Постанова

від 14.05.2024 по справі 320/1221/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1221/23 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Собківа Я.М.,

суддів: Коротких А.Ю.,Чаку Є.В.,

за участю секретаря: Масловської К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінік", Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінік" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінік" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 06.09.2022 №00207320702 щодо нарахування пені Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНІК" за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1 960 984,81 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 06.09.2022 №00207320702 щодо нарахування пені Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНІК" за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 24 188,06 грн.

У задоволенні решти адміністративного суду відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінік" просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В свою чергу Головне управління Державної податкової служби у м.Києві просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року в частині задоволення позовних вимог.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2020 між юридичною особою, яка зареєстрована на території Франції, Виноробним підприємством "S.C.E.A. DES VIGNOBLES BALLARIN LOUIS", як продавцем у формі громадського товариства сільськогосподарської експлуатації та ТОВ "ФІНІК", як покупцем укладено контракт купівлі-продажу виноградного вина №27/05/2020, за умовами п.1.1. якого продавець зобов?язувався продати, а покупець (позивач) прийняти і оплатити товар-червоне сухе вино виноградне в кількості 15 600 пляшок об?ємом 0.75 л у відповідності зі специфікацією, узгодженою обома сторонами (далі -контракт).

Згідно п. 3.1. контракту ціка на товар встановлюється в євро, а саме 2,85 євро за пляшку червоного сухого вина об?ємом 0.75 л., загальна вартість контракту 44 460 євро.

Умови поставки DDP ІНКОТЕРМС (п.4.1.).

Відповідно до п. 5.2., покупець протягом 15 робочих днів від дати отримання рахунку робить передоплату банківським переказом в розмірі 100 % встановленої вартості товару на рахунок продавця.

29.05.2020 позивачем на виконання умов контракту перераховано продавцю 23 500 євро.

04.06.2020 позивачем на виконання умов контракту додатково перераховано продавцю 20 960 євро.

03.12.2020 сторони підписали доповнення №1 до контракту, за умовами якого домовились викласти п. 1.1 в наступній редакції, а саме продавець зобов?язується продати, а покупець прийняти товар червоне сухе зино виноградне в кількості 33 143 пляшки об?ємом 0.75 л. у відповідності зі специфікацією, узгодженою обома сторонами, яка є невід?ємого частиною цього контракту.

Також згідно доповнення №1 сторони домовились викласти п.3.2.-3.3. в наступній редакції, а саме, загальна сума цього контракту становить 94 460 євро, терміном поставки товару на територію України не пізніше ніж 12 місяців з дати оплати.

09.12.2020 позивачем на виконання умов контракту додатково перераховано продавцю 50 000 євро.

23.12.2020 прийнято рішення про перейменування покупця BALLARIN LOUIS" "S.C.E.A. DES VIGNOBLES на "S.C.E.A. CHATEAU LE GRAND HOUSTEAU", що засвідчено протоколом №07-12-2020

15.01.2021 сторони уклали доповнення №, яким виклали п. 9.1 контракту в новій редакції стосовно форс-мажорних обставин.

14.05.2021 сторони уклали доповнення №2 до контракту згідно з приписами якого домовилися викласти п. 4.1. договору в новій редакції, а саме доставка здійснюється на умовах EXW Бордо (правила Інкотермс 2010 року).

20.05.2021 сторони уклали доповнення №2/1, згідно якого погодили викласти розділ 12 контракту в новій редакції, а саме справжній контракт набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 27.05.2022 з правом пролонгації за письмовим погодженням за 60 днів до закінчення дії контракту.

04.08.2021 у зв?язку з неможливістю виконати умови контракту продавець, тобто "S.C.E.A. CHATEAU LE GRAND HOUSTEAU" (колишня назва "S.C.E.A. DES VIGNOBLES BALLARIN LOUIS") повернув покупцю (позивачу) 30 000 євро.

24.02.2022 (фактично 28.02.2022 має місце описка в даті укладення) укладено доповнення №3 до контракту, яким призупинено дію договору №27.05/2020 від 27.05.2020.

27.07.2022 наказом Головного управління ДПС у м. Києві ДПС України №2911-п наказано провести документальну позапланову виїздну перевірку ТОВ "ФІНІК" тривалістю 5 робочих днів на предмет дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним від 27.05.2020 №27.05/2020 за період з 27.05.2020 по дату завершення перевірки.

Підстава проведення: доповідна записка управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг від 18.07.2022 №1499/26-15-07-02-06-11.

12.08.2022 актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ"ФІНІК" №19896/26-15-07-02-06-03/32034308 зазначено про те, що перевіркою п.3.1.

Встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" та п. 21 розділу 11 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 №5, а саме порушення граничних строків розрахунків на суму 23 500 евро (еквівалент 783 367,8 грн.) на суму 20 960 євро (еквівалент 697 081,39 грн.) та неповернення грошових коштів на суму 64 460 євро (еквівалент 2 409 540, 58 грн.) за імпортним контрактом від 27.05.2020 з компанією "S.C.E.A. DES VIGNOBLES BALLARIN LOUS" у формі громадянського товариства сільськогосподарської експлуатації (Франція).

06.09.2022 Головним управлінням ДПС України у м. Києві 12.08.2022 на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB"ФІНІК" №19896/26-15-07-02-06-03/32034308 винесено податкове повідомлення-рішення №00207320702, яким встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" та п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 5, а саме порушення граничних строків розрахунків на суму 23 500 євро (еквівалент 783 367,8 грн.) на суму 20 960 євро (еквівалент 697 081,39 грн.) та неповернення грошових коштів на суму 64 460 євро (еквівалент 2 409 540, 58 грн.) за імпортним Контрактом від 27.05.2020 з компанією "S.C.E.A. DES VIGNOBLES BALLARIN LOUS" у формі громадського товариства сільськогосподарської експлуатації (Франція) в період від 27.05.2020 по 10.08.2022 та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1 960 984, 81 грн.

12.08.2022 акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ"ФІНІК" №19896/26-15-07-02-06-03/32034308 від 12.08.2022 направлено Головним Управлінням ДІС у м. Києві на адресу позивача рекомендованим листом №0210009214164 з повідомленням про вручення, про що зазначено у листі №53359/6/26-15-07-02-06-09 від 12.09.2022, проте позивачем копії які про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ФІНІК" не отримано.

05.09.2002 позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві з заявою та просив повторно надати копію акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ"ФІНІК" №19896/26-15-07-02-06-03/32034308 від 12.08.2022 та поновити строк для надання пояснень та заперечень (лист № 05/09/2022 від 05.09.2022).

27.09.2022 позивачем подано скаргу №15701/6 до ДПС України на податкове-повідомлення рішення та клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження.

06.10.2022 ДПС України надано листа №12350/6/99-00-60-01-02-06, яким вирішено продовжити строк розгляду скарги платника податків (позивача) до 25.11.2022 з метою з`ясування обставин справи.

21.11.2022 позивачем отримано сертифікат Херсонської ТПП №6500-22-1486 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та позивачем надано ДПС України сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та розпорядження №8 від 25.02.2022 для подальшого врахуванні при розгляді скарги.

Рішенням про результати розгляду скарги №14998/6/00-00-06-01-02-06 від 22.11.20222 позивачу відмовлено у задоволенні скарги, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00207320702 від 06.09.2022 залишено без змін.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянтів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України "Про валюту і валютні операції".

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідні положення Закону України "Про валюту і валютні операції").

За правилами частини 3 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року N 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2, 3 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" та п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 N 5, із змінами і доповненнями.

Приписами частини 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перераховано у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Контролюючим органом за порушення вищевказаних пунктів Закону України "Про валюту і валютні операції" нараховано позивачеві ТОВ "ФІНІК" пеню у розмірі 1 960 984,81 грн. та видано податкове повідомлення-рішення.

Проте згідно з абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 N 466-IX підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: "пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України "Про валюту і валютні операції", зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від15 лютого 2024 року у справі № 420/1538/23.

Зокрема, Верховним Судом сформульовано такий правовий висновок: «Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 N 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Застосовуючи наведений висновок до правовідносин, які виникли у даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування позивачу ТОВ "ФІНІК" у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 29.05.2021 по 10.08.2022, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено порушення граничного 365-ти денного строку поставки товару, який визначено НБУ, що тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 0.3 % пені за кожний день прострочення, проте, контролюючим органом зроблено неправильний розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій.

З даного приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні розрахунку суми штрафних санкцій в податковому повідомленні-рішенні відповідачем допущено помилку у визначенні розміру пені, та як наслідок суми штрафу в сторону завищення.

Ці обставини визнано відповідачем в ході розгляду справи та надано новий розрахунок суми штрафних санкцій, що свідчить про те, що податковий орган як суб`єкт владних повноважень не довів виконання ним передбаченого процесуальним законом обов`язку доказування правомірності своїх дій та рішень.

Відповідно до практики Верховного Суду, неправильно визначена в податковому повідомленні-рішенні сума штрафних санкцій є підставою для його скасування.

Зокрема, в постанові Верховного Суду у справі 826/15139/16 від 06.02.2018, Верховний Суд зазначив: «... суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про те, що відповідач невірно розрахував суму податкового зобов`язання, яке було визначено оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Колегія відхиляє доводи заявника, касаційної скарги щодо виникнення у позивача податкового обов`язку зі сплати податку на землю, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях міститься висновок про наявність у позивача цього обов`язку. Спірне рішення відповідача скасоване не через висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача вказаного податкового обов`язку, а через висновок про неправильний розрахунок відповідачем суми податкового зобов`язання...".

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного суду у справі №2а-10031/12/2670 від 17.04.2018 та у постанові від 06.02.2018 (справа № 826/15139/16 (К79901 /1450/17).

Київський окружний адміністративний суд в оскаржуваному рішенні провів власний розрахунок суми штрафу, який наведено в судовому рішенні та задовольнив позовні вимоги на суму допущеного збільшення суми штрафних (фінансових) санкцій скасувавши податкове-повідомлення рішення в цій частині.

Проте, проведення розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій судом не передбачено, оскільки нарахування є виключною компетенцією податкового органу згідно з приписами ст.ст. 54 та 58 ПК України.

Доведення правильності нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій є виключним обов`язком податкового органу в ході судового розгляду справи. Тягар доказування також лежить на податковому органі (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Згідно п 58.1. ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

У відповідності до п.п. 54.3.3. пункту 54.3. статіт 54 ПК України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання. контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені: у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності є контролюючий орган.

Відповідно до вищевикладеного, адміністративний суд не наділений правом змінювати розмір штрафних санкцій, визначених, зокрема в податкових повідомленнях-рішеннях, оскільки за умови протилежного - це призведе до перебирання судом функцій контролюючого органу та втручання в його дискреційні повноваження, що є недопустимим та суперечить принципу розподілу влади.

Тобто адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податковий орган.

При цьому, суд перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими у вказаній статті критеріями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №127/26251/15-а від 24 січня 2020 року.

Отже, доводи скаржника щодо визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для скасування Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав наведених в даному рішенні.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 242, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінік" - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 06.09.2022 №00207320702 щодо нарахування пені Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНІК" за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1 960 984,81 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Коротких А.Ю.

Суддя Чаку Є.В.

Повний текст постанови виготовлено - 20 травня 2024 року.