Ухвала

від 23.05.2024 по справі 400/4791/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

23 травня 2024 р. № 400/4791/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю "КІМСНІК" про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "КІМСНІК" до Головного управління ДПС в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00034280406, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Миколаївській області 04.03.2024 року; визнання протиправною та скасування податкової вимоги №0008455-1302 1429, прийняту Головним управлінням Державної податкової служби у Миколаївській області 15.04.2024 року; визнання протиправним та скасування рішення №1108/14-29-13-21-02 про опис майна у податкову заставу, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Миколаївській області 15.04.2024 року.

Разом з позовною заявою, 22 травня 2024 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області від 15.04.2024 року №0008455-1302-1429, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі;

- зупинення дії рішення Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області від 15.04.2024 року №1108/14-29-13-21-02 про опис майна ТОВ «КІМСНІК» в податкову заставу, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі;

- заборони Головному управлінню Державної податкової служби у Миколаївській області вчиняти будь-які дії, що пов`язані з погашенням податкового боргу ТОВ «КІМСНІК», визначеного у податковій вимозі від 15.04.2024 року №0008455 1302-1429.

В обґрунтування цієї заяви зазначено, що у випадку визнання судом протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, до моменту набрання рішенням у справі законної сили, існує велика вірогідність настання негативних наслідків для позивача у формі: 1) або стягнення коштів з банківського рахунку або за рахунок майна; 2) або адміністративного арешту активів у випадку не допуску податкового керуючого до складання акту опису майна.

Відповідно до частин першої третьої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Відповідно, розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні є правом суду, яким він може скористатись у випадку, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви без повідомлення учасників справи.

Оскільки суд дійшов висновку про достатність наданих заявником пояснень та доказів для розгляду заяви та про відсутність, у зв`язку з цим, необхідності виклику заявника, розгляд заяви відбувся без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За приписами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4 забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частина 2 ст. 151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суддя також зазначає, що забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00034280406, визнання протиправною та скасування податкової вимоги №0008455-1302 -1429 та визнання протиправним та скасування рішення №1108/14-29-13-21-02 про опис майна у податкову заставу, прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області 15.04.2024 року, відносно ТОВ "КІМСНІК".

Суд звертає увагу, що з часу оскарження до суду податкової вимоги, вона є неузгодженою, а виконання платником податків визначених нею грошових зобов`язань зупиняється.

Так, відповідно до приписів п. 56.15 ст.56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Щодо посилання позивача те, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав позивача внаслідок можливого стягнення коштів, арешту коштів, суд зазначає наступне.

За положеннями статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Пунктом 95.4. статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Втім, будь-яких доказів звернення контролюючого органу до суду з вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна або коштів ТОВ "КІМСНІК", що перебуває у податковій заставі, заявником не надано.

При цьому, як зазначено вище, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зокрема, дослідивши ретельно наведені у заяві ТОВ "КІМСНІК" про забезпечення позову, доводи, твердження/аргументи, суд дійшов висновку щодо їх недостатності, оскільки у жодному разі не свідчать про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам, та охоронюваним законом інтересам позивача, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Заявником не наведено також обґрунтованих підстав для забезпечення позову у контексті приписів пункту 2 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України. До того ж, наведення в ухвалі суду про забезпечення позову очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача буде фактично означати вирішення спору по суті до ухвалення рішення в адміністративній справі, що в даному випадку є неприпустимим та порушуватиме такі визначальні принципи адміністративного судочинства як змагальність сторін, диспозитивність, та офіційне з`ясування всіх обставин у справі (стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, суд вказує, що застосування обраного заявником заходу забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на доводах позивача про ймовірність порушення у майбутньому його прав та інтересів оскаржуваними рішеннями.

Таким чином, беручи до уваги вище окреслене, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви ТОВ "КІМСНІК" щодо забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.150, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "КІМСНІК" про забезпечення позову шляхом зупинення дії податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області від 15.04.2024 року №0008455-1302-1429, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі; зупинення дії рішення Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області від 15.04.2024 року №1108/14-29-13-21-02 про опис майна ТОВ «КІМСНІК» в податкову заставу, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі; заборони Головному управлінню Державної податкової служби у Миколаївській області вчиняти будь-які дії, що пов`язані з погашенням податкового боргу ТОВ «КІМСНІК», визначеного у податковій вимозі від 15.04.2024 року №0008455 1302-1429, - відмовити.

2. Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

3. Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

4. Повний текст ухвали складено та підписано суддею 23.0524.2024 року.

Суддя А.В. Величко