Рішення

від 09.05.2024 по справі 495/14281/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/14281/23

Номер провадження 2/495/28/2024

09 травня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області про скасування наказу про звільнення в частині, поновлення на роботі,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області про скасування наказу начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області № 249 від 25.09.2023 в частині його звільнення з посади начальника водолазно-рятувального відділення водолазно-рятувальної групи (смт Затока Білгород-Дністровського району) водолазно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області; поновлення на посаді начальника водолазно-рятувального відділення водолазно-рятувальної групи (смт Затока Білгород-Дністровського району) водолазно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області.

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. Оскарженим наказом позивача звільнено з посади начальника водолазно-рятувального відділення водолазно-рятувальної групи (смт Затока Білгород-Дністровського району) водолазно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області (далі начальник ВРВ) на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України (далі КЗпП) у зв`язку зі скороченням штату працівників. Підставою звільнення визначено наказ ГУ ДСНС України в Одеській області від 24.07.2023 № НС-245/60.

ОСОБА_1 вважає своє звільнення незаконним, оскільки відповідачем порушено процедуру звільнення, підстава звільнення не визначена чинним законодавством.

Свою позицію ОСОБА_1 обгрутовує таким.

24.07.2023 йому вручено попередження про наступне вивільнення через 2 місяці з посади начальника водолазно-рятувального відділення водолазно-рятувальної групи (смт Затока Білгород-Дністровського району) водолазно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області. Таке попередження містило посилання на наказ ДСНС України № М/30 дск від 14.07.2023 «Про… »; наказ Головного управління ДСНС України в Одеській області № НС-245/60 від 24.07.2023 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в структурних підрозділах Головного управління ДСНС України в Одеській області».

ОСОБА_1 зазначив, що підстав звільнення йому не роз`яснено; з наказами, які визначено як підставу звільнення його не ознайомлено. У двомісячний період перед звільненням ОСОБА_1 не запропоновано жодної посади у структурі органів ДСНС.

Керуючись наведеним, просить позовні вимоги задовольнити.

1.2. У відзиві на позов відповідач його вимог не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача зазначив, що з наказами ДСНС України № М/30 дск від 14.07.2023 «Про…», ГУ ДСНС України в Одеській області № НС-245/60 від 24.07.2023 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в структурних підрозділах Головного управління ДСНС України в Одеській області» позивача було ознайомлено, що він засвідчив власним підписом у відповідній відомості.

Наказом № НС-245/60 від 24.07.2023 із 24.07.2023 введено в дію штати ГУ ДСНС України в Одеській області, які утримаються за рахунок державного бюджету, зокрема штат № … Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області воєнного часу чисельністю … одиниць.

У введеному штаті на посаді начальника водолазно-рятувального відділення водолазно - рятувальної групи (смт Затока Білгород-Дністровського району) водолазно-рятувальної частини АРЗ СП ГУ ДСНС України може перебувати лише особа начальницького складу служби цивільного захисту, яка проходить службу відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 зі змінами.

Отже, після введення нових штатів водолазно-рятувальної частини АРЗ СП ГУ ДСНС України (із 24.07.2023) позивач не відповідав кваліфікаційним вимогам для зайняття вакантної посади начальника водолазно-рятувального відділення та будь-якої іншої, а тому йому не було запропоновано жодної із них.

2. Рух справи у суді.

Позовна заява надійшла до суду 29.12.2023.

Провадження за вказаним позовом у справі відкрите 02.01.2024; розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 26.02.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, яке мотивував поважністю причин його пропуску. Зокрема вказав, що у місячний строк оскаржив наказ про своє звільнення до Одеського окружного адміністративного суду; провадження у справі було відкрите, однак, ухвалою від 18.12.2023 провадження в адміністративній справі було закрите у зв`язку із тим, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Отримавши таку ухвалу Одеського окружного адміністративного суду, ОСОБА_1 29.12.2023 звернувся із цивільним позовом до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Представник відповідача заперечив проти поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом з огляду на неповажність причин такого пропуску.

Відповідно до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК).

Оцінивши заявлені ОСОБА_1 обставини на обґрунтування поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду (оскарження наказу про звільнення в порядку адміністративного судочинства), перевіривши їх доказами (копіями ухвал Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 про відкриття провадження у справі, від 18.12.2023 про закриття провадження у справі), суд знаходить причини його пропуску поважними та поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом.

4. Фактичні обставини справи.

Згідно із наказом начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області (далі АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області) № 72 від 23.02.2027 ОСОБА_1 з 24.02.2017 прийнято на роботу на посаду начальника водолазно-рятувального відділення водолазно-рятувальної групи (смт Затока Білгород-Дністровського району) водолазно-рятувальної частини АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області (арк. спр. 60).

Посадовою інструкцією начальника водолазно-рятувального відділення водолазно-рятувальної групи (смт Затока Білгород-Дністровського району) водолазно-рятувальної частини АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області (далі ВРВ ВРГ (смт Затока Білгород-Дністровського району) ВРЧ АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області), затвердженою 27.12.2021, визначено, що начальник ВРВ підпорядковується безпосередньо начальнику ВРГ ВРЧ АРЗ СП; призначається на посаду та звільняється з неї наказом начальника АРЗ СП; кваліфікаційні вимоги до посади призначаються з осіб, що мають технічну освіту, допуск до керівництва водолазними роботами, кваліфікацію водолаза, яка визначається його теоретичною і практичною підготовкою (пункти 1.1., 1.3., 6 посадової інструкції, арк.спр. 22-23).

АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області є підрозділом територіального підпорядкування із статусом аварійно-рятувальної служби; відноситься до сфери управління ДСНС України; підпорядковується ГУ ДСНС України в Одеській області (пункти 1.1.-1.3. статуту АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області, арк.спр. 54-56).

Наказом міністерства внутрішніх справ України № 170 від 04.03.2021 затверджено перелік посад, що підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, та граничних спеціальних звань за цими посадами. Так, відповідно до пункту 7 затвердженого переліку посада начальника відділення (№ з/п 20) має бути заміщена особою із спеціальним званням старший лейтенант служби цивільного захисту (арк.спр. 15-17).

Наказом ГУ ДСНС України в Одеській області № НС-245/60 від 24.07.2023 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в структурах підрозділах Головного управління ДСНС України в Одеській області» відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Кодексу цивільного захисту України, Положення про ДСНС, на виконання наказу ДСНС України від 14.07.2023 № М/30 дск «Про…» та з метою виконання завдань за призначенням у воєнний час, введено в дію з 24.07.2023 штати ГУ ДСНС України в Одеській області № … «Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області» воєнного часу чисельністю … одиниць; попередні штати скасовано (арк. спр. 13).

ОСОБА_1 24.07.2023 ознайомлено із попередженням про наступне вивільнення посади начальника ВРВ (арк. спр. 12). За змістом такого попередження АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області із посиланням на наказ ДСНС України від 14.07.2023 № М/30 дск «Про…», наказ ГУ ДСНС України в Одеській області № НС-245/60 від 24.07.2023 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в структурах підрозділах Головного управління ДСНС України в Одеській області», статтю 49-2 КЗпП України попередив ОСОБА_1 , як начальника ВРВ, про наступне вивільнення із зазначеної посади через два місяці.

ОСОБА_1 24.07.2023 ознайомлено з наказом ДСНС України від 14.07.2023 № М/30 дск «Про…», наказом ГУ ДСНС України в Одеській області № НС-245/60 від 24.07.2023 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в структурах підрозділах Головного управління ДСНС України в Одеській області», що останній засвідчив власним підписом у відповідній відомості (арк. спр. 59).

Станом на 24.07.2023 сформовано перелік вакантних посад АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області (усього - 10 посад) та кваліфікаційні вимоги до них (арк.спр. 57-58).

Наказом начальника АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області № 249 від 25.09.2023, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (у зв`язку із скороченням штату). ОСОБА_1 звільнено з посади начальника водолазно-рятувального відділення водолазно-рятувальної групи (смт Затока Білгород-Дністровського району) водолазно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області (арк.спр. 108).

5. Норми права, які застосував суд. Висновки суду.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

У частині першій статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Гарантії працівників при незаконному звільненні з роботи та порушенні порядку їх звільнення з роботи визначені законодавцем у статті 235 КЗпП України.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Положення наведених вище процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Проте з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Чисельність працівників це списовий склад працівників, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 07 квітня 2011 року № 114/06/187-11).

Штат працівників це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

З огляду на викладене скорочення чисельності працівників і скорочення штату підприємства - поняття не тотожні, оскільки зі скороченням чисельності майже завжди відбувається скорочення штату і зміна чисельності працівників відповідно відображається у штатному розписі. А при скороченні штату чисельність може не тільки не зменшитися, а інколи навіть збільшитися.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 761/25605/17.

В межах розгляду даного спору встановлено, що здійснення організаційно-штатних заходів в структурах підрозділах ГУ ДСНС України в Одеській області відбулось з огляду на необхідність виконання завдань за призначенням у воєнний час.

Наказом ГУ ДСНС України в Одеській області № НС-245/60 від 24.07.2023 скасовано штати, у перелік посад яких входила посада начальника відділення із відповідними кваліфікаційними вимогами (технічна освіта, допуск до керівництва водолазними роботами, кваліфікація водолаза); введено в дію нові штати, в перелік посад за якими входить посада начальника відділення із відповідними кваліфікаційними вимогами (старший лейтенант служби цивільного захисту).

Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 201/6689/19 (провадження № 61-5965св20).

Відповідно до статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Отже, у даній справі у відповідача відбулися зміни в організації виробництва і праці скорочення штату працівників, оскільки порівняно з попередньо діючим штатним розписом, у розписі який введений в дію з 24.07.2023, змінився склад працівників зокрема за кваліфікацією.

У частині дотримання процедури звільнення суд керується таким.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи (частина третя статті 49-2 КЗпП).

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 800/538/17 сформульовано висновок про те, що за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП передбачено, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

В межах розгляду даного спору встановлено, що відповідач 24.07.2023 попередив позивача у письмовій формі про вивільнення із його посади через два місяці.

Першочергово суд звертає увагу, що таке попередження не містить тверджень про зміну штатного розпису, скорочення штату та причину вивільнення, на підставі якої 25.09.2023 ОСОБА_1 було звільнено (пункт 1 статті 40 КЗпП, у зв`язку із скороченням штату). На переконання суду, лише посилання на накази ДСНС України від 14.07.2023 № М/30 дск «Про…», ГУ ДСНС України в Одеській області № НС-245/60 від 24.07.2023 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в структурах підрозділах Головного управління ДСНС України в Одеській області», без конкретизації нормативно-правової підстави звільнення вказує на неналежне виконання роботодавцем вимоги статті 49-2 КЗпП у частині попередженням позивача про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці. Обставина щодо ознайомлення 24.07.2023 ОСОБА_1 із вказаними наказами не є підтвердженням того, що позивач був обізнаний із підставою наступного вивільнення посади.

Також встановлено, що станом на 24.07.2023 було сформовано перелік вакантних посад АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області (усього - 10 посад).

Доказів про ознайомлення ОСОБА_1 із вказаним переліком суду не надано.

У судовому засіданні представник відповідача ствердив, що жодна із вакантних посад за новими штатами у період із 24.07.2023 по 25.09.2023 ОСОБА_1 не пропонувалась, остільки останній не відповідав кваліфікаційним вимогам для їх зайняття.

Водночас, суду не надано доказів щодо повідомлення ОСОБА_1 про відсутність посад, які він може зайняти, враховуючи кваліфікаційні вимоги до них.

У судовому засіданні позивач заперечив твердження представника відповідача щодо його невідповідності усім вакантним посадам та ствердив обставини про те, що йому не пропонували зайняти інші посади ані станом на дату попередження про наступне вивільнення ані станом на дату звільнення.

Наведене свідчить про передчасність висновку роботодавця щодо невідповідності кваліфікаційним вимогам до вакантних посад позивача (без з`ясування обставин про те, на яку вакантну посаду претендує позивач; без оцінки доказів на підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам).

Вказана обставинау сукупностііз обставиноющодо неповідомленняпозивачу підставинаступного вивільненняпосади підчас попередження24.07.2023вказує наневиконання відповідачемвимоги законущодо працевлаштування ОСОБА_1 .

Встановлені обставини свідчать про порушення відповідачем процедури звільнення ОСОБА_1 , що є підставою для задоволення позову.

Керуючись статтями 4, 12-13, 76-81, 141, 257, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі задовольнити.

Скасувати наказ начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області № 249 від 25.09.2023 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника водолазно-рятувального відділення водолазно-рятувальної групи (смт Затока Білгород-Дністровського району) водолазно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника водолазно-рятувального відділення водолазно-рятувальної групи (смт Затока Білгород-Дністровського району) водолазно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області, ЄДРПОУ 35303860, місце знаходження: вулиця Тираспольське шосе, 14, місто Одеса.

Повний текст судового рішення складено 17.05.2024

Суддя Ю.Ф.Волкова