Постанова

від 23.05.2024 по справі 380/22972/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/22972/23 пров. № А/857/1718/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСудової-Хомюк Н.М.,

суддівОнишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 380/22972/23 за адміністративним позовом ТзОВ «ЛЕВ СОКІЛЬНИКИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення,

суддя в суді першої інстанції Чаплик І.Д.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ СОКІЛЬНИКИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (далі також ТзОВ «ЛЕВ СОКІЛЬНИКИ ДЕВЕЛОПМЕНТ») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі також ГУ ДПС у Львівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі також ДПС України, відповідач 2) та просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 08 серпня 2023 року №9321617/43946469 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відносно Податкової накладної № 1 реєстраційний №3414601427 від 08 грудня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ СОКІЛЬНИКИ ДЕВЕЛОПМЕНТ»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну № 1 реєстраційний №3414601427 від 08 грудня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ СОКІЛЬНИКИ ДЕВЕЛОПМЕНТ».

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ТзОВ «ЛЕВ СОКІЛЬНИКИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» (далі також ТзОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС») було укладено договір купівлі-продажу малої архітектурної форми від 07 грудня 2022 року (далі Договір). На підставі вказаного вище Договору позивач зобов`язується передати у власність ТзОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» малу архітектурну форму (далі - МАФ) загальною площею 22 кв. м., а ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» зобов`язується прийняти вказану МАФ і сплатити вартість МАФ, що становить 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, в т. ч. ПДВ. Відповідно до вищевказаних умов Договору, оформлено передачу металевої конструкції малої архітектурної форми видатковою накладною № 1 від 08 грудня 2022 року та актом приймання-передачі малої архітектурної споруди від 08 грудня 2022 року засвідчено, що позивач передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» прийняло малу архітектурну форму загальною площею 22 кв.м. та згідно із платіжною інструкцією № 3306 від 16 грудня 2022 року провело оплату на поточний рахунок позивача у розмірі 450 000 грн 00 копійок в т. ч. ПДВ 20% 75 000 грн 00 копійок. На підставі цього позивачем було складено податкову накладну № 1 від 08 грудня 2022 року на загальну суму 450 000 грн, у тому числі ПДВ 75 000 грн, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач отримав квитанції, відповідно до яких документ (податкова накладна) прийнята, однак її реєстрація зупинена. Позивач звертає увагу суду на те, що після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної надіслав контролюючому органу детальні пояснення з копіями документів, що розкривають зміст операції. Головне управління ДПС у Львівській області за наслідками розгляду наданих платником податків пояснень та документів прийняло рішення № 9321617/43946469 від 08 серпня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 08 грудня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не погодившись із рішення ГУ ДПС у Львівській області, позивач 22 серпня 2023 року подав скаргу на рішення № 9321617/43946469 від 08 серпня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 08 грудня 2022 року із проханням скасувати рішення комісії контролюючого органу та зареєструвати дану податкову накладну, однак рішенням від 30 серпня 2023 року за результатами розгляду скарги рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної №9321617/43946469 від 08 серпня 2023 року залишено без змін.

Позивач вважає рішення контролюючого органу таким, що не містить чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08 серпня 2023 року № 9321617/43946469 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 реєстраційний № 3414601427 від 08 грудня 2022 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ СОКІЛЬНИКИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» податкову накладну № 1 реєстраційний №3414601427 від 08 грудня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ СОКІЛЬНИКИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору в сумі по 1342 гривні з кожного.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач 1, подавши на нього апеляційну скаргу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає те, що згідно з даними Повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо спірних податкових накладних реєстрацію яких зупинено, позивач не надав на розгляд Комісії документи які підтверджують реальність господарської операції. Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Відтак, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 380/22972/23 та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що комісія Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла оскаржувані рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних безпідставно та необґрунтовано, а тому вони підлягають до скасування.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ СОКІЛЬНИКИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 43946469 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.12.2020, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області, зареєстроване за адресою: м. Львів, вул. Малоголосківська, 30.

Одними з основних видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ СОКІЛЬНИКИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» згідно Класифікації видів економічної діяльності є купівля та продаж власного нерухомого майна (код КВЕД 68.10 основний), будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20), організація будівництва будівель (код КВЕД 41.10), 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ СОКІЛЬНИКИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» договір купівлі-продажу малої архітектурної форми від 07 грудня 2022 року (далі Договір) (а.с.15-16).

На підставі вказаного вище Договору позивач зобов`язується передати у власність ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» малу архітектурну форму (далі МАФ) загальною площею 22 кв.м., а ТзОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» зобов`язується прийняти вказану МАФ і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому Договорі. Відповідно до п.1.3 вартість МАФ становить 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, в т. ч. ПДВ.

Відповідно до вищевказаних умов Договору, оформлено передачу металевої конструкції малої архітектурної форми видатковою накладною № 1 від 08 грудня 2022 року (а.с.18) та актом приймання-передачі малої архітектурної споруди від 08 грудня 2022 року (а.с.19) засвідчено, що позивач передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» прийняло малу архітектурну форму загальною площею 22 кв. м.

Згідно з п.2.1 Договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» зобов`язане сплатити на розрахунковий рахунок позивача вартість МАФ, визначену п.1.3 цього Договору протягом 7(семи) банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі МАФ.

На виконання вказаних умов Договору 16 грудня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» була проведена оплата на поточний рахунок позивача у розмірі 450 000 грн 00 копійок в т. ч. ПДВ 20% 75 000 грн 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №3306 від 16 грудня 2022 року (а.с.20).

Так, у відповідності до п.п. «б» п. 187.1 ст.187 та п.201.1 ст.201 ПК України та на виконання податкових зобов`язань, 08 грудня 2022 року ТзОВ «ЛЕВ СОКІЛЬНИКИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» складено податкову накладну № 1 на загальну суму 450 000 грн, у тому числі ПДВ 75 000 грн, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.21).

Згідно квитанції від 13 грудня 2022 року про реєстрацію податкової накладної «документ збережено. реєстрація зупинена». Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної від 08.12.2022 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Підставою зупинення реєстрації по податковій накладній відповідачем вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0011, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (а.с.22).

03 серпня 2023 року за результатами отриманої квитанції Позивачем направлено на адресу органу ДПС Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, в якому надано пояснення та скеровано копії документів, що розкривають зміст операції, вказаній у податковій накладній, реєстрація якої зупинена (а.с.23).

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення від 08 серпня 2023 року № 9321617/43946469 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 08 грудня 2022 року (а.с.27).

Відповідно до вказаного рішення підставою відмови у реєстрації податкової накладної у ЄРПН стало: надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства.

Позивачем 22 серпня 2023 року подано подано скаргу до ДПС України щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі від 08 серпня 2023 року № 9321617/43946469 (а.с.30-33) за результатами розгляду якої 30 серпня 2023 року прийнято рішення №65591/43946469/2 (а.с.34) про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційній описи), у тому числі рахунки/інвойси.

Не погоджуючись із спірним рішенням, а також для відновлення порушених прав позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а саме не довів суду правомірність рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Суд вважав, що платником податків надано необхідні документи, які підтверджують здійснення господарської операції за спірними податковими накладними у реєстрації яких було відмовлено, а відтак оскаржувані рішення відповідача про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позов таким, що підлягає задоволенню. Також враховуючи висновок суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН.

Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів з такими погоджується та зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

У силу вимог підпунктів а та б підпункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно із абзацами першим-третім пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із абзацом першим пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Як установлено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом першим пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За змістом абзацу десятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Необхідно зазначити, що згідно із підпунктом 14.1.160 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165 (набрання чинності з 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Згідно з приписами п.4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п.6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).

Судом з`ясовано зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, що підставами для такого зупинення вказано, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток № 3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку № 1165.

Тобто, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податкових накладних/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Верховний Суд у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 зазначив, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Своєю чергою, відповідач, на виконання контрольних функцій, зупинивши реєстрацію податкових накладних, запропонував платнику податків надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без визначення переліку документів.

Доцільно зауважити, що обсяг документів, які надаються платником податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (у тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №140/506/22.

Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (постанови від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 03.11.2021 у справі №360/2460/20).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 у справі № 460/8040/20 зазначив, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Такий підхід застосовано і у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, від 14.12.2022 у справі №560/11825/21.

Крім того, здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкової перевірки як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 25.10.2019 у справі №0340/1834/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18.

Верховний Суд за результатами аналізу пунктів 9 та 11 Порядку №520 у постанові від 18.11.2021 у справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Судом встановлено, що позивачем з метою реєстрації податкових накладних на пропозицію податкового органу було надіслано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та відповідно подані пояснення та документи, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій по зупинених податкових накладних та, які розкривають їх зміст.

Суд апеляційної інстанції за таких обставин вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що зважаючи на наявність достатніх, з позиції суду, документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 1 від 08 грудня 2022 року.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН, судом не встановлено.

Суд наголошує на тому, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Крім того, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.

За таких обставин, оскільки позивачем для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 1 від 08 грудня 2022 року подано належні та достатні первинні документи щодо господарських операцій, зазначених у цих податкових накладних, які підтверджують подію виникнення податкових зобов`язань, що обумовлюють складання таких податкових накладних, відтак оскаржуване позивачем рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області № 9321617/43946469 від 08 серпня 2023 року є таким, що не відповідає критеріям, визначених у ч. 2 ст. 2 КАС України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вищезазначене рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 08 грудня 2022 року, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження ДПС України, як дискреційними, оскільки даний суб`єкта владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку № 1246 Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: 1) прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); 3) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, вірним є висновок суду першої інстанції про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 08 грудня 2022 року, що складена позивачем, датою її фактичного отримання.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 КАС України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішень ГУ ДПС у Львівській області та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну. За таких обставин позов слід задовольнити повністю.

Колегія суддів також вважає за доцільне зауважити, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин, доводи апеляційних скарг відповідачів не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 380/22972/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 23.05.24