Рішення

від 15.05.2024 по справі 333/1046/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Єдиний унікальний номер справи 333/1046/24

Номер провадження 2/333/2176/24

ЗАОЧЕ РІШЕННЯ

іменем України

15 травня 2024 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжяу складі: за участю: головуючого судді секретаря судового засідання Стоматова Е.Г. Бережної Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТУРБОЕНЕРГО» (вул. Павлівська, буд. 26/41, кв. 13, м. Київ, 01135) про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Нємної Т.І. до ТОВ «ТУРБОЕНЕРГО» про стягнення заборгованості по заробітній платі, в якій просить суд: стягнути з ТОВ «ТУРБОЕНЕРГО» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за період з жовтня 2021 року по березень 2022 року включно у розмірі 90597 гривень 74 копійки, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначив, що з 04.11.2019 року по 12.09.2022 позивач- ОСОБА_1 працював в ТОВ «ТУРБОЕНЕРГО» на посаді начальника зміни Утилізаційної турбодетандерної електростанції.

Наказом № 63-К від 12.09.2023 року був звільнений за угодою сторін у зв?язку з неможливістю працювати у військовий час згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. Виникнення трудових відносин під час роботи зумовляло виникнення взаємних прав і обов?язків у відповідності до норм Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства, зокрема, щодо виплати заробітної плати та проведення розрахунків у разі звільнення. Претензій щодо виконання роботи у відповідача до позивача не було і немає, втім, відносно оплати виконаної роботи з боку відповідача у позивача наявні претензії.

Починаючи з травня 2021 року, виплата заробітної плати здійснювалась із великим запізненням. Наприклад, розрахунок за травень 2021 року здійснено у серпні 2021 року, за червень 2021 року здійснено у жовтні 2021 року.

Виплати заробітної плати з жовтня 2021 року по день звільнення так і не здійснена, не зважаючи на постійні звернення позивача у телефонному режимі.

В травні 2022 року, позивача за допомогою засобів дистанційного зв?язку було ознайомлено з наказом № 59-K/2 від 01.04.2022 про призупинення дії трудового договору у зв?язку з введенням в Україні воєнного стану Указом Президента від 24 лютого 2022 р. № 64/2022, введенням бойових дій в області де розташований підрозділ підприємства Електростанція на базі утилізаційної турбодетандерної установки УТДУ-4000 за адресою: АДРЕСА_2 неможливістю забезпечити працівників роботою та виконання такої роботи.

Позивач був готовий відновити роботу у іншому структурному підрозділі, про що повідомив у телефонній розмові роботодавця, проте таких робочих місць йому не запропонували.

Враховуючи сукупність обставин, в тому числі й відмову у виплаті заборгованості із заробітної плати при об?єктивній можливості підприємства здійснити виплати, позивач прийняв рішення про звільнення. За період з жовтня 2021 року по 31.01.2024 рік відповідач із позивачем не розрахувався, а також не здійснив розрахунок при звільненні.

Розрахунок в день звільнення із позивачем не проведений.

Представником позивача було неодноразово направлено адвокатский запит до ТОВ «ТУРБОЕНЕРГО» з метою отримання інформації стосовно нарахованої заробітної плати, яка належить позивачу, а також отримання інформації стосовно заборгованості відповідача по заробітній платі та по розрахунковому листу перед працівником ОСОБА_1 на момент отримання запиту. Всього заборгованість по заробітній платі становить 90597,74 грн. Оскільки відповідачем не проведено розрахунок з позивачем, останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2024 року головуючим суддею у справі визначено Стоматова Е.Г..

Ухвалою судді від 05 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, відповідачу надано строк для подачі відзиву, позивачу - відповіді на відзив.

Відповідач у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач на повторні виклики в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки він суд не повідомив.

З огляду на викладене та за відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

При вирішені питання щодо розгляду справи в заочному порядку суд виходив з того, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з період з 04 листопада 2019 року по 12 вересня 2022 року позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем ТОВ «ТУРБОЕНЕРГО», працюючи на посаді начальника зміни Утилізаційної турбодетандерної електростанції м. Запоріжжя, що підтверджується копією його трудової книжки.

Наказом №63-К від 12 вересня 2022 року позивач був звільнений за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України у зв`язку з неможливістю працювати у військовий час.

Звільненому працівнику відповідач не виплатив всіх сум, що належать йому від підприємства в день звільнення, що представником позивача було неодноразово направлено адвокатський запит до ТОВ «ТУРБОЕНЕРГО» з метою отримання інформації стосовно нарахованої заробітної плати, яка належить позивачу, а також отримання інформації стосовно заборгованості відповідача по заробітній платі та по розрахунковому листу перед працівником ОСОБА_1 на момент отримання запиту, що підтверджується відповідними копіями адвокатських запитів, що долучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач ігнорував дані запити та не надавав відповіді.

Відповідно до довідки форми ОК-5, ТОВ «ТУРБОЕНЕРГО» нарахували ОСОБА_1 в жовтні 2021 року 14940 грн, листопад 2021 року 13958,97 грн, грудень 2021 року 14940 грн, січень 2022 року 16337,91 грн, лютий 2022 року 15210,43 грн, березень 2022 року 15210,43 грн.

Однак станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідачем не відшкодована та жодних відповідей на подану позивачем претензію ним надано не було.

Будь яких належних та допустимих доказів на спростування вищевказаних обставин стороною відповідача до суду не подано.

Згідно із ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту №327 від 28.07.2010;

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Згідно зі ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як встановлено судом, відповідачем порушувалися строки виплати заробітної плати.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих позивачем у порядку ст.ст. 76, 81 ЦПК України, при звільненні позивача 26.05.2022 відповідач не провів розрахунок при звільненні та між сторонами відсутній спір про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відповідно до ст. 10 встановлює, що роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку дотримання строку розрахунку при звільненні відповідно до положень ст. 116 КЗпП України.

Судом приймаються до уваги розрахунки заборгованості вказаних сум, оскільки жодних належних та допустимих доказів на їх спростування відповідачем не подано, а сумнівів щодо правильності таких розрахунків у суду немає.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із урахуванням наведеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суддійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачазаборгованості по заробітній платі в сумі 90597,74 грн.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у відповідності л ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 280-284, 289, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТУРБОЕНЕРГО» (вул. Павлівська, буд. 26/41, кв. 13, м. Київ, 01135) про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРБОЕНЕРГО» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Павлівська, буд. 26/41, кв. 13, код ЄДРПОУ 42361574) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 90597 гривень 74 копійки (дев`яносто тисяч п`ятсот дев`яносто сім гривень сімдесят чотири копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРБОЕНЕРГО» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Павлівська, буд. 26/41, кв. 13, код ЄДРПОУ 42361574)в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченомустаттею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 15 травня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов