Ухвала

від 22.05.2024 по справі 910/4530/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"22" травня 2024 р. Справа№ 910/4530/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Сотнікова С.В.

Поліщука В.Ю.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2024

у справі №910/4530/23 (суддя Мандичев Д.В.)

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 затверджено звіт арбітражного керуючого Арсонова В.В. про грошову винагороду та понесені витрати за період виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 910/4530/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період з 19.07.2023 по 17.01.2024 у розмірі 82 389,32 грн. (винагорода) та 6 421,18 грн. (витрати), задоволено частково заяву арбітражного керуючого Арсонова В.В. № 01-34/307 від 15.01.2024 про стягнення основної грошової винагороди та понесених витрат; стягнуто з ОСОБА_1 на користь арбітражного керуючого Арсонова Віталія Вікторовича основну грошову винагороду та понесені витрати за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі № 910/4530/23 за період з 18.10.2023 по 17.01.2024 у розмірі 48 550,50 грн.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2024, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь арбітражного керуючого Арсонова В.В. основної грошової винагороди та понесених витрат за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі № 910/4530/23 за період з 18.10.2023 по 17.01.2024 у розмірі 48550,00 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Отрюх Б.В. та Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4530/23 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність; відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновлені строку на подання апеляційної скарги, відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва 28.02.2024 у справі №910/4530/23.

23.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4530/23 в 4-х томах.

У зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №910/4530/23 у наступному складі: головуючий суддя Доманська М.Л., судді: Сотніков С.В., Поліщук В.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у даній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 у справі №910/4530/23 - залишено без руху; роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами на підтвердження своїх доводів щодо підстав поновлення строку на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 у справі №910/4530/23 та доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (3028,00 грн); роз`яснено скаржнику, що у випадку неподання заяви (клопотання) в зазначений судом строк або у разі, якщо вказані у заяві (клопотанні) підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу; роз`яснено скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини (в частині несплати судового збору), апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

Вказана ухвала від 30.04.2024 у даній справі щодо визнання неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які зазначені скаржником в апеляційній скарзі, обгрунтована тим, що відповідні ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2024, у тому числі оскаржувана ухвала, направлені судом ОСОБА_1 в його електронний кабінет та доставлено до його електронного кабінету: 07.03.2024 19:29, про що в матеріалах даної справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи з номерами документів *1*11112517*1*0* та *1*11112522*1*0* відповідно. Ця ж сама інформація міститься у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду". Тобто обидві ухвали, в тому числі оскаржувану, отримано фізичною особою, ОСОБА_1 , скаржником, 07.03.2024. 10-денний строк, передбачений частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, скінчився 17.03.2024. Апеляційна скарга подана після спливу цього строку. У клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги не наведено доказів того, що у скаржника не було жодної можливості здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк, з 07.03.2024. Тому колегія суддів дійшла висновку, що підстави поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 по справі №910/4530/23, наведені ОСОБА_1 у вказаному клопотанні, заявленому в апеляційній скарзі, є неповажними. Скаржник не навів доказів наявності поважних причин пропуску цього строку на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 по справі №910/4530/23 з урахуванням вищезазначеного.

Вказану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у даній справі ОСОБА_1 особисто та його представник, адвокат Мещанінов Анатолій Михайлович, отримали в системі «Електронний суд», про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставку 01.05.24 о 15:52 електронного документа, а саме: "Документ в електронному вигляді "ст. 260 ГПК ч.3 Залишення апеляційної скарги без руху" від 30.04.24 у справі №910/4530/23 (суддя Доманська М.Л.) було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет" та "Документ в електронному вигляді "ст. 260 ГПК ч.3 Залишення апеляційної скарги без руху" від 30.04.24 у справі №910/4530/23 (суддя Доманська М.Л.) було надіслано одержувачу ОСОБА_2 в його електронний кабінет".

Останнім днем на подання заяви про усунення недоліків на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 є 13.05.2024 (з урахуванням вихідних днів).

Проте, лише 17.05.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та заява про усунення недоліків, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжна інструкція від 17.05.2024 №0.0.3651089036.1 на суму 3028,00 грн.

Заявник у своєму клопотанні про поновлення строку на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху зазначає, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у даній справі була направлена судом представнику скаржника на електронну адресу, що направлення процесуальних документів суду на електронну адресу сторони не є належним повідомленням такої. Крім цього, зазначає, що велика завантаженість, участь в розгляді інших судових справах, відсутність в даний час секретаря чи помічника, які могли б постійно слідкувати за надходженням електронних листів, призвели до того, що повідомлення про надходження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 не було своєчасно переглянуте представником скаржника. Зазначає, що дане повідомлення було виявлене представником скаржника лише 16.05.2024, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти. Повідомлення учасників справи про ухвалене рішення, зроблене лише в електронній формі (в тому числі розміщення в мережі Інтернет), вважається належним, якщо викладення інформації саме в такий спосіб є передбачуваним, тобто закріпленим на законодавчому рівні, послідовним, доступним для чималої кількості осіб і зрозумілим, тобто створює можливість для особи дізнатися про рішення, яке потенційно може впливати на її права.

Скаржник посилається на те, що враховуючи принцип пропорційності, мають також враховуватися обставини справи, що свідчать про відсутність доступу до комп`ютеру чи мережі Інтернет, комп`ютерну неграмотність та інші, що не дозволили отримати доступ до потрібного рішення. Посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, у якій зазначено, що суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Щодо направлення судом представнику скаржника ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 на електронну адресу, суд зазначає, що вказана ухвала була направлена через систему «Електронний суд», як скаржнику особисто, так і його представнику, а на їх електронні адреси, які вони особисто зазначили під час реєстрації в системі ЄСІДС, надійшли повідомлення щодо надходження такої ухвали в системі «Електронний суд».

Суд погоджується з доводами скаржника відносно того, що повідомлення учасників справи про ухвалене рішення, зроблене лише в електронній формі (в тому числі розміщення в мережі Інтернет), вважається належним, якщо викладення інформації саме в такий спосіб є передбачуваним, тобто закріпленим на законодавчому рівні, послідовним, доступним для чималої кількості осіб і зрозумілим, тобто створює можливість для особи дізнатися про рішення, яке потенційно може впливати на її права. В той же час, враховуючи принцип пропорційності, мають також враховуватися обставини справи, що свідчать про відсутність доступу до комп`ютеру чи мережі Інтернет, комп`ютерну неграмотність та інші, що не дозволили отримати доступ до потрібного рішення. (Stichting Landgoes Steenbergen and Others v. Netherlands, no. 19732/17, 16 February 2021).

Так, відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Представник скаржника - Мещанінов Анатолій Михайлович є адвокатом, що підтверджується копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2707/10 від 28.10.2004, що міститься в матеріалах справи, зареєстрував та має особистий електронний кабінет у системі «Електронний суд».

Скаржник, ОСОБА_1 зареєстрував та має особистий електронний кабінет у системі «Електронний суд».

Згідно з частиною 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Тобто, надсилання судового рішення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, скаржнику особисто та його представнику - адвокату Мещанінову Анатолію Михайловичу (через систему «Електронний суд»), є належним повідомленням про ухвалене судове рішення, яке є таким, що не суперечить національній практиці та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першою та другою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню з клопотанням про усунення недоліків, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Посилання представником ОСОБА_1 на відсутність в нього в даний час секретаря чи помічника, на велику завантаженість та участь в розгляді інших судових справах - не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на усунення недоліків даної апеляційної скарги, оскільки наведене відноситься до організаційних питань і ризиків скаржника та його представника та носить суб`єктивний характер.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16 зазначено, що суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Поновлення строку на усунення недоліків даної апеляційної скарги за встановлених судом обставин у даному конкретному випадку було б саме "зайвою гнучкістю", що призвело б до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у даній справі оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.05.2024, що також надавало можливість скаржнику та його представнику ознайомитись з цією ухвалою.

Верховний суд у своїй постанові від 16.11.2022 у справі №914/426/21 зазначає, що сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, більш того, якщо провадження у справі, у тому числі апеляційне чи касаційне, відкрито за їх заявою/скаргою. Щодо цього суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було жодної можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами. (Правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 926/767-б/15).

Водночас, нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення процесуального строку. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку. Проте, для цього необхідно заявити обґрунтоване клопотання, довести поважність причин пропуску такого строку, надавши суду відповідні докази за умови, що такий строк може бути поновлений.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 260 та ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у даній справі про залишення апеляційної скарги без руху зазначені недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тобто закріплено граничний строк на усунення недоліків скарги, який є присічним і не може бути продовженим чи поновленим судом. Отже, наданий апеляційним судом ухвалою від 30.04.2024 десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може бути продовжений чи поновлений, що відповідно унеможливлює задоволення клопотання про поновлення строку на усунення недоліків даної апеляційної скарги. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №910/10965/17 та від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, а також в ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18).

Судова колегія звертає увагу на те, що скаржник не заперечує те, що ним пропущено встановлений судом граничний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначаючи причини пропуску цього строку.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, в п. 2 резолютивної частини ухвали від 30.04.2024 у даній справі, суд для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, надав скаржнику строк на їх усунення не більше десяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали, тобто судом надано максимально можливий строк, передбачений вказаною нормою ГПК України. Скаржнику надано можливість виконати приписи вказаної ухвали суду від 30.04.2024 в межах встановленого судом строку, який не може бути поновлений, оскільки є присічним.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на усунення недоліків даної апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

В частині 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України зазначено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України). Про вказане скаржника було повідомлено у п. 3 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у даній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням вищевказаного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку з цим слід залишити без розгляду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги та додане до цієї заяви клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можуть бути прийняті до уваги докази сплати судового збору за платіжною інструкцією від 17.05.2024 №0.0.3651089036.1 на суму 3028,00 грн, як такі, що надійшли до суду із пропуском встановленого судом пресічного строку на усунення недоліків даної апеляційної скарги.

За таких обставин, у встановлений судом строк скаржник не усунув недоліки даної апеляційної скарги з причин, що залежали саме від його волі, зокрема, у строк, визначений судом, скаржником не подано обгрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та доказів сплати судового збору у порядку та розмірі, зазначеному в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у даній справі.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 у справі №910/4530/23 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 119, 174, 234, 235, 242, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

2. Залишити без розгляду подану ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду 17.05.2024 заяву про усунення недоліків апеляційної скарги та доданого до цієї заяви клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

3. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 у справі №910/4530/23.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання, та може бути оскаржена в порядку ст. 287 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяМ.Л. Доманська

СуддіС.В. Сотніков

В.Ю. Поліщук