Рішення

від 15.04.2024 по справі 675/504/21

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/504/21

Провадження № 2/675/6/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2024 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци М. О.,

з участю представника позивача адвоката Рівнячка Л. С.,

представника відповідача адвоката Кучерука Т. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в приміщенні Ізяславського районного суду в м. Ізяславі в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Агро-Інвест»про розірвання договору оренди земельної ділянки, визнання додаткової угоди недійсною,

у с т а н о в и в :

25 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до судузпозовною заявою до до Фермерського господарства «Агро-Інвест»(далі ФГ «Агро-Інвест») про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 березня 2021 року вказана заява була прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

23 травня 2022 року до Ізяславського районного суду Хмельницької області надійшла заява ОСОБА_1 про зміну предмету та підстав позову.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2022 року вказана заява прийнята до розгляду.

Після зміни підстави та предмету позову позивач просить розірвати договір оренди землі без номера від 27 листопда 2012 року, скасувати його державну реєстрацію, додатокву угоду до договору оренди земельної ділянки без номера від 27 листопада 2012 року визнати недійсною, мотивуючи це тим, що позивач являється спадкоємцем ОСОБА_2 , котра померла в листопаді 2019 року, отримав спадщину, зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 6822183300:07:009:0510. 12 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та ФГ «Агро-Інвест» укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822183300:07:009:0510, яка розташована на території Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, котрий був зареєстрований у встановленому законом порядку 24 грудня 2012 року. Згідно п. 8 вказаного договору строк його дії 10 років з врахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою. В договорі погоджено розмір орнедної плати, яка відповідно до п. 9 становила 2404,34 грн. і згідно п. 10 договору обчислення розміру оредної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься до 01 грудня поточного року відповідно до умов п. 11 договору. Позивач вважає, що ФГ «Агро-Інвест» не виконало умов договору, не проводило інексацію орендної плати за 2013-2021 роки, внаслідок чого орендодавець не доотримав 2563 грн. за 2013-2020 роки. Крім того ОСОБА_1 вказує, що йому не виплачена орендна плата за 2020-2021 роки. Позивач вважає, що ненарахування та невиплата індексації та орендної плати ОСОБА_1 є підставами для розірвання договору оренди. Також, наявна додаткова угода без номера до договору оренди земельної ділянки, яка була укладена між ФГ «Агро-Інвест»ОСОБА_2 19 серпня 2015 року, якою внесені зміни у п. 8 Договору та збільшено строк дії договору до 20 років. Внесені також зміни до п. 9 договору, який викладений у наступній редакції: «Орендар зобов`язується виплачувати Орендодавцеві орендну плату за користування земельною ділянкою протягом терміну, встановленому у Договорі у грошовій формі у розмірі % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки», тобто відсутній розмір орендної плати та з якого розміру грошової оццінки земельної ділянки вона буде розраховуватись. Позивач посилається, що вказана угода не була зареєстрована у встановленому законом порядку. Позивач вказує, що про наявність додаткової угоди ОСОБА_2 не повідомляла, вважає, що відсутність у змісті оспорюваної додаткової угоди істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про орнеду землі» порушує його права, а тому така угода підлягає визнанню недійсною.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі. В останнє судове засідання позивач не з`явився.

Представник позивачаадвокат РівнячокЛ.С.у судовомузасіданні назаявленихвимогах наполягає.

Представник відповідача адвокат Кучерук Т. М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив відмовити у їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

ОСОБА_1 являється власникомземельної ділянкиз кадастровим номером 6822183300:07:009:0510, розташованої на території Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,3745 га як спадкоємця після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, копія якого додана до матеріалів справи.

27 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та ФГ «Агро-Інвест» укладений договір оренди земельної ділянки, площею 5,3745 га, кадастровий номер 6822183300:07:009:0510, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, строком на 10 років.

19 серпня 2015 року між ОСОБА_2 та ФГ «Агро-Інвест» була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 27 листопада 2012 року.

У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 55057795 від 14 березня 2016 року приватний нотаріус Ізяславського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельським Ю. П. 09 березня 2016 року зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки за ФГ «Агро-Інвест» (номер запису про інше речове право - 13672745).

Умовами укладеного між сторонами договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі (не менше 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки) 2404,34 грн за 1 рік або сільськогосподарською продукцією, що вирощується Орендарем, за її собівартістю, але не вище державних закупівельних цін (пункт 9). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (пункт 10). Орендна плата вноситься у такі строки - до 01 грудня поточного року (пункт 11). Передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (накладними) (пункт 12). Розмір орендної плати переглядається за взаємною згодою сторін у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тариифів, зміни коефіцієнтів індексації; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13).

Пунктом 14 договору передбачено, що у разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % не сплаченої суми за кожен день прострочення.

Умовами додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 27 листопада 2012 року, яка укладена 19 серпня 2015 року, внесені зміни в п. 8 та визначено, що договір укладено на 20 років. Також внесені зміни до п. 9 договору, вказаний пунк викладений у такій редакції: «Орендар зобов`язуєтьсявиплачувати Орендодавцевіорендну платуза користуванняземельною ділянкоюпротягом терміну,встановленому уДоговорі угрошовій форміу розмірі6%від нормативноїгрошової оцінкиземельної ділянки».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент укладання договору) істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зположеннямист.ст.21,22ЗаконуУкраїни«Про орендуземлі» (у редакції, чинній на момент укладання договору) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченихстаттями 24і25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 484/3687/16-ц (провадження № 61-33165св18), та зазначив, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове не виконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 3 ч. 1).

У ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 12 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно приписів ст. 12, ч. ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

ОСОБА_1 у заяві, поданій 23 травня 2022 року вказав, що йому не було відомо про наявність додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 27 листопада 2012 року, укладеної 19 серпня 2015 року між ОСОБА_2 та ФГ «Агро-Інвест», що про умови її стало відомо після витребування судом матеріалів реєстраційної справи, що не відповідає дійсності, оскільки до позовної заяви, поданої 25 березня 2021 року крім копії договору оренди землі додані дві копії додаткової угодли від 19 серпня 2015 року, завірені позивачем, в тексті яких зазначений розмір орендної плати, що свідчить про те, позивач на момент подачі позовної заяви був обізнаний з наявністю додаткової угоди та її умовами, які були зазначені в екземплярах угоди, наявних у ОСОБА_1 .

Допитана в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_3 суду показала, що після смерті ОСОБА_2 знайшла додаткову угоду, в якій були змінені розмір орендної плати та строк дії договру оренди.

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_4 суду показав, що дійсно вносив до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права право оренди ФГ «Агро-Інвест» на земельну ділянку, підтвердив, що в наданому йому екземплярі додаткової угоди були наявні всі істотні умови, вказав, що договір був у трьох екземплярах, припустив, що в якомусь з екземплярів не були заповнені всі графи.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б надавали суду підстави вважати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 27 листопада 2012 року, укладену 19 серпня 2015 року між ОСОБА_2 та ФГ «Агро-Інвест», суду надано не було.

За таких обставин суд не знаходить законих підстав для визнання додаткової угоди недійсною.

Допитаний в ході судового розгляду позивач ОСОБА_1 суду показав, що після отримання у власність після смерті ОСОБА_2 земельної ділянки бажав і бажає розірвати договір оренди з відповідачем. Позивач підтвердив, що орендна плата йому сплачена в повному обсязі в 2022 році. ОСОБА_1 підтвердив, що ОСОБА_2 щорічно отримувала орендну плату, ніколи не жалілася на недоплату.

Допитані в ході судового розгляд свідки підтвердили, що ОСОБА_2 щорічно отримувала орендну плату і скарг на недоплату не висказувала.

Відпорвідно до ч. 1 ст. 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Оскільки ОСОБА_1 набув право на земельну ділянку 6822183300:07:009:0510 з 10 червня 2020 року, то і право вимагати індексацію він набув з 10 червня 2020 року, тому ОСОБА_1 не вправі ставити питання індексації з 2012 по 2019 роки.

Доводи позивача про бажання розірвати договір орендипідтвреджується доаною до позовної заяви копії заяви про розірвання договору оренди, датованою 01 жовтня 2020 року.

Згідно ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Позивач ОСОБА_1 підтвердив, що ФГ «Агро-Інвест» неодноразово направляли йому листи з пропозицією звернутись до ФГ «Агро-Інвест» та отримати орендну плату, що підтверджується копіями відповідних листів, додпаних до матеріалів справи як позивачем, так і відповідачем. При цьому ОСОБА_1 повідомив, що не з`являвся до ФГ «Агро-Інвест» за отриманням орендної плати, однак орнедна плата була йому виплачена, що підтверджується відповідними копіями квитанцій, доданих відповідачем.

Відповідно доч.2ст.651ЦК УкраїниДоговір можебути зміненоабо розірваноза рішеннямсуду навимогу однієїіз сторіну разіістотного порушеннядоговору другоюстороною тав іншихвипадках,встановлених договоромабо законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 141 ЗК України передбачає такупідставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Аналогічна норма міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18/).

Позивач ОСОБА_1 продовжує отримувати орендну плату, що підтверджується відповідними квитанціями, копії яких надані відповідачем.

Таким чином, суд вважає недоведеним факт систематичної несплати орендодавцю ОСОБА_1 орендної плати орендарем ФГ «Агро-Інвест».

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно доч.ч.1,2ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин підстави для відшкодування позивачеві судових витрат відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 03 грудня 2019 року органом 6831, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 ) до Фермерського господарства «Агро-Інвест»(місце знаходження с. Ліщани Шепетівського району Хмельницької області, вул. Польова, буд. 1, код ЄДРПОУ 34270933) про розірвання договору оренди земельної ділянки, визнання додаткової угоди недійсною відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 квітня 2024 року.

Суддя: О. С. Янішевська