Постанова

від 23.05.2024 по справі 320/16852/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/16852/21 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року по справі за позовом Головного управління Держпраці у Київській області до Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Держпраці у Київській області із позовом до Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: - заборонити виконання робіт по ремонту та технічному обслуговуванню устаткування напругою понад 1000 В; - заборонити роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В в зонах дії струму високої частоти; - заборонити експлуатацію ЗТП №537, ЗТП №538, ЗТП №542, ЗТП №544, КЛ 10 кВ, РП 10 кВ, шляхом відключенням від електромереж електропередавальної організації ПрАТ ДТЕК «Київські регіональні електромережі»; - заборонити випуск автотранспортних засобів на лінію.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказується на виявлені під час проведеної посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області планової перевірки відповідача порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. У зв`язку із цим позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді зупинення робіт, шляхом заборони експлуатації та виконання робіт.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року позов задоволено: застосовано до Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: - заборонити виконання робіт по ремонту та технічному обслуговуванню устаткування напругою понад 1000 В; - заборонити роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В в зонах дії струму високої частоти; - заборонити експлуатацію ЗТП №537, ЗТП №538, ЗТП №542, ЗТП №544, КЛ 10 кВ, РП 10 кВ, шляхом відключенням від електромереж електропередавальної організації ПрАТ ДТЕК «Київські регіональні електромережі»; - заборонити випуск автотранспортних засобів на лінію.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт вказує, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач провів ряд заходів для усунення недоліків, які були виявлені під час перевірки Головним управлінням Держпраці у Київській області, а саме:

- інститут на даний час не використовує ЗТП № 537, ЗТП № 538, КЛ-10 кв РП-10 кв і готує пакет документів для їх списання з балансу інституту;

- для можливості експлуатації ЗТП № 542 та ЗТП № 544, що використовуються для виконання статутних завдань інституту, а також забезпечують можливість передачі електроенергії в такі населені пункти, як с. Центральне, с. Нова Миронівка та с. П`ятихатки, між інститутом та ТОВ «Київський Центр Аудиту» укладено договір про надання послуг щодо надання дозволу експлуатації електричного устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В;

- для виконання робіт по ремонту та технічному обслуговуванню устаткування напругою понад 1000 В та виконання робіт в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В в зонах дії струму високої частоти прийнято на роботу головного енергетика з 5-ю групою розрядом допуску, а також в штаті інституту працює технік-електрик 5-ї групи попуску, що дозволяє проводити дані роботи;

- однолінійні схеми електроустановок ЗТП № 542 та ЗТП № 544 переглянуті та подані на затвердження;

- працівники та ЗТП № 542 та ЗТП № 544 забезпечені комплектами випробуваними засобами захисту від ураження електричним струмом відповідно до норм комплектування;

- для перевірки технічного стану транспортних засобів перед випуском на лінію та поверненні з лінії призначено відповідальну особу і дана технічна перевірка проводиться, про що вносяться записи у відповідний журнал;

- для проведення перед рейсового медичного огляду водіям транспортних засобів перед виїздом на лінію було прийнято на роботу сестру медичну з відповідним свідоцтвом.

Апелянт акцентує увагу на тому, що останній повідомив суд першої інстанції про передачу електроенергії в такі населені пункти як с. Центральне, с. Нова Миронівка та с. П`ятихатки, проте при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції проігноровано указані обставини, що свідчить про ухвалення рішення про права, свободи та інтереси осіб, які не були залучені у справі.

Також, апелянт стверджує про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги положення постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77, у преамбулі якої встановлено, що на період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2-9 групи А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого цією Постановою, експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці згідно з Постановою КМ № 357 від 24.03.2022 - діє до дня припинення або скасування воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

Встановлені обставини, на переконання апелянта свідчать про відсутність порушень зі сторони відповідача, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а відтак і підстави для застосування судом заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) відсутні.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з метою виконання річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2019 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29.11.2018 № 126, керуючись статтями 38, 39 Закону України «Про охорону праці», статтями 4, 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, враховуючи лист - роз`яснення Держпраці від 22.05.2017 № 5795/3/7.1-ДП-17, виданий наказ від 08.04.2019 № 1890 та направлення від 08.04.2019 №5.1/98, на основі якого посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області здійснено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, на МІП ім. В.М. Ремесла НААН, за адресою: вул. Центральна, корпус 2, с. Центральне, Миронівський район, Київська область.

За результатом проведеної перевірки складено Акт від 26.04.2019 № 5.1/243/105 та внесено припис від 26.04.2019 №5.1/243/105.

В подальшому з метою перевірки виконання вимог раніше виданого припису від 26.04.2019 №5.1./243/105 Головним управління на підставі наказу від 02.11.2021 №4567 та направлення від 02.11.2021 №3749 проведено позапланову перевірку МІП ім. В.М. Ремесла НААН за адресою: вул. Центральна, корпус 2, с. Центральне, Миронівський район, Київська область.

За результатом проведеної перевірки складено Акт від 15.11.2021 №КВ3749/731АВ.

Відповідно, в ході проведення контрольного заходу посадовими особами Головного управління встановлено, що Відповідачем не дотримано вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці, а саме:

1. Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - устаткування напругою понад 1000 В, а саме: ЗТП№537;538;542;544; КЛ- 10кВ; РП-10кВ., що знаходяться на балансі підприємства. Порушено п. 8 Додатку 3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами).

2. Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: ремонт, технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В. Порушено п. 2 Додатку 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами).

3. Роботодавцем не надано декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В. Порушено п.19 Додатку 6 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (зі змінами).

4. Керівник підприємства не забезпечила утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: - не забезпечила проведення протиаварійних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок, що належать підприємству, згідно з правилами і нормами (ПТЕ). - не забезпечила достатню кількість спеціально навчених електротехнічних працівників для обслуговування електрообладнання підприємства. Порушено п. 1.3.1. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

5. Керівником підприємства не забезпечено комплектування працівників та ЗТП№537;538;542;544; КЛ-10кВ; РП-10кВ., випробуваними засобами захисту від ураження електричним струмом відповідно до норм комплектування, відсутні: покажчики напруги, діелектричні рукавички, переносні заземлення та інше. Порушено п. 4.2.5., 4.2.8., п. 4.2.9. НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів».

6. Під час випуску транспортних засобів на лінію та поверненні з лінії не проводиться перевірка їх технічного стану, що є порушенням п. 10.4.2.НПАОП 0.00-1.62-12 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті».

7. На підприємстві, перед виїздом на лінію, водіям транспортних засобів не проводиться перед рейсовий медичний огляд, що є порушенням п. 13.1.13 НПАОП 0.00-1.62-12 «Правила Охорони праці на автомобільному транспорті».

Враховуючи характер виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою щодо застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень. Таких документів сторонами суду надано не було, у зв`язку із чим надані відповідачем письмові пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності. За таких обставин, суд першої інстанції погодився з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки позивача, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим. З огляду на наявність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем не усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді, вказаному у позовній заяві.

Колегія суддів не може не погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі також - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п. 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V).

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - це державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно з пп. 16 п. 4 Положення про Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2694-ХІІ роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частиною 1 ст. 38 Закону № 2694-ХІІ встановлено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю встановлює Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року № 826 (далі також - Положення).

Пунктом 1.4 Положення визначено, що загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно з п. 2.26 Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об`єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об`єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Частиною 7 ст. 7 Закону № 877-V установлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

З наведеного слідує, що підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування, є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається у відповідному акті перевірки, при цьому, підставою для застосування заходу реагування у вигляді заборони виконання робіт є, зокрема, недотримання законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Слід врахувати, що в адміністративних справах щодо застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), суд має встановити наявність підстав для застосування таких заходів на момент постановлення судового рішення, зокрема, наявність не усунутих суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства, які дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт (виробництва) є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відтак, в даному випадку, належним доказом усунення відповідачем порушень, які встановлені позивачем, є акт перевірки, в якому має бути зазначено про відсутність порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Так, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом був висновок щодо порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які викладені в акті перевірки від 15.11.2021 № КВ3749/731АВ.

Вказаним актом перевірки виявлено порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової, які створюють загрозу життю та здоров`ю людини, а саме:

1. Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - устаткування напругою понад 1000 В, а саме: ЗТП№537;538;542;544; КЛ- 10кВ; РП-10кВ., що знаходяться на балансі підприємства. Порушено п. 8 Додатку 3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами).

2. Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: ремонт, технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В. Порушено п. 2 Додатку 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами).

3. Роботодавцем не надано декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В. Порушено п.19 Додатку 6 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (зі змінами).

4. Керівник підприємства не забезпечила утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: - не забезпечила проведення протиаварійних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок, що належать підприємству, згідно з правилами і нормами (ПТЕ). - не забезпечила достатню кількість спеціально навчених електротехнічних працівників для обслуговування електрообладнання підприємства. Порушено п. 1.3.1. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

5. Керівником підприємства не забезпечено комплектування працівників та ЗТП№537;538;542;544; КЛ-10кВ; РП-10кВ., випробуваними засобами захисту від ураження електричним струмом відповідно до норм комплектування, відсутні: покажчики напруги, діелектричні рукавички, переносні заземлення та інше. Порушено п. 4.2.5., 4.2.8., п. 4.2.9. НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів».

6. Під час випуску транспортних засобів на лінію та поверненні з лінії не проводиться перевірка їх технічного стану, що є порушенням п. 10.4.2.НПАОП 0.00-1.62-12 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті».

7. На підприємстві, перед виїздом на лінію, водіям транспортних засобів не проводиться перед рейсовий медичний огляд, що є порушенням п. 13.1.13 НПАОП 0.00-1.62-12 «Правила Охорони праці на автомобільному транспорті».

Як стверджує апелянт, у діях останнього відсутні порушення, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, а тому підстави для застосування заходів реагування відсутні.

Колегія суддів зауважує, що додані відповідачем до матеріалів справи накази МІП ім. В.М. Ремесла НААН від 16.12.2021 № 79, від 05.01.2022 № 2/к/тр, відповідно до яких прийнято на роботу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також призначено ОСОБА_3 відповідальним, жодним чином не підтверджує усунення останнім порушень, зазначених у акті перевірки від 15.11.2021 № КВ3749/731АВ.

Щодо посилань відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77, колегія суддів зазначає наступне.

Так, 25.03.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 357 (далі - Постанова № 357).

Пунктом 1 Постанови № 357 установлено, що:

1) на період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2-9 групи А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 13, ст. 543), експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

2) на період дії воєнного стану види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 4, 7-9, 11-21, 23-27, 29 і 30 групи А додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3077; 2021 р., № 13, ст. 543), виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

3) суб`єкти господарювання, які набули право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці з урахуванням підпунктів 1 і 2 цього пункту, не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством;

4) строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

Колегія суддів зауважує, що вказаною постановою спрощено порядок отримання суб`єктами господарювання права на виконання певних видів робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію певних видів обладнання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану та переведення виконання окремих видів робіт та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки на декларативний принцип.

Поряд з цим, матеріали справи не містять жодного доказу, що відповідачем були вжиті заходи для подання декларацій відповідності у встановленому порядку.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апеляційної скарги, позаяк на підтвердження останніх апелянтом не надано жодного доказу.

При цьому, суд враховує, що відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Тож, з огляду на наявність в матеріалах справи доказів станом на момент вирішення даного спору в суді першої інстанції, які свідчать про те, що відповідачем не усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд першої інстанції мав підстави для висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, шляхом заборони виконання робіт по ремонту та технічному обслуговуванню устаткування напругою понад 1000 В; - заборони роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В в зонах дії струму високої частоти; - заборони експлуатації ЗТП №537, ЗТП №538, ЗТП №542, ЗТП №544, КЛ 10 кВ, РП 10 кВ, шляхом відключенням від електромереж електропередавальної організації ПрАТ ДТЕК «Київські регіональні електромережі»; - заборони випуску автотранспортних засобів на лінію.

За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАСУ країни, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан