Постанова

від 11.03.2024 по справі 927/300/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2024 р. Справа№ 927/300/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від прокуратури: Греськів І.І. (службове посвідчення)

від позивача: не з`явився

від відповідача: Прохоренко М.М. в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2023

у справі № 927/300/23 (суддя Шморгун В.В.)

за позовом керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Відділу освіти Коропської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 150 386,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Коропської селищної ради звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" про:

- визнання недійсними додаткових угод: № 1 від 26.02.2021, № 3 від 18.08.2021, № 4 від 27.08.2021, № 5 від 04.10.2021, № 6 від 07.10.2021, № 7 від 18.10.2021, № 8 від 02.11.2021, № 9 від 08.11.2021, № 10 від 23.11.2021, № 11 від 03.12.2021 до договору № 180537ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021;

- стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 150 386,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог чинного законодавства про публічні закупівлі під час укладення спірних додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу № 180537ВЦ від 28.01.2021, оскільки останніми змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, що в результаті призвело до переплати бюджетних коштів у розмірі 150 386,80 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2023 у справі № 927/300/23 позов задоволено повністю, вирішено:

- визнати недійсними додаткові угоди: № 1 від 26.02.2021, № 3 від 18.08.2021, № 4 від 27.08.2021, № 5 від 04.10.2021, № 6 від 07.10.2021, № 7 від 18.10.2021, № 8 від 02.11.2021, № 9 від 08.11.2021, № 10 від 23.11.2021, № 11 від 03.12.2021 до договору № 180537ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021, які укладені між Відділом освіти Коропської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь Відділу освіти Коропської селищної ради кошти у розмірі 150 386,80 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь Чернігівської обласної прокуратури 14 762,00 грн витрат зі сплати судового збору;

- стягнути з Відділу освіти Коропської селищної ради на користь Чернігівської обласної прокуратури 14 762,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що збільшення ціни на товар внаслідок підписання оспорюваних додаткових угод відбулося без належного обґрунтування та належних доказів коливання цін на товар, тому таке збільшення є прямим порушенням ст. 5, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак є підставою для визнання цих додаткових угод недійсними.

З огляду на викладене, за поставлену електричну енергію позивачем було переплачено відповідачу кошти у загальному розмірі 150 386,80 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2023 у справі № 927/300/23 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга мотивована відсутністю підстав для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки на переконання відповідача, прокурор звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, за твердженням відповідача, прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладенні з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", так як на думку відповідача, внаслідок укладення цих додаткових угод, ціна за одиницю товару не перевищувала 10 % від попередньої ціни з урахуванням попередніх змін, внесених попередніми додатковими угодами до договору.

За таких обставин, відповідач вважає відсутніми підстави як для визнання недійсними оспорюваних додаткових угод до договору, та і як для стягнення суми передоплати у розмірі 150 386,80 грн.

Короткий зміст відзиву прокурора на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, прокурор наголошує на тому, що позивачем самостійне вжиття заходів з метою визнання недійсними додаткових угод та стягнення надміру сплачених коштів, не планувалося, що свою чергу підтверджує тривалу бездіяльність позивача, а також беззаперечно свідчить про наявність у прокуратури повноважень на подання даного позову до суду першої інстанції.

Окрім цього, прокурор зазначає, що в результаті укладення сторонами з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" спірних додаткових угод, якими незаконно збільшено ціну, з місцевого бюджету позивачем безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу бюджетні кошти у сумі 150 386,80 грн за недопоставлений товар в обсязі 67699,74 кВт/год, чим порушено інтереси держави.

Короткий зміст відзиву позивача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу наголошує на тому, що внаслідок зловживання відповідачем своїм правом на зміну умов договору вартість за 1 кВт/год електроенергії, зросла на 2,3335927 грн (+105,05%), а обсяг зменшився на 69 888 кВт/год (24,1 %).

В результаті вищенаведеного, позивачем було сплачено у надмірній сумі відповідачу бюджетні кошти у розмірі 150 386,80 грн за недопоставлений товар в обсязі 67699,74кВт/год.

Короткий зміст письмових пояснень прокурора з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та узагальнення їх доводів

У письмових поясненнях прокурор зазначає про те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, до якої зупинялось провадження у справі № 927/300/23, зазначено, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

За таких підстав, на думку прокурора, оспорюванні додаткові угоди №№: 1, 3 11 до договору № 180537ВЦ від 28.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу суперечать вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягають визнанню недійсними.

Таким чином, грошові кошти в сумі 150 386,80 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, оскільки підстава їх набуття внаслідок недійсності додаткових угод відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу.

Короткий зміст письмових пояснень відповідача з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та узагальнення їх доводів

Відповідач зауважує на тому, що позовні вимоги полягають в недійсності додаткових угод №№: 1, 3-11 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 180537ВЦ від 28.01.2021, але їх недійсність не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані вищезгаданим договором, який недійсним не визнається, тобто зобов`язання є договірними.

Зважаючи на вищенаведене, відповідач заперечує щодо застосування до даних правовідносин приписів ст.ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, відповідач просить суд апеляційної інстанції не враховувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 при розгляді апеляційної скарги у справі № 927/300/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 у справі № 927/300/23 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023, справу № 927/300/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2023 у справі № 927/300/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Шаптали Є.Ю., Тарасенко К.В.; призначено справу № 927/300/23 до розгляду на 25.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 зупинено апеляційне провадження у справі № 927/300/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22. Зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи № 922/2321/22 та надати відповідні докази (копію судового рішення).

13.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 927/300/23, до якого додано копію постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 927/300/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2023; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 11.03.2024.

В судове засідання, яке відбулося 11.03.2024, до приміщення суду апеляційної інстанції з`явився прокурор. Представник відповідача приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу в його електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа (ухвали суду від 19.02.2024).

Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд апеляційної інстанції розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Враховуючи, що явка представника позивача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні прокурор та представник відповідача підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відділом освіти Коропської селищної ради (позивачем) 11.01.2021 на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" розміщено оголошення за № UA-2021-01-11-000371-а про намір здійснити закупівлю електричної енергії з очікуваною вартістю 644 200,00 грн.

За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (відповідач).

28.01.2021 між відповідачем (постачальником) та позивачем (споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 180537ВЦ (надалі - договір) за умовами п. 1.1 якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору постачальник продає електричну енергію по ДК 021:2015 09310000-5 "електрична енергія" споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Обсяги - 290 000 кВт/год.

У п. 3.1 договору встановлено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до договору.

За умовами п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії, без урахування тарифів на її розподіл, складає 2,2213793 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна електричної енергії - 1,55721941 грн;

- тариф щодо послуги на передачу електричної енергії оператору системи передачі ПрАТ "НЕК "Укренерго", відповідно до укладеного між постачальником та ОСП договором - 0,29393 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,37022989 грн.

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 644 200,00 грн з ПДВ.

За змістом п. 6.1 договору споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до п.п. 2 п. 13.4 договору істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

У разі коливання ціни товару на ринку постачальник (учасник) письмово звертається до споживача (замовника) щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками або листами (завіреними копіями довідок/листів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, щодо розміру цін на товар на момент укладання договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій.

У п. 14.1 договору сторони визначили, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

28.01.2021 споживач підписав заяву-приєднання до договору (додаток № 1). У заяві-приєднання зазначено початок постачання електричної енергії з 01.01.2021.

Відповідно до комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору, ціна постачання електричної енергії - 2,2213793 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

В подальшому, відповідач звернувся до позивача з листом, у якому зазначив про збільшення ціни на електричну енергію, вартість якої на лютий 2021 складала 1,992701 грн/кВт/год без ПДВ, та просив позивача підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач до вказаного листа додав експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-57 від 15.02.2021.

У вказаному висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати було зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год у січні 2021 становила 1462,52 грн; за 10 днів лютого (01.02-10.02) 2021 - 1698,79 грн; тенденція росту цін +16,51%.

26.02.2021 між відповідачем та позивачем було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін та доповнень до договору (далі - додаткова угода № 1), відповідно до якої збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,391241 грн з ПДВ та зменшено обсяги постачання до 270 995 кВт/год.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 1 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 01.02.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на електроенергію на 7,65 % у порівнянні з ціною, вказаною у договорі.

12.05.2021 між відповідачем та позивачем було укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою банківські реквізити постачальника викладено у новій редакції.

Відповідач звернувся до позивача з листом, у якому вказав про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просив позивача підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської регіональної торгово-промислової палати № 1842/21 від 10.08.2021.

У вказаному висновку Харківської регіональної торгово-промислової палати було зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год у липні 2021 становила 1444,05 грн; за 05.08.2021 - 1988,79 грн; відсоток коливання ціни +37,72%.

18.08.2021 між відповідачем та позивачем було укладено додаткову угоду № 3 про внесення змін та доповнень до договору (далі - додаткова угода № 3), відповідно до якої збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,59488 грн з ПДВ та зменшено обсяги постачання до 260 609 кВт/год.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 3 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 01.08.2021.

Отже, відповідач фактично збільшив ціну на електроенергію на 8,52 % у порівнянні з ціною, вказаною у додатковій угоді № 1.

Відповідач звернувся до позивача з листом, у якому зазначив про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просив позивача підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської регіональної торгово-промислової палати № 1934/21 від 18.08.2021.

У вказаному висновку Харківської регіональної торгово-промислової палати було зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год станом на 05.08.2021 становила 1988,79 грн; станом на 09.08.2021 - 2240,53 грн; відсоток зміни ціни +12,65%.

27.08.2021 між відповідачем та позивачем було укладено додаткову угоду № 4 про внесення змін та доповнень до договору (далі - додаткова угода №4), відповідно до якої збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,818870 грн з ПДВ та зменшено обсяги постачання до 250 919 кВт/год.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 4 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 05.08.2021.

Отже, відповідач фактично збільшив ціну на електроенергію на 8,63 % у порівнянні з ціною, вказаною у додатковій угоді № 3.

Відповідач звернувся до позивача з листом, у якому зазначає про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просив позивача підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав цінову довідку Харківської регіональної торгово-промислової палати № 2277-2/21 від 21.09.2021.

У вказаній ціновій довідці Харківської регіональної торгово-промислової палати зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила: станом на 12.09.2021 - 1889,08 грн; станом на 16.09.2021 - 2164,79 грн; відсоток зміни ціни +14,59%.

04.10.2021 між відповідачем та позивачем було укладено додаткову угоду № 5 про внесення змін та доповнень до договору (далі - додаткова угода № 5), відповідно до якої збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,95056 грн з ПДВ та зменшено обсяги постачання до 246 204 кВт/год.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 5 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 01.09.2021.

Отже, відповідач фактично збільшив ціну на електроенергію на 4,67 % у порівнянні з ціною, вказаною у додатковій угоді № 4.

Відповідач звернувся до позивача із листом б/н, б/д, у якому зазначає про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просив позивача підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав цінову довідку Харківської регіональної торгово-промислової палати № 2277-3/21 від 21.09.2021.

У вказаній ціновій довідці Харківської регіональної торгово-промислової палати було зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила: станом на 12.09.2021 - 1889,08 грн; станом на 17.09.2021 - 2374,09 грн; відсоток зміни ціни +25,67%.

07.10.2021 між відповідачем та позивачем було укладено додаткову угоду № 6 про внесення змін та доповнень до договору (далі - додаткова угода № 6), відповідно до якої збільшено ціну (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год до 3,201504 грн з ПДВ та зменшено обсяги постачання до 238 200 кВт/год.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 6 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 05.09.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на електроенергію на 8,5% у порівнянні з ціною, вказаною у додатковій угоді № 5.

Відповідач звернувся до позивача з листом, у якому зазначив про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просив позивача підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 2277-4/21 від 21.09.2021.

У вказаній ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати було зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила: станом на 06.09.2021 - 2261,59 грн; станом на 14.09.2021 - 2596,47 грн; відсоток зміни ціни +14,81%.

18.10.2021 між відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду № 7 про внесення змін та доповнень до договору (далі - додаткова угода № 7), відповідно до якої збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,468432 грн з ПДВ та зменшено обсяги постачання до 230 957 кВт/год.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 7 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 10.09.2021.

Отже, відповідач фактично збільшив ціну на електроенергію на 8,34% у порівнянні з ціною, вказаною у додатковій угоді № 6.

Відповідач звернувся до позивача з листом, у якому зазначає про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просив позивача підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської регіональної торгово-промислової палати № 2631/21 від 21.10.2021.

У вказаному висновку Харківської регіональної торгово-промислової палати було зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила: станом на 14.09.2021 - 2596,47 грн; станом на 19.10.2021 - 2840,05 грн; відсоток зміни ціни +9,38 %.

02.11.2021 між відповідачем та позивачем було укладено додаткову угоду № 8 про внесення змін та доповнень до договору (далі - додаткова угода № 8), відповідно до якої збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,760680 грн з ПДВ та зменшено обсяги постачання до 227 234 кВт/год.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 8 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 01.10.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на електроенергію на 8,43% у порівнянні з ціною, вказаною у додатковій угоді № 7.

Відповідач звернувся до позивача з листом, у якому зазначає про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просив позивача підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської регіональної торгово-промислової палати № 2710/21 від 29.10.2021.

У вказаному висновку Харківської регіональної торгово-промислової палати було зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила:

- станом на 03.10.2021 - 2535,12 грн; станом на 28.10.2021 - 3113,44 грн; відсоток коливання ціни +22,81 %;

- станом на 19.10.2021 - 2845,05 грн; станом на 28.10.2021 - 3113,44 грн; відсоток коливання ціни +9,63 %.

08.11.2021 між відповідачем та позивачем було укладено додаткову угоду № 9 про внесення змін та доповнень до договору (далі - додаткова угода № 9), відповідно до якої збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,088520 грн з ПДВ та зменшено обсяги постачання до 222 422 кВт/год.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 9 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 15.10.2021.

Отже, відповідач фактично збільшив ціну на електроенергію на 8,72% у порівнянні з ціною, вказаною у додатковій угоді № 8.

Відповідач звернувся до позивача з листом, у якому зазначає про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просив позивача підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської регіональної торгово-промислової палати № 2849/21 від 10.11.2021.

У вказаному висновку Харківської регіональної торгово-промислової палати було зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила: станом на 28.10.2021 - 3113,44 грн; станом на 06.11.2021 - 3415,42; відсоток коливання ціни +9,70 %.

23.11.2021 між відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду № 10 про внесення змін та доповнень до договору (далі - додаткова угода № 10), відповідно до якої збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,450884 грн з ПДВ та зменшено обсяги постачання до 217 927 кВт/год.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 10 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 01.11.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на електроенергію на 8,86% у порівнянні з ціною, вказаною у додатковій угоді № 9.

Відповідач звернувся до позивача з листом, у якому зазначив про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просив позивача підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської регіональної торгово-промислової палати № 2985/21 від 25.11.2021.

У вказаному висновку Харківської регіональної торгово-промислової палати було зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила: за 1 декаду жовтня (01.10-10.10) 2021 - 2568,15 грн; за 1 декаду листопада (01.11-10.11) 2021 - 3374,95 грн; відсоток коливання ціни +31,42 %; за 07.11.2021 - 3013,92 грн; за 09.11.2021 - 3502,09 грн; відсоток зміни ціни +16,20 %.

03.12.2021 між відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду № 11 про внесення змін та доповнень до договору (далі - додаткова угода № 11), відповідно до якої збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,554972 грн та зменшено обсяги постачання до 220 112 кВт/год.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 11 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 10.11.2021.

Отже, відповідач фактично збільшив ціну на електроенергію на 2,34 % у порівнянні з ціною, вказаною у додатковій угоді № 10.

29.12.2021 між відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду № 12 до договору, відповідно до якої зменшено загальну суму договору на 8703,92 грн, тобто до 635 496,08 грн.

У період з січня по листопад 2021 відповідач поставив позивачу електроенергію у кількості 218 382 кВт/годна суму 635 496,08 грн, на підтвердження чого надано акти прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії за вказаний період, а саме: № 180537ВЦ/15391/1 від 04.02.2021, № 180537ВЦ/32564/1 від 10.03.2021, № 180537ВЦ/48981/1 від 12.04.2021, № 180537ВЦ/65886/1 від 12.05.2021, № 180537ВЦ/82971/1 від 11.06.2021, № 180537ВЦ/99021/1 від 30.06.2021, № 180537ВЦ/113797/1 від 31.07.2021, № 180537ВЦ/130235/1 від 06.09.2021, № 180537ВЦ/146396/1 від 30.09.2021, № 180537ВЦ/160709/1 від 10.11.2021, № 180537ВЦ/177017/1 від 30.11.2021.

Позивач перерахував відповідачу кошти за поставлену електроенергію у кількості 218 382 кВт/год на загальну суму 635 496,08 грн, на підтвердження чого надано платіжні доручення, у яких у призначення платежу міститься посилання на зазначені акти прийняття-передавання електроенергії.

За таких обставин, на переконання прокурора, недобросовісні дії зі сторони відповідача, який ініціював внесення відповідних змін до договору, роблять результат закупівлі невизначеним та, як наслідок, призводять до неефективного використання бюджетних коштів позивача, що і стало причиною звернення прокурора з даним позовом до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2023 у справі № 927/300/23 позов задоволено повністю, вирішено:

- визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 26.02.2021, № 3 від 18.08.2021, № 4 від 27.08.2021, № 5 від 04.10.2021, № 6 від 07.10.2021, № 7 від 18.10.2021, № 8 від 02.11.2021, № 9 від 08.11.2021, № 10 від 23.11.2021, № 11 від 03.12.2021 до договору № 180537ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021, укладені між Відділом освіти Коропської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь Відділу освіти Коропської селищної ради кошти у розмірі 150 386,80 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь Чернігівської обласної прокуратури 14 762,00 грн витрат зі сплати судового збору;

- стягнути з Відділу освіти Коропської селищної ради на користь Чернігівської обласної прокуратури 14 762,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За правилами ч.ч. 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 Цивільного кодексу України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається із встановлених обставин справи, позивач та відповідач уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" і на момент підписання договору погодили всі його істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань.

Ціна договору, яка визначена за результатами процедури закупівлі та тендерної пропозиції позивача, була змінена додатковими угодами: № 1 від 26.02.2021, № 3 від 18.08.2021, № 4 від 27.08.2021, № 5 від 04.10.2021, № 6 від 07.10.2021, № 7 від 18.10.2021, № 8 від 02.11.2021, № 9 від 08.11.2021, № 10 від 23.11.2021, № 11 від 03.12.2021 до договору № 180537ВЦ від 28.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу.

Зокрема, внаслідок укладення вказаних додаткових угод до договору вартість за 1 кВт/год електроенергії, зросла на 2,3335957 грн (+105,05 %) тобто більше на 10 %, а обсяг електроенергії зменшився на 69 888 кВт (-24,1 %).

Враховуючи наведені висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, до якої зупинялось провадження у справі № 927/300/23 про те, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за встановлених обставин справи № 927/300/23 оспорювані відповідачем додаткові угоди до договору суперечать нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними.

В свою чергу, судова колегія зауважує на тому, що недійсність оспорюваних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка електроенергії, і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов первісної редакції укладеного договору.

Перевіривши розрахунки, судом першої інстанції вірно з`ясовано, що у зв`язку із недійсністю оспорюваних додаткових угод зі сторони позивача у спірних правовідносинах має місце переплата у розмірі 150 386,80 грн, а тому стягнення місцевим господарським судом цих коштів з відповідача також є правомірним.

З огляду на викладене, судова колегія відхиляє доводи відповідача про неправильне тлумачення та застосування судом першої інстанції п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо можливості неодноразового збільшення ціни за одиницю товару, сума яких перевищує 10%, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 вирішила відступити від висновків щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Посилання відповідача на відсутністю підстав для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки на переконання відповідача, прокурор звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", судовою колегією оцінюється критично, з огляду на наступне.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 зазначено про те, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган, як така сторона, може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу, як сторони правочину, має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Аналогічний висновок наведений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що прокурор звертався до позивача листом від 17.01.2023 №53-75-167ВИХ-23 з повідомленням про те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", та просив надати інформацію про вжиття позивачем заходів щодо усунення вказаних порушень.

В свою чергу, позивач, на звернення прокурора, листом від 18.01.2023 №01-08/18 повідомив, що заходи, спрямовані на визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надмірно сплачених коштів, не вживались, а також на даний час не планується вживати такі заходи.

Зважаючи на викладене, виходячи із предмета і підстав позову, сформульованих прокурором, та враховуючи, що позивач є стороною правочину, до якого були укладені оспорювані додаткові угоди, втім, не звернувся до суду з позовом про визнання їх недійсними після отримання інформації від прокурора про наявні порушення, що підтверджує бездіяльність компетентного органу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача та звернення до суду із вказаним позовом.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 927/366/22.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, та дійшов правильних висновків щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи викладені у апеляційній скарзі відповідача фактично зводяться до переоцінки обставин, правильно встановлених місцевим господарським судом.

В свою чергу, викладені прокурором у відзиві на апеляційну скаргу та поясненнях та викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу твердження є документально обґрунтованими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2023 у справі № 927/300/23 - без змін.

Матеріали справи № 927/300/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.05.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко