Постанова

від 23.05.2024 по справі 400/1648/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1648/22

Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді - доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мажестик» до Миколаївської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мажестик» (далі позивач, ТОВ «Мажестик») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Миколаївської митниці (далі відповідач, Митниця), в якому просило

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA504030/2021/000014/1 від 16.12.2021;

- визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA504030/2021/000016 від 16.12.2021.

Окрім цього, адвокат просив стягнути з Митниці, за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь підприємства, судові витрати, які складаються із витрат на судовий збір у сумі 2481 грн., а також витрати на правничу допомогу в сумі 12 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Мажестик», зазначає, що у Митниці відсутні законодавчо визначені підстави для застосування, при розмитненні товару, резервного методу, оскільки обставини, що містяться у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, не впливають на ціноутворення та не спростовують реальну вартість товару, яка зазначена у контракті та інвойсі.

Як пояснює позивач, надані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, за ціною контракту, не містили розбіжностей, не ставили під сумнів числові значення складових митної вартості, у них були відсутні ознаки підробки та їх зміст мав достатні відомості на підтвердження ціни, яка сплачена за товар.

За твердженням ТОВ «Мажестик», правові акти суб`єкта владних повноважень, в тому числі процедурні рішення митного органу про витребування додаткових документів, можуть бути ухвалені ґрунтуючись лише на доказах, а такими доказами, передусім є документи додані до вантажної митної декларації.

Утім, на думку позивача, процедурне рішення Митниці про витребування додаткових документів ґрунтується не на документах, доданих до вантажної митної декларації, а на безпідставних припущеннях.

Таким чином, на думку позивача, спірне рішення про коригування митної вартості та картка відмови, є протиправними, оскільки прийняті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.10.2023, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, у письмовому провадженні, позов ТОВ «Мажестик» - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA504030/2021/000014/1 від 16.12.2021.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA504030/2021/000016 від 16.12.2021.

Суд стягнув на користь ТОВ «Мажестик», за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, на підтвердження митної вартості товарів за ціною контракту, надав необхідний перелік документів, що надають можливість перевірити правильність обчислення митної вартості товарів.

Суд зазначив, що під час митного оформлення позивачем були надані усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Як зазначив суд першої інстанції, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд визнав, що в даному випадку не було ніяких підстав заперечувати можливість визначення митної вартості за ціною договору, оскільки товариство надало відповідачу всі наявні у нього документи та пояснення, а відповідач не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Також в рішенні суду першої інстанції є покликання на усталену практику Верховного Суду про те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому полягають такі розбіжності, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх застосування не може бути визначена вартість, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Як зазначив суд, такі правові висновки викладені, зокрема, в постановах від 26.03.2019 у справі №814/921/17, від 04.09.2018 у справі №814/2659/16, від 26.08.2018 у справі №814/1996/15, від 27.08.2020 у справі №814/2840/16, від 21.08.2020 у справі №814/1521/16, від 06.08.2020 у справі №814/694/16, від 15.04.2020 у справі №814/1439/15, від 26.03.2020 у справі №814/1047/16, від 23.01.2020 у справі №814/4204/15.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, Митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги Митниця зазначає про свою незгоду з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи надавали підстави для розмитнення товару за ціною договору, адже аналіз митної декларації свідчить про те, що в поданих документах містилися розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, які підтверджують митну вартість товару.

Так, скаржник посилається на те, що надані до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів містять неякісне зображення, окремі ділянки тексту контракту мають різний шрифт, а деякі ділянки тексту контракту неможливо прочитати внаслідок накладення смуги чорного кольору вздовж краю аркушу.

Покликаючись на положення статті 52 Митного кодексу України, скаржник наголошує на тому, що декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

На переконання скаржника, саме на декларанта, як на зацікавлену особу у митному оформленні товару, покладений обов`язок надавати повні та достовірні відомості щодо товару, поданого до митного оформлення, з метою нівелювання будь - яких сумнівів митного органу.

Далі, скаржник зауважує, що умови поставки FCA MYKOLAIV, зазначені у комерційному інвойсі від 08.12.2021 №РМ2, не відповідають умовам поставки, що зазначені у пункті 1.1 контракту від 17.11.2021 № PM-171121, CIF Миколаїв, FOB Мерсин.

Як зазначає скаржник, витрати на страхування товару, відповідно до положень пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватися до митної вартості.

Водночас, як вважає скаржник, позивач не надав жодного страхового документа, а також документів, що містять відомості про вартість страхування (факт страхування або відомості про не страхування товару), що впливає на обрання основного методу визначення митної вартості

Також, скаржник указує, що вартість товару 8 825,32 дол. США, заявлена декларантом на умовах поставки DAP Миколаїв. При цьому, вартість товару 11 490,56 дол. США, зазначена на умовах поставки DAF IR Casplan port (B. Annzall).

Отже, за твердженням Митниці, вартість товару, який експортується в Україну є значно нижчою ніж вартість товару, відвантажений третьою особою в порт Ірану.

Окрім того, скаржник зазначає, що пунктом 6.1 Контракту №РМ-171121 передбачений сертифікат якості виробника, однак в переліку наданих документів він був відсутній.

Доводами апеляції є також те, що в наданому, до митного оформлення Експертному висновку № 120-1387 від 14.12.2021 Миколаївської регіональної торгово промислової палати, вказано, що під час проведення експертизи досліджувалися документи (контракт, інвойс, пакувальний лист), проведено аналіз ринку аналогічної продукції експортних цін на ринку країн Європейського Союзу, Азії, Росії.

Водночас скаржник вважає, що у висновку, даної установи, не наведені конкретні дані про вартість ідентичних товарів даного виробника в мережі Інтернет, відсутні роздруківки сайтів з ціновою інформацією.

До того ж, як указує Митниця, порівнювався не обсяг партії ввезення, а обсяг продаж. Експерт посилається на рівень ринкових цін. Використання ринкових цін не передбачено Кодексом.

За твердженням скаржника, декларацію країни відправлення від 09.11.2021 № 2609459 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, оскільки остання не містить посилання на інвойс з третіми особами від 07.09.2021 №2609459Н, умови поставки DAF зазначені без місця призначення. Переклад інвойсу не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 30.05. 2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа».

Окрім цього, скаржник зазначає про те, що для підтвердження заявленої митної вартості декларант надав калькуляцію від 12.08.2021, водночас, зазначені у калькуляції складові 0,21 дол. США/кв. м; 2,45 дол. США/кв. м та 0,15 дол. США/кв .м не підтверджені жодним документом.

Наступним доводом апеляції є неправильність висновку суду першої інстанції про необґрунтованість застосування митним органом при розмитненні товару резервного методу для визначення митної вартості товару.

Покликаючись на Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 (далі Методичні рекомендації), скаржник пояснює, що виявлення та оцінка ризиків здійснюється, зокрема, шляхом:

-порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органах доходів та зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

В рамках даного спору, як зазначає скаржник, митна вартість ґрунтувалася на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, відображених в автоматизованій системі митного контролю та оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор»). Тобто здійснювалося порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, які за своїми характеристиками та особливостями, будуть максимально наближено підпадати під ознаки ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено (з врахуванням індивідуальних характеристик оцінюваного товару).

ТОВ «Мажестик» не скористалось своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Варто відзначити, що надіслане, на зазначену ТОВ «Мажестик» адресу, поштове відправлення повернулось до суду апеляційної інстанції у зв`язку з закінченням терміну зберігання, про що працівником оператора поштового зв`язку складена довідка від 05.02.2024, наявна у матеріалах апеляційного провадження.

Колегія суддів зауважує, що у разі, якщо ухвала про відкриття апеляційного провадження, апеляційна скарга та інші документи направлені судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду позивачем і вказані документи повернуті підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то можна вважати, що адресат належним чином повідомлений про наявність апеляційного провадження.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20.

Варто також уваги, що адвокат ТОВ «Мажестик» зареєстрований в системі «Електронний суд», де отримав усі процесуальні рішення по справі, а також повідомлений про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Фактичні обставини справи.

ТОВ «Мажестик» (код ЄДРПОУ 37436176) зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Місцезнаходження юридичної особи: 54001, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Нікольська, будинок 61, квартира 12.

Основний вид економічної діяльності: 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Никольська будинок 61, квартира 12.

Інші: 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

17.11.2021 ТОВ «Мажестик» уклало зовнішньоекономічний контракт № PМ-171121 від 17.11.2021 з компанією PASHA TEKNOLOJI DIS TICARET ANONIM SIRKETI (Istanbul Turkey) на умовах поставки CIF Миколаїв FOB Мерсин (Інкотермс -2010) або інших, зазначених у інвойсі, оплата товару: шляхом часткової або повної передплати до відвантаження товару, або протягом 180 днів з моменту відвантаження товару.

16.12.2021 уповноважена особа ТОВ «Мажестик» (декларант) подала митну декларацію №UA504030/2021/006323 для митного оформлення товару «плитка з кам`яної кераміки для підлоги, до якої долучила такі документи:

рахунок фактуру (інвойс) (Comercial invoice) від 08.12.2021 ;

рахунок фактуру (інвойс) (Comercial invoice) з третіми особами від 07.09.2021;

коносамент (Вill of lading) 1400-541 від 11.10.2021;

вантажну відомість ((Cargo Manifest) від 11.10.201;

акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу ВІД 14.11.2021;

некласифікований комерційний документ від 08.12.2021;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.08.2021;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №129-1387 від 14.12.2021;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів №РМ-171121 від 17.11.2021;

інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №7814661 від 13.11.2021;

сертифікат випробувань від 10.10.2021;

копію митної декларації країни відправлення №2609459 від 09.11.2021.

Митну вартість товару, що імпортується, декларант визначив відповідно до статті 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту).

16.12.2021 Миколаївська митниця, дослідивши, надані для розмитнення товару документи, склала повідомлення про таке.

Так, Митниця повідомила, що декларант подав не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи, надані для підтвердження містять розбіжності, а саме:

1) аркуші контракту з першого по четвертий включно не містять підписів продавця та покупця товару , що говорить про ознаки підробки;

2) окремі ділянки тексту на англійській та російській мові на другому аркуші контракту мають різний шрифт, що говорить про ознаки підробки цього документа;

3) окремі ділянки тексту на англійській мові неможливо прочитати внаслідок накладання смуги чорного кольору з другого до останнього аркуша, що говорить про ознаки підробки;

4) відповідно до частини 10.1 контракту інформація про країну походження товару повинна бути вказана у відповідному інвойсі, втім у рахунку-фактурі від 08.12.2021 відсутні відомості про країну походження товару;

5) відсутній сертифікат якості виробника.

В повідомленні також наголошено, що для підтвердження митної вартості товару слід надати:

1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору;

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

У відповідь на повідомлення, декларант направив на адресу митниці листа від 16.12.2021 №16-12/01, де зазначив, що всі наявні документи було надано, додаткові документи відсутні.

16.12.2021 Миколаївською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA 504030/2021/000014/1, відповідно до якого скориговано ціну за резервним методом

Того ж дня, Миколаївською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 504030/2021/000016.

Зміст рішення про коригування митної вартості товарів свідчить про те, що підставою для його прийняття стало:

1) аркуші контракту з першого по четвертий включно не містять підписів продавця та покупця товару , що говорить про ознаки підробки;

2) окремі ділянки тексту на англійській та російській мові на другому аркуші контракту мають різний шрифт, що говорить про ознаки підробки цього документа;

3) окремі ділянки тексту на англійській мові неможливо прочитати внаслідок накладання смуги чорного кольору з другого до останнього аркуша, що говорить про ознаки підробки;

4) відповідно до частини 10.1 контракту інформація про країну походження товару повинна бути вказана у відповідному інвойсі, втім у рахунку-фактурі від 08.12.2021 відсутні відомості про країну походження товару;

5) відсутній сертифікат якості виробника.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Частина 1 статті 49 Митного кодексу України передбачає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частина 1 статті 52 Митного кодексу України встановлює, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Частинами 1, 2, 3, 5 та 6 статті 53 Митного кодексу України унормовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є:

-декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

-рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

-якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Колегія суддів проаналізувавши підстави, покладені в основу рішення про коригування митної вартості, дійшла таких висновків.

Наявність ознак підробки зовнішньоекономічний контракту щодо придбання товарів Миколаївська митниця встановила на підставі не підписання, сторонами, деяких його аркушів, наявності різного шрифту, а також наявності смуги чорного кольору з другого до останнього аркуша.

Суд першої інстанції, не погоджуючись з таким доводом обґрунтовано зазначив, що він насамперед стосується якості копії контракту, а не розбіжностей в тексті, які можуть свідчити про ознаки підробки.

За відсутності судового рішення про визнання недійсним зовнішньоекономічного договору, як вважав суд, неточності, та/або погана якість поданих документів не є підставою для відмови у митному оформленні товару.

Дійсно, є правильними зауваження суду першої інстанції, що погана якість копії документа не може свідчити про підроблення.

Законодавство України визначає, що підробленими вважаються не тільки повністю фальшиві документи (повна підробка), але й справжні документи, в які внесені будь-які зміни, що спотворюють їх зміст (часткова підробка).

Повна підробка - це виготовлення документа або його бланка, внесення в нього неправдивих відомостей, підробка підписів, печатки. Часткова підробка документів - це механічне видалення частини тексту та внесення нових слів, фраз або окремих знаків.

Як убачається з оскаржуваного рішення, Митниця не зазначила в ньому згаданих вище ознак підробки, не виявила бажання провести техніко криміналістичне дослідження зовнішньоекономічного контракту, не застосувала до декларанта заходів, встановлених законодавством за надання підробних документів.

Відповідаючи на довід Миколаївської митниці про те, що сумніви стосовно справжності документа могли б бути нівельовані, якщо б декларант надав їх кращої якості на стадії консультації з митним органом, колегія суддів зазначає, що зі змісту повідомлення про подання додаткових документів не міститься вимоги про надання оригіналу або іншої копії зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі- продажу товарів №РМ-171121 від 17.11.2021.

Досліджуючи підставу для корегування митної вартості товару, а саме відсутність в інвойсі від 08.12.2021 відомостей про країну походження товару, попри вказівки на це в пункті 10.1 контракту №РМ-171121 від 17.11.2021, колегія суддів установила таке.

Суд першої інстанції, розв`язуючи вказане питання вказав, що рахунок-фактура (інвойс) є бухгалтерським документом, який застосовується при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, його форма або спосіб оформлення якого законодавчо не затверджений.

Окрім того, як зазначив суд, рахунок-фактура є товаросупровідним документом, який оформлюється відправником товару у разі імпорту товару в Україну за межами України та без участі отримувача товару, який є резидентом України, тому помилки та/або неточності у ньому не повинні створювати юридичні наслідки для позивача.

Колегія суддів цілком з цим погоджується та бажає зазначити наступне.

Відповідно до частин 8 та 9 статті 41 Митного кодексу України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Наявними в справі доказами встановлено, що додаткові відомості про країну походження, містилися маніфесті, в коносаменті, калькуляції, комерційній пропозиції, в митній декларації країни експортера, в експертних висновках. Перелічені документи надавалися митному органу для проведення розмитнення товару.

Себто, у Миколаївської митниці відсутні були підстави вважати, що декларант не підтвердив країну походження товару.

Окрім того, варто відзначити, що на стадії консультацій, Миколаївська митниця не пропонувала декларантові надати додаткові відомості про підтвердження країни походження товарів.

Останнім доводом, який зазначений в рішенні про корегування митної вартості товарів, є відсутність сертифіката якості виробника.

Аналізуючи наведений аргумент, колегія суддів, перш за все, звертає увагу, що сертифікат якості товару не є документом, відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, який зобов`язаний подати декларант. Окрім того, товар у вигляді плітки кам`яної кераміки для підлоги не є товаром, який підлягає обов`язкової сертифікації.

Сертифікат якості це декларація виробника, в якій він указує показники якості продукції, що виробляється.

Поряд з цим, слід зауважити, що декларант надав митному органу сертифікат випробувань плітки кам`яної кераміки для підлоги. Даний документ свідчить, що вказана продукція пройшла випробування та відповідає вимогам нормативних документів.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави надавати мотивовану оцінку доводам Миколаївської митниці, які викладені в апеляції про те, що:

умови поставки, які зазначені в комерційному інвойсі не відповідають умовам поставки, зазначеним у зовнішньоекономічному контракті;

відсутні документи, які містять відомості про страхування товару та витрати на страхування не додані до митної вартості;

вартість товару заявлена декларантом на умовах поставки DAP Миколаїв є меншою ніж вартість товару зазначена на умовах поставки DAF IR Casplan port (B. Annzall).

Такого висновку колегія суддів дійшла, враховуючи те, що згадані вище підстави не були вказані в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості.

Верховний Суд у постанові 05.03.2020 у справі №640/467/19 висловив позицію, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних) таких актів, а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Отже індивідуально-правовий акт, що породжує права та обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним у статті 2 КАС України, зокрема бути обґрунтованим, тобто прийнятий з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у тому числі шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За приписами частин 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Системний і цільовий способи тлумачення наведених норм дають підстави для висновку, що позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, формує свою правову позицію, виходячи із підстав та мотивів, які зазначені в оскаржуваному акті індивідуальної дії.

Себто рішення суб`єкта владних повноважень може бути розглянуто судом тільки в межах тих аргументів, які в ньому зазначені, суд не наділений процесуальними повноваженнями виходити за вказані межи, адже це буде порушувати завдання та основні засади адміністративного судочинства.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані декларантом документи надавали Митниці змогу достовірно і повно перевірити правильність обчислення митної вартості, а відтак скаржник не довів, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Слід також зазначити, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім аргументом для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Досліджуючи обґрунтованість доводів митниці про правомірне застосування резервного методу для визначення митної вартості товару, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частина 1 статті 55 Митного кодексу України визначає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу.

Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Згідно пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як мовилося вище, митна вартість товарів скоригована та визначена за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України, на підставі інформації, наявної у митного органу, що міститься в спеціалізованому програмно інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), Автоматизованій системі митного огляду (АСМО) «Інспектор».

Як пояснює митний орган, за вказаними джерелами інформації, встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже завершено є більшим та становить а саме 0,67 дол. США/кг (15,98 дол США /кв.м..

З приводу наведеного аргументу, слід звернутися до постанови Верховного Суду від 27.04.2020, у справі №140/804/19, де наголошено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Також слід врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

За таких обставин та правового регулювання, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що доводи Митниці про заниження декларантом митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих декларантом документах не впливають на ціну товару.

Отож, колегія суддів дійшла висновку про відсутність будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товарів за ціною контракту, скаржник в апеляційній скарзі не навів.

Будь-яких інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ПП «Захід» митної вартості товару, суд апеляційної інстанцій не встановив.

Стосовно вимог, заявлених ТОВ «Мажестик» про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA504030/2021/000016 від 16.12.2021, колегія суддів зазначає таке.

Відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу фіскальної служби про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою відповідних умов.

Таке рішення оформляється у вигляді картки відмови.

Оформлення карток відмови регулюється розділом VIII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.20212 №631.

Так, відповідно до пунктів 8.1 - 8.2, 8.5 розділу VIII наведеного Порядку, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Картка відмови роздруковується у двох примірниках і підписується посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про відмову, а в разі електронного декларування формується тільки як електронний документ.

Один примірник оформленої картки відмови на паперовому носії невідкладно вручається (надсилається) Декларанту під його особистий підпис у другому примірнику.

Картка відмови, оформлена як електронний документ, або електронний примірник картки відмови на паперовому носії надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим КЕП посадової особи митного органу, яка прийняла рішення про відмову.

Так, як мовилося вище у всіх випадках після прийняття рішення про корегування митної вартості товарів, оформлюється картка відмови.

Тобто, коригування митної вартості слугує підставою для видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

За такого правового регулювання, визнання протиправними рішення про корегування митної вартості автоматичне тягне протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації. При цьому підстави для такого висновку є однаковими.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції, що ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями: 308, 311, 315, 316, 322, 325,328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мажестик» до Миколаївської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 23.05.2024.