Постанова

від 21.05.2024 по справі 600/5039/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/5039/23-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов Олег Валерійович

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

21 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась в суд з позовом до Чернівецької міської ради (відповідача), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення сесії Чернівецької міської ради № 1323 від 29 червня 2023 року, яким відмовлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у наданні дозволу на виготовлення (складання) технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0421 га (кадастровий номер 7310136600:38:003:1060) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) (нежитлова будівля магазину) на 2 (дві) земельні ділянки орієнтовною площею 0,0050 га та 0,0371 га;

- зобов`язати Чернівецьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 березня 2023 року та прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення (складання) технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0421 га (кадастровий номер 7310136600:38:003:1060) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) (нежитлова будівля магазину) на 2 (дві) земельні ділянки орієнтовною площею 0,0050 га та 0,0371 га.

Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 05.04.2024 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, закрив. Роз`яснив ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до господарської юрисдикції, із врахуванням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Судове рішення мотивоване тим, що спірні правовідносини позивачка пов`язала саме із захистом права на земельну ділянку, на якій збудований об`єкт торгівлі (магазин), тобто права цивільного, відповідно спір у цій справі не є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що 29 березня 2023 року через центр надання адміністративних послуг позивачка звернулась до відповідача із заявою про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення (складання) технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,0421 га, по АДРЕСА_2 . Дана послуга є адміністративною, із визначеними строком на розгляд такої заяви та передбачає надання рішення дозвільного характеру - витягу з рішення сесії Чернівецької міської ради (про надання дозволу або відмову у наданні), яка діє як суб`єкт владних повноважень.

Вважає, що у даному випадку не ставиться питання про спір про право (спірне рішення не стосується права на набуття землі, користування землею тощо), а тому помилковим є висновок суду першої інстанції, що спірні правовідносини позивачка пов`язана саме із захистом права на земельну ділянку, тобто права цивільного.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що поділ земельної ділянки призведе до нераціонального використання земель і порушення державних будівельних норм ДБН В.2.2-23-2009 та ДБН Б.2.2-12-2019, через відсутність необхідної площі земельної ділянки для обслуговування магазину (підстава: таблиця В.1 додатка В ДБН В.2.2-23-2009, пункт 33 таблиці додатка Е.4 ДБН Б.2.2-12-2019).

Вважає, що оспорювана земельна ділянка знаходиться в межах червоних ліній та є землею загального користування, а тому розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах червоних ліній вулиці не допускається.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка є власником нежитлової будівлі магазину, площею 100,9 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_2 на сформованих земельних ділянках кадастровий номер 7310136600:38:003:0012, площею 0,01 га та кадастровий номер 7310136600:38:003:1060 i площею 0,0421 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до технічного паспорта на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (інвентаризаційна справа №610-10-2021), виготовленого 01.11.2021, площа торгівельної зали складає 45,3 кв.м.

29.03.2023 через центр надання адміністративних послуг позивачка звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення (складання) технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,0421 га, по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7310136600:38:003:1060 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) на дві окремі земельні ділянки орієнтовними площами: 0,0371 га та 0,0050 га, у зв`язку із помилковим віднесенням її частини до категорії земель житлової та громадської забудови і знаходженням частини землі орієнтованою площею 50 кв.м. в межах червоних ліній АДРЕСА_3 .

До заяви позивачкою додано копії документів, що посвідчують особу і підтверджують місце проживання, та які підтверджують право власності на об`єкт нерухомого майна розташованого на земельній ділянці та графічний матеріал (кадастровий план з відображенням орієнтовного поділу земельної ділянки), паспорт та довідка про реєстрацію місця проживання.

29.06.2023 Чернівецька міська рада розглянула подану заяву позивачки про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 та прийняла рішення №1323 Про розгляд заяви ОСОБА_2 стосовно надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 .

Пунктом 1 вказаного рішення №1323 від 29.06.2023 року відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення (складання) технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0421га (кадастровий номер 7310136600:003:1060) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (нежитлова будівля-магазин) на 2 (дві) земельні ділянки: №1 орієнтовною площею 0,0050га, №2 орієнтовною площею 0,0371га, у зв`язку із тим, що поділ земельної ділянки призведе до нераціонального використання земель і порушення державних будівельних норм ДБН В.2.2-23-2009 та ДБН Б.2.2-12-2019, через відсутність необхідної площі земельної ділянки для обслуговування магазину (підстава: таблиця В.1 додатка В ДБН В.2.2-23-2009, пункт 33 таблиці додатка Е.4 ДБН Б.2.2-12-2019).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції, у цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою ОСОБА_1 з рішенням сесії Чернівецької міської ради № 1323 від 29 червня 2023 року, яким їй відмовлено у наданні дозволу на виготовлення (складання) технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0421 га (кадастровий номер 7310136600:38:003:1060) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) (нежитлова будівля магазину) на 2 (дві) земельні ділянки орієнтовною площею 0,0050 га та 0,0371 га.

Підставою для звернення до Чернівецької міської ради з заявою для отримання такого рішення стало те, що позивачка є власником нежитлової будівлі магазину, площею 100,9 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_2 на сформованих земельних ділянках кадастровий номер 7310136600:38:003:0012, площею 0,01 га та кадастровий номер 7310136600:38:003:1060 i площею 0,0421 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

На земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:38:003:1060 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) розташований магазин ОСОБА_1 , однак частина такої земельної ділянки орієнтованою площею 50 кв.м. знаходиться в межах червоних ліній АДРЕСА_3 , що ускладнює користування та розпорядження ним.

Наведене обумовило звернення із заявою щодо поділу цієї земельної ділянки.

При цьому, суд першої інстанції доходить висновку, що оскаржуване рішення Чернівецької міської ради певним чином зачіпає права позивачки як власника нерухомості, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136600:38:003:1060, та належить Чернівецькій міській раді. Мотивами і підґрунтям захисту свого права власності від описаного зазіхання слугують бажання і підстави позивачки поновити порушене насамперед її цивільне (майнове) право на земельну ділянку, шляхом відокремлення від неї земельної ділянки орієнтованою площею 50 кв.м., яка знаходиться в межах червоних ліній

АДРЕСА_3 , предметом спору у цій справі є не усунення перешкод в користуванні та розпорядженні нерухомим майном - нежитлової будівлі магазину, площею 100,9 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_2 , а правомірність рішення Чернівецької міської ради при наданні дозволу на виготовлення (складання) технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0421 га (кадастровий номер 7310136600:38:003:1060) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) (нежитлова будівля магазину) на 2 (дві) земельні ділянки орієнтовною площею 0,0050 га та 0,0371 га.

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України, в редакції станом на момент прийняття спірного рішення, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Згідно ч.3 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, дана послуга є адміністративною, із визначеними строком на розгляд такої заяви та передбачає надання рішення дозвільного характеру - витягу з рішення сесії Чернівецької міської ради (про надання дозволу або відмову у наданні), яка діє як суб`єкт владних повноважень. У даному випадку не ставиться питання про спір про право, а тому помилковим є висновок суду першої інстанції, що спірні правовідносини позивачка пов`язала саме із захистом права на земельну ділянку, тобто права цивільного.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що спірні правовідносини позивачка пов`язала саме із захистом права на земельну ділянку, на якій збудований об`єкт торгівлі (магазин), тобто права цивільного, відповідно спір у цій справі не є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Правозастосування суду першої інстанції не відповідає висновку щодо застосування права, який викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №500/291/20. Виходячи із змісту позовної заяви та обраного способу захисту, спір у цій справі, зумовлений наміром захистити право на нерухоме майно земельну ділянку та об`єкт торгівельно-побутового призначення, збудований на цій земельній ділянці.

Зокрема, оскаржуваним рішенням у справі відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (інд. номер НОМЕР_2 ) в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га (кад. номер 6110100000:08:014:0024) для обслуговування зупинки громадського транспорту «вул. Протасевича» з об`єктом торгівельно-побутового призначення за адресою АДРЕСА_5 .

Також припинено право користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (ід. номер НОМЕР_2 ) земельною ділянкою площею 0,0250 га (кад. номер 6110100000:08:014:0024) за адресою АДРЕСА_5 . Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (інд. номер НОМЕР_2 ) в 20-ти денний термін з дня прийняття рішення повернути, зазначену в п.2 земельну ділянку.

Колегія суддів також враховує, що Велика Палата Верховного Суду у своїх рішеннях неодноразово наголошувала на тому, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оскаржуватися на предмет його законності, а вимоги про визнання такого рішення незаконним розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право, і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може вважатися способом захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оскарження цивільного речового права особи (наприклад, права власності/користування земельною ділянкою), що виникло внаслідок і після реалізації відповідного рішення суб`єкта владних повноважень (див., зокрема, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 24.04.2018 у справі № 401/2400/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 911/44/17 та від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц ).

Також, колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції на висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду (від 06.12.2023, у справі №500/291/20, від 15.04.2020 у справі №727/8819/16-а та від 31.10.2018 у справі №725/5630/15-ц), які не є ревалентними цій справі.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому наявні підстави для його скасування.

Згідно зіст. 320КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у випадку неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи; неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.