Постанова

від 22.05.2024 по справі 420/23837/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/23837/23

Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В.,

повний текст судового рішення

складено 22.12.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄК до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2023 року Мале підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄК (позивач, МП ТОВ ВЄК) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.08.2023 року №9356136/22478957, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 30.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 30.06.2023, складену Малим підприємством у формі Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄК, датою її отримання Державною податковою службою України 11.07.2023 року;

-стягнути на користь Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄК за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.;

-встановити судовий контроль за виконанням рішення у цій справі шляхом зобов`язання Державну податкову службу України надати суду звіт про виконання судового рішення у десятиденний строк з дня набрання ним законної сили.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на відсутність у відповідача передбачених законом підстав для прийняття спірного рішення від 15.08.2023 року №9356136/22478957 та зазначав, що на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній № 2 від 30.06.2023 та реальності здійснення відображеної у ній господарської операції, на розгляд Комісії Товариством було надано пояснення з копіями первинних документів стосовно здійснення господарської операції. Надані пояснення та документи належним чином та в повній мірі підтверджують факт надання позивачем послуг передбачених Договором оренди АЗК з комплексом приміщень №01/14 від 01.12.2020, укладеного між позивачем та ТОВ Сокар Петролеум. Наведені у спірному рішенні підстави відмови у реєстрації податкової накладної №2, на думку позивача, не відповідають фактичним обставинам справи, є формальними, оскільки надані до контролюючого органу копії первинних документів складені/оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, у сукупності дозволяють встановити зміст господарських операцій, доводять реальність їх здійснення та пов`язаність з господарською діяльністю позивача, підтверджують наявність підстав для складання та направлення на реєстрацію податкової накладної № 2 від 30.06.2023 та є достатніми для здійснення її реєстрації в ЄРПН. Позивач також звертав увагу на відсутність у оскаржуваному рішенні підстав неврахування поданих пояснень та копій документів чи наявності у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у достовірності наданої позивачем інформації та документів.

Представник відповідачів надав відзив на адміністративний позов, у якому вказував про неповноту доказової бази щодо господарської операції з надання в оренду АЗК 3 комплексом приміщень МП ТОВ ВЄК. Також, звертав увагу на сумнівність наданої позивачем на розгляд Комісії банківської виписки, вказуючи про те, що ймовірно така складена з порушенням чинного законодавства, оскільки не містить усіх обов`язкових реквізитів, так як відсутнє прізвище та ініціали відповідального виконавця; документи, які були подані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені з порушенням чинного законодавства.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року адміністративний позов Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄК задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №9356136/22478957 від 15.08.2023 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄК №2 від 30.06.2023 року датою її отримання 11.07.2023 року.

Стягнуто солідарно з Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України на користь Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄК судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

На вказане рішення суду ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, податковий орган зазначає, що суд першої інстанції надав перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги доказів відповідача у справі, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення про задоволення позову та скасування правомірного рішення відповідача. Апелянт наголошує, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними первинними документами покладається виключно на платника податків позивача у справі. При цьому, первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». За твердженнями скаржника, на момент винесення оскаржуваного Товариством рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання цієї податкової накладної. За результатами розгляду наданих первинних документів до повідомлень, ГУ ДПС в Одеській області встановило неповноту доказової бази щодо господарської операції з надання в оренду АЗК з комплексом приміщень МП ТОВ «ВЄК». Зокрема, в апеляційній скарзі наводиться посилання про те, що надана товариством на розгляд Комісії банківська виписка є сумнівною та ймовірно складена з порушенням чинного законодавства, адже не містить усіх обов`язкових реквізитів: відсутнє прізвище та ініціали відповідального виконавця. Відтак, за доводами апеляційної скарги, документи, які були подані на розгляд Комісії є сумнівними та ймовірно складені з порушенням чинного законодавства. За вказаного, з огляду на результати проведеного моніторингу реєстрації податкової накладної, Комісією ГУ ДПС в Одеській області правомірно та обґрунтовано прийнято спірне рішення від 15.08.2023 №9356136/22478957 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 30.06.2023 через надання платником податку документів складених/оформлених із порушенням законодавства. При цьому, в спірному рішенні відповідача указано які документи складено з порушенням. Таким чином, як вважається скаржником, підстави для визнання протиправним та скасування рішення відповідача №9356136/22478957 відсутні. Водночас, вимога позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну Товариства №2 від 30.06.2023р. є передчасною, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної. Також, позовна вимога товариства про заповзання подати ДПС України надати суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня набрання ним законної сили є безпідставною.

Позивачем до апеляційного суду надано відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи про безпідставність та необґрунтованість доводів апелянта, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення без змін, мотивуючи загалом тим, що апеляційна скарга не містить доводів, які б доводили правомірність прийняття оскаржуваного рішення, чи спростовували б встановлені судом першої інстанції обставини та зроблені за наслідками розгляду справи висновки про задоволення позову.

За приписами ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Мале підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄК зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.02.1992 року. Основним видом економічної діяльності підприємства є: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код 68.20).

01.12.2020 року МП ТОВ ВЄК (Орендодавець) уклало з ТОВ "Сокар Петролеум" договір оренди АЗК з комплексом приміщень № 01/14, щодо передачі у строкове платне користування автозаправний комплекс з об`єктами сервісного обслуговування водіїв та пасажирів для ведення господарської діяльності (Об`єкт оренди), що розташований за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 90. Загальна площа об`єкту оренди становить 451 кв.м. Одночасно з об`єктом оренди Орендодавець передає Орендарю в користування прилеглу територію, на якій розташований Об`єкт оренди загальною площею 0,4302 га.

На виконання умов указаного договору, МП ТОВ ВЄК було складено акт надання послуг №33 від 30.06.2023 року, рахунок на оплату №36 від 30.06.2023 року та калькуляцію нарахувань за червень 2023 року по оренді АЗК з комплексом приміщень на суму 288450,00 грн, з яких 48075,00 грн - ПДВ.

У зв`язку з цим, МП ТОВ ВЄК склало податкову накладну № 2 від 30.06.2023 року, яку направило на реєстрацію до ЄРПН.

Проте, відповідно до квитанції від 13.07.2023 року, документ збережено а реєстрацію зупинено. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 30.06.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 68.20, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник D-16.0575%, Р=3738.9. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, Позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 09.08.2023 року з копіями первинних документів, що підтверджують господарські операції за податковими накладними в кількості 11-ти додатків.

Проте, комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.08.2023 року прийнято рішення №9356136/22478957 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2 від 30.06.2023 року (далі також оскаржуване рішення) у зв`язку із наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

У графі додаткова інформація (зазначити конкретні документи) оскаржуваного рішення зазначено первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивач не погодився із таким рішення Комісії, вважає його протиправним, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи судове рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності прийняття рішення від 15.08.2023р. №9356136/22478957, не доведено та не підтверджено наявності вказаної у цьому спірному рішенні підстави для його прийняття.

За вказаного, врахувавши наявність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також, те, що відповідні пояснення та документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції прийшов висновку про наявність підстави для задоволення вимоги МП у вигляді ТОВ «ВЄК» про визнання протиправним та скасування спірного рішення від 15.08.2023р. №9356136/22478957.

З огляду на висновок щодо протиправності оскаржуваного рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області, врахувавши приписи п.п. 19, 20 Порядку №1246, суд першої інстанції вважав також за необхідне задовольнити вимоги позивача і в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 30.06.2023 року датою її отримання 11.07.2023 року.

При цьому, суд першої інстанції відмовив у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду , вважаючи відсутніми для цього правові підстави.

Колегія суддів вважає вірними такі висновки суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 ст. 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.п.201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України на виконання указаної вище норми прийнято постанову №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, з фіксацією у такій квитанції інформації згідно з п.11 цього Порядку №1165.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що позивач подав на реєстрацію податкову накладну №2 від 30.06.2023р., виписану на підставі Договору оренди АЗК з комплексом приміщень від 01.12.2020р. №01/14, укладеного з ТОВ «Сокар Петролеум» (Орендар). Однак її реєстрація в ЄРПН була зупинена з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 68.20, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено, що показник «D»=16.0575%, «Р»=3738.9.

Також, платнику було запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Між тим, без будь-якої конкретизації які саме документи мав надати платник, по взаємовідносинам з якими контрагентами, а який період, тощо.

Апеляційний суд враховує, що критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку № 1165 та у п.1 таким критерієм є: Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З огляду на викладене, колегія суддів зауважує, що зі змісту п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій слідує, що для того аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Водночас, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, як вірно відзначив суд першої інстанції, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органів ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши при цьому які саме аспекти належить висвітити платнику у своїх поясненнях та підтвердити їх конкретними доказами.

Указана правова позиція узгоджується з викладеною Верховним Судом у постанові від 06.03.2024р. у справі №440/3706/23.

Натомість, у спірному випадку, на що ґрунтовно звернув увагу суд першої інстанції, у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відсутній розрахунок, з якого би вбачалось, що обсяг постачання товару, зазначеного у спірній податковій накладній збільшеного у 1,5 рази, перевищує або дорівнює обсягу його придбання, так само як відсутня інформація, які саме документи позивачу слід було надати до контролюючого органу для реєстрації спірної податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Отже, як встановлено під час апеляційного перегляду справи, за наслідками проведеного моніторингу податкової накладної №2 від 30.06.2023р. її реєстрацію в ЄРПН було зупинено та відповідна квитанція про зупинення містить вимогу про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення; жодних відомостей стосовно господарської операції з контрагентом відповідач у квитанції не зазначає, але витребує документи та пояснення, які спростовують цю податкову інформацію, не зазначаючи при цьому їх перелік.

Попри це, як свідчать матеріали справи, МПП у вигляді ТОВ «ВЄК» надало на розгляд Комісії регіонального рівня повідомлення про подання пояснень та копії первинних документів, які вважало достатніми для здійснення контролюючим органом реєстрації в ЄРПН направлених позивачем податкових накладних. також, на пропозицію контролюючого органу позивачем були надані додаткові документи.

Втім, не зважаючи на надані платником документи, відповідач прийняв оспорюване позивачем у даному позові рішення, якими відмовив у реєстрації податкової накладної Товариства.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Як визначено п.п.2-4 Порядку №520, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати зокрема: договори, контракти, довіреності, акти на оформлення повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, тощо.

Вжите у цій нормі словосполучення "може включати" свідчить про те, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та залежить від критерію ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.

Крім того, в силу приписів п.п.9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Також, Верховний Суд у постанові від 7 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що в якості підстави для прийняття спірного у даній справі рішення №9356136/22478957 від 15.08.2023 відповідач вказав надання платником (позивачем) копій документів, складених з порушенням законодавства та в графі «додаткова інформація» рішення №9356136/22478957, яка передбачає зазначення конкретних документів, Комісія вказала наступні первинні документи які складені на її думку з порушенням: «первинні документи щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

В апеляційній скарзі апелянт також наголошує на тому, що платником були надані документи, які ймовірно складені з порушення вимог законодавства.

Між тим, такі твердження та обґрунтування відповідачем свого рішення колегія суддів оцінює критично, оскільки вони апелянтом не підтверджені жодними чином, є досить загальними, що своєю чергою не дає чіткого розуміння, що саме слугувало підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 та від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного позивачем Рішення Комісії суд апеляційної інстанції вважає, що використана відповідачем при його прийнятті підстава для відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 30.06.2023р., мала би бути конкретизована, шляхом зазначення які конкретно документи, що надавались Товариством до контролюючого органу (із зазначенням їх реквізитів) складені з порушенням та вказівки безпосередньо на норми законодавства, які на думку податкової були порушені при їх складанні, на що цілком доцільно звернув увагу суд першої інстанції приймаючи судове рішення у цій справі.

Втім, в даному випадку, відповідач лише вдався до визначення загальних підстав у своїх рішеннях, без жодного дослідження як наданих документів платником в цілому в розрізі встановлення дійсних обставин наявності\відсутності у позивача права на оформлення (складання) і реєстрацію податкової накладної №2 від 30.06.2023р., на підтвердження інформації стосовно господарської операції у ній відображеній, так і безпосередньо суті господарської операції, по якій платником складену указану вище податкову накладну.

Оскаржувана позивачем відмова містить лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд першої інстанції також ґрунтовно вказував на сумнівність зазначеної у спірному рішенні відповідачем підстави для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №2 від 30.06.2023р., зважаючи на те, що позивачем таких документів, як первинні документи щодо зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), відповідачам не надавались, оскільки було надано лише рахунок та акт виконаних робіт.

Отже, контролюючим органом не доведено власної позиції, що платником МП у вигляді ТОВ «ВЄК» на розгляд Комісії були надані документи, складені з порушенням законодавства, у зв`язку із чим можна вважати, що надані платником документи не мали дефекту форми, змісту або походження, відтак є такими, що підтверджують інформацію щодо фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами, відображених у зазначених вище податкових накладних, направлених позивачем на реєстрації з приводу яких виник цей спір.

Посилання скаржника на те, що надана платником банківська виписка від 08.08.2023р. є сумнівною та ймовірно складена з порушенням законодавства так як відсутнє прізвище та ініціали відповідальної особи апеляційний суд також оцінює критично, оскільки сумнівність банківської виписки про яку мовиться вище не була вказана у якості підстав для прийняття спірного рішення відповідачем, рішення містило загальні неконкретизовані твердження про надання платником копій документів, складених із порушенням законодавства, при цьому у переліку документів у графі додаткова інформація спірного рішення, які нібито на думку відповідача були складені з порушенням, відсутнє посилання на таку банківську виписку.

Судова колегія ще раз зауважує, що рішення відповідача, оскаржуване позивачем у цій справі не містить ніякого обґрунтування відносно того, які саме первинні документи, надані позивачем, складені із порушенням законодавства та в чому саме полягає таке порушення, стосовно жодного конкретного із наданих платником податків первинних документів на розгляд Комісії, у оскаржуваному рішенні персоніфіковано не вказано будь-якої невідповідності вимогам законодавства, та не вказано яким саме вимогам нібито не відповідають конкретні надані платником документи\ та які саме.

З огляду на викладене, позиція відповідача, зафіксована у спірному рішенні про надання платником податку копій первинних документів, складених із порушенням законодавства є необґрунтованою, спірне рішення не містить належного мотивування причин відмови у реєстрації податкової накладної позивача №2 від 30.06.2023р.

Твердження податкового органу покладені в основу прийняття оскаржуваного рішення спростовуються наявними у справі матеріалами та встановленими обставинами справи.

Колегією суддів з наявних у справі доказів встановлено, що на підтвердження реальності здійснення господарської операції зафіксованої у податковій накладній №2 від 30.06.2023р., позивачем надані пояснення з належним чином оформленими підтверджуючими первинними документами.

Проте, вказані документи не були взяті відповідачем до уваги, без жодного при цьому обґрунтування відхилення таких.

Отже, з досліджених матеріалів справи вбачається, що податковим органом прийнято спірне рішення №9356136/22478957 від 15.08.2023р. без належної перевірки Комісією наданих первинних документів Товариством стосовно його діяльності, можливості підтвердити господарську операцію такими документами та наявності у позивача правових підстав для оформлення та направлення для реєстрації в ЄРПН податкової накладної №2 від 30.06.2023р.

Аналізуючи зміст господарської операції, по якій було складено податкову накладну щодо реєстрації якої виник цей спір, дослідивши надані позивачем до справи документи, апеляційний суд вважає підтвердженою наявність у позивача МП у вигляді ТОВ «ВЄК» правових підстав для її оформлення та подання для реєстрації.

З наданих до суду первинних документів та тих документів, які надавалися до податкового органу можливо на переконання апеляційного суду, поза розумним сумнівом, встановити зміст і обсяг зафіксованої у податковій накладній №2 від 30.06.2023р. господарської операції, будь-яких розбіжностей та невідповідносте ці документи не містять.

Одночасно, у межах спірних правовідносин застосовуючи послідовну практику Верховного Суду у справах з аналогічними правовідносинами колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно питання правильності та правомірності відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Підсумовуючи викладене, оскільки у позивача наявні та надавались на розгляд Комісії контролюючого органу первинні документи, які стосуються відображеної у податковій накладній №2 від 30.06.2023р. господарської операції, не мали дефекту форми, змісту або походження, та які в силу вимог чинного законодавства, підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом ТОВ «Сокар Петролеум», засвідчують факт виконання позивачем зобов`язань за договором №01/14 від 01.12.2020 року, а також підтверджують виникнення у позивача правових підстав для складення та направлення на реєстрацію податкової накладної №2 від 30.06.2023р., колегія суддів приходить висновку, що у Комісії не було правових підстав для прийняття спірного рішення №9356136/22478957 від 15.08.2023р.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про протиправність прийнятого Комісією рішення №9356136/22478957 від 15.08.2023р., а відтак і наявність підстав для скасування такого.

Апелянтом не наводяться у скарзі доводи, які б спростовували такий висновок суду першої інстанції.

За вказаного, враховуючи вірно встановлену судом першої інстанції відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної МП у формі ТОВ «ВЄК» шляхом прийняття відповідного рішення, враховуючи приписи п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, колегія суддів погоджується з обраним судом попередньої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства №2 від 30.06.2023р.

Задоволення вказаної вимоги, на переконання колегії суддів, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, у зв`язку із чим колегією суддів оцінюються критично доводи апелянта про необхідність у даному випадку обрання іншого способу захисту порушеного права, зокрема й шляхом зобов`язання повторно розглянути питання реєстрації податкової накладної, направленої на реєстрацію позивачем.

Також, колегія суддів вважає недоцільними доводи апелянта в частині відсутності підстав для задоволення позовної вимоги МП у вигляді ТОВ «ВЄК» про встановлення судового контролю за рішенням суду, адже у задоволенні такої вимоги суд першої інстанції відмовив, та правильність такого висновку підтверджується апеляційним судом, з огляду на відсутність наразі для цього підстав, враховуючи також, що така процесуальна дія є правом суду, а не його обов`язком.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі №420/23837/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді О.О. Димерлій Ю.В. Осіпов