Рішення

від 14.05.2024 по справі 904/387/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024м. ДніпроСправа № 904/387/24

За позовом Кам`янської міської ради, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки

Суддя Ліпинський О.В.

Cекретар судового засідання Вереніч Д.Е.

Представники:

від позивача Московська О.Г.

від відповідача Страх Є.О.

СУТЬ СПОРУ:

Кам`янська міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" (далі - Відповідач) про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Широка, 351-В, площею 1,0768 га, для розміщення будівель та споруд, в редакції Кам`янської міської ради.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу № 1791 від 16.09.2020 року Відповідач придбав у власність нерухоме майно, яке розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 1210400000:03:035:0273, що перебувала в оренді попереднього власника об`єкта нерухомості ТОВ «КИ.МОД». Після нотаріального оформлення купівлі-продажу майна від ТОВ «КИ.МОД» до ТОВ «ДНФ» у відповідності до приписів ст. 120 ЗК України, ст. 7 Закону України «Про оренду землі», ст. 377 ЦК України не відбулося автоматичного переходу права оренди спірної земельної ділянки, нотаріусом не було здійснено заміну користувача земельної ділянки, а в подальшому і Відповідач у добровільному порядку не провів відповідну реєстрацію речового права щодо користування спірною земельною ділянкою та не уклав з міською радою відповідний договір оренди.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення заявлених вимог заперечував, у тому числі посилаючись на відсутність правових підстав для укладення спірного договору в судовому порядку, а також, на невідповідність запропонованих Позивачем умов договору, положенням Типового договору оренди земельної ділянки.

04.04.2024 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 24.04.2024 року.

В судовому засіданні 24.04.2024 року оголошувалася перерва до 14.05.2024 року, згідно ст. 216 ГПК України.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 14.05.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог і заперечень сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, 18.03.2014 року за ТОВ «КИ.МОД» було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 351-В.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради № 1145-57/VІ від 28.11.2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю «КИ.МОД» надано в користування на умовах оренди земельну ділянку за адресою вул. Широка, 351-В, загальною площею 1,0768 га для розміщення будівель та споруд.

На підставі зазначеного рішення, 02.02.2015 року між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та ТОВ «КИ.МОД» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 13026, відповідно до умов якого орендареві передано в строкове платне користування строком до 28.11.2024 року земельну ділянку несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1210400000:03:035:0273.

17.02.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено реєстрацію речового права (права оренди земельної ділянки) на підставі договору оренди землі № 13026 від 02.02.2015 року.

Як свідчать дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 16.09.2020 року право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, № 351-В, перейшло від ТОВ «КИ.МОД» до ТОВ «ДНФ».

16.06.2023 року Кам`янською міською радою прийнято рішення № 1122-35/VII «Про вилучення з користування земельних ділянок у ТОВ «КИ.МОД» та передачі в користування на умовах оренди земельних ділянок ТОВ «ДНФ».

Відповідно до пунктів 1, 2 вказаного рішення, в зв`язку з відчуженням нерухомого майна, у ТОВ «КИ.МОД» вилучено з користування земельні ділянки, в тому числі ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:035:0273 та передано її ТОВ «ДНФ» в користування на умовах оренди.

Як убачається зі змісту позовної заяви, у визначений рішенням № 1122-35/VII від 16.06.2023 строк, Відповідач договір з міською радою не уклав, в зв`язку з чим, листом від 28.06.2023 року Позивач направив на адресу Відповідача для узгодження та підписання проект договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1210400000:03:035:0273, який останній не підписав, що і стало причиною звернення Позивача до суду з вимогою про визнання відповідного договору укладеним в редакції Кам`янської міської ради.

Здійснивши оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на момент переходу до Відповідача права власності на нерухоме майно 16.09.2020), до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України у вказаній редакції, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У частині 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщено це майно, у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщено, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на таке майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщено, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди із попереднім власником чи внесення змін до нього, оскільки такий договір припиняється щодо останнього в силу закону, однак діє на тих самих умовах стосовно особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема, зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не припиняє договору оренди в цілому, а має місце автоматична заміна сторони у такому зобов`язанні на підставі частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 27.02.2019 у справі №913/661/17, від 04.07.2019 у справі № 911/2244/18

З урахуванням наведеного, зважаючи на чинність договору оренди земельної ділянки № 13026 від 02.02.2015 року, за яким земельна ділянка з кадастровим 1210400000:03:035:0273 була надана в оренду попередньому її користувачу (попередньому власнику нерухомого майна), та відповідно чинність цього договору для Відповідача, як нового власника нерухомого майна, суд не вбачає правових підстав для визнання укладеним ще одного договору оренди тієї самої земельної ділянки.

Твердження Позивача, що відповідно до умов п. 12.3. Договору оренди від 02.02.2015 року, останній припинив свою дію в зв`язку з продажем будівель та споруд, що розташовані на орендованій земельній ділянці, суд вважає безпідставними, адже в контексті імперативних положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», наведений пункт договору слід розуміти таким чином, що в разі продажу розташованих на орендованій ділянці об`єктів нерухомості, договір оренди припиняється не в цілому, а лише в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки.

Так само, для чинності договору оренди № 13026 від 02.02.2015 року не має значення і рішення Кам`янської міської ради № 1122-35/VII від 16.06.2023 року, адже відчуження нерухомого майна, яке розміщено на орендованій земельній ділянці, не являється підставою припинення права оренди землі, тим більше підставою для вилучення земельної ділянки, яке можливо виключно в порядку, передбаченому статтею 147 ЗК України.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені Позивачем вимоги підлягають відхиленню в повному обсязі.

З огляду на висновки суду стосовно відсутності підстав для укладення спірного договору, аргументи Відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, не приймаються судом до уваги, як такі, що не мають значення для вирішення даного спору.

В силу вимог ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 202, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.05.2024

Суддя О.В. Ліпинський