СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
23 травня 2024 року м. Харків Справа № 905/1317/23
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Гребенюк Н.В., розглянувши апеляційну скаргу відповідача, Міського відділу освіти м. Вугледар Донецької області ( вх. № 1259 Д ),
на рішення господарського суду Донецької області від 07.12.2023 (повний текст судового рішення складений 07.12.2023, суддя Чернова О.В.)
у справі № 905/1317/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, м. Київ
до відповідача: Міського відділу освіти, м. Вугледар Донецької області
про стягнення 303965,18грн, з яких 212747,97грн основний борг, 47956,27грн пеня, 7910,33грн 3% річних, 35350,61грн інфляційні втрати,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Міського відділу освіти, м. Вугледар Донецької області про стягнення 303965,18грн, з яких 212747,97грн основний борг, 47956,27грн пеня, 7910,33грн 3% річних, 35350,61грн інфляційні втрати.
Рішенням господарського суду Донецької області від 07.12.2023 у справі №905/1317/23 позовні вимоги задоволено повністю.
Міський відділ освіти м. Вугледар Донецької області, відповідач, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 07.12.2023 у справі №905/1317/23 та направити справу на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Одночасно апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.05.2024 для розгляду справи №905/1317/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2024 у справі №905/1317/23 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1317/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Міського відділу освіти (вх.№1259Д) на рішення господарського суду Донецької області від 07.12.2023 у справі №905/1317/23, до надходження матеріалів справи.
22.05.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/1317/23.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
Відповідно до положень статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно зі статтею 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У відповідності до п.1 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
За змістом частин першої та третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
В той же час, доказів того, що особа (підписант скарги Войцеховський В.В.) обіймає певну посаду на підприємстві (наказ, трудовий договір) або є адвокатом, що представляє інтереси відповідача, апелянтом не надано.
За приписами пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Зазначені положення (пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України) стосуються виключних випадків повернення апеляційної скарги, коли, зокрема, відсутність повноважень в особи на підписання апеляційної скарги не викликає сумнівів, натомість, у разі наявності сумнівів щодо достовірності, достатності та належності долучених до апеляційної скарги документів на підтвердження повноважень у особи, яка підписала апеляційну скаргу як представник або в порядку самопредставництва, суд повинен залишити без руху апеляційну скаргу на підставі статті 174, частини другої статті 260 ГПК України для усунення недоліків (надання відповідних документів, передбачених вимогами процесуального законодавства).
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.08.2020 зі справи № 908/290/20 та від 17.09.2020 зі справи № 910/3850/20, і Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 по справі № 910/25456/15 не знайшов підстав для відступу від неї.
Таким чином, з метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази наявності повноважень у підписанта апеляційної скарги Войцеховського В.В., на представництво інтересів відповідача.
Також положеннями статті 258 Господарського процесуального кодексу України на заявників апеляційних скарг покладено обов`язок щодо надання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (частина друга) встановлено, що при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;
- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суддя-доповідач зазначає, що апелянт оскаржує судове рішення повністю, в обсязі майнових вимог на суму 303 965,18грн.
Отже, скаржником за подання апеляційної скарги мав бути сплачений судовий збір у розмірі 6 839,22грн
Натомість, апелянтом при поданні апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору, про що також свідчить акт Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 №13-35/ 905/1317/23.
Таким чином, з метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази сплати (доплати) судового збору на суму 6 839,22грн.
Крім того, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до статті 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Отже, у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України на апелянта покладається обов`язок надсилання копій апеляційної скарги іншій учасникам у справі.
Разом з тим, апелянтом до матеріалів апеляційної скарги не було додано доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками позивачу листом з описом вкладення та про наведені докази не зазначено в тексті апеляційної скарги.
На виконання вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що відповідачу слід надати суду докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу листом з описом вкладення.
Згідно пункту 4 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції за наявності.
Частиною 1 статті 256 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до вимог частини 2 наведеної статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
Частина 3 названої статті передбачає, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.261 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване судове рішення було прийнято 07.12.2023, повний текст складений 07.12.2023, отже останнім днем на подання апеляційної скарги було 27.12.2023.
Натомість, відповідач звернувся з апеляційною скаргою лише 08.05.2024, тобто з пропуском більш ніж 4 місяців.
Відповідно до ч.3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.4 ст.260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.
З поданого відповідачем клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення вбачається, що апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що процесуальний строк на подання апеляційної скарги, на думку відповідача, був пропущений з поважних причин, оскільки ухвала про розгляд справи направлялась судом першої інстанції на електронну адресу відповідача та не була отримана ним з причин, що від нього не залежали (комп`ютер, в якому була наявна інформація логіну та паролю офіційної електронної пошти, був залишений на окупованій території м. Вугледар); про судове рішення відповідач дізнався з листа управління Державної казначейської служби у м. Селидовому Донецької області від 07.03.2024.
Східний апеляційний господарський суд встановив, що дійсно оскаржуване судове рішення не було направлено апелянту засобами поштового зв`язку у зв`язку з неможливістю доставки поштової кореспонденції до м. Вугледар Донецької області.
Водночас, апелянтом в обґрунтування викладених ним доводів, зокрема, щодо отримання інформації про оскаржуване судове рішення з листа управління Державної казначейської служби у м. Селидовому Донецької області від 07.03.2024, не надано жодних належних та допустимих доказів.
Вказане унеможливлює встановлення судом апеляційної інстанції обставин щодо дотримання апелянтом двадцятиденного строку на звернення з апеляційною скаргою.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати нове клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку з доказами на його обґрунтування.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" №3200-IX від 29.06.2023.
Зокрема, частиною 6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України; тут і далі в редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає апеляційну скаргу.
Отже, законодавцем в імперативному порядку визначений обов`язок апелянта щодо зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Водночас, матеріали апеляційної скарги не містять відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у апелянта.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Частиною 2 означеної статті унормовано, що, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
З огляду на приписи вищевказаних норм ГПК України, суд апеляційної інстанції зазначає, що Міський відділ освіти м. Вугледар Донецької області має зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами в обов`язковому порядку, а у випадку наявності відповідного електронного кабінету повідомити Східний апеляційний господарський суд про його наявність.
Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу скаржником подано з порушенням вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а також положень частин 2, 3 статті 260 ГПК України, а саме за відсутності: обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доказів на його обґрунтування, доказів наявності у підписанта апелянта повноважень на здійснення представництва та наявності електронного кабінету модуля «Електронний суд», направлення копії апеляційної скарги з додатками позивачу та доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі.
На виконання вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що апелянту слід надати суду нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на їх обґрунтування, докази наявності у підписанта повноважень на представництво інтересів апелянта та реєстрації електронного кабінету модуля «Електронний суд», докази сплати судового збору (6 839,22грн), направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення позивачу.
Керуючись ст. ст. 174, 234, п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач Східного апеляційного господарського суду
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Міського відділу освіти м. Вугледар Донецької області ( вх. № 1259 Д ) на рішення господарського суду Донецької області від 07.12.2023 у справі №905/1317/23 залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду:
- клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на їх обґрунтування;
- докази наявності у підписанта ( ОСОБА_1 ) повноважень на представництво інтересів апелянта та реєстрації електронного кабінету модуля «Електронний суд»;
- докази сплати судового збору в сумі 6 839,22грн;
- докази направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення позивачу.
3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, судом апеляційної інстанції може бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження або повернуто апеляційну скаргу.
Суддя - доповідач Н.В. Гребенюк
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119247756 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Чернова Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні