Рішення

від 23.05.2024 по справі 910/20175/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2024Справа № 910/20175/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5) до Товариство з обмеженою відповідальністю "САНРАЙЗ 2015" (04073, місто Київ, вулиця Фрунзе, будинок 160) про стягнення 182367,64 грн.,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.12.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до Товариство з обмеженою відповідальністю "САНРАЙЗ 2015" про стягнення 182367,64 грн та була передана 02.01.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем заборгованості за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2018 по грудень 2024 року у розмірі 132 627,86 грн.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача 132 627,86 грн основну заборгованість, 41424,86 грн інфляційну складову, 8314,92 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ними відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) та зазначено про обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРАЙЗ 2015" зареєструвати свій електронний кабінет.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана зокрема відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "САНРАЙЗ 2015" (04073, місто Київ, вулиця Фрунзе (Кирилівська), будинок 160, відповідно до рішення Київської міської ради від 22.01.2015 №8/873 вулиці Фрунзе міста Києва було повернуто історичну назву вулиця Кирилівська) рекомендованим листом та вручена представнику, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Таким чином, з 01.05.2018 року постачання теплової енергії/надання здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, нежитлове приміщення, загальною площею 220,4 кв.м (нежилі приміщення №9- 172,8 кв.м., по групі приміщень №10 47,6 кв.м) за адресою м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 14 належить на праві приватної власності - Товариству з обмеженою відповідальністю «САНРАЙЗ 2015» (код ЄДРПОУ 39689270).

Як зазначає позивач 31 березня 2021 року Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було направлено листом №30/5/3/4842 проект Договору № 1532506-0101 від 02.03.2021 на постачання теплової енергії (далі - Договір). Предметом Договору є домовленість Сторін щодо постачання, користування та своєчасної сплати в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених даним Договором. Станом на дату подання позовної заяви Договір зі сторони Відповідача не підписано.

Факт постачання до об`єкту споживача теплової енергії, а також її обсяг підтверджується: корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон, актами прийняття теплового вузла обліку, актами про готовність комерційного обліку Споживача до роботи за адресою: м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 14 та відомостями реєстрації параметрів теплоспоживання за адресою: м. Київ, вул. вул. Кропивницького, буд. 14.

Облік споживання теплової енергії будинку за адресою: м. Київ, вул. вул. Кропивницького, буд. 14 здійснюється за особовим рахунком: 1532506-0101.

Обсяг спожитої Відповідачем теплової енергії в ГКал., а також щомісячне нарахування по особовому рахунку відображені в Облікових картках споживача за його обліковим записом: 1532506-0101.

Позивач вказує, що відповідач не вносив плату за поставлену теплову енергію, в результаті чого за період з жовтня 2018 по грудень 2021 утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 132627,86 грн.

На підтвердження факту надання Відповідачу послуг, позивач надав облікові картки по особовому рахунку Відповідача, довідку про нарахування за теплову енергію, розрахунок основного боргу за теплову енергію.

З метою врегулювання спору 07.06.2023 Позивач надіслав Відповідачу письмову Вимогу щодо оплати ним заборгованості за спожиту теплову енергію з додатками у підтвердження чого представником було долучено копію опису вкладення до цінного листа та список згрупованих відправлень.

Позивач наголошує на тому, що відповідач обізнаний про наявну заборгованість за поставлену Позивачем (КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») теплову енергію та свідомо ухиляється від оплати.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить стягнути з відповідача 132 627,86 грн основну заборгованість, 41424,86 грн інфляційну складову, 8314,92 грн 3% річних.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідно до п. 18, п. 20, п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовували теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (зазначений висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16).

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як вже зазначалось, позивачем було здійснено позивачу нарахування за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2018 по грудень 2021. Доказів на спростування вказаної заборгованості відповідача перед позивачем матеріали справи не містять.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем спожитої теплової енергії, вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 132 627,86 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 41424,86 грн, - індекс інфляції, 8314,92 грн 3% річних за період з 01.03.2021 по 31.07.2023.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та 3% річним та періоди по яким останні заявлено, за розрахунком суду вийшло більше ніж заявлено позивачем.

Оскільки суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі, а саме інфляційні втрати у розмірі 41 424,86 грн та 3 % річних у розмірі 8 314,92 грн.

Крім того, контррозрахунку суми позовних вимог, спростувань доводів позивача у встановленому законом порядку відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "САНРАЙЗ 2015" (04073, місто Київ, вулиця Фрунзе, будинок 160, код ЄДРПОУ 39689270) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код ЄДРПОУ 40538421) 132 627 (сто тридцять дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 86 коп. сума заборгованості, 41 424 (сорок одна тисяча чотириста двадцять чотири) грн. 86 коп. інфляційні втрати, 8 314 (вісім тисяч триста чотирнадцять) грн. 92 коп. 3% річних та 2735 (дві тисячі сімсот тридцять) грн. 51 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ