Рішення

від 23.05.2024 по справі 939/124/24

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 939/124/24

РІШЕННЯ

Іменем України

23 травня 2024 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді Міланіч А.М.,

розглянувши в порядкуспрощеного позовногопровадження безповідомлення сторінза наявнимиу справіматеріалами цивільну справу за позовом Житлово-комунального підприємства "Немішаєве" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка є власником частини квартири АДРЕСА_1 та користується комунальними послугами, які надає ЖКП «Немішаєве».

Проте відповідачка не в повному обсязі оплачує спожиті житлово-комунальні послуги, внаслідок чого у неї станом на 30 листопада 2023 року виникла заборгованість в розмірі 4626,42 грн.

Оскільки у добровільному порядку відповідачка наявну у неї заборгованість за житлово-комунальні послуги не оплачує, то просив просив стягнути з неї на свою користь заборгованість за надані послуги у вказаній сумі, інфляційні втрати в сумі 233,86 грн. та 3 % річних за період з 1 січня 2021 року по 31 січня 2022 року в сумі 69,58 грн., всього - 4 929,86 грн.

Ухвалою суду від 26 січня 2024 року було відкрито провадження у даній справі, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

19 лютого 2024 року відповідачка надала відзив на позов, яким вважала неправомірним нарахування їй заборгованості за комунальні послуги, так як дані послуги позивачем надані неналежної якості та не в повному обсязі, в основу розрахунку внесені помилкові дані. Також просила застосувати наслідки спливу строку позовної давності та у задоволенні позову відмовити.

6 березня 2024 року ЖКП «Немішаєве» надало відповідь на відзив, яким заперечення відповідачки щодо позову вважало безпідставними, нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги здійсненим правомірно.

7 березня 2024 року та 9 квітня 2024 року позивачка надала заперечення на відповідь на відзив.

Оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 25 березня 2009 року є власником 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Квартира загальною площею 56,3 кв.м. з урахування площі балкону, складається з трьох кімнат, житлова площа яких 37,2 кв.м. та кухні, коридору, інших підсобних приміщень.

Рішенням виконкому Немішаївської селищної ради від 08 грудня 2009 року надано дозвіл ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розподіл особового рахунку по квартирі АДРЕСА_1 .

13 вересня 2016 року за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на 65/100 частин квартири АДРЕСА_1 . Загальна площа об`єкта визначена 81,7 кв.м., житлова 37,2 кв.м., зазначено, що квартира складається з 3-х жилих кімнат - 15,7 кв.м, 11,8 кв.м, 9,7 кв.м., кухня -6,4 кв.м., 13 кв.м., ванна 3 кв.м., туалет 1,1 кв.м., коридор 7,6 кв.м., передпокій-9,2 кв.м., санвузол -4,2 кв.м.

До частини квартири позивачки підведені необхідні комунікації та надаються послуги з водопостачання, водовідведення та електропостачання. Крім того, ЖКП «Немішаєве» нараховує позивачці квартирну плату, в розрахунок якої включено також витрати з освітлення місць загального користування та витрати з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем.

Рішенням виконкому Немішаївської селищної ради від 16 жовтня 2018 року затверджено тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, в тому числі і по будинку АДРЕСА_2 , в розрахунок яких включено, в тому числі і витрати з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем та витрати з освітлення місць загального користування.

Дані обставини встановлені рішенням Бородянського районного суду від 14 листопада 2022 року, постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року в справі № 939/2405/21 (а.с.10-16) та визнаються сторонами.

Згідно розрахунків ЖКП «Немішаєве» за квартирою АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 , станом на 30 листопада 2023 року рахується заборгованість 4626,42 грн. та за період прострочення оплати з 1 січня 2021 року по 31 січня 2022 року нараховано інфляційні втрати в сумі 233,86 грн., 3% річних в сумі 69,58 грн (а.с.5-6).

Правовідносини пов`язані зі стягненням заборгованості за житлово-комунальні послуги врегульовані нормами ЦК України.

Так, в силу ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловомубудинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» ( далі Закон ).

За визначеннями наданими у п.п. 5,6,12 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»:

житлово-комунальніпослуги -результат господарськоїдіяльності,спрямованої назабезпечення умовпроживання та/абоперебування осібу житловихі нежитловихприміщеннях,будинках іспорудах,комплексах будинківі спорудвідповідно донормативів,норм,стандартів,порядків іправил,що здійснюєтьсяна підставівідповідних договорівпро наданняжитлово-комунальнихпослуг (п.5);

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п.6);

послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (п.12);

управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (п.14).

Згідно зп.1ч.1ст.5цього Законужитлова послуга-послуга зуправління багатоквартирнимбудинком. Послугаз управліннябагатоквартирним будинкомвключає: забезпеченняутримання спільногомайна багатоквартирногобудинку,зокрема прибираннявнутрішньобудинкових приміщеньта прибудинковоїтериторії,якщо прибудинковатериторія,за данимиДержавного земельногокадастру,знаходиться увласності абокористуванні співвласниківбагатоквартирного будинкувідповідно довимог законодавства,виконання санітарно-технічнихробіт,обслуговування внутрішньобудинковихсистем (крімобслуговування внутрішньобудинковихсистем,що використовуютьсядля наданнявідповідної комунальноїпослуги уразі укладенняіндивідуальних договорівз обслуговуваннямвнутрішньобудинкових системпро наданнятакої послуги,за умовамияких обслуговуваннятаких системздійснюється виконавцем),утримання ліфтівтощо;купівлю електричноїенергії длязабезпечення функціонуванняспільного майнабагатоквартирного будинку; поточнийремонт спільногомайна багатоквартирногобудинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Положеннями ст.9цього Законувизначено,що споживачздійснює оплатуза спожитіжитлово-комунальніпослуги щомісяця,якщо іншийпорядок тастроки невизначені відповіднимдоговором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно доч.ч.1,2ст.12цього Законунадання житлово-комунальнихпослуг здійснюєтьсявиключно надоговірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до п.5,6 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання,надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

В порядкувизначеному ч.ч.1-4ст.12ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом .Кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обгрунтування своїх заперечень відповідачка посилається на те, що позивачем надавались послуги у неналежній кількості на неналежної якості, що звільняє її від оплати цих послуг, однак, не зазначає які саме послуги їй не надавались та були неналежної якості, відповідні розрахунки суду не надані і дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає що підстав для звільнення позивачки від оплати комунальних послуг не вбачається, а тому вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь житлово-комунального підприємства «Немішаєве» заборгованість за житлово-комунальні послуги в заявленому розмірі 4626,42 грн., втрати від інфляції в сумі 233,86 грн. та 3% річних в сумі 69,58 грн.

При цьому суд вважає, що позов подано в межах строку позовної давності, а тому підстав для застосування даного строку до вимог позивача не вбачається.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне також стягнути з відповідачки на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3028 грн.

Керуючись ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.256,257,264,267,322,382,509,625,901 ЦК України, ст.162 ЖК України, ст. 10-13,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Житлово-комунального підприємства "Немішаєве" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь житлово-комунального підприємства «Немішаєве» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 4626 (чотири тисячі шістсот двадцять шість) гривень 42 копійки, втрати від інфляції в сумі 233 (двісті тридцять три) гривні 86 копійок та 3% річних в сумі 69 (шістдесят дев`ять) гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь житлово-комунального підприємства «Немішаєве» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Головуючий-суддяА.Міланіч