РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
23 травня 2024 р. Справа № 120/449/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0215320406 від 13.12.2023 року.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки при звірці даних зазначених у податковій декларації за вересень 2023 року (дата реєстрації в податковому органі 20.10.2023 року №9278600420) та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що позивачем неправомірно відображено в податковому кредиті декларації за вересень 2023 року податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН до 01.01.2022 року на загальну суму 133028,92 грн.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Головним державним інспектором Вінницького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Вінницькій області Кравченко Ю.В. на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2023 року від 20.10.2023 року реєстраційний номер №9278600420 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожньо-будівельна компанія".
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" за вересень 2023 року №20100/02-32-04-06-07/42063576 від 15.11.2023 року.
Перевіркою податкової звітності, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" за вересень 2023 року встановлено завищення податкового кредиту за вересень 2023 року у сумі 133029 грн. за рахунок неправомірного включення податкових накладних, складених та зареєстрованих ЄРПН до 01.01.2022 року. Відтак, платником податку завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 133029 грн.
Не погоджуючись із актом про результати камеральної перевірки податкової звітності, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2023 року ТОВ "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" подано заперечення до акта про результати камеральної перевірки №20100/02-32-04-06-07/42063576 від 15.11.2023 року.
Однак, 13.12.2023 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0215320406.
Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Суд зазначає, що підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням положень статті 198 ПК України, є наявність належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 Кодексу.
Тобто, підставою для формування податкового кредиту є наявність складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.
Крім цього, порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Разом з тим, суд наголошує, що пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПК України регламентовано, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України від 30.11.2021 року № 1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Тобто, вказаною нормою надано право платникам податку включати до складу податкового кредиту податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН до 01.01.2022 року (дата набрання чинності Закону № 1914-IX) протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеного Закону, але не пізніше 1095 календарних днів з дати їх складання.
У акті про результати камеральної перевірки податкової звітності, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" за серпень 2023 року №17799/02-32-04-06-07/42063576 від 23.10.2023 року вказано, що позивачем до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за вересень 2023 року включено податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН до 01.01.2022 року на загальну суму 133028,92 грн., а саме: №114 від 29.11.2021 року, №127 від 30.11.2021 року, №129 від 30.11.2021 року, №130 від 30.11.2021 року, №131 від 30.11.2021 року, №37 від 31.12.2021 року.
Суд зазначає, що вказані податкові накладні зареєстровані у межах 1095 календарних днів з дати їх складання.
Окрім того, щодо передбаченого строку їх подачі, суд зауважує наступне.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Зокрема, останнім Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №271/2024 від 06.05.2024 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.
03.03.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" № 2118-IX, яким, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 69.
Підпунктом 69.9 статті 69 ПК України (із урахуванням змін внесених згідно із Законом України № 2719-IX від 03.11.2022 року) було встановлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки; строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу; строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.
Окрім того, Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".
Тобто, з урахуванням вищезазначеного, строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений пунктом 198.6 статті 198 та пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, зупиняється та після припинення або скасування воєнного стану продовжується на кількість календарних днів, які припадають на період дії воєнного стану і протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту.
Відтак, якщо термін включення до податкового кредиту припав на період військового стану, то для таких документів перебіг строків зупиняється і буде продовжений після скасування воєнного стану на кількість днів, які припали на воєнний стан.
Надалі, Законом України від 30.06.2023 року № 3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" виключено пункт 102.9 статті 102 ПК України та у абзаці 1 підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 ПК України слово "Для" замінено "Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для".
Отже, суд констатує, що перебіг строків, визначених ПК України, у тому числі й строків для формування податкового кредиту, визначених пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу відновлюється з 01.08.2023 року.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений пунктом 198.6 статті 198 та пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, починаючи з 01.08.2023 року продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023 року.
Натомість, контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано положення законодавства, що регламентують спірні правовідносини під час правового режиму воєнного стану.
Вказана обставина є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0215320406 від 13.12.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, з огляду на результат розгляду справи та з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 3028,00 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0215320406 від 13.12.2023 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" (вул. 600-річчя, буд. 15, офіс 9, м. Вінниця, ЄДРПОУ 42063576);
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, ЄДРПОУ ВП 44069150).
Суддя Свентух Віталій Михайлович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119239356 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Свентух Віталій Михайлович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Свентух Віталій Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні