Ухвала

від 23.05.2024 по справі 563/883/24

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 563/883/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 травня 2024 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю., при вирішенні питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Корецької міської ради Рівненської області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Корецької міської ради Рівненської області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку.

Розглянувши заяву та долучені до неї матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України).

Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Із змісту позовної заяви не зрозуміло, в чому полягає спір; не вказано з якою метою позивачеві необхідно визнати за ним право власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку; ким таке право не визнається.

Позивач у позовній заяві не вказує чи вживалися заходи щодо оформлення прав на житловий будинок та земельну ділянку в досудовому порядку.

Відповідно ч. 1 ст. 177 ЦК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Зі змісту ст. 95 ЦПК України вбачається, що письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Порядок посвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003» відповідно до якого відмітку про засвідчення копій документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч вказаних вимог, позивач надав суду копію позовної заяви з копіями документів, що підлягають направленню відповідачеві, не засвідчивши їх належним чином.

Відповідно п. 3) ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В п. 2) статті 176 ЦПК України вказано, що ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку. В наданих суду документах позивачем надано підтвердження оцінки лише житлового будинку, щодо грошової оцінки земельної ділянки, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер якої не визначений, суду інформації надано не було.

Відповідно до ст.5 Закону України"Про оцінку земель" визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до ст. 18 ЗУ Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно ст.19 Закону України "Прооцінку земель" експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів та державних стандартів, норм і правил.

Як видно із ст.20 ЗУ "Про оцінку земель"за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Також, суд зазначає, що за наявності перешкод у отриманні витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивач не позбавлений можливості замовити експертну грошову оцінку майна з метою визначення вартості земельної ділянки.

Таким чином, суд роз`яснює позивачеві, що на підтвердження вартості спірної земельної ділянки, яка є предметом позову, позивачу необхідно надати витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки або звіт за результатами проведення експертної грошової оцінки даної земельної ділянки.

Також, суд роз`яснює позивачеві, що вартість станом на час звернення до суду, яка буде визначена нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки чи визначена за результатами проведення експертної грошової оцінки, земельної ділянки та вартість житлового будинку сукупно становитиме ціну позову, з якої і потрібно буде сплатити відповідний розмір судового збору.

Крім того, суддя вважає за необхідне зазначити, що згідно доданого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №378372246 від 14.05.2024 власником земельної ділянки з кадастровим номером 5623010100:01:015:0318, площею 0,1 га. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в особі Корецької міської ради Рівненської області, а правокористувачем релігійна громада Української православної церкви міста Корець (Св. Георгіївська церква). Однак, релігійна громада не є стороною справи, хоч вирішення вказаного спору по суті стосуватиметься її прав та інтересів, зокрема прав на спірну земельну ділянку.

У позовній заяві позивачем не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, немає розрахунку їх сум.

Частиною 3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак указаним вимогам позовна заява не відповідає, оскільки не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження по справі, тому повинні бути усунуті позивачем.

За таких обставин, відповідно до ст.185 ЦПК України, позовну заяву необхідно залишити без руху.

Для належного усунення недоліків позовної заяви, залишеної без руху, позивачу необхідно усунути вказані недоліки у строк 5 днів з моменту отримання даної ухвали та надати до суду (або надіслати поштою) заяву про усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 185, 315, 318, 260 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Корецької міської ради Рівненської області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку залишити без руху надавши строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернутою з усіма доданими до неї документами.

Ухвала не оскаржується.

Суддя