Рішення

від 15.05.2024 по справі 691/237/24

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/237/24

провадження № 2/691/243/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

встановив :

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує, що 07 травня 2019 року відповідач ОСОБА_1 уклала із Акціонерним Товариством «Ідея Банк» кредитний договір №Z62.22106.005227406. Між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 07 липня 2023 року укладено Договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 згідно з п.2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», а ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу права вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за цим договором, передаються в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в Реєстрі боржників, та підписано сторонами, і у паперовому вигляді в день укладання цього договору надіслано АТ «Ідея Банк» до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку захищеному паролем файлі в день укладання цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до Рестру боржників №2 до Договору факторингу ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року в сумі 55798,2 грн., з яких: 25049,63 грн. - заборгованість за основним боргом; 9831,31 грн. - заборгованість за відсотками; 20917.26 грн. - заборгованість за комісіями. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» права грошої вимоги здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 07 липня 2023 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року в сумі 55798.2 грн.. 07 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 01519-09/2020. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, відповідно до п. 7 кредитного договору, із зазначенням адрес, реквізитів та підписів сторін. Згідно п.п. 1.1. п. 1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором, та п.п. 1.7. п. 1 кредитного договору, клієнт підтверджує, що усвідомлює, на які правовідносини за цим договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування». 21 травня 2021 року між ТОВ ««Фінансова Компанія «Інвеструм» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 21052021, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» передає ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 21 травня 2021 року до Договору факторингу №21052021 від 21 травня 2021 року, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9480 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6480 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення права грошової вимоги, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, як на рахунок позивача, так і на рахунки попередніх кредиторів, у зв`язку з чим прийнято рішення звернутися до суду (а.с.2-6).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 05 березня 2024 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову(а.с.47).

В підготовчому засіданні 03 квітня 2024 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду з викликом сторін до суду (а.с.55).

У судове засідання представник позивача, будучи вчасно та належним чином повідомленим, не з`явився, за змістом поданої позовної заяви від 29 лютого 2024 року просив судовий розгляд цивільної справи провести у відсутності представника (а.с.2-6).

Відповідач ОСОБА_1 , інформована про судовий розгляд, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у цивільній справі від 05 березня 2024 року, ухвали про призначення судового розгляду від 03 квітня 2024 року, судових повісток, вручених особисто 28 березня 2024 року, 09 квітня 2024 року, відповідно, поштові трекінги №0600257491215 №0600259194099, розміщення оголошень 28 березня 2024 року, 03 квітня 2024 року про виклик до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua., у судове засідання не з`явилася, причину своєї неявки суду не повідомила, не подала відзиву на позов, як і не надіслала заяв чи то клопотань про розгляд справи у її відсутність або перенесення розгляду (а.с.50-52, 57-59).

З врахуванням вищезазначеного, суд, прийшов до висновку про можливість судового розгляду цивільної справи 15 травня 2024 року у відсутності представника позивача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» та відповідача ОСОБА_1 , остільки їх неявка не перешкоджає розгляду по суті, у їх відсутність. При прийнятті такого рішення суд, орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вивчивши зміст клопотання представника позивача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» про розгляд у його відсутність, враховуючи належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 за місцем реєстрації, відсутність відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач повинен зазначити і довести підстави позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов`язує свої матеріально-правові вимоги.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об`єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36). Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.

Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин зобов`язання і є зобов`язальними та регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», з врахуванням наступного.

Згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із практикою Європейського Суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В ході судового розгляду із досліджених судом доказів встановлено, що згідно договору кредиту та страхування №Z62.22106.005227406, між ОСОБА_1 та Акціонерним Товариством «Ідея Банк» укладено кредитний договір та страхування від 07 травня 2019 року (а.с.7). Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 жовтня 2018 року, АТ «Ідея Банк» є юридичною особою з правом заняття економічною діяльністю у виді грошового посередництва, та банківської ліцензії від 04 листопада 2011 року №96, має право надавати банківські послуги, визначені ч.3 ст.47 Закону України «Про Банки та банківську діяльність» (а.с.17-18). Відповідно до умов договору кредиту та страхування №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року між сторонами погоджено умови вище вказаного договору (а.с.7). Так, відповідно до п.п.1.5,1.6 під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, строк дії договору 07 травня 2022 року (а.с.7). Повернення заборгованості за договором кредиту та страхування №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року здійснюється через рахунок відкритий у банку відповідно до порядку повернення кредиту, згідно Додатку №1 до договору. Згідно п.п.1.7, 1.8, банк надає кредит позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 34964,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 позичальника, який відкритий в АТ «Ідея Банк» МФО336310 та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за розрахунок кредиту в розмірі 4569,52 грн, згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2 цього договору. Спосіб оплати переказ коштів на рахунок в АТ «Ідея Банк» на умовах договору про прийом платежів, укладених отримувачем коштів з банком. Змінювана процентна ставка визначається як змінна частина ставки в розмірі 9,5% (а.с.7). Відповідно до п.2, нанесенням власноручного підпису під договором, страхувальник акцептує оферту ПАТ «Страхком ПЗУ Україна Страхування життя» м.Київ вул.Січових Стрільців, №42, код ЄДРПОУ 32456224 (а.с.7). Також, підписанням Паспорту споживчого кредиту, Додаток №1 до договору кредиту та страхування №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року, сторони погодили детальний опис складових загальної вартості кредиту та реальної річної відсоткової ставки, графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування, сум плати за обслуговування кредитної заборгованості (а.с. 8). АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредитні кошти в сумі, визначеній кредитним договором, що підтверджується копіями ордерів-розпорядження №1 та № 2 від 07 травня 2019 року (а.с. 11). Між AT «Ідея Банк» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», 07 липня 2023 року укладено договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №Z62.22106.005227406, між ОСОБА_1 та Акціонерним Товариством «Ідея Банк» 07 травня 2019 року, перейшло до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с. 13-15). Відповідно до Витягу з реєстру боржників №2 до Договору факторингу ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року (а.с.15), в сумі 55798,20 грн. (а.с. 15), з яких: 25049,63 грн. - заборгованість за основним боргом; 9831,31 грн. - заборгованість за відсотками; 20917.26 грн. - заборгованість за комісіями (а.с.15). Вказана сума підтверджується і розрахунком заборгованості ОСОБА_1 від 31 січня 2024 року (а.с.12). Відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм», 07 вересня 2020 року, уклали договір про надання фінансового кредиту №01519-09/2029, відповідно до якого, відповідач отримала фінансовий кредит в розмірі 3000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, і зобов`язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с.19-20). Кредит надавався на 18 днів, до 24 вересня 2020 року, строк дії договору розпочався з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.19-20). За користування кредитом, клієнт сплачує товариству 710,0% річних від суми кредиту в розрахунку 2,00 % на добу, тип процентної ставки фіксована (а.с.19-20). Кредит був наданий клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (а.с.19-20). Датою укладення договору, вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта (а.с.19-20). Невід`ємною частиною договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах товариства https://www.zecredit.com.ua (а.с.19-20). Клієнт усвідомлює та підтверджує, що на правовідносини за цим договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування» (а.с.19-20). ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, що підтверджується Додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту №01519-09/2029, де відображено графік розрахунків та орієнтована сукупна вартість кредиту (а.с.21). Вказаний Додаток №1 укладений у двох примірниках та є невід`ємною частиною до договору про надання фінансового кредиту №01519-09/2029 від 07 вересня 2020 року , з відповідними реквізитами та електронними підписами сторін (а.с. 21). Між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», 21 травня 2021 року укладено договір факторингу №21052021, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання фінансового кредиту №01519-09/2029, між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» 07 вересня 2020 року, перейшло до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с. 22-23), що підтверджується і Актом прийому- передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №21052021 від 21 травня 2021 року (а.с.24). Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №01519-09/2029 від 07 вересня 2020 року в сумі 9480,20 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6480 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.19-21). Вказана сума підтверджується і розрахунком заборгованості ОСОБА_1 від 31 січня 2024 року (а.с.26). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи Серії НОМЕР_2 від 03 жовтня 2018 року, ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм», код ЄДРПОУ 42201361, розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 03 жовтня 2018 року №1759 реєстраційний номер 13103823, є фінансовою установою (а.с.27), вказаний статус юридичної особи підтверджується і Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 липня 2020 року (а.с.28), має Статут, затверджений рішенням одноосібного учасника ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм», який є установчим документом, та регламентує порядок створення і припинення юридичної особи, правове становище і межі правоздатності (а.с.29-30). ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є юридичною особою і має Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №624024, Статут, затверджений загальними зборами учасників від 18 жовтня 2023 року, який є установчим документом, та регламентує порядок створення і припинення юридичної особи, правове становище і межі правоздатності (а.с.31, 34-38). Розпорядженням Державної комісії з регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27 лютого 2012 року №8462, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» видано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи Серії НОМЕР_3 (а.с.32).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, ст.ст. 626,628 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася, ч.2 ст.639 ЦК України. Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, згідно ст.ст.205,207 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний договір №01519-09/2029 від 07 вересня 2020 року укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-ІІІ від 12 липня 2001 року, договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону; заповнення формуляра заяви (форми про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний Договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розмішено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Так, досліджені судом докази у цивільній справі не містять повідомлення відповідача, як боржника про заміну кредиторів. Проте, суд виходить з того, що неповідомлення боржника про заміну кредиторів не тягне за собою підстав для відмови у позові новому кредитору, а може лише впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попереднім або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц. При цьому суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , укладаючи кредитні договори, з метою отримання позики, мала можливість ознайомитися із Правилами надання грошових коштів у позику, обравши паперову та електронну форму кредитування на власний розсуд.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вище зазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

Відповідно до п.3.1.4 договору про надання фінансового кредиту №01519-09/2020 від 07 вересня 2020 року вбачається, що товариство має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором (а.с.19-20).

Згідно до наданого розрахунку за договором кредиту та страхування №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року, заборгованість відповідача перед АТ «Ідея Банк» станом на 30 січня 2024 року становить 55798,20 грн., з яких: 25049,63 грн. - заборгованість за основним боргом; 9831,31 грн. - заборгованість за відсотками; 20917.26 грн. - заборгованість за комісіями (а.с.12), що підтверджується і Витягом з Реєстру боржників №2 до Договору факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року (а.с.15), та розрахунку за договором про надання фінансового кредиту №01519-09/2020 від 07 вересня 2020 року, заборгованість відповідача перед ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм»» станом на 31 січня 2024 року становить 9480 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6480 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.26). Вказані суми встановлені судом на підставі наявних у справі доказів та не змінені правонаступником ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», позивачем у справі. Суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування чи заперечення суми заборгованості не надала. Розрахунок заборгованості за процентами містить суму заборгованості по процентах за користування кредитами у розмірі, визначеному договором, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) відповідно до якого у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

При прийнятті рішення у справі, суд, вдався до вивчення і дослідження доказів наданих позивачем в обґрунтування підстав для стягнення з відповідача розміру комісії в сумі 20917,26 грн., остільки перевірив час та період її нарахування. Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року через агресію Російської Федерації проти України введено воєнний стан, який в подальшому було продовжено. Відповідно до положень п. 18 Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15 березня 2022 року передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Крім того, розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення, споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплатити кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч.4 ст.1056-1 Цивільного Кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою ст.3 Закону. Неустойки (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 29 лютого 2023 року, нарахування заборгованості, як первісним кредитором, було проведено АТ «Ідея Банк» за договором кредиту та страхування №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року в розмірі 55798 грн. 20 грн., яка складається з: 25049,63 грн. - заборгованість за основним боргом; 9831,31 грн. - заборгованість за відсотками; 20917,26 грн. заборгованість за комісіями, на час укладення Договору факторингу від 07 липня 2023 року з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», було набуто права грошової вимоги за договором кредиту та страхування №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року в розмірі 55798 грн. 20 грн., яка складається з: 25049,63 грн. - заборгованість за основним боргом; 9831,31 грн. - заборгованість за відсотками; 20917,26 грн. заборгованість за комісіями, що дає підстави стверджувати про нарахування розміру комісії 20917,26 грн. до часу введення воєнного стану на території України та застосування вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15 березня 2022 року.

Стосовно договору про надання фінансового кредиту №01519-09/2020 від 07 вересня 2020 року, відповідно до п. 6.6., його підписанням клієнт підтверджує, що він усвідомлює та погоджується із тим, що на цей договір не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно п.6.8 кредитного договору судом встановлено, що підписуючи його, споживач, підтверджує, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства.

Із змісту договору про надання фінансового кредиту №01519-09/2020 від 07 вересня 2020 року вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідач ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Без реєстрації позивача на сайті ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», створення особистого кабінету позивача, здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, подання заявки на отримання кредитних коштів, кредитний договір між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 є підстави стверджувати, що такий не був укладений у відповідності до вимог Цивільного Кодексу України, але відповідало волевиявленню відповідача.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 мала можливість ознайомитись з договором після його підписання, оцінити умови кредитування та їх справедливість, врахувати всі ризики і збитки, та письмово повідомити кредитодавця про намір відмовитись від умов договору.

В пункті 4.1 вище вказаного договору зазначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору відповідно до чинного законодавства України та договору, а пункти 4.2 та 4.3 встановлюють наслідки для сторін та клієнта відповідно за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Згідно норм Закону України «Про захист прав споживачів», у споживача є можливість протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору. Таким правом відповідач не скористалася.

Позивач, особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинна подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

У своїх рішення Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, вказує, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Зазначені обставини судом перевірені на підставі досліджених доказів, які були надані до суду.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).

Згідно вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконала свої зобов`язання щодо погашення сум позики, і це є істотним порушенням договору кредиту та страхування №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року, договору про надання фінансового кредиту №01519-09/2029 від 07 вересня 2020 року та заміна первісного кредитора АТ «Ідея Банк» на підставі Договору факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм»» на підставі Договору факторингу № 21052021 від 21 травня 2021 року на нового кредитора ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», не може трактуватися на користь відповідача, як обґрунтовані причини невиконання зобов`язання і тому, суд законно стверджує, на підставі досліджених доказів, що в результаті дій позивача, відповідач ОСОБА_1 не була позбавлена можливості отримати належну суму боргу, сплатити тіло кредиту і відсотки у погоджений строк, і тому, слід з неї, як відповідача стягнути на користь позивача відповідно до договору кредиту та страхування №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року та договору про надання фінансового кредиту №01519-09/2029 від 07 вересня 2020 року, заборгованість, що утворилась, оскільки протилежного відповідач до суду не спростувала.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих стороною позивача доказів, які оцінивши, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат у виді судового збору.

Так, позивачем, при зверненні до суду, сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №59404 від 09 лютого 2024 року (а.с.1), які суд стягує з відповідача у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно процесуальним законодавством України.

Позов підтверджується: копією договору кредиту та страхування №Z62.22106.005227406, від 07 травня 2019 року; копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 жовтня 2018 року; копією Паспорту споживчого кредиту, Додаток №1 до договору кредиту та страхування №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року; копією договору факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року; копією Витягу з реєстру боржників №2 до Договору факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року; копією договору про надання фінансового кредиту №01519-09/2029 від 07 вересня 2020 року; копією Додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №01519-09/2029 від 07 вересня 2020 року; копією договору факторингу №21052021 від 21 травня 2021 року; копією Акту прийому- передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №21052021 від 21 травня 2021 року; копією Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №21052021 від 21 травня 2021 року; розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №01519-09/2029 від 07 вересня 2020 року станом на 31 січня 2024 року; копією свідоцтва про реєстрацію фінансової установи Серії НОМЕР_2 від 03 жовтня 2018 року; копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 липня 2020 року; копією Статуту ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм»; копією Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №624024; копією Статуту ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; копією Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи Серії НОМЕР_3 ; платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №59404 від 09 лютого 2024 року.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.55, 129 Конституції України, ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 137, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

ухвалив:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса м.Київ вул.Симона Петлюри, №30, Код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_5 у Акціонерному Товаристві «ТАСкомбанк» заборгованість за:

-договором кредиту та страхування №Z62.22106.005227406 від 07 травня 2019 року в розмірі 55798 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот дев`яносто вісім) грн. 20 грн., яка складається з: 25049,63 грн. - заборгованість за основним боргом; 9831,31 грн. - заборгованість за відсотками; 20917,26 грн. заборгованість за комісіями;

-договором про надання фінансового кредиту №01519-09/2020 від 07 вересня 2020 року в розмірі 9480 (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят) грн., яка складається з: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6480 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса м.Київ вул.Симона Петлюри, №30, Код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_5 у Акціонерному Товаристві «ТАСкомбанк», судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп..

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса м.Київ вул.Симона Петлюри, №30, Код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач : особа 2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О. М. Савенко