Рішення

від 13.05.2024 по справі 904/6829/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024м. ДніпроСправа № 904/6829/23Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В.

за позовом Виконувача обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури (52803, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Шахтарської Слави, 16, ідентифікаційний код 02909938) в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (527440 Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Миколаївка, Миколаївська ТГ, вул. Першотравнева, буд. 182, ідентифікаційний код 04339066)

до Громадської організації "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади" (52744, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Миколаївка, провулок Водний, буд. 2, ідентифікаційний код 43429067)

про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

Представники:

від прокуратури: Риженко В.О., прокурор

від позивача: Верешко С.В., представник

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

За допомогою системи "Електронний суд" Виконувач обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Бєлов Максим Сергійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 28.12.2023 в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до Громадської організації "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади" про:

- розірвання договору оренди землі, укладений між Миколаївською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області та Громадською організацією "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади від 05.02.2020 щодо земельної ділянки площею 20,00 га, кадастровий номер 1223882500:02:001:1891, яка розташовується на території Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області;

- зобов`язання Громадську організацію "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади повернути Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 20,00 га, кадастровий номер 1223882500:02:001:1891.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що докази, здобуті у кримінальному провадженні №42023042130000026 від 04.05.2023, а саме лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.08.2023 №10-4-0.415014/2-23, матеріали топографогеодезичних робіт, протокол допиту голови ГО "СОМ" Миколаївської ОТГ Лазаренка П.М. від 08.06.2023 є належними та допустимими доказами, що підтверджують використання ГО "СОМ" Миколаївської ОТГ земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Враховуючи роль і мету пасовищ, використання земельної ділянки, що є пасовищем, з іншою метою суперечить статусу цих угідь та призводить до погіршення якості цієї землі у майбутньому та неможливості випасання худоби. Крім того, природні кормові угіддя виконують роль екологічного стабілізатора території. До того ж, у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності реалізації права користування землею в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні.

Отже, порушення встановленого законодавством порядку користування землею завдає значної шкоди інтересам громади, підриває матеріальну основу місцевого самоврядування та завдає значної шкоди інтересам як держави, так і окремих громадян.

З метою, з`ясування питання щодо обізнаності та вжиття власником землі Миколаївською сільською радою заходів з метою усунення порушень під час використання земельною ділянкою, окружною прокуратурою надіслано запит від 10.10.2023 № 04/64-2055 вих-23 по надання інформації із зазначених питань. Згідно відповіді сільської ради від 13.10.2023 №1846 працівниками виконавчого комітету неодноразово проводилися перевірки та складались акти стосовно того, що ГО "СОМ" Миколаївської ОТГ спірна земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням. Протягом строку діїдоговору сільською радою проведено 4 перевірки щодо використання зазначеної земельної ділянки, про що складено відповідні акти обстежень.

Так, відповідно до Акту обстеження від 01.06.2020 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223882500:02:001:1891 повністю покрита водою та поросла очеретом. За результатами обстеження земельної ділянки комісією рекомендовано провести заміну цільового призначення з подальшим розробленням документації, яка надасть можливість використовувати територію, як водний об`єкт на законних підставах.

Відповідно до Акту обстеження від 27.05.2021 знову встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223882500:02:001:1891 повністю покрита водою та поросла очеретом. За результатами обстеження земельної ділянки комісією рекомендовано винести питання щодо оренди вказаної земельної ділянки на розгляд депутатів Миколаївської сільської ради для подальшого прийняття рішення.

Відповідно до Актів обстежень від 01.06.2022 та 23.05.2023 знову встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223882500:02:001:1891 повністю покрита водою та поросла очеретом, що унеможливлює її використання за цільовим призначенням.

Виконувач обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Бєлов Максим Сергійович стверджує, що у своїй сукупності вказані докази свідчать про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто невиконання орендарем своїх обов`язків за договором, що є підставою для розірвання укладеного договору та повернення земельної ділянки власнику.

Також Виконувач обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Бєлов Максим Сергійович зазначає, що звернення виконувача обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку щодо витребування та фактичне відновлення права власності територіальної громади на земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/6829/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 22.01.2024 о 14:30 год.

Відповідачем 22.01.2024 до суду подано відзив на позовну заяву яким просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі оскільки твердження щодо нецільового використання вказаної земельної ділянки базуються виключно на суб`єктивних поглядах спеціалісту держгеокаждастру та інженера-геодезиста, які висловили свої припущення на підставі непрямих даних в своїх документах, доданих до справи. Згідно даних геодезичного вимірювання на земельній ділянці, яка є предметом розгляду справи відсутні будь-які будівлі та споруди. Будівлі, споруди та земельні насадження, зазначені у позові, розташовані на суміжних земельних ділянках. Вони споруджувалися невідомими особами, які не є членами товариства та жодного відношення до використання земельної ділянки не мають.

Також відповідач зазначає, що прокуратурою не надано жодного доказу, що члени ГО "Рибалок любителів "СОМ" використовують орендовану земельну ділянку для заняття рибним промислом. Громадська організація є неприбутковою організацією, тому не має права та не займається рибним промислом, адже це суперечить чинному законодавству та її статуту. Працівниками виконавчого комітету Миколаївської сільської ради спільно з депутатами Миколаївської сільської ради та представниками ГО "СОМ" неодноразово проводилось обстеження орендованої земельної ділянки. В ходи обстежень було виявлено, що земельна ділянка затоплена та поросла очеретом та не може використовуватись за цільовим призначення. На даний час проводяться спостереження на даній земельній ділянці стосовно сталості рівня води з метою подальшого прийняття рішення про реєстрацію водного об`єкта та зміну цільового призначення земельної ділянки на якій він розташований. Співробітники прокуратури в своїх листах пропонували прийняти рішення про зміну цільового призначення, проте вони не враховують, що згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану" накладено мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок крім чітко визначених винятків.

Підготовче засідання 22.01.2024 відкладено на 04.03.2024 о 15:00 год.

За допомогою системи "Електронний суд" Виконувачем обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Бєловим М.С. 29.01.2024 до суду подана відповідь на відзив в якій зазначає, що докази, здобуті у кримінальному провадженні №42023042130000026 від 04.05.2023, а саме лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.08.2023 № 10-4-0.415014/2-23, матеріали топографо-геодезичних робіт, протокол допиту голови ГО "СОМ" Миколаївської ОТГ Лазаренка П.М. від 08.06.2023, протокол огляду земельної ділянки від 06.06.2023 є належними та допустимими доказами, що підтверджують використання ГО "СОМ" Миколаївської ОТГ земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Стосовно твердження відповідача про те, що прокурором не надано жодного доказу, що члени ГО "СОМ" Миколаївської ОТГ використовують земельну ділянку для зайняття рибним промислом, Виконувач обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Бєлов М.С. зазначає, що під час допиту 08.06.2023, як свідка ОСОБА_1 , він пояснив, що звернувся до Миколаївської сільської ради з письмовим зверненням про виділення земельної ділянки для ведення риболовецької діяльності. Прокурором запитано копію вказаної заяви у запиті від 14.12.2023 № 04/64-2646 вих-23, однак вказаний документ сільською радою не надано, що може свідчити про порушення вимог чинного законодавства під час відведення земельної ділянки в оренду.

Крім того, про діяльність ГО "СОМ" Миколаївської ОТГ з вилову риби в межах спірної земельної ділянки свідчить: - фотографії до протоколу огляду місця події від 06.06.2023, на яких зокрема, зафіксовано текст змісту "обязанности дежурного: 5.прием рыболовов"; - лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.08.2023 №10-4-0.415014/2-23, у якому зазначено, що ГО "СОМ" Миколаївської ОТГ використовує земельну ділянку площею 2,3386 га, для надання комерційних послуг з рибальства на водному об`єкті ставок на території Миколаївської сільської ради Дніпропетровської області в районі земельної ділянки з кадастровим номером 1223882500:02:001:1891; - матеріали топографо-геодезичних робіт, відповідно до яких через земельну ділянку з кадастровим номером 1223882500:02:001:1891 пролягає шлях до водного об`єкту, орієнтовна площа якого складає 2,3386. Вздовж території водного об`єкта розташований дерев`яний міст, який використовується для рибалки; - протокол допиту голови ГО "СОМ" Миколаївської ОТГ Лазаренка П.М. від 08.06.2023, у якому зазначено про те, що члени громадської організації на новоствореному ставку "почали рибалити" та вказана земельна ділянка використовується для риболовлі. Для сінокосіння та випасання худоби вона ніколи не використовувалася; - статут ГО "СОМ" Миколаївської ОТГ, у якому закріплено мету (ціль) організації сприяння екологічному розвитку Миколаївської об`єднаної територіальної громади, створення умов членам організації для ведення любительського рибальства, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, сприяння забезпеченню охорони, раціонального використання і відтворення водних і природних ресурсів.

Отже, Виконувач обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Бєлов М.С. стверджує, що у порушення умов договору оренди щодо використання земельної ділянки лише за цільовим призначенням, відповідачем жодних заходів у період дії договору не вжито, внаслідок чого земельна ділянка упродовж 4 років використовується з порушенням вимог чинного законодавства, чим порушуються інтереси держави, у тому числі щодо отримання орендної плати у розмірі з урахуванням нормативної грошової оцінки та ставки орендної плати, як за земельну ділянку водного фонду.

За допомогою системи "Електронний суд" Виконувачем обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Бєловим М.С. 29.01.2024 до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії: постанови про залучення спеціаліста від 02.06.2023 у кримінальному провадженні №42023042130000026 від 04.05.2023; протоколу огляду земельної ділянки від 06.06.2023 з фотографіями; статуту ГО "СОМ" Миколаївської ОТГ; протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 08.06.2023; матеріалів польових топографо-геодезичних робіт щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на заміну аналогічних матеріалів, які є додатком 19 до позовної заяви, у зв`язку з технічними помилками у зазначених матеріалах, долучених під час подання позову.

До суду 20.02.2024 відповідачем подані додаткові пояснення в яких зазначає, що в своєму листі в.о. першого заступника начальника Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області робить хибні висновки на підставі матеріалів топографо-геодезичних робіт, а саме стверджує, що стихійна водойма площею 2,3386 га знаходиться на земельній ділянці, яка є предметом розгляду справи. Проте згідно даних матеріалів топографо-геодезичної зйомки вказана водойма розташована на суміжній земельній ділянці, а через земельну ділянку за кадастровим номером 1223882500:02:001:1891 пролягає лише шлях до водного об`єкта. Також стверджується, що земельна ділянка використовується для надання комерційних послуг з рибальства на водному об`єкті, проте жодних доказів на підтримку даного твердження не наведено. Твердження прокуратури про факт забудови земельної ділянки та розміщення на ній водойми базуються на протоколі огляду земельної ділянки, який був складений 06.06.2023. Тобто за два місяці до проведення топографо-геодезичних робіт, які були виконані станом на 08.08.2023. Тобто, попередні висновки, зроблені співробітниками поліції та прокуратури про нецільове використання земельної ділянки, були зроблені з великим припущенням без документальних на те підстав. Жодних доказів проведення діяльності з для надання комерційних послуг з рибальства на водному об`єкті, як-то показання свідків, матеріалів оперативно - розшукових заходів не надано. На стихій водоймі здійснюється виключно спортивне та любительське рибальство, а не комерційна діяльність.

За допомогою системи "Електронний суд" Виконувачем обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Бєловим М.С. 04.03.2024 до суду подані пояснення в яких зазначає, що у даному випадку капітальна будівля та тимчасова споруда, розміщення яких зафіксовано протоколом огляду земельної ділянки від 06.06.2023, побудовані з порушенням встановленого законодавством порядку, без отримання необхідних дозвільних документів, тому речові права на них не зареєстровані. При цьому, протоколом огляду земельної ділянки від 06.06.2023 зафіксовано наявність будівлі, споруди, шлагбауму між ними, які використовуються для пропуску осіб до водного об`єкту з метою рибальства. Крім того, інженером-геодезистом у розділі 2 матеріалів зазначено, що через земельну ділянку пролягає шлях до водного об`єкта, орієнтовна площа якого складає 2,3386 га. Уздовж території водного об`єкта розташований дерев`яний міст, який використовується для рибалки, що підтверджує факт зайняття рибальством на території спірної земельної ділянки та є недопустимим для земельної ділянки з цільовим призначенням "для сінокосіння та випасання худоби".

Також Виконувач обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Бєлов М.С. зазначає, що згідно Схеми до матеріалів польових топографо-геодезичних робіт видно, що водний об`єкт площею 2,3386 га частково знаходиться в межах спірної земельної ділянки. Самі ж матеріали топографо-геодезичних робіт, у яких зафіксовано наявність дерев`яного мосту для рибальства та шляху до водного об`єкта, протокол огляду земельної ділянки, яким зафіксовано наявність шлагбауму, будівлі та споруди свідчать про використання спірної земельної ділянки для організації рибальства на вказаному водному об`єкті, а не для сінокосіння та випасання худоби.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 01.04.2024 о 15:00 год.

Підготовче засідання 01.04.2024 відкладено на 22.04.2024 о 14:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 13.05.2024 о 11:30год.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 13.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судових засіданнях представника позивача та прокурора, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно п.52 до протоколу № 31 від 23.01.2020 засідання постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою до 40 чергової сесії сьомого скликання, комісією рекомендовано сесії Миколаївської сільської ради, надати дозвіл на передачу в оренду Громадській організації "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади" земельної ділянки з кадастровим номером 122388250:02:001:1891, площею 20,000 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради, для сінокосіння та випасання худоби.

Рішенням Миколаївської сільської ради "Про передачу в оренду Громадській організації "СОМ2 Миколаївської об`єднаної територіальної громади земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби" від 24.01.2020 №1166, Громадській організації "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади" передано в оренду вищевказану земельну ділянку.

На виконання вищевказаного рішення, 05.02.2020 між Миколаївською сільською радою та Громадською організацією "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади", укладено договір оренди землі, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.03.2020 за №35821642 (далі - договір).

Строк дії договору 7 років (п.6 договору).

У день укладення договору між сторонами складено Акт прийому-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 1223882500:02:001:1891, без будь-яких застережень та недоліків щодо земельної ділянки.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру цільове призначення вказаної земельної ділянки 01.08 Для сінокосіння і випасання худоби.

Відповідно до п.5 договору земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Згідно з п.15 договору забороняється використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до п.26.2 договору орендар зобов`язаний використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням, одержувати продукцію і доходи, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного та екологічного законодавства, стандартів, норм і правил щодо використання землі.

Згідно з п.32.2 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підставі, визначених законом.

У провадженні СВ ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №42023042130000026 від 04.05.2023, у ході досудового розслідування з метою перевірки наявності порушень вимог земельного законодавства, державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області прийнято участь в огляді вищевказаної земельної ділянки.

За результатами огляду земельної ділянки з кадастровим номером 1223882500:02:001:1891 встановлено, що Громадською організацією "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади" не виконуються вимоги щодо використання земель за цільовим призначенням, що є порушенням ст.96 Земельного кодексу України, а також свідчить про виведення земельної ділянки з сільськогосподарського обороту, що має ознаки безгосподарського використання земель. Вказані висновки викладені у листі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.08.2023 №10-4-0.415014/2-23.

Також під час досудового розслідування вищевказаного провадження проведено топографо-геодезичні роботи щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки з кадастровим номером 1223882500:02:001:1891. Відповідно до розділу 2 топографо-геодезичних робіт земельна ділянка заболочена та має водно-болотну рослинність, покрита на 75 відсотків. Через земельну ділянку пролягає шлях до водного об`єкта, орієнтовна площа якого складає 2,3386 га. Вздовж території водного об`єкта розташований дерев`яний міст, який використовується для рибалки.

Крім того, відповідно до протоколу допиту голови Громадської організації "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади" Лазаренка П.М. від 08.06.2023 спірна земельна ділянка, після отримання її в оренду просіла, внаслідок результатів діяльності шахти "Степова", стала заводненою. Члени громадської організації збудували біля ставка будівлю для зберігання інструментів, власних речей та будівельних матеріалів, поставили металевий шлагбаум по периметру усієї орендованої території посадили дерева та кущі, щоб відгородитися.

Виконувач обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Бєлов Максим Сергійович стверджує, що вказані обставини підтверджують використання земельної ділянки з кадастровим номером 1223882500:02:001:1891 не за цільовим призначенням у зв`язку з чим наявні підстави для розірвання договору оренди землі від 05.02.2020 щодо земельної ділянки площею 20,00 га, кадастровий номер 1223882500:02:001:1891, та зобов`язання Громадську організацію "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади повернути Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області вказану земельну ділянку, наведене і є причиною спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини неналежного виконання умов договору оренди землі, наявність підстав для розірвання договору та повернення земельної ділянки її власнику.

Статтею 131 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні ж функції у спірних відносинах", означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Аналіз положень ст.53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України, ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ст. ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, у тому числі, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Приписами ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до рішення Миколаївської сільської ради "Про прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпроптеровської області" від 05.10.2018 № 385 спірну земельну ділянку прийнято у комунальну власність, таким чином усі повноваження власника належать Миколаївській сільській раді Синельниківського району.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit сигй. ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження №14-104цс19).

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Як зазначалося вище, спірна земельна ділянка є комунальною власністю Миколаївської сільської ради Синельниківського району.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, Миколаївська сільська рада, виконуючи свої повноваження належним чином, має контролювати питання законності набуття прав на комунальне майно, використання такого майна у порядку та способом встановленим законом, надходження до місцевого бюджету плати за його використання, а також вживати своєчасні та ефективні заходи з метою припинення дій щодо незаконного користування ним.

Незважаючи на те, що Миколаївській сільській раді про встановлені порушення було відомо ще з 2020 року (що підтверджується Актом обстеження земельної ділянки від 01.06.2020), жодних заходів, спрямованих на захист та відновлення порушеного права сільською радою вжито не було.

Про встановлені порушення інтересів держави Першотравенська окружна прокуратура проінформувала Миколаївську сільську раду листами №04/64-2055 вих-23 від 10.10.2023, № 04/64-2507 вих-23 від 28.11.2023, № 04/64-2646 вих-23 від 14.12.2023.

Проте, згідно із відповідями Миколаївської сільської ради від 13.10.2023 №1846, від 04.12.2023 №2161, від 14.12.2023 № 2234 заходи, в тому числі претензійно-позовні, направлені на розірвання договору та повернення спірної земельної ділянки не вживались.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведену правову позицію викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Крім того, є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Звернення виконувача обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку щодо витребування та фактичне відновлення права власності територіальної громади на земельну ділянку.

Позовні вимоги прокурора в інтересах держави у даній справі не порушують ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод з огляду на наступне.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки "пропорційності", як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання надання у власність земельної ділянки комунальної власності та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом, а отже порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод у даному спорі відсутнє.

Отже, виконувачем обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, ЗК України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 80 п. б Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 п. а, частини 6 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність, зокрема, у разі передачі їм земель державної власності.

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об`єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ст. 84 Земельного кодексу України).

Пунктами а,б,в,є,ж статті 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм, а також вимоги ст. ст. 2, 172, 327, 374 Цивільного кодексу України, право власності на землі комунальної власності належать територіальним громадам, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Отже, згідно зі ст. ст. 7, 142 Конституції України, ст. ст. 60, 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 12, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, Миколаївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області є розпорядником комунального майна, у тому числі земельних ділянок, на території Миколаївської сільської об`єднаної територіальної громади.

Таким чином, в контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Вказане узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.02.2019 у справі №915/20/18.

Правовідносини, пов`язані з незаконним вибуттям земель із державної чи комунальної власності, а також з передачею у користування із порушенням встановленого законом порядку становлять суспільний, публічний інтерес.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі-ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним Кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1. ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Земельний кодекс України передбачає поділ сільськогосподарських земель за видами угідь та видами цільового призначення.

В силу ст.1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Частиною 3 ст. 19 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Відповідно до положень ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення щодо земельних ділянок державної та комунальної власності здійснюється за рішенням органу, уповноваженого розпоряджатися нею.

Отже, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку (у тому числі договорі оренди земельної ділянки).

За видами угідь сільськогосподарські землі поділяють, зокрема, на сільськогосподарські угіддя - рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги (ч.2 ст.22 вказаного Кодексу).

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ). Положеннями пунктів 1.2 та 1.4 Класифікації встановлено, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Землі сільськогосподарського призначення розміщені у розділі 0.1 секція А, який поділений на 14 підрозділів.

За висновком Верховного Суду в постанові від 22.01.2020 у справі № 468/1498/17-ц земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженій наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення певного виду використання забороняється використовувати як землі іншого виду використання.

Докази, здобуті у кримінальному провадженні № 42023042130000026 від 04.05.2023, а саме лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.08.2023 №10-4-0.415014/2-23, матеріали топографо-геодезичних робіт, протокол допиту голови ГО "СОМ" Миколаївської ОТГ Лазаренка П.М. від 08.06.2023 є належними та допустимими доказами, що підтверджують використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Враховуючи роль і мету пасовищ, використання земельної ділянки, що є пасовищем, з іншою метою суперечить статусу цих угідь та призводить до погіршення якості цієї землі у майбутньому та неможливості випасання худоби. Крім того, природні кормові угіддя виконують роль екологічного стабілізатора території.

До того ж, у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності реалізації права користування землею в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні.

Отже, порушення встановленого законодавством порядку користування землею завдає значної шкоди інтересам громади, підриває матеріальну основу місцевого самоврядування та завдає значної шкоди інтересам як держави, так і окремих громадян.

З метою, з`ясування питання щодо обізнаності та вжиття власником землі Миколаївською сільською радою заходів з метою усунення порушень під час використання земельною ділянкою, окружною прокуратурою надіслано запит від 10.10.2023 № 04/64-2055 вих-23 по надання інформації із зазначених питань. Згідно відповіді сільської ради від 13.10.2023 № 1846 працівниками виконавчого комітету неодноразово проводилися перевірки та складались акти стосовно того, що ГО "СОМ" Миколаївської ОТГ спірна земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.

Протягом строку дії договору сільською радою проведено 4 перевірки щодо використання зазначеної земельної ділянки, про що складено відповідні акти обстежень. Так, відповідно до Акту обстеження від 01.06.2020 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223882500:02:001:1891 повністю покрита водою та поросла очеретом. За результатами обстеження земельної ділянки комісією рекомендовано провести заміну цільового призначення з подальшим розробленням документації, яка надасть можливість використовувати територію, як водний об`єкт на законних підставах.

Відповідно до Акту обстеження від 27.05.2021 знову встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223882500:02:001:1891 повністю покрита водою та поросла очеретом. За результатами обстеження земельної ділянки комісією рекомендовано винести питання щодо оренди вказаної земельної ділянки на розгляд депутатів Миколаївської сільської ради для подальшого прийняття рішення.

Відповідно до Актів обстежень від 01.06.2022 та 23.05.2023 знову встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223882500:02:001:1891 повністю покрита водою та поросла очеретом, що унеможливлює її використання за цільовим призначенням.

У своїй сукупності вказані докази свідчать про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто невиконання орендарем своїх обов`язків за договором.

Як встановлено спірна земельна ділянка, надана в оренду, як пасовище, фактично використовується з іншою метою для зайняття рибним промислом.

Слід зазначити, що незважаючи на те, що спірна земельна ділянка використовується не для сінокосіння та випасання худоби, а для зайняття рибним промислом, протягом 2021-2023 років орендна плата сплачувалася орендарем з розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби, що є додатком до договору від 05.02.2023.

Відповідно до листа Миколаївської сільської ради від 14.12.2023 вих.№2234 нормативна грошова оцінка з якої розраховувалася орендна плата протягом 2021- 2023 років становить 106 489,41 грн., ставка 3%, тоді як використання земельної ділянки, як водного фонду, передбачає застосування іншої нормативної грошової оцінки та, відповідно, визначення іншої ставки.

Таким чином, використання земельної ділянки здійснюється з порушенням встановленого законодавством порядку, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Частинами 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч.3 ст. 124 Земельного кодексу України).

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 37 цього ж закону власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ.

Згідно з ст. 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Положення зазначеної статті діють без змін у редакції, чинній з моменту прийняття діючого Земельного кодексу України.

Відповідно роз`яснення Держгеокадастру України, земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби - це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище. Переводити такі ділянки в інші види сільськогосподарських угідь заборонено.

Разом з тим, Миколаївська сільська рада, достовірно знала, що використання земельної ділянки за цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби неможливо, що підтверджується Актами обстежень починаючи з 01.06.2020. Проте, жодних заходів для зміни її цільового призначення та виготовлення необхідної документації не вжила.

Отже, враховуючи правовий режим пасовищ та сіножатей, використання їх як земель водного фонду, суперечить статусу цих сільськогосподарських угідь та є фактичним використанням таких земельних ділянок для цілей, що не відповідають встановленому виду користування землею та не забезпечує і унеможливлює випасання худоби на вказаній земельній ділянці.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка є пасовищем, то її використання як земель водного фонду суперечить її правовому режиму та конкретному цільовому призначенню.

Відповідачем не надано доказів використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, згідно п. "Г" ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно ч.3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, відповідно до п.32.2 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Пунктом 18 договору оренди встановлено, що після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з приписами ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно із ч. 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що порушення Громадською організацією "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади" умов договору в частині використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є істотними у розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України і, як наслідок, є достатньою підставою для розірвання цього договору за рішенням суду.

З огляду на те, що договір оренди землі від 05.02.2020 розірвано за рішенням суду, вбачаються підстави для повернення Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 20,00 га, кадастровий номер 1223882500:02:001:1891.

За встановлених судом обставин справи, позов прокурора підлягає задоволенню в повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями статями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконувача обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до Громадської організації "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади" про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити в повному обсязі.

Розірвати договір оренди землі, укладений між Миколаївською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області (527440 Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Миколаївка, Миколаївська ТГ, вул. Першотравнева, буд. 182, ідентифікаційний код 04339066) та Громадською організацією "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади" (52744, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Миколаївка, провулок Водний, буд. 2, ідентифікаційний код 43429067) від 05.02.2020 щодо земельної ділянки площею 20,00 га, кадастровий номер 1223882500:02:001:1891, яка розташовується на території Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Громадську організацію "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади" (52744, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Миколаївка, провулок Водний, буд. 2, ідентифікаційний код 43429067) повернути Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області (527440 Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Миколаївка, Миколаївська ТГ, вул. Першотравнева, буд. 182, ідентифікаційний код 04339066) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 20,00 га, кадастровий номер 1223882500:02:001:1891.

Стягнути з Громадської організації "Рибалок-любителів "СОМ" Миколаївської об`єднаної територіальної громади" (52744, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Миколаївка, провулок Водний, буд. 2, ідентифікаційний код 43429067) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) витрати по сплаті судового збору у сумі 4 294,40 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 23.05.2024.

Суддя Е.М. Бондарєв