рішення складено 21.05.2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков