Ухвала

від 23.05.2024 по справі 939/793/24

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 939/793/24

УХВАЛА

Іменем України

23 травня 2024 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянка Бучанського району Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111050000410 від 02 лютого 2024 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білопілля Сумської області, громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за наступних обставин.

Так, 02 лютого 2024 року, приблизно о 16-й годині, під час дії в Україні воєнного стану, який введено Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та дію якого надалі продовжено, в ОСОБА_4 , який перебував поблизу аптеки № 23 ТОВ «Вітамінка», що по АДРЕСА_3 та мав при собі предмет, зовні схожий на гранату, виник кримінально протиправний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння належними аптеці № 23 ТОВ «Вітамінка» грошовими коштами, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я працівника аптеки.

Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння належними аптеці № 23 ТОВ «Вітамінка» грошовими коштами, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я працівника аптеки, ОСОБА_4 , перебуваючи в тому ж місці в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу через вхідні двері увійшов до приміщення відділення аптеки за вищевказаною адресою, де на той момент перебувала завідувач аптеки ОСОБА_6 , після чого підійшов до касової зони № 2, дістав із кишені одягу заздалегідь підготовлений для вчинення кримінального правопорушення предмет, зовні схожий на гранату, направив його в бік працівника аптеки та висловив вимогу видати йому всі наявні в касі грошові кошти.

ОСОБА_6 , сприйнявши реальний характер погрози як таку, що дійсно може бути реалізована, передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 520 гривень, які знаходилися у касі.

Заволодівши чужим майном ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення втік і викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду в розмірі 520 гривень.

За ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 лютого 2024 року відносно ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 02 квітня 2024 року.

За ухвалою підготовчого судового засідання Бородянського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року відносно ОСОБА_4 був продовжений запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 31 травня 2024 року.

До суду надійшло клопотання прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , яке обґрунтоване тим, що ризики, які були наявні при продовженні запобіжного заходу під час підготовчого судового засідання, на даний час не зменшилися. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його судом винуватим, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнути покарання, впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, шляхом прохань, залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою надання ними неправдивих показів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, вчиненого з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, а предметом злочину, є грошові кошти, що свідчить про можливість вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень. Враховуючи викладене, а також обставини вчинення кримінального правопорушення, вважала, що наявні достатні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на строк два місяці, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити, вважала, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам і виконанню обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_4 і захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти клопотання прокурора та просили застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Вислухавши думки сторін, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, свідчать про наявність ризиків, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення;

2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3)вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4)міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10)наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12)ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України, строк діїухвали слідчогосудді протримання особипід домашнімарештом неможе перевищуватидвох місяців.У разінеобхідності строктримання особипід домашнімарештом можебути продовженийза клопотаннямпрокурора вмежах строкудосудового розслідуванняв порядку,передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Суд вважає, що відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Посилання ж на те, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення не конкретизовані та не доведені.

Таким чином, враховуючи наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, дані, що характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має соціальні зв`язки та зареєстроване місце проживання, має на утриманні малолітню дитину, а також те, що обвинувачений дотримувався умов застосованого ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 лютого 2024 року, а у подальшому продовженого ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року, запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період з 22-ї години до 06-ї години буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Оцінюючи викладене, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити частково і продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах двох місяців, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 22-ї години до 06-ї години, та відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки: з`являтися за кожною вимогою до суду, не залишати без дозволу суду місце свого постійного проживання; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками в цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 194, 196, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 22-ї години до 06-ї години.

Зобов`язати ОСОБА_4 з`являтися за кожною вимогою до суду.

Покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: не залишати без дозволу суду місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілою і свідками в цьому кримінальному провадженні.

Виконання ухвали в частині контролю за дотриманням ОСОБА_4 умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту доручити відділенню поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань .

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під домашнім арештом визначити до 22 липня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копії ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.

СуддяОСОБА_7