Постанова

від 22.05.2024 по справі 910/9358/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2024 р. Справа№ 910/9358/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача Хамраєва К.М.,

від відповідача Новіцький Є.Ю.,

від третьої особи не з`явились,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 (повний текст рішення складено 06.03.2024)

у справі № 910/9358/23 (суддя Турчин С.О.)

За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлікон ЛТД"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -Комунальне підприємство "Київський метрополітен"

про визнання додаткової угоди до інвестиційного договору укладеною, -

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлікон ЛТД" про визнання додаткової угоди до інвестиційного договору укладеною.

В обґрунтування позову позивач посилається на безпідставне ухилення відповідача від підписання додаткової угоди №3 до інвестиційного договору від 19.12.2003 року № 049-13/і/11, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про визнання такої додаткової угоди укладеною в редакції позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано укладеною додаткову угоду № 3 до інвестиційного договору від 19.12.2003 року № 049-13/і/11, укладеного між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлікон ЛТД" та Комунальним підприємством "Київський метрополітен". В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки умовами інвестиційного договору (п.2.6.) сторони передбачили, що розмір додаткового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва та обов`язок інвестора сплатити такий внесок у зв`язку із збільшення загальної площі об`єкту інвестування визначається шляхом укладення між сторонами додаткової угоди, беручи до уваги п.65 Положення № 2017 (чинного на момент виникнення між сторонами правовідносин) та п.6.3.15. Положення №528/1189 (чинного станом на час виникнення спору між сторонами щодо затвердження збільшення площі об`єкта інвестування та укладення відповідної додаткової угоди), місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання укладеною додаткової угоди № 3 до інвестиційного договору від 19.12.2003 року № 049-13/і/11 забезпечить відновлення порушеного права позивача. Втім, суд першої інстанції також дійшов висновку за необхідне визначити у додатковій угоді №3 загальну площу об`єкта у розмірі 16 552,2 кв.м., що підтверджена відомостями з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно. Окрім того, суд першої інстанції також дійшов висновку, що умова додаткової угоди, що додатковий внесок визначається з урахуванням індексу споживчих цін за період з дати реєстрації цього договору до дати розрахунку розміру додаткового внеску інвестора на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва підлягає виключенню з редакції проєкту угоди. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, а саме виключаючи умову додаткової угоди, що додатковий внесок визначається з урахуванням індексу споживчих цін за період з дати реєстрації цього договору до дати розрахунку розміру додаткового внеску інвестора на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч.1 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, а тому відсутні правові підстави для визначення у додатковій угоді №3 розміру додаткового внеску з урахуванням інфляційних втрат за період з 2003 року по 2023 рік.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року в частині виключення з редакції додаткової угоди № 3 умови про врахування індексу споживчих цін за період з дати реєстрації цього договору до дати розрахунку розміру додаткового внеску інвестора на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та ухвалити рішення, яким викласти пункти 2, 3 Додаткової угоди № 3 у наступній редакції:

« 2. Доповнити пункт 2.6 розділу 2 Інвестиційного договору таким абзацом: «Розмір додаткового внеску визначається з урахуванням орієнтовної вартості будівельно монтажних робіт на 1 кв. м загальної площі Об`єкта інвестування, визначеної в пункті 2.4 цього Договору (з урахуванням індексу споживчих цін за період з дати реєстрації цього Договору до дати розрахунку розміру додаткового внеску Інвестора на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва) та різниці між загальною площею Об`єкта інвестування, визначеною ПКД та орієнтовною загальною площею Об`єкта інвестування, визначеною на момент укладання цього Договору 3 280 кв. м.»

3. Встановити, що у зв`язку зі збільшенням загальної площі Об`єкта інвестування, Інвестор не пізніше 10 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням сплачує додатково Організатору конкурсу кошти на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у розмірі 42 432 688,07 гривень (Сорок два мільйони чотириста тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 7 копійок) без урахування ПДВ».

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції в частині виключення з редакції додаткової угоди № 3 умови про врахування індексу споживчих цін за період з дати реєстрації цього договору до дати розрахунку розміру додаткового внеску інвестора на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, прийняте судом без повного з`ясування всіх обставин справи, що мають важливе значення для справи. Зокрема Департамент заперечує проти здійсненого Господарським судом міста Києва розрахунку додаткового внеску в частині неврахування індексу інфляції під час розрахунку. На думку скаржника, з метою відшкодування до бюджету міста Києва втрат від інфляції за період з 2003 року по 2023 рік, Департаментом вірно був застосований коефіцієнт інфляції по відношенню до березня 2023 року та у проекті додаткової угоди № 3 розраховано орієнтовну суму доплати інвестора на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у розмірі 43 052 640,33 грн. (без ПДВ). Однак, судом першої інстанції не було враховано те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з вини Позивача, а саме Відповідачем було недодержано своїх обов`язків відповідно до умов Інвестиційного договору, що в свою чергу не може бути підставою для звільнення Відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань. За умовами договору, Відповідач зобов`язався виконати своє грошове зобов`язання перед Позивачем щодо перерахування додаткового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв`язку із збільшенням площі об`єкта Інвестування шляхом укладення додаткової угоди, чого ним здійснено не було, чим допущено порушення свого зобов`язання, що є підставою для застосування до Відповідача наслідків згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України, а саме відповідальності, обумовленої статтею 625 Цивільного кодексу України, зокрема, сплата інфляційних втрат від знецінення грошових коштів. Отже, встановлений місцевим господарським судом розмір додаткового внеску у сумі 4 383 542, 22 грн., розрахований за обсяг збільшення площі об`єкта інвестування в цінах 2003 року, не відображає динаміку цін на товари та послуги, в тому числі вартість будівельно-монтажних робіт та втрати бюджету міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9358/23.

08.04.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/9358/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 644 грн. 16 коп.

25.04.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 року у справі №910/9358/23 та призначено розгляд справи на 22.05.2024 року.

20.05.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшли пояснення.

В судовому засіданні 22.05.2024 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник третьої особи в судове не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника третьої особи.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 05.11.2002 року № 2017 "Про порядок залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкцій станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об`єктів соціальної інфраструктури міста, в проектах яких передбачається розташування об`єктів сфери послуг та торговельного обслуговування населення", далі Розпорядження №2017 (чинне на момент укладення договору), була регламентована процедура залучення інвесторів, порядок проведення інвестиційних конкурсів, визначення переможця, його затвердження, укладання інвестиційного договору та умови його виконання (втратило чинність згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26 грудня 2003 року № 2442).

Відповідно до приписів Розпорядження №2017 було прийнято розпорядження Київської міської державної адміністрації від 03.07.2003 року № 1209 "Про проведення конкурсу із залучення інвесторів для будівництва торговельного центру на перетині Оболонського проспекту та вулиці Героїв Дніпра", яким постійно діючій міській комісії, утвореній Розпорядженням № 2017, у встановленому порядку доручено провести конкурс із залучення інвесторів для будівництва торговельного центру на перетині Оболонського проспекту та вулиці Героїв Дніпра.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.12.2003 року №2384 "Про затвердження результатів конкурсу із залучення інвесторів для будівництва торговельного центру на перетині Оболонського проспекту та вулиці Героїв Дніпра" затверджено рішення постійно діючої комісії із залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об`єктів інфраструктури міста, проектами яких передбачається розташування об`єктів сфери послуг та торговельного обслуговування населення про визнання переможцем конкурсу із залучення інвесторів для будівництва торговельного центру на перетині Оболонського проспекту та вулиці Героїв Дніпра, оголошеного 16.10.2003 року ТОВ "Єлікон ЛТД" (протокол від 20.11.2003 року № 16), визначено ТОВ "Єлікон" замовником будівництва. Головному управлінню економіки та розвитку міста та комунальному підприємству "Київський метрополітен" укласти відповідний інвестиційний договір з переможцем конкурсу ТОВ "Єлікон ЛТД" (п. 1-3).

19.12.2003 року між Головним управлінням економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації (перейменовано у Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) 27 грудня 2013 року на підставі рішення Київської міської ради від 15 березня 2012 № 198/7535 та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 вересня 2013 року № 1717), що виступає організатором інвестиційного конкурсу на фінансування будівництва (організатор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлікон ЛТД", що виступає інвестором та замовником будівництва торговельного центру на перетині Оболонського проспекту та вулиці Героїв Дніпра (інвестор) та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (метрополітен) укладено інвестиційний договір №049-13/і/11 про будівництво торговельного центру на перетині Оболонського проспекту та вулиці Героїв Дніпра (надалі інвестиційний договір). (а.с. 22-28).

Відповідно до п.1.1. інвестиційного договору, інвестор зобов`язується здійснити інвестування будівництва торговельного центру на перетині Оболонського проспекту та вулиці Героїв Дніпра (далі - об`єкт інвестування), відповідно до умов інвестиційного конкурсу, власних конкурсних пропозицій, умов цього договору та затвердженої у встановленому порядку Проектно-кошторисної документації (далі -ПКД).

Згідно із п.1.2, 1.4. інвестиційного договору до складу об`єкта інвестування входять: нежитлові приміщення торговельного комплексу; місця загального користування, площа та перелік яких визначається згідно затвердженої у встановленому порядку ПКД. Загальна площа Об`єкта інвестування становить 3280 кв.м. та може бути уточнена після розробки і затвердження, в установленому порядку ПКД.

Відповідно до пп.2.1.1 - 2.1.3. п.2.1. інвестиційного договору загальну суму інвестицій складають: орієнтовна вартість будівництва об`єкта інвестування 10 833 184 грн., крім того ПДВ в сумі 2166768 грн; компенсація витрат, пов`язаних з підготовкою та проведенням інвестиційного конкурсу, у розмірі 1% (один відсоток) від орієнтовної вартості будівництва об`єкту інвестування 108 331, 84 грн.; кошти на створення соціальної та інженерно-транспортної структури м. Києва у розмірі 10 % (десяти відсотків) від орієнтовної вартості будівництва Об`єкту інвестування 1 083 318, 40 грн.

Згідно із п.2.3, 2.5 інвестиційного договору інвестор перераховує суми, зазначені у п.п.2.1.2, 2.1.3 цього договору на рахунки організатора конкурсу, визначені у п.16 цього договору протягом десяти календарних днів з моменту укладення цього договору. Сума інвестицій, зазначена у п.2.1.1 цього договору може збільшуватись/зменшуватись залежно від зміни фактичних витрат на підготовку ПКД та виконання будівельних робіт. Суми платежів, зазначених у п.п. 2.1.2, 2.1.3 цього договору є фіксованими та не підлягають збільшенню чи зменшенню в залежності від фактичних витрат інвестора на будівництво об`єкту інвестування, крім випадку, зазначеного у п.2.6 цього договору.

Відповідно до п.2.6 інвестиційного договору інвестор має право збільшувати загальну площу об`єкту інвестування у разі, якщо передбачена затвердженою ПКД площа об`єкту інвестування буде більшою, ніж орієнтовна площа, зазначена у п.1.4 цього договору, сторони письмово погоджують розмір та строки сплати інвестором додаткового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва шляхом укладення додаткової угоди.

Пунктом п.2.9 інвестиційного договору передбачено, що після сплати платежів, передбачених п.2.1.2, 2.1.3 цього договору, протягом всього часу реалізації інвестиційного проекту та після його завершення, інвестор не несе інших фінансових зобов`язань щодо сплати пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за цим договором.

Згідно п.12.1 інвестиційного договору чинними та обов`язковими для сторін визнаються виключно тільки ті зміни та доповнення, що здійснені за їх взаємною згодою уповноваженими представниками сторін в письмовій формі.

Датою набрання чинності цього договору є дата, вказана на титульному аркуші цього договору. Цей договір припиняється після повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.14.1, 14.2 інвестиційного договору).

В подальшому до договору № 049-13/і/11 від 19.12.2003 року вносились зміни від 28.10.2004 року, від 25.02.2005 року, від 15.07.2005 року, від 21.02.2006 року щодо строків будівництва. (а.с. 29-36).

Також сторонами підписані додаткові угоди №1 від 18.03.2013 року, № 2 від 15.06.2016 року, якими вносилися зміни в пункти 4.1.12, 4.1.13, 4.1.15 інвестиційного договору. (а.с. 37-40).

Платежі, передбачені в п.п. 2.1.2, 2.1.3 інвестиційного договору, а саме: кошти на компенсацію витрат, пов`язаних з підготовкою та проведенням інвестиційного конкурсу в сумі 108 331, 84 грн. та кошти на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва в сумі 1 083 318, 40 грн. були сплачені відповідачем, що підтверджується довідками Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про надходження коштів за період з 01.01.2003 12.01.2024 рр. (а.с. 227, 315).

Відповідно до розділу 1 рішення №271/431 від 27.02.2003 року Київської міської ради "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (чинного на момент укладення інвестиційного договору) пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати. Одноразовий внесок включає в себе наступні складові: а) відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; б) плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.

Згідно із довідкою про виконання умов договору пайової участі від 03.12.2018 року №050/18-8216 відповідач перерахував на бюджетний рахунок розвитку соціального фонду міського бюджету в ГУК у м. Києві пайовий внесок у сумі 3 746 876, 76 грн. за договором №164 від 30.11.2018 року, укладеним між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлікон ЛТД". (а.с. 227, 315).

Згідно із наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлікон ЛТД".№6/П від 29.08.2018 року затверджено проєктну документацію "Будівництво торгово-розважального комплексу з підземними торговими та технічними приміщеннями на перетині Оболонського проспекту і вул. Героїв Дніпра у Оболонському районі м.Києва" (коригування).

Відповідно до експертного звіту ТОВ "Консалтингова компанія "Галілео" від 29.08.2018 року № 01-0036-18/П щодо розгляду проєктної документації за проєктом "Будівництво торгово-розважального комплексу з підземними торговими та технічними приміщеннями на перетині Оболонського проспекту на вул. Героїв Дніпра у Оболонському районі м. Києва" загальна площа об`єкта інвестування становить 16746, 11 кв.м. (а.с. 56-59).

Листом від 15.06.2020 року №050/13-3824 позивач повідомив відповідача, що відповідно до копії експертного звіту ТОВ "Консалтингова компанія "Галілео" від 29.08.2018 року № 01-0036-18/П щодо розгляду проєктної документації за проєктом "Будівництво торгово-розважального комплексу з підземними торговими та технічними приміщеннями на перетині Оболонського проспекту на вул. Героїв Дніпра у Оболонському районі м. Києва" (коригування) загальна площа об`єкта інвестування становить 16 746, 11 кв.м, яка є більшою ніж площа, визначена у пункті 1.4 інвестиційного договору (3280 кв.м) на 13 466, 11 кв.м. та просив надати звернення та копії документів для подальшого винесення на розгляд Комісії питання щодо зміни площі об`єкта інвестування. У листі позивач також зазначив, що у разі неподання зазначених матеріалів, організатор конкурсу буде змушений винести зазначене питання на розгляд комісії самостійно. Відповідач відповідь на зазначений лист не надав. (а.с. 41).

26.04.2021 року на засіданні постійно діючою конкурсною комісією по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації щодо об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007 року №1403 було прийнято рішення, оформлене протоколом від 26.04.2021 року №139/2021, відповідно до якого погоджено збільшення площі об`єкту інвестування за інвестиційним договором та доручено Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) спільно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлікон ЛТД" та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" розробити та укласти відповідну додаткову угоду до інвестиційного договору від 19.12.2003 року №049-13/і/11 "Про будівництво торговельного центру на перетині Оболонського проспекту та вулиці Героїв Дніпра". (а.с. 47, 53-55).

На виконання рішення Комісії від 26.04.2021 року №139/2021, позивач листом від 02.07.2021 року №050/13-3836 направив на адресу відповідача проєкт додаткової угоди №3 до інвестиційного договору разом із витягом з протоколу від 26.04.2021 року №139/2021 та просив опрацювати та підписати у строк передбачений частиною 3 статті 188 Господарського кодексу України, повернути до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) для належного оформлення в установленому порядку або надати обґрунтовані зауваження до угоди. (а.с. 42).

Відповідач отримав зазначений вище лист 08.07.2021 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення та станом на 29.07.2021 року підписані зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлікон ЛТД" примірники проєкту додаткової угоди до інвестиційного договору або зауваження на адресу позивача не повернув. (а.с. 43).

Позивач повторно листом від 22.02.2023 року № 050/13-687 надіслав відповідачу для підписання проєкт додаткової угоди №3 до інвестиційного договору разом із витягом з протоколу від 26.04.2021 року №139/2021 та просив підписати додаткову угоду у строк відповідно до чинного законодавства, повернути до Департаменту для належного оформлення в установленому порядку або надати обґрунтовані зауваження до угоди. (а.с. 45).

Направлений на адресу відповідача проєкт додаткової угоди №3 до інвестиційного договору підписаний зі сторони Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Комунального підприємства "Київський метрополітен".

Відповідач відповіді на лист позивача від 22.02.2023 року № 050/13-687 не надав, проєкт додаткової угоди не підписав.

Орієнтовна сума додаткового внеску інвестора на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва за розрахунком позивача станом на березень 2023 року, згідно з пунктом 2.6 інвестиційного договору: (16746,11 3280) х 3 302,8 х 0,1 х 9,68 = 43 052 640, 33 грн. (без ПДВ).

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що відповідач відповіді на листи позивача не надав, додаткову угоду № 3 до інвестиційного договору не підписав, що в свою чергу свідчить про ухилення відповідачем від обов`язку щодо укладення додаткової угоди та сплати додаткового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв`язку із збільшенням площі об`єкта інвестування, а тому позивач звернувся до суду із позовом про визнання укладеною додаткової угоди №3 до інвестиційного договору від 19.12.2003 року № 049-13/і/11, укладеного між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлікон ЛТД" та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" у редакції Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у редакції Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів приймає до уваги, що у відповідності до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів не переглядає рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року в частині задоволення позовних вимог та перевіряє законність та обґрунтованість рішення по суті в межах доводів апеляційної скарги, а саме щодо виключення з редакції додаткової угоди № 3 умови про врахування індексу споживчих цін за період з дати реєстрації цього договору до дати розрахунку розміру додаткового внеску інвестора на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

Колегія суддів звертає увагу, що скаржник правовою підставою для визначення додаткового внеску з урахуванням індексу інфляції визначає норми ст. 625 Цивільного кодексу України та зазначає, що початком прострочення грошового зобов`язання є грудень 2003 року.

На думку скаржника, за умовами договору, Відповідач зобов`язався виконати своє грошове зобов`язання перед Позивачем щодо перерахування додаткового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв`язку із збільшенням площі об`єкта Інвестування шляхом укладення додаткової угоди, чого ним здійснено не було, чим допущено порушення свого зобов`язання, що є підставою для застосування до Відповідача наслідків згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України, а саме відповідальності, обумовленої статтею 625 Цивільного кодексу України, зокрема, сплата інфляційних втрат від знецінення грошових коштів.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким твердженням позивача виходячи з наступного.

Відповідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 3 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, визначення у додатковій угоді обов`язку інвестора сплатити додатковий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва відповідає приписам п.65 Положення № 2017 (чинного на момент виникнення між сторонами правовідносин) та п.6.3.15. Положення №528/1189 (чинного станом на час виникнення спору між сторонами щодо затвердження збільшення площі об`єкта інвестування та укладення відповідної додаткової угоди).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що у випадку порушення відповідачем визначеного за умовами спірної додаткової угоди обов`язку сплати додаткового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, позивач матиме право вимагати від відповідача сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції.

Водночас, як було вірно встановлено місцевим господарським судом, наразі такий обов`язок зі сплати додаткового внеску та розмір такого внеску встановлюється умовами додаткової угоди №3, тобто під час розгляду даної справи, що говорить про відсутність на момент розгляду даної справи прострочення відповідача зі сплати такого внеску.

Колегія суддів зазначає, що скаржник помилково вважає, що інвестиційний договір, який укладений між позивачем, відповідачем та КП «Київський метрополітен» є тристороннім та містить імперативну норму щодо відповідальності відповідача відповідно до законодавства перед позивачем, виходячи з наступного.

Як вбачається з умов інвестиційного договору, зокрема п. 2.6., інвестор має право збільшувати загальну площу об`єкту інвестування у разі, якщо передбачена затвердженою ПКД площа об`єкту інвестування буде більшою, ніж орієнтовна площа, зазначена у п.1.4 цього договору, сторони письмово погоджують розмір та строки сплати інвестором додаткового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно п.12.1 інвестиційного договору чинними та обов`язковими для сторін визнаються виключно тільки ті зміни та доповнення, що здійснені за їх взаємною згодою уповноваженими представниками сторін в письмовій формі.

Отже, умовами інвестиційного договору навпаки передбачено, що в разі збільшення площі об`єкту, сторони мають право письмово погодити не тільки розмір внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, а й строки оплати такого внеску, що свідчить про відсутність обов`язку у відповідача погодження запропонованого позивачем строку оплати інвестиційного внеску.

Водночас, як вбачається із запропонованої позивачем редакції додаткової угоди №3 останній визначив додатковий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у розмірі 43 052 640, 33 грн., що розрахований виходячи із орієнтовної вартості будівельно-монтажних робіт на 1 кв.м загальної площі об`єкта інвестування, визначеної в пункті 2.4 цього договору та різниці між загальною площею об`єкта інвестування, визначеною ПКД та орієнтовною загальною площею об`єкта інвестування, визначеною на момент укладання цього договору з урахуванням індексу інфляції за період з 2003 року по 2023 рік.

Тобто позивач просить суд передбачають, що розмір додаткового внеску розраховується з урахуванням індексу інфляції за весь період дії договору.

В той же час, ні умови інвестиційного договору, ні умови запропонованої позивачем редакції додаткової угоди не містять умови, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Також колегія суддів звертає увагу, що ні п.65 Положення № 2017 (чинного на момент виникнення між сторонами правовідносин), ні п.6.3.15. Положення №528/1189 (чинного станом на час виникнення спору між сторонами щодо затвердження збільшення площі об`єкта інвестування та укладення відповідної додаткової угоди) не передбачають, що розмір додаткового внеску розраховується з урахуванням індексу інфляції за весь період дії договору.

Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на пункти 9.1. та 9.2. інвестиційного договору, які на думку позивача визначають обов`язок відповідача у сплаті визначеного сторонами у додатковій угоді додаткового внеску з урахуванням ст. 625 Цивільного кодексу України виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9.1. інвестиційного договору сторони несуть відповідальність за невиконання цього договору відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 9.2. інвестиційного договору передбачено, що збитки, заподіяні однією стороною іншим сторонам, підлягають відшкодуванню в повному обсязі винною стороною.

Колегія суддів зазначає, що умовами інвестиційного договору не встановлено штрафних санкцій за порушення обов`язку укласти додаткову угоду в разі збільшення площі об`єкту будівництва.

Водночас, як було вище встановлено колегією суддів, умовами інвестиційного договору передбачено обов`язок сторін укласти додаткову угоду в разі збільшення площі об`єкту для визначення, як розміру додаткового внеску, так і строку оплати такого внеску, а тому в разі не визначення строку оплати даного внеску, неможливо встановити початок прострочення оплати його до моменту укладення додаткової угоди.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до ч.1 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, відсутні правові підстави для визначення у додатковій угоді №3 розміру додаткового внеску з урахуванням інфляційних втрат за період з 2003 року по 2023 рік.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні Господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року у справі №910/9358/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року у справі № 910/9358/23 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9358/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.05.2024 року.

Головуючий суддяО.В. Агрикова

СуддіТ.П. Козир

А.О. Мальченко