Постанова

від 23.05.2024 по справі 200/6342/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року справа №200/6342/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 р. у справі № 200/6342/23 (головуючий І інстанції Духневич О.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, Харківській областях, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 19.10.2023 №034903 про застосування штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» відсутній вид економічної діяльності як перевезення вантажів, а відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385 вона поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Законодавством не передбачено іншого порядку повірки та адаптації тахографів, крім того, що визначений Інструкцією №385. Таким чином, законодавець, передбачивши наявність обов`язку обладнання транспортного засобу тахографом або наявність індивідуальної контрольної книжки водія для автомобільних перевізників, проте не визначив процедури дотримання цього обов`язку для категорії осіб, які не надають послуги з перевезення вантажів, а перевозять вантаж для власних потреб власними засобами, без залучення безпосередніх перевізників.

Отже, є неприйнятними посилання відповідача, що Інструкція №385 визначає обов`язкову наявність тахографів при здійсненні перевезення вантажів, оскільки приписи зазначеної Інструкції на позивача не поширюється.

Отже, штраф передбачено за відсутність протоколу повірки та адаптації тахографа при наданні послуг з перевезення вантажів.

Як вбачається з товарно-транспортної накладної АН 91-29 ІЕ (1) від 26.09.2023 у графах "замовник", "вантажовідправник", "вантажоодержувач" зазначено ТОВ "СОЛОДКЕ ЖИТТЯ". Товар, який перевозився продукти харчування.

Таким чином, позивач не надавав послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувався.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ», згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване юридичною особою з 21.11.2022 Номер запису: 1010351020000001011, вид діяльності: 46.34 Оптова торгівля напоями (основний); 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою; ракоподібними та молюсками; 82.92 Пакування; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 38.11 Збирання безпечних відходів; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів.

01.01.2023 між ТОВ «КАРАВАН-САРАЙ» (орендодавець) та ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №01/01/23-2.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «КАРАВАН-САРАЙ» передає, а ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» приймає в строкове платне володіння та користування на умовах оренди рухоме майно, кількість та найменування автомобілів визначеного в Акті прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.

01.01.2023 між ТОВ «КАРАВАН-САРАЙ» та ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» укладено акт прийому-передачі майна згідно договору оренди нерухомого майна від 01.01.2023 № 01/01/23-2.

Згідно вказаного акту ТОВ «КАРАВАН-САРАЙ» передав, а ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» прийняв транспортні засоби, зокрема автомобіль ІVЕСО (державний номер- НОМЕР_1 ).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 22.09.2023 №65634/23/27-23 та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 22.09.2023 № 000104, посадовими особами Укртрансбезпеки 26.09.2023 року проводилась рейдова перевірка в с. Широке, перехрестя вулиць Об`їзна дорога та перехрестя вул. Соборна.

Під час проведення рейду 26.09.2023, був зупинений транспортний засіб марки IVECO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатом перевірки, посадовими особам Укртрансбезпеки складено акт № 004752 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.09.2023, яким встановлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч. 1: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

У акті перевірки містяться відмітка про те, що водій не згоден з актом перевірки та підписаний водієм.

Про розгляд справи позивача повідомлено листом Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті за № 78285/38/24-23 від 11.10.2023 року.

19.10.2023 року до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті надійшли пояснення ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ», в яких позивач зазначив, що 26.09.2023 працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої зупинено транспортний засіб марки ІVЕСО (державний номер НОМЕР_1 ).

За результатами перевірки було складено акт № 004752 про порушення ст. 34 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

З вказаним актом позивач не згодний, оскільки ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» здійснює доставку власного вантажу до торгових точок своїх клієнтів без комерційної основи, що є невірним у трактуванні працівників Укртрансбезпеки.

Під час розгляду справи надані позивачем пояснення було враховано.

19.10.2023 в. о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 034903, якою, за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскільки ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» здійснював за власний кошт перевезення вантажу транспортним засобом в межах провадження власної господарської діяльності для задоволення особистих господарських потреб, то такий є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-III.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт».

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Відповідно до норм пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (надалі - Порядок №1567).

Відповідно до абзаців другого, десятого пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Пункт 21 вказаного Порядку, передбачає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У відповідності до вимог частин 1, 2 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Закон України «Про автомобільний транспорт», визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

За визначенням термінів Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За санкціями, визначеними у оскаржуваній постанові, а саме, абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно приписів абз. 2 частини 2 статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15.03.2006 про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) №3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) N 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух». Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв, передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 1.3 Інструкції, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР (пункт 3.1 Інструкції).

Згідно пункту 3.3 Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відтак, згідно вимог пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв, вантажний автомобіль, яким виконувалися внутрішні перевезення вантажів, в обов`язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а у водія повинен був бути в наявності протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Тож, з наведеного слідує, що автомобільний перевізник не в залежності від того чи здійснює перевезення за плату чи перевозить власний вантаж, має дотримуватись вимог щодо обліку та фіксації робочого часу та відпочинку.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що згідно Актів перевірки від 26.09.2023 № 004752, встановлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч. 1: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності у водія позивача станом на момент перевірки діючого протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Щодо доводів апелянта, що позивач не надавав послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувався, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до визначення поняття, встановленого ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363) перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Таким чином, характерною ознакою автомобільного перевізника є саме перевезення ним пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, при цьому обставина отримання/неотримання доходу за таку діяльність не впливає на визначення вказаного поняття.

Колегія суддів зазначає, що застосування штрафу у спірних правовідносинах поставлене у залежність від наявності/відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та незалежно від того, чи здійснювались перевезення позивачем на комерційній основі чи для власних потреб, у зв`язку із чим зазначені доводи представника позивача суд вважає необґрунтованими.

Слід зазначити, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (п. 11.1 Правил № 363).

Як вбачається з товарно-транспортної накладної АН 91-29 ІЕ (1) від 26.09.2023 у графах "автомобільний перевізник", "замовник", "вантажовідправник", "вантажоодержувач" зазначено ТОВ "СОЛОДКЕ ЖИТТЯ".

Отже, автомобільним перевізником вказано позивача.

Крім того, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "СОЛОДКЕ ЖИТТЯ" зареєстроване у встановленому порядку як суб`єкт господарювання одним із видів діяльності якого є - 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт».

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, транспортна послуга - це перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надана на момент перевірки товарно-транспортна накладна свідчить, що позивач здійснював перевезення вантажу та зазначений як автомобільний перевізник.

Доводи апелянта, що у ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» відсутній вид економічної діяльності як перевезення вантажів, а відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385 вона поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі), колегія суддів не приймає, оскільки сама по собі відсутність реєстрації суб`єктом підприємництва певного виду господарської діяльності не є безумовним свідченням того, що така діяльність ним не здійснюється.

На підставі викладеного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції з урахуванням підстав позову та предмету спору у повній мірі дослідив обставини у справі та прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу згідно з постановою від 19.10.2023 №034903.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 р. у справі №200/6342/23 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 р. у справі №200/6342/23 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 23 травня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Геращенко