Постанова

від 13.05.2024 по справі 904/1795/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1795/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023 та додаткове рішення від 14.12.2023 (прийняті суддею Рудь І.А., повні судові рішення складені 28.11.2023 та 21.12.2023) у справі № 904/1795/23

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружний"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"

про визнання відсутньою права вимоги

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружний" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" з позовом від 10.04.2023 № б/н, в якому просить визнати відсутність права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та кореспондуючого даному праву обов`язку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружний" стосовно оплати послуг щодо розподілу електричної енергії за спожиту електричну енергію у точці обліку 64-140.03 Котельня м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 90Д, відповідно до рахунку № 111/64-140/11/3/1 Тариф за період з січня 2019 по лютий 2020 на загальну суму 29 711 грн 93 коп. та рахунків за період з березня 2020 по жовтень 2020, які розраховані за тарифом, встановленим у відповідності до Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1177.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023 у справі № 904/1795/23:

-Позов задоволено повністю.

-Визнано відсутність права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та кореспондуючого даному праву обов`язку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружний" стосовно оплати послуг щодо розподілу електричної енергії за спожиту електричну енергію у точці обліку 64-140.03 Котельня м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 90Д, відповідно до рахунку № 111/64-140/11/3/1 Тариф за період з січня 2019 по лютий 2020 на загальну суму 29 711 (Двадцять дев`ять тисяч сімсот одинадцять) грн 93 коп. та рахунків за період з березня 2020 по жовтень 2020, які розраховані за тарифом, встановленим у відповідності до Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1177.

-Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружний" 2 147 (Дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Додатковим рішення від 14.12.2023 у справі:

-Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружний" від 04.12.2023 б/н про стягнення судових витрат задоволено повністю.

-Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружний" 11 500 (Одинадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що відповідачем неправомірно здійснено нарахування за спожиту електричну енергію Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дружний" за об`єктом 64-140.03 Котельня; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90 Д, застосовуючи тариф відповідно до умов комерційної пропозиції "Універсальна" для малих непобутових споживачів, оскільки позивач є побутовим споживачем та повинен сплачувати за об`єктом 64-140.03 Котельня; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90 Д за тарифами встановленим відповідно до комерційної пропозиції "Побутова".

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023 та додаткове рішення від 14.12.2023 у справі № 904/1795/23, в якій просить скасувати оскаржуване рішення від 28.11.2023 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружний" відмовити; скасувати додаткове рішення від 14.12.2023 по справі № 904/1795/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружний" від 04.12.2023 б/н про стягнення судових витрат відмовити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні було встановлено, що споживачем використовувалася електроенергія за спірним об`єктом 64-140.03 Котельня; м. Дніпро, вул. Січових стрільців. 90 Д саме для забезпечення власних побутових потреб фізичних осіб - мешканців будинку. Однак, докази на підтвердження даного факту в матеріалах справи відсутні.

Господарський суд, ухвалюючи рішення, застосував Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закон України "Про житлово-комунальні послуги", а не профільний закон "Про ринок електричної енергії".

Крім того, у Порядку застосування тарифів на електроенергію, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.04.2012 №49 та у постанові Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", на які посилається суд в оскаржуваному рішенні, не міститься інформація щодо котелень.

Об`єкт споживача котельня не є об`єктом житлової нерухомості, а отже відсутні правові підстави для приєднання такого об`єкта на умовах комерційної пропозиції "Побутова" постачальника універсальних послуг ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" для індивідуальних побутових споживачів.

У зв`язку з чим по вищезазначеному об`єкту тариф для населення не був узгоджений у Договорі та не міг застосовуватись при розрахунку вартості спожитої позивачем електричної енергії у спірному періоді.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначав, що 01 вересня 2020 року було прийнято Закон України № 832-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо врегулювання проблемних питань на ринку електричної енергії", який набув чинності 17 жовтня 2020 року.

Законом України № 832-ІХ були внесені до пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" наступні зміни: "Електрична енергія, що купується у постачальника універсальних послуг та споживається у багатоквартирних житлових будинках на технічні цілі (аварійне та евакуаційне освітлення, роботу індивідуальних теплових пунктів, котелень, ліфтів, насосів, замково- переговорних пристроїв, протипожежних систем, систем вентиляції, димовидалення та кондиціонування, систем сигналізації, авіаційних маяків, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків оплачується за цінами, за якими постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам".

Отже, з викладеного вище вбачається, що у період з 01.01.2019 року по 17.10.2020 року постачання електричної енергії об`єкту котельня не могло відбуватись за умовами комерційної пропозиції "Побутова" постачальника універсальних послуг ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" для індивідуальних побутових споживачів".

Щодо додаткового рішення апелянт зазначив, що суд не з`ясував той факт, що виокремлення адвокатом послуг "правовий аналіз наданих клієнтом документів", "пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах" як самостійного виду адвокатської послуги охоплюється діями адвоката зі "складання позовної заяви" та не перевірив витрачений адвокатом час на участь у двох судових засіданнях, тривалість яких була меншою, ніж 1,5 годин.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що за спірною адресою споживачами електричної енергії є: мешканці житлового будинку, які знаходиться на окремих договорах з оператором системи розподілу та розраховуються за електричну енергію за показами індивідуального розрахункового засобу обліку - індивідуальні побутові споживачі;

ОСББ "Дружний" (об`єднання мешканців цього житлового будинку) розраховується за електричну енергію за трьома точками обліку:

64-140.01 ліфт, сх/кл, насосна; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90Д;

64-140.02 ліфт, сх/кл. м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90Д;

64-140.03 Котельня; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90Д,

за показами загальних розрахункових засобів обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб у тому числі опалення житла мешканців цього будинку об`єктом Котельня - колективний побутовий споживач.

У підпункті 47 п. 1.2.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії зазначено, що непобутовий споживач це фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання.

Тобто, посилання відповідача на п. 42 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" та абзац 30 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу Правил, де зазначено, що малим непобутовим споживачем є споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт відноситься до непобутових споживачів визначених у підпункті 47 п. 1.2.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

З аналізу зазначених норм вбачається, що ОСББ "Дружний" не може бути малим непобутовим споживачем, тому що:

-не відноситься до непобутовим споживачів;

-є колективний побутовий споживачем;

-споживання електричної енергії по об`єкту "Котельня" здійснюється для забезпечення власних потреб індивідуальних побутових споживачів, що не включають професійну та/або господарську діяльність.

Також безпідставними та помилковими є доводи відповідача викладені в обґрунтування своєї правової позиції щодо внесених змін 01 вересня 2020 року до пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

Зазначені доповнення внесені до ЗУ "Про ринок електричної енергії" з метою уникнення можливості постачальникам універсальних послуг, використовуючи виникнену правову колізію, перекручуючи норми діючого законодавства на свою користь, порушуючи права споживачів, постачати електричну енергію за вищими цінами чим встановлені для побутових споживачів; не змінюють раніше встановлену ціну за постачання електричної енергії, а лише підтверджують та визначають на законодавчому рівні те що і так фактично здійснюється, а саме - споживання електричної енергії на технічні цілі спільного майна багатоквартирного житлового будинку використовується для забезпечення потреб населення.

Позивач вважає правильним і додаткове рішення, прийняте судом. Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та у зворотному напрямку, на очікування початку судового засідання та безпосередню участь у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації разом з іншими витратами.

Верховний Суд у своїй додатковій постанові від 05 липня 2023 року по справі № 910/15830/20 у складі колегії суддів касаційного господарського суду не погодився з доводами боржника в контексті "адвокатських витрат", - "...надання послуг з "вивчення та аналізу " є складовою частиною роботи по підготовці процесуального документу" та зазначив, що, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації процесуальних прав та захист інтересів клієнта.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 16.05.2024 о 15:30 год.

В судовому засіданні 16.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено "Правила роздрібного ринку електричної енергії" (далі ПРРЕЕ).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" у відповідності із Законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 13 розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами (п. 1.2.15. ПРРЕЕ).

Споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії має обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Така комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до договору (п. 3.2.10. ПРРЕЕ).

Також пунктом 7 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Отже, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг не потребує підпису сторін, а укладається у порядку, визначеному вище.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружний" (далі - позивач, споживач) приєдналось до публічного договору про постачання електричної енергії споживачу за особовим рахунком № 64-140/11 на умовах комерційної пропозиції "Побутова" постачальника електричної енергії ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - комерційна пропозиція) шляхом споживання електричної енергії та сплати рахунків.

01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Дружний" укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір).

Пунктом 1.1. договору встановлено, що цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 2 до цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1 договору умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору та повинні передбачати наступне:

ціни на електричну енергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором;

споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору.

Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 3.3 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п. 5.2 договору).

Ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у п. 3.1. глави 3 цього договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої регулятором (п. 5.3. договору).

Згідно з п. 5.4 договору збільшення ціни на електричну енергію може бути здійснено лише у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього договору.

У відповідності до п. 5.5 договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена регулятором, повинна бути обов`язковою для сторін з дати її введення в дію.

Інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.6 договору).

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін (тарифів) на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (тарифів) (п. 5.7 договору).

Розрахунковим періодом за цим місяцем є календарний місяць (п. 5.8. договору).

Пунктом 5.10 договору встановлено, що оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього договору (п. 6.2. договору).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричною енергією, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п. 13.1 договору).

У розділі "Ціна" Комерційної пропозиції (додаток 3 до договору постачання) визначено, що постачання електричної енергії здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, які розраховуються у відповідності до постанов, затверджених НКРЕКП.

У розділі "Термін оплати" Комерційної пропозиції (додаток 3 до договору постачання) визначено, що колективний побутовий споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії не рідше, як один раз на місяць за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим.

Оплата колективним побутовим споживачем за спожиту електричну енергію має бути здійснена у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду не залежно від дати отримання/не отримання рахунку.

Договір укладається на строк до 30.06.2019. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов (розділ "Термін дії договору" Комерційної пропозиції).

Як убачається з матеріалів справи (а.с. 12-43), на виконання умов договору від 01.01.2019 у період з січня 2019 року по лютий 2020 року, відповідачем виставлялися позивачу рахунки на оплату за спожиту електроенергію, з яких вбачається, що розрахунок за постачання електричної енергії здійснювався за цінами (тарифами) для побутових споживачів (для населення) за Комерційною пропозицією "Побутова", що складав 1.4 00000 грн/кВт*год, за трьома точками обліку:

- 64-140.01 ліфт, сх/кл, насосна; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90Д;

- 64-140.02 ліфт, сх/кл.; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90Д;

- 64-140.03 Котельня; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90Д.

Позивачем, виставлені відповідачем рахунки, були сплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

10.03.2020 відповідачем було виставлено позивачу рахунок № 111/64-140/11/3/1 тариф за період з січня 2019 року по лютий 2020 року на загальну суму 29 711 грн 93 коп. (а.с. 44), відповідно до якого було змінено тариф для побутових споживачів у розмірі 1.400000 грн/кВт за минулий сплачений період для точки обліку 64-140.03 Котельня, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90 Д на тариф для малих непобутових споживачів у розмірі 2.13291 грн/кВт*год.

У подальшому, в період з березня 2020 року по вересень 2020 року, відповідачем виставлялися позивачу рахунки на оплату за спожиту електроенергію, з яких вбачається, що нарахування за двома точками обліку 64-140.01 ліфт, сх/кл, насосна; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90Д та 64-140.02 ліфт, сх/кл; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90Д, здійснювалось за тарифом для побутових споживачів (для населення) у розмірі 1.400000, а для точки обліку 64-140.03 Котельня; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90Д, за тарифом для малих непобутових споживачів у розмірі 2.132910 грн/кВт, у зв`язку з чим вартість спожитої електричної енергії за вказаний період збільшилась на 7 045 грн 53 коп.

Звертаючись з даним позовом, позивач вказує про те, що зміна відповідачем тарифу для точки обліку 64-140.03 Котельня; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90Д була здійснена неправомірно, у зв`язку з чим у позивача відсутній обов`язок стосовно оплати послуг щодо розподілу електричної енергії у точці обліку 64-140.03 Котельня; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90Д за період з січня 2019 року по лютий 2020 року на загальну суму 29 711 грн 93 коп. та рахунків за період з березня 2020 року по вересень 2020 року, в частині збільшення ціни (тарифу) для точки обліку 64-140.03 Котельня; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90Д, на загальну суму 7 045 грн 53 коп.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України).

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст.1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до абз.49 п.1.1.2. ПРРЕЕ побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Згідно з частиною 2 ст. 382 ЦК України, частиною 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною 1 ст. 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таким чином, власники квартир і виділених нежитлових приміщень, щодо яких оформлено право власності на певну особу (певних осіб), у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в ньому.

ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Згідно із ст. 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Факт створення у багатоквартирному будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90Д - ОСББ "Дружний" є підтвердженням надання власниками квартир повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку.

Тобто, відповідач є побутовим споживачем і відповідно до умов Договору і чинного законодавства України споживає електричну енергію для власних побутових потреб.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Згідно із статтею 12 вказаного Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, а також витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

Особливості застосування тарифів на електроенергію для населення регулюються Порядком застосування тарифів на електроенергію, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.04.2012 №49 (Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку, до категорії населення належать фізичні особи (громадяни), які споживають електричну енергію для власних побутових потреб у житлових будинках, квартирах (у тому числі квартирах, які розташовані на цокольних поверхах багатоквартирних житлових будинків), гуртожитках; для потреби особистого селянського господарства, присадибних і садових ділянок, дач; для освітлення особистих гаражів та боксів.

Населенню, яке розраховується з ліцензіатом за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи, відпуск електричної енергії проводиться за тарифами для населення (пункт 2.1.1 Порядку).

Відповідно п.1.1.2. ПРРЕЕ (які були чинні станом на момент виникнення спірних правовідносин) об`єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування.

У контексті приписів Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", електрична енергія, яка витрачається на технічні (загальні) потреби освітлення місць загального використання, ліфти, насосні станції підкачки води та інше входить до комунальної послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Саме за комунальну електроенергію сплачує ОСББ. Оплата будь-якої іншої електричної енергії, яка витрачається не на технічні цілі зазначеними законодавчими актами не передбачена.

ОСББ оплачує спожиту електричну енергію за освітлення під`їзду, ліфту, східці і двору тощо, тобто на технічні цілі спільного майна багатоквартирного будинку, для забезпечення потреб мешканців будинку.

Відповідно п.1.1.2. ПРРЕЕ малий непобутовий споживач - споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт.

Пунктом 67 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги.

Статтею 4 даного Закону передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні види договорів, одним з яких є договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ( п. 15).

Відповідно до статті 56 Закону, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до статті 63 Закону, універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем та позивачем як споживачем, укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання.

Відповідно до п. 2.2 даного договору, побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі, для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну або господарську діяльність.

Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної, господарської, підприємницької та іншої діяльності.

Колегія суддів погоджується, що з наданих до матеріалів справи доказів не вбачається, що спірна електроенергія, яка надавалася за точкою обліку 64-140.03 Котельня, використовувалася Споживачем для професійної та/або господарської діяльності, втім господарським судом встановлено, що Споживачем використовувалася електроенергія за спірним об`єктом 64-140.03 Котельня; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90 Д саме для забезпечення власних побутових потреб фізичних осіб - мешканців будинку.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем неправомірно здійснено нарахування за спожиту електричну енергію Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дружний" за об`єктом 64-140.03 Котельня; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90 Д, застосовуючи тариф відповідно до умов комерційної пропозиції "Універсальна" для малих непобутових споживачів, оскільки позивач є побутовим споживачем та повинен сплачувати за об`єктом 64-140.03 Котельня; м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 90 Д за тарифами встановленим відповідно до комерційної пропозиції "Побутова".

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на абзац 36 пункту 1.1.2 розділу І ПРРЕЕ, яким визначено, що об`єкт побутового споживача - квартира, житловий будинок (частина будинку), приватне домогосподарство, садовий будинок та інші об`єкти житлової нерухомості, визначені у пункті 14.1.129 Податкового кодексу України, що належать індивідуальному побутовому споживачу на праві власності або користування та яким присвоєні окремі адреси, а також земельна ділянка, призначена для індивідуального житлового будівництва зазначених об`єктів житлової нерухомості, до уваги не приймаються, оскільки Правила в даній редакції були чинні лише з 12.10.2022, а не в період виникнення спірних правовідносин.

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права чи інтересу та припинення дій, які порушують це право або інтерес. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу в потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Одним зі способів захисту, який передбачений частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України, є визнання права. Норми частини другої статті 20 Господарського кодексу України визначають такі способи захисту, як визнання наявності або відсутності прав.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, зобов`язання містить дві нерозривно поєднані складові - обов`язок боржника вчинити дію або утриматись від її вчинення та право кредитора вимагати виконання цього від боржника.

Виходячи з наведеного способами захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань можуть бути: 1) визнання права позивача; 2) визнання відсутнім (припиненим) обов`язку позивача; 3) визнання відсутнім (припиненим) права вимоги відповідача.

Схожі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2012 року у справі № 6-134цс12 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, постанові від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20, постанові КГС ВС від 08.02.2023 у справі № 904/6689/21.

Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Зокрема, неефективними є такі способи захисту права чи законного інтересу, як визнання права вимоги виконання зобов`язання від відповідача або визнання наявності договірного обов`язку відповідача, оскільки такі способи не ведуть до виконання боржником свого зобов`язання, у тому числі в примусовому порядку, та отримання кредитором належного на виконання зобов`язання. У цьому випадку в позивача виникне потреба повторного звернення до суду.

Також слід ураховувати, що наведені вище способи захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань будуть належними лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. Зокрема, у таких випадках: кредитор у правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право в межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював.

У разі якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора або кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

У цій справі позивач звернувся до суду не за захистом свого права на припинення зобов`язання, а за захистом свого законного інтересу у правовій визначеності щодо прав і обов`язків у відносинах з відповідачем за договором.

У справі встановлено, що відповідач не визнає належного виконання позивачем своїх обов`язків перед за договором, зазначає про наявність у позивача заборгованості. Водночас до позивача відповідач позову не заявляє, судового спору за участю позивача відповідач як кредитор за договором не ініціює.

За таких обставин позивачу недоступні інші можливості захисту його прав, тому заявляє до суду вимогу про захист охоронюваного законом інтересу у правовій визначеності на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України та статті 599 ЦК України як превентивний спосіб захисту в правовідносинах між позивачем і відповідачем, який має забезпечити, щоб обидві сторони могли знати свої права та обов`язки за договором та діяти, не порушуючи їх.

З урахуванням цього колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач правильно визначився зі способом захисту, який може бути застосований, виходячи з конкретних обставин цієї справи, та який є ефективним для захисту порушеного інтересу позивача у правовій визначеності стосовно належного виконання ним зобов`язань за договором.

Щодо додаткового рішення колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі позивачем до матеріалів справи надано копії договору про надання правничої допомоги від 20.10.2021 № 10-2/21г; додаток 1 від 20.10.2021 до договору від 20.10.2021; рахунок -фактуру та ордер серії АЕ № 1120771.

20.10.2021 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Дружний" (замовник) та Черненковим Данилом Віталійовичем (адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги № 10-2/21г, відповідно до п. 1.1. якого адвокат бере на себе зобов`язання надати замовнику правничу допомогу за його дорученням.

Гонорар адвоката за правничу допомогу, передбачену п. 1.1 цього договору визначається у додатках до цього договору за кожне окреме доручення (п. 2.1 договору).

Вартість однієї нормо-години адвоката встановлено у розмірі 1000 грн 00 коп. (п. 2.2 договору).

За домовленістю сторін, гонорар адвоката за правничу допомогу може здійснюватися у вигляді передоплати або авансу (п. 2.4 договору).

Згідно з п. 3.1 договору разом з підписанням цього договору замовник сплачує адвокату передоплату у розмірі визначеному у додатку 1 до цього договору.

Будь-які інші доповнення, зміни або умови, які не зазначені в цьому договорі щодо розміру гонорару адвоката та фактичні витрати при наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір складено на 3 аркушах в 2 екземплярах по одному для кожної сторони, який набирає чинності з моменту його підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 1.1 додатку 1 від 20.10.2021 до договору адвокат бере на себе зобов`язання надати замовнику правничу допомогу стосовно скасування неправомірно нарахованої заборгованості АТ ДТЕК "Дніпровські електричні мережі" за постачання спожитої та сплаченої замовником електричної енергії.

Сторони домовились, що гонорар адвоката за правничу допомогу визначену п. 1.1 цього додатку складає 11 500 грн 00 коп. (п. 1.2 додатку).

Сторони домовились, що разом з підписанням цього додатку замовник сплачує адвокату переплату за правничу допомогу, передбачену п. 1.1 цього додатку в розмірі 11 500 грн 00 коп. (п. 1.3 додатку).

Адвокатам замовнику було виставлено рахунок-фактуру, з якого вбачається, що загальна сума до оплати становить 11 500 грн 00 коп.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати на правничу допомогу є доведеними належним доказами, є розумними та співмірними складності даної справи.

Відповідач заперечує стосовно задоволення клопотання позивача про стягнення судових витрат в сумі 11 500 грн 00коп., з огляду на те, що виокремлення адвокатом послуг "правовий аналіз наданих клієнтом документів", "пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах" як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката зі "складання позовної заяви", а тому визначення оплати на суму 4 500 грн 00 коп. є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги. На думку відповідача, послуга "поїздка до суду, участь у судових засіданнях" не відповідає критерію співмірності витрат, зважаючи на сукупно витрачений адвокатом час на участь у двох судових засіданнях, тривалість яких була меншою, ніж 1,5 години.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не вбачає підстав дійти висновку, що сума адвокатських витрат, заявлена позивачем до відшкодування є неспівмірною зі складністю справи, яка не є типовою, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Щодо посилання на те, що надання послуг з "правовий аналіз наданих клієнтом документів", "пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах" є складовою частиною роботи по підготовці позову, суд зазначає, що, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації процесуальних прав та захист інтересів клієнта.

Сукупний обсяг часу витраченого на послуги з вивчення обставин справи, аналіз практики і законодавства, а також складання самого позову складає 8 годин, що відповідає складності справи та обсягу часу, який міг бути витраченим на підготовку позову.

Участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та у зворотному напрямку, на очікування початку судового засідання та безпосередню участь у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації разом з іншими витратами. Таки висновки Верховного Суду викладені у постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 641/7612/16-ц, а також у постановах від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 20 липня 2021 року у справі № 922/2604/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 910/10334/21, від 18 травня 2022 року у справі № 910/4268/21.

Отже, наявними у справі доказами підтверджується факт отримання позивачем правової допомоги обсягом та вартістю, відповідно до умов договору про надання правової допомоги.

Заперечення відповідача щодо неспівмірности та завищеного розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи, а тому відхиляються господарським судом.

За викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни основного та додаткового рішення суду, а доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023 та додаткове рішення від 14.12.2023 у справі № 904/1795/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023 та додаткове рішення від 14.12.2023 у справі № 904/1795/23 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.05.2024

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко