Постанова

від 13.05.2024 по справі 904/1992/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1992/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2023 (прийняте суддею Золотарьовою Я.С.) у справі № 904/1992/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Військової частини НОМЕР_1

про стягнення заборгованості у розмірі 461 878,39 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 461 878,39 грн, з яких 318 850,27 грн - основна заборгованість, 85 643,80 грн - інфляційні втрати, 47 085,01 грн - пеня, 10 299,31 грн - 3% річних та судові витрати.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2023 у справі № 904/1992/23:

-позов задоволено повністю;

-стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 318 850, 27 грн, пеню у розмірі 47 085, 01 грн, 3% річних у розмірі 10 299, 31 грн, інфляційні втрати у розмірі 85 643, 80 грн

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", наявністю заборгованості за поставлений природній газ 2-7 грудня 2021 року у сумі 318 850,27 грн. Пеня за прострочення оплати боргу нарахована на підставі договору, а 3% річних та інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2023 у справі № 904/1992/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що 30.11.2021 року між військової частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" ЕІС- код 56Х930000010610Х було укладено Договір № 03-1311/21-БО-Т на постачання природного газу.

За умовами договору постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 421,101 тис.куб.метрів. Договір набрав чинності з дати його укладання і діяв в частині поставки газу до грудня 2022 р. включно. Таким чином з 30.11.2021 року договір між військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" набрав чинності.

Спожитий природній газ на суму виставленої заборгованості 318 850, 27 грн. яка утворилася в період з 02.12.2021 по 07.12.2021 - за спожитий об`єм 7 181, 22 м3 в той час коли природній газ споживався у Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що з метою всебічного дослідження обставин, на які посилається Відповідач, Позивач звернувся до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з проханням надати інформацію і копії документів, які підтверджували постачання природного газу Відповідачу в грудні 2021 року.

З відповіді ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на адвокатський запит Позивача вбачається, що дійсно 30.11.2021 з Відповідачем було укладено Договір постачання природного газу. Відповідно до умов Договору він набирає чинності з дати його укладання. Разом з тим, відповідно до умов пункту 3.2 Договору постачання природного газу за Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС. Реєстрація Відповідача на інформаційні платформі відбулась 06.12.2021 з датою поставки природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з 08.12.2021.

Тобто з наведеного можна зробити висновок, що ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" почав здійснювати постачання природного газу Відповідачу починаючи з 08.12.2021, що ніяк не спростовує факт поставки природного газу Позивачем, як постачальником "останньої надії", в період з 02.12.по 07.12.2021. Тому твердження Відповідача, що природний газ поставлений у період з 02.12.2021 по 07.12.2021 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" є помилковим і таким, що не відповідає дійсності.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 15.02.2024 о 14:30 год.

В судовому засіданні 15.02.2024 оголошено перерву в судове засідання на 16.05.2024 о 15:00 год.

В судовому засіданні 15.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" строком на три роки як переможця конкурсу.

Постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.10.2021 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України № 809 від 30.09.2015, № 1236 від 09.12.2020" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і відповідно спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:

- листом оператора ГТС від 05.07.2022 № ТОВВИХ-22-7030 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00014JQJE003;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ;

- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Згідно з Формою № 10 відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.

За цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п. 2.1. договору).

Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1. договору).

Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3. договору).

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (п. 4.1. договору).

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2. договору).

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3. договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. договору).

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5. договору).

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору (пп. 1 п. 5.2. договору).

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ (пп. 1 п. 6.1. договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 8.1. договору).

Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим договором (п. 11.1. договору).

Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача (п. 11.5. договору).

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Позивач стверджує, шо в період з 01.11.2021 по 30.11.2021 він поставив відповідачу природний газ в об`ємі 47 182, 52 м3, а з 02.12.2021 по 07.12.2021 - в об`ємі 7 181, 22 м3, на загальну суму 1 111 516, 61 грн, в той час, як відповідачем, за цей же період, здійснено оплату вартості спожитого газу в розмірі 792 666, 34 грн.

Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 318 850, 27 грн. (02.12.2021 по 07.12.2021).

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату поставленого природного газу.

Відповідно до п. 4.3. договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту Позивачем направлялись на адресу Відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані.

Відповідно до п. 4.4. договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відповідач за поставлений природний газ сплатив лише частково, заборгованість за 02-07 грудня 2021 у сумі 318 850, 27 грн. не оплачена.

Позивач направив відповідачу вимогу № 119/4.3-9420-2022 від 18.07.2022, в якій вимагав сплатити заборгованість.

Відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

За положеннями ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Положеннями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд першої інстанції встановивши відсутність доказів оплати поставленого природного газу в сумі 318 850, 27 грн. дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.5. договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.02.2022 до 28.02.2023 на суму 47 085, 01 грн, яка розрахована вірно.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 10 299, 31 грн за період з 01.02.2022 до 28.02.2023 та інфляційні втрати у розмірі 85 643, 80 грн за той же період.

Доводи щодо неправильності розрахунку зазначених нарахувань відповідач у скарзі не наводить.

За викладеного, суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції.

В той же час, процесуальне законодавство допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона.

Колегія суддів приймає до уваги ті обставини, що помічник командира з правової роботи військової частини НОМЕР_1 за час перебування на посаді неналежно виконував свої обов`язки, що в подальшому привело до вчинення ним кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України "Самовільне залишення військової частини або місця служби", не вживав заходів щодо виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 та не мав наміру скористатися правом подати заперечення на позовну заяву, що привело до ненадання повного пакету документів.

Проте, подані відповідачем докази не змінюють оцінку обставин, встановлених вище.

Так, 30.11.2021 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з відповідачем було укладено Договір постачання природного газу. Відповідно до умов Договору він набирає чинності з дати його укладання. Разом з тим, відповідно до умов пункту 3.2 Договору постачання природного газу за Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС. Реєстрація Відповідача на інформаційні платформі відбулась 06.12.2021 з датою поставки природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з 08.12.2021.

Тобто, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" почав здійснювати постачання природного газу Відповідачу починаючи з 08.12.2021, що ніяк не спростовує факт поставки природного газу Позивачем, як постачальником "останньої надії", в період з 02.12.2021 по 07.12.2021.

Вказане підтверджується і інформацією, наданою відповідачем. У грудні 2021 відповідачем було оплачено ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за поставлений природній газ у сумі 1 212 036, 57 грн. відповідно до акту приймання-передачі.

За інформацією ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" загальний обсяг природного газу, використаний Споживачем у грудні 2021 року з ресурсів Товариства, а саме з 08.12.2021 по 31.12.2021 складає 36 802,74 куб.м, про що було складено та направлено Споживачу для підписання відповідний акт приймання передачі.

Тобто ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" підтверджено початок постачання природного газу відповідачу лише з 08.12.2021.

Отже, хоча у спірний період споживання відповідач і мав договірні відносини на постачання природного газу з іншим постачальником, проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач не надав жодного доказу того, що у спірний період з 02.12.2021 по 07.12.2021 він був включений до реєстру споживачів ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг", а тому відбулось автоматичне включення оператором ГТС до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих відповідачем, який є бюджетною установою, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Щодо несвоєчасного включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді, враховуючи укладення договору з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", колегія суддів зазначає, що на позивача не може бути покладена відповідальність та наслідки правовідносин відповідача з третіми особами.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, в період з 01.11.2021 по 07.12.2021, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується вищевстановленими обставинами.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що рішення ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2023 у справі № 904/1992/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2023 у справі № 904/1992/23 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.05.2024

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко