Рішення

від 11.04.2024 по справі 160/27832/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 рокуСправа №160/27832/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства «ТРИКОЗЕНКО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «ТРИКОЗЕНКО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровський області щодо відмови Фермерському господарству «ТРИКОЗЕНКО» у підтверджені статусу платника єдиного податку 4 групи відповідно до листа № 17439/6/04-36-18-14-15 від 14.04.2021 року та виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2021 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровський області відновити Фермерському господарству «ТРИКОЗЕНКО» в реєстрі платників єдиного податку Державної податкової служби України, як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 09.02.2021р., на виконання норм ПК України, ФГ «ТРИКОЗЕНКО» було подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 08.02.2021 «Звітна»; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020р. від 08.02.2021 «Звітна»; відомості про наявність земельних ділянок (Додаток 1 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) №9017805746 від 08.02.2021 «Звітної»; фінансова звітність малого підприємства від 08.02.2021; квитанція №2 про доставляння та прийняття звіту за 2020р. до Центру обробки електронних звітів Держстату України. Вподальшому, 20.10.2023р. голові ФГ «ТРИКОЗЕНКО» стало відомо, що листом Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області № 17439/6/04-36-18- 14-15 від 14.04.2021р. було повідомлено про винесення рішення відповідно до вимог п.299.10 ст. 299 Податкового кодексу України про анульовано реєстрацію ФГ «ТРИКОЗЕНКО» платником єдиного податку четвертої групи шляхом виключення його з Реєстру платників єдиного податку четвертої групи у зв`язку з тим, що станом на 01.01.2021р. підприємство мало заборгованість зі сплати податку на землю у сумі 15 988,67 грн. Однак позивачем наголошується, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Отже, на переконання позивача, вимогами чинного ПК України не передбачено порядку відмови контролюючим органом у підтверджені статусу платника єдиного податку четвертої групи за результатами подання вказаних у пп. 298.8.1. п. 298.8. ст. 298 ПК України документів. На підставі викладеного позивач зазначає, що відповідачем було протиправно прийнято рішення про відмочу йому у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, а отже зазначене рішення підлягає скасуванню, а для належного захисту його прав останній вважає за необхідне зобов`язати відповідача відновити позивачу статус платника єдиного податку 4 групи з 1 січня 2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року позовну заяву Фермерського господарства «ТРИКОЗЕНКО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, а також доказів на підтвердження такої інформації, в примірниках відповідно до кількості учасників справи.

17 листопада 2023 року на виконання вимог ухвали суду від 01 листопада 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, а також уточнена позовна заява.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Фермерського господарства «ТРИКОЗЕНКО» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27832/23, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

10 квітня 2024 року до канцелярії суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровський області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити, з огляду на те, що ФГ «ТРИКОЗЕНКО» у 2020 році обліковувалося платником єдиного податку четвертої групи. Станом на 01.01.2021 року ФГ «ТРИКОЗЕНКО» мало податковий борг у сумі 15998,67 грн. по орендній платі з юридичних осіб (код к.д.б. 18010600). Таким чином, ФГ «ТРИКОЗЕНКО», в порушення пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України мало податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року. Отже, відповідач не мав підстав для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи ФГ «ТРИКОЗЕНКО» (код ЄДРПОУ 3394395) на 2021 рік. Також, відповідач зауважує, що сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми цього підпункту не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу (пп.298.8.8 п.298.8 статті 298 ПК України). Крім того, загальна звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (реєстраційний номер №9016518685 від 08.02.2021 року); звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (реєстраційний номер №9016518614 від 08.02.2021) та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік (реєстраційний номер №9016518947 від 08.02.2021 року) не визнаються податковою звітністю. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги СГ «ТРИКОЗЕНКО» задоволенню не підлягають.

Крім того, 10 квітня 2024 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання про визнання строку для надання відзиву та відповідних документів пропущеним з поважних причин.

Також суд зазначає, що під час відкриття провадження у справі поставало питання щодо дотримання позивачем передбачених ст.122 КАС України строків звернення до суду з цими позовними вимогами.

У заяві про поновлення строку позивачем зауважується, що про існування такого листа № 17439/6/04-36-18- 14-15 від 14.04.2021р. та прийнятого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровський області рішення, ФГ «ТРИКОЗЕНКО» не знало, до 20 жовтня 2023р. їх не отримували ані в електронному кабінеті платника податків, ані на поштову адресу ( 53010, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Червоне, вул. Українська, буд. №25). Протягом 2021, 2022 та 2023р. ФГ «ТРИКОЗЕНКО» подавало звітність до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як платник єдиного податку четвертої групи, звіти та декларації ДПС приймалися, зауважень при розгляді декларацій у Контролюючих органів не виникало.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018р. у справі №569/16060/17 роз`яснив, що у визначенні моменту і виникнення права на позов мають значення дві обставини: об`єктивна - наявність факту порушеного права, суб`єктивна - особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов`язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою. При цьому, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.

Також суд касаційної інстанції роз`яснив, що обов`язковою умовою для залишення адміністративного позову без розгляду є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин.

У даному випадку суд враховує, що хоча позивач і пропустив строк звернення до суду з цим позовом, проте здійснив це через поважні причини, а саме: у зв`язку із отриманням листа № 17439/6/04-36-18- 14-15 від 14.04.2021р. з якого останньому стало відомо про виключення ФГ «ТРИКОЗЕНКО» з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2021 року лише 20.10.2023 року в приміщенні Криворізької південної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровський області, а не в день його винесення, що безпосередньо унеможливлювало ознайомлення з його змістом до цього моменту, а також враховуючи те, що після отримання відповідну позовну заяву було подано 24.10.2023 року через підсистему «Електронний суд», тобто у розумні строки та без зайвих зволікань, суд доходить висновку, що наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду є поважними.

При цьому суд зауважує, що відповідачем до суду не надано доказів більш раннього отримання позивачем листа № 17439/6/04-36-18- 14-15 від 14.04.2021р. та прийнятого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровський області рішення про виключення ФГ «ТРИКОЗЕНКО» з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2021 року, або фактів, які свідчать, що позивач був обізнаний про їх прийняття.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне поновити пропущений позивачем процесуальний строк на подання вказаної позовної заяви та задовольнити подану позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що Фермерське господарство «ТРИКОЗЕНКО» (код ЄДРПОУ 33949395) є юридичною особою, зареєстрованою 02.03.2006р., про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців зроблено запис номер 1 204 102 0000 002874; перебуває за основним місцем обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Криворізька ДПІ (Криворізький р-н). Основний вид економічної діяльності 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

09.02.2021р., на виконання норм ПК України, ФГ «ТРИКОЗЕНКО» було подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 08.02.2021 «Звітна»; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020р. від 08.02.2021 «Звітна»; відомості про наявність земельних ділянок (Додаток 1 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) №9017805746 від 08.02.2021 «Звітної»; фінансова звітність малого підприємства від 08.02.2021; квитанція №2 про доставляння та прийняття звіту за 2020р. до Центру обробки електронних звітів Держстату України.

Листом Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області № 17439/6/04-36-18- 14-15 від 14.04.2021р. було повідомлено, що станом на 01.01.2021 року ФГ «ТРИКОЗЕНКО» мало податковий борг у сумі 15998,67 грн. по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600). Таким чином, ФГ «ТРИКОЗЕНКО», в порушення пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України мало податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року. Отже, ГУ ДПС у Дніпропетровській області не має підстав для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи ФГ «ТРИКОЗЕНКО» (код ЄДРПОУ 3394395) на 2021 рік. Додатково зазначено, що сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми цього підпункту не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу (пп.298.8.8 п.298.8 статті 298 ПК України). Крім того, загальна звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (реєстраційний номер №9016518685 від 08.02.2021 року); звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (реєстраційний номер №9016518614 від 08.02.2021) та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік (реєстраційний номер №9016518947 від 08.02.2021 року) не визнаються податковою звітністю.

Начальником Криворізького північного відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Дніпропетровській області Аллою Талдоновою, розглянувши доповідну записку головного державного ревізора - інспектора Криворізького північного відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Дніпропетровській області Дениса Скібенка від 25.03.2021 №6077/04-36-18-14 щодо перебування в Реєстрі платників єдиного податку четвертої групи ФГ «ТРИКОЗЕНКО» (податковий номер 33949395) було прийнято рішення відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України анулювати реєстрацію ФГ «ТРИКОЗЕНКО» (податковий номер 33949395) платником єдиного податку четвертої групи шляхом виключення його з Реєстру платників єдиного податку четвертої групи за рішенням контролюючого органу з 01.01.2021 року.

Вважаючи протиправними дії відповідача, щодо відмови позивачу у підтверджені статусу платника єдиного податку 4 групи відповідно до листа № 17439/6/04-36-18-14-15 від 14.04.2021 року та виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2021 року, останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до Закону України від 28.12.2014 року № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01 січня 2015 року) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Аналіз наведених норм свідчить, що до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Водночас пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу;

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

За приписами частини 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до п. 299.10. ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків- і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Згідно з абз. 2 п. 299.11 ст. 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті. 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Відповідно ж до п.п.291.5-1.3 .291.5-1 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, зокрема, суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом у постановах від 19.02.2019 року по справі № 826/7216/17 та від 05.02.2019 року по справі № 805/206/17-а.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про наявність у позивача податкового боргу як на підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми підп.291.5-1.3 п.291.5-1 ст. 291 ПК України, оскільки ці норми встановлюють умови, за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Оскільки з 01 січня 2021 року позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, контролюючий орган зобов`язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, а також на вимогу позивача надати підтвердження його статусу (довідку). Вимоги підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України щодо відмови в такій реєстрації (неможливості застосування спрощеної системи оподаткування) за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.

Правила цієї статті стосуються порядку самостійного переходу суб`єкта господарювання на спрощену систему оподаткування, які відповідач помилково ототожнив з правилами автоматичного переходу. Отже, наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих, хто вперше набуває цей статус, та не стосується підтвердження статусу такого платника.

Аналогічні правові позиції викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 березня 2018 року по справі №804/2321/17, від 12 квітня 2019 року по справі №2240/2504/18 та від 23 вересня 2020 року по справі № 810/1586/16.

Крім того, для встановлення обставин неможливості перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування щодо нього має бути проведена документальна перевірка. Однак такої перевірки контролюючий орган щодо позивача не проводив, як і не встановив наявності у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що у розумінні ПК України є підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Позивач, у свою чергу, виконав усі умови для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, подавши у встановлений строк до контролюючого органу документи, передбачені ПК України (що підтверджується й відповідачем в оскаржуваному рішенні).

Враховуючи викладене, у відповідача не виникло передбачених законодавством правових підстав для непідтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та прийняття оскаржуваного рішення щодо виключення з реєстру платників єдиного податку четвертої групи.

Отже, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, підлягають задоволенню й похідні позовні вимоги про зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку IV групи з 01.01.2021 шляхом включення позивача до реєстру платників єдиного податку у 2021 році, про що внести запис до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення вказаної статті, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн підлягають відшкодуванню на користь останнього, шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства «ТРИКОЗЕНКО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровський області щодо відмови Фермерському господарству «ТРИКОЗЕНКО» у підтверджені статусу платника єдиного податку 4 групи, оформлене листа № 17439/6/04-36-18-14-15 від 14.04.2021 року та виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2021 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровський області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) відновити Фермерське господарство «ТРИКОЗЕНКО» (вул. Українська, буд. 5, с. Червоне, Криворізький район, Дніпропетровська обл., 53010, код ЄДРПОУ 33949395) в реєстрі платників єдиного податку Державної податкової служби України, як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «ТРИКОЗЕНКО» (вул. Українська, буд. 5, с. Червоне, Криворізький район, Дніпропетровська обл., 53010, код ЄДРПОУ 33949395) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна