Рішення

від 22.05.2024 по справі 380/5708/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 рокусправа № 380/5708/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алроса-Сервіс" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алроса-Сервіс" (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку та з рахунків платників, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 5100,00 грн виникла по податку на додану вартість, що складається із штрафної санкції. Вказує, що заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 25.01.2022 № 895/13-01-18-08/32573498, від 03.02.2022 №1888/13-01-18-08/32573498, від 08.02.2022 № 2162/13-01-18-08/32573498.

Позивач стверджує, що на даний час суми податкових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Також позивач зазначає, що на адресу відповідача надіслана податкова вимога від 21.04.2023 № 0006016-1302-1301. Із наведених підстав, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 20.03.2024 відкрито спрощене провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.03.2024 ухвала від 20.03.2024 про відкриття провадження у справі надіслана рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу ТОВ "Алроса-Сервіс", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 79019, Львівська область, місто Львів, вул. Під Дубом, будинок 7Б.

15.04.2024 рекомендоване повідомлення (трек-номер 0600256760492) повернуте до суду із відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 8 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (ч. 11 ст. 126 КАС).

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідач не скористався наданим йому правом подання відзиву, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надійшов.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до відомостей наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою ТОВ "Алроса-Сервіс" є: 79019, Львівська область, місто Львів, вул. Під Дубом, будинок 7Б.

Згідно із довідкою Головного управління ДПС у Львівській області від 05.03.2024 № 3005/5/13-01-13-02-12 про податкову заборгованість ТОВ "Алроса-Сервіс" (ЄДРПОУ 32573498) станом на 28.02.2024, за відповідачем рахується заборгованість у сумі 5440,00 грн, сума до стягнення 5100, 00.

Суд встановив, що сума податкового боргу відповідача виникла у на підставі,

- податкове повідомлення-рішення від 25.01.2022 № 895/13-01-18-08/32573498 на суму 2040,00 грн, винесене на підставі акту про результати перевірки від 15.11.2021 № 11093/08-01- 18-07/32573498;

- податкове повідомлення-рішення від 03.02.2022 № 1888/13-01-18-08/32573498 на суму 1020,00 грн, винесене на підставі акту про результати перевірки від 09.12.2021 №12016/08- 01-18-07/32573498;

- податкове повідомлення-рішення від 08.02.2022 № 2162/13-01-18-08/32573498 на суму 2040,00 грн, винесене на підставі акту про результати перевірки від 03.02.2022 № 1726/08- 01-18-07/32573498.

З метою погашення податкового боргу, позивач направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми "Ю" від 21.04.2023 №0006016-1302-1301 на загальну суму податкового боргу в розмірі 5440,00 грн.

Докази, які б підтверджували ту обставину, що вищезгадані податкові повідомлення-рішення, а також податкова вимога форми "Ю" від 21.04.2023 № 0006016-1302-1301 оскаржені відповідачем в адміністративному або судовому порядку у матеріалах справи відсутні, сторони під час розгляду цієї справи таких доказів суду не надали.

Вважаючи, що сума грошового зобов`язання відповідача є узгодженою та у встановлені законом строки не сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу, контролюючий орган звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи цей спір, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Згідно із п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).

Пунктом 36.1 ст. 36 ПК України, визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Згідно зі п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.10 ст. 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Як зазначено вище, відповідач не оскаржував податкові повідомлення-рішення, якими нараховане грошове зобов`язання ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Таким чином, грошові зобов`язання, визначені ППР, набуло статусу узгодженого.

Оскільки вказане грошове зобов`язання не було сплачене у встановлений Законом строк, у відповідача виник податковий борг у розумінні пп.14.1.175 п. 14.1ст. 14 ПК України.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 59.3 статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Суд встановив, що 21.04.2023 контролюючий орган сформував та направив відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 0006016-1302-1301.

Податкова вимога направлена за адресою місцезнаходження відповідача.

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток підприємств, що підтверджується копією зворотного боку інтегрованої картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Разом із тим, застосовані контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в добровільному порядку.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями п. 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. (п. 95.2 ст. 95 ПК України)

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, суд вважає, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами.

Натомість відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

За правилами п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову до суду.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алроса-Сервіс" (79019, Львівська область, місто Львів, вул. Під Дубом, буд. 7Б) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку та з рахунків платників, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна