Ухвала

від 23.05.2024 по справі 902/581/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"23" травня 2024 р. м. ВінницяCправа № 902/581/24

Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЬСЬКЕ ЗЕРНО", вул. Стрілецька, буд. 25, кв. 16 , м. Вінниця, 21007, код - 36474556

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН", сільрада Івановецька, буд. 1, кім. 7, Барський район, Вінницька область, 23013, код - 42169150

про стягнення 1 333 200,00 грн

В С Т А Н О В И В :

21.05.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЬСЬКЕ ЗЕРНО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" про стягнення 1 333 200,00 грн за договором купівлі-продажу № 05/10 від 05.10.2022 року.

22.05.2024 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЬСЬКЕ ЗЕРНО" надійшла заява (б/н від 21.05.2024 року) (вх.канц. № 01-48/28/24 від 22.05.2024 року) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" ( 42169150), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на майно, у межах суми позову 1 333 200,00 грн.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЬСЬКЕ ЗЕРНО" (б/н від 21.05.2024 року) (вх.канц. № 01-48/28/24 від 22.05.2024 року) про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Слід зазначити, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначає, що 05.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЬСЬКЕ ЗЕРНО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" укладено договір купівлі-продажу № 05/10 від 05.10.2022 року.

В зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу № 05/10 від 05.10.2022 року, в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, утворилась заборгованість в сумі 1 333 200, 00 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості.

Як стверджує позивач, між ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" та АТ "Райффайзен Банк" укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/190-3/032 від 06.04.2021 року, серія та номер: 12/190-3/071, виданий: 06.04.2021 року, видавник: АТ «Райффайзен Банк Аваль». Сума за договором становить 20 000 000,00 грн.

У забезпечення виконання даного договору укладено низку договорів застави основних засобів, а саме: на підставі договору застави серія та номер 12/190-3/071 від 06.04.2021 року в заставу передано: мобільна сушарка РRТ 250 МЕ, 2018 р.в, номер об`єкта: 55250; завантажувач зерна пересувний ЗЗП-60, 2018 р.в., номер об`єкта: 065; на підставі договору застави, серія та номер: 12/190-3/069 від 06.04.2021 року та додаткового договору № 12/190-3/069/1 від 11.08.2021 року в заставу передано: навантажувач телескопічний JCB531-70, 2013 р.в., номер об`єкта: JCB5AAWGJ02177740, н.д.р. НОМЕР_1 ; на підставі договору застави серія та номер: 12/190-3/226, від 12.10.2021 року в заставу передано: навантажувач телескопічний JCB540-140, 2018 р.в., номер об`єкта: JCB5А8АGCJ2730308, н.д.р. НОМЕР_2 ; на підстав договору застави серія та номер: 12/190-3/335, від 25.11.2022 року в заставу передано: загальний легковий седан ВМW Х6 XDRIVE 30D, 2022 р.в., номер об`єкта: НОМЕР_3 , н.д.р. НОМЕР_4

Окрім того, ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" передано майно у заставу під 5 000 000,00 грн Акціонерному товариству "ОТП Банк" на підставі договору серія та номер: PL 24-062/28-2 від 29.01.2024 року: товарно-матеріальні цінності: товари в обігу згідно даних бухгалтерського обліку, а саме: кукурудза та ріпак, що знаходяться за адресою: Вінницька обл. Літинський р-н., с. Осолинка, вул. Центральна, 58, в повному обсязі згідно з останньою чинною редакцією Опису предмета застави.

На все передане в заставу майно накладено заборону відчуження, а строки застави закінчуються в період від 2026 до 2029 роки.

Наведені обставини підтверджуються витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №№28730552, 28730583, 29401572, 30171365, 31132352 від 13.05.2024 року.

Позивач стверджує, що договори застави укладено вже після виникнення у відповідача заборгованості у розмірі 9 402 930,00 грн.

Відповідач усвідомлено уникає навіть часткового погашення заборгованості, а наявне у нього майно передає у заставу під нові боргові зобов`язання, що унеможливлює погашення за рахунок такого майна боргу перед позивачем. Не вжиття заходів із забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що може призвести до неможливості захисту та відновлення порушених прав та законних інтересів позивача.

Згідно із ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб як наслідок, у випадку прийняття рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Обраний заявником спосіб забезпечення позову щодо накладення арешту на майно та грошові кошти співвідноситься з предметом позову.

Суд вважає, що існує прямий зв`язок між заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиття судом заходу до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми, або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Суд вважає, що з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, майнового характеру позовних вимог та їх розміру, тривалого терміну невиконання грошових зобов`язань, передачі майнових активів у заставу банківським установами після виникнення заборгованості перед позивачем, водночас не проведення розрахунків з останнім, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення коштів, які наявні у відповідача, на момент ухвалення рішення по справі.

У останніх правових висновках з питань вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Водночас, Верховний Суд не погоджується з тим, що накладення арешту на майно має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору, з таких підстав.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 902/611/22; від 03 березня 2023 року у cправі №905/448/22).

Таким чином, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, обґрунтованими є вимоги позивача відносно накладення арешту як на грошові кошти, так і на майно ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» у межах ціни позову.

Суд зазначає, що вказані позивачем заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається згідно до ч.5 ст. 137 ГПК України.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, заходи забезпечення позову, як накладення арешту на майно та грошові кошти застосовуються виключно в межах суми позову, не є перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності.

Оцінивши подані заявником докази в їх сукупності обставини, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню в частині накладення арешту на грошові кошти у межах ціни позову.

Стосовно накладення арешту на усе майно відповідача суд враховує, що заходи забезпечення позову не можуть обмежувати або втручатися у права третіх осіб, які не учасниками спору, виходити за межі предмету спору, перешкоджати здійсненню господарської діяльності (Постанови КГС ВС від 11.02.2022 у справі №927/893/21, від 15.04.2022 у справі №904/7930/21).

Хоча власне обставини передачі майна і заставу підтверджують вірогідність утруднення виконання судового рішення по даній справі, однак суд не уповноважений надавати оцінку правомірності укладення відповідних договорів або вживати заходи забезпечення, які обмежували б звернення стягнення на заставне майно або права обтяжувачів, котрі самостійно визначені позивачем.

На підставі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У такому випадку вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на заставне майно. яке належить відповідачу, призведе до невиправданого втручання у господарську діяльність та реалізацію договірних прав третіми особами, які не учасниками даного спору (зокрема АТ "Райффайзен Банк Аваль" (код - 14305909), АТ "ОТП Банк" (код - 21685166).

Тому, заява про вжиття заходів забезпечення позову в частині вимог про накладення арешту на все майно відповідача у межах ціни позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на все майно, яке не є об`єктом обтяження.

Остаточний перелік заставного майна може перевірити державний реєстратор у процесі виконання відповідної ухвали за даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна, інших державних реєстрів.

В іншій частині вимог заяви, щодо накладення арешту на майно, яке належить ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» (код 42169150) та є об`єктом обтяження (зокрема згідно договорів застави, обтяжувачами за якими є: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (код - 14305909), Акціонерне товариство "ОТП Банк" (код - 21685166), слід відмовити.

Щодо зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування таких заходів згідно із ч. 1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у суду достатні підстави відсутні, що не позбавляє відповідача чи інших зацікавлених осіб права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до вказаної статті (правові позиції, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 924/789/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 11.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 14.08.2019 у справі № 910/3802/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).

Крім цього, відповідач не позбавлений права звернутися з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 144, 234 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЬСЬКЕ ЗЕРНО" (б/н від 21.05.2024 року) (вх.канц. № 01-48/28/24 від 22.05.2024 року) про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЛЮС ГУРМАН» (код - 42169150), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на майно, яке не є об`єктом обтяження та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЛЮС ГУРМАН» (код - 42169150), у межах суми позову 1 333 200,00 грн. (один мільйон триста тридцять три тисячі двісті гривень 00 копійок).

3. Відмовити у задоволенні заяви в частині вимог про накладення арешту на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЛЮС ГУРМАН» (код 42169150) та є об`єктом обтяження (зокрема згідно договорів застави, обтяжувачами за якими є: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (код - 14305909), Акціонерне товариство "ОТП Банк" (код - 21685166).

4. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", може бути пред`явлена до виконання у строк до 24.05.2027 року.

Строк пред`явлення ухвали до виконання обчислюється з наступного дня після її прийняття.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЬСЬКЕ ЗЕРНО" (вул. Стрілецька, буд. 25, кв. 16, м. Вінниця, 21007, код - 36474556).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (сільрада Івановецька, буд. 1, кім. 7, Барський район, Вінницька область, 23013, код - 42169150).

5. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати для виконання Державному реєстратору відділу з питань надання адміністративних послуг Барської міської ради, Барському відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), копію ухвали сторонам рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також засобами електронного зв`язку: стягувачу - podilskezerno@meta.ua, боржнику - 777gurman777@gmail.com, представнику стягувача Задарко Ю. М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Барському відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - info@br.vn.dvs.gov.ua, державному реєстратору - bar.miska.rada@gmail.com, tsnapmisto@gmail.com.

Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею - 23.05.2024 року.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 23.05.2024 року.

Ухвалу прийнято 23.05.2024 року.

Ухвалу підписано суддею - 23.05.2024 року.

Дата видачі ухвали: 23.05.2024 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ТОВ "ПОДІЛЬСЬКЕ ЗЕРНО" (вул. Стрілецька, буд. 25, кв. 16 , м. Вінниця, 21007)

3 - ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" (сільрада Івановецька, буд. 1, кім. 7, Барський район, Вінницька область, 23013)

4 - Барській міській раді (майдан Святого Миколая, 18, м. Бар, 23000)

5 - Барському відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (23000, Вінницька область, Жмеринський район, місто Бар, вулиця Комарова В., 5)