Рішення

від 15.05.2024 по справі 910/3435/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2024Справа № 910/3435/24

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг»

доАкціонерного товариства «Укртрансгаз»

про стягнення 1713318,46 грн.

Представники сторін:

від позивача:Бяков І.О., Батурський Д.О.;

від відповідача:Баранецька М.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг» про стягнення 1713318,46 грн, з яких 1698007,76 грн основного боргу, 672,69 грн штрафних санкцій 6726,94 грн 3% річних та 7911,07 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 не оплатив виконані позивачем роботи, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1698007,76 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 672,69 грн штрафних санкцій 6726,94 грн 3% річних та 7911,07 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 відкрито провадження у справі №910/3435/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.04.2024, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

11.04.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що позивачем було перевищено трудові витрати на відрядження працівників, які включені до актів виконаних робіт, у зв`язку з чим акти не були підписані відповідачем, а, отже, строк оплати по них не настав. Крім того, відповідач зауважив, що умовами Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 сторони визначили інший розмір відсотків річних, а саме 0,3% річних, у зв`язку з чим розрахунки позивача є необгрунтованими.

У підготовчому засіданні 17.04.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.05.2024.

Представники позивача у судовому засіданні 15.05.2024 надали усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.05.2024 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив частково.

У судовому засіданні 15.05.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.07.2023 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг» (підрядник) укладено Договір №2307000007 про закупівлю робіт, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до умов цього договору роботи, зазначені у п. 1.2, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 1.2 Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 найменування робіт «Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів (Ремонт імпульсних ліній на пунктах виміру витрат газу)».

Відповідно до п. 3.1 Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 ціна договору становить 5460000,00 грн.

Згідно з п. 3.2 Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 ціна цього договору включає відшкодування всіх витрат підрядника, які пов`язані з виконанням робіт за цим договором, та плату за виконані підрядником роботи. Якщо до ціни договору не включені якісь витрати підрядника, які можуть виникнути при виконанні робіт за цим договором, то такі витрати покладаються на підрядника.

Відповідно до п. 8.8 Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 за прострочення виконання грошового зобов`язання на вимогу підрядника замовник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3% річних від простроченої суми.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 не оплатив виконані позивачем роботи, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1698007,76 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 672,69 грн штрафних санкцій 6726,94 грн 3% річних та 7911,07 грн інфляційних втрат.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказав на те, що позивачем було перевищено трудові витрати на відрядження працівників, які включені до актів виконаних робіт, у зв`язку з чим акти не були підписані відповідачем, а, отже, строк оплати по них не настав. Крім того, відповідач зауважив, що умовами Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 сторони визначили інший розмір відсотків річних, а саме 0,3% річних, у зв`язку з чим розрахунки позивача є необгрунтованими.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 є договором підряду.

Відповідно до положень статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як вбачається з Технічного завдання (Додаток №1 до договору), місцем виконання робіт є Стрийське ВУПЗГ, Дашавське ВУПЗГ, Пролетарське ВУПЗГ, Богородчанське ВУПЗГ, Опарське ВУПЗГ.

23.11.2023 між представниками сторін складено Акт перевірки обсягу робіт з ремонту на Пролетарському ВУПЗГ, які виконувались відповідно до умов Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 позивачем у період з 31.10.2023 до 23.11.2023.

В порядку перевірки обсягу робіт встановлено:

1) на об`єкті виконані роботи, які відповідають вимогам технічного завдання;

2) обсяги виконаних робіт відповідають обсягам, що зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та забезпечують нормальну роботу Пролетарського ВУПЗГ;

3) представлені до перевірки обсяги робіт можуть бути прийняті в експлуатацію.

За Актом приймання-передачі від 23.11.2023 позивач передав відповідачу відповідну виконавчо-технічну документацію.

Судом встановлено, що супровідним листом від 28.11.2023 (отриманий відповідачем 28.11.2023 за вх. №1001ВХ-23-13318) позивач передав відповідачу по об`єкту Пролетарське ВУПЗГ, зокрема, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за листопад 2023 року на суму 949214,84 грн, Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2023 року на суму 949214,84 грн (міститься напис представника Пролетарського ВУПЗГ про те, що об`єм виконаних робіт підтверджується) та Довідку-розрахунок фактичних витрат на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг».

Листом від 29.11.2023 відповідач повідомив, що позивач не надав підтвердження на проживання працівників під час перебування у відрядженні.

Листом від 04.12.2023 (отриманий відповідачем 05.12.2023 за вх. №1001ВХ-23-13579) позивач надав відповідачу копії чеків, копії актів приймання-передачі наданих послуг (копії долучені до позовної заяви).

В подальшому між сторонами велось листування щодо узгодження витрат на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг» (лист відповідача від 12.12.2023, лист позивача від 18.12.2023, лист відповідача від 04.01.2024).

Однак, відповідач не підписав надіслані позивачем довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за листопад 2023 року на суму 949214,84 грн та Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 21023 року на суму 949214,84 грн (по Пролетарському ВУПЗГ), оскільки відповідач не погоджується з визначеним позивачем розміром витрат на відрядження.

Судом встановлено, що супровідним листом від 26.12.2023 (отриманий відповідачем 26.12.2023 за вх. №1001ВХ-23-14298) позивач передав відповідачу по об`єкту Дашавське ВУПЗГ, зокрема, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2023 року на суму 268935,25 грн, Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2023 року на суму 268935,25 грн (міститься напис представника Дашавського ВУПЗГ про те, що об`єм виконаних робіт підтверджується) та Довідку-розрахунок фактичних витрат на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг».

Крім того, судом встановлено, що супровідним листом від 30.01.2024 (отриманий відповідачем 31.01.2024 за вх. №1001ВХ-24-1144) позивач передав відповідачу по об`єкту Дашавське ВУПЗГ, зокрема, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за січень 2024 року на суму 226070,58 грн, Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за січень 2024 року на суму 226070,58 грн (міститься напис представника Дашавського ВУПЗГ про те, що об`єм виконаних робіт підтверджується) та Довідку-розрахунок фактичних витрат на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг».

30.01.2024 між представниками сторін складено Акт перевірки обсягу робіт з ремонту на Дашавському ВУПЗГ, які виконувались відповідно до умов Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 позивачем у період з 11.11.2023 до 30.01.2024.

В порядку перевірки обсягу робіт встановлено:

1) на об`єкті виконані роботи, які відповідають вимогам технічного завдання;

2) обсяги виконаних робіт відповідають обсягам, що зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та забезпечують нормальну роботу Дашавського ВУПЗГ;

3) роботи виконані якісно та в строк відповідно до умов Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023;

4) представлені до перевірки обсяги робіт можуть бути прийняті в експлуатацію.

За Актом приймання-передачі від 30.01.2024 позивач передав відповідачу відповідну виконавчо-технічну документацію.

Судом встановлено, що супровідним листом від 09.01.2024 (отриманий відповідачем 09.01.2024 за вх. №1001ВХ-24-222) позивач передав відповідачу по об`єкту Стрийське ВУПЗГ, зокрема, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2023 року на суму 442568,53 грн, Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2023 року на суму 173633,28 грн (міститься напис представника Стрийського ВУПЗГ про те, що об`єм виконаних робіт підтверджується) та Довідку-розрахунок фактичних витрат на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг».

Судом встановлено, що супровідним листом від 29.12.2023 (отриманий відповідачем 04.01.2024 за вх. №1001ВХ-24-114) позивач передав відповідачу по об`єкту Опарське ВУПЗГ, зокрема, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2023 року на суму 711389,89 грн, Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2023 року на суму 268821,35 грн (міститься напис представника Опарського ВУПЗГ про те, що об`єм виконаних робіт підтверджується) та Довідку-розрахунок фактичних витрат на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг».

08.01.2024 від відповідача отримано лист №1001ВИХ-24-69 «Щодо зауважень», в якому він, розглянувши Акти №2, №3, №4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року, повідомляє, що на його думку накази на відрядження не відповідають вимогам нормативних документів, знову повідомляється стосовно витрат на відрядження водія автотранспортних засобів, стосовно витрат на відрядження виконроба. Відповідач просить надати підтвердження на використання автомобіля бортового 3т, надати підтверджуючі документи на проживання до Акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 р.

17.01.2024 позивач листом №17/01-24 надав відповідь на вище зазначений лист, в якому зазначив, що всі зауваження відповідача не відповідають Кошторисним нормам України «Настанова з визначення вартості будівництва» (затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281), відповідно яких повинні прийматися акти приймання виконаних будівельних робіт та повідомив відповідача про те, що Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за грудень 2023 р. (форма КБ-2в), Акт приймання виконаних будівельних робіт №3 за грудень 2023 р. (форма КБ-2в), Акт приймання виконаних будівельних робіт №4 за грудень 2023 р. (форма КБ-2в) вважаються переданим та підписаним в односторонньому порядку датою передачі, згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України.

Тобто, спір у справі виник не у зв`язку з безпосередньо роботами, які повинні були бути виконані позивачем відповідно до умов Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023, а у зв`язку з розміром витрат на відрядження працівників позивача.

Спір щодо обсягу безпосередньо самих робіт, їх якості, відповідності умовам договору, іншим вимогам між сторонами відсутній.

Про наявність такого спору (щодо обсягу безпосередньо самих робіт, їх якості, відповідності умовам договору, іншим вимогам) також не вказує відповідач у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з положеннями статей 853, 882 Цивільного кодексу України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо викопаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обгрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. Та роботи викопані за такими актами вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2021 року у справі №910/16308/20.

Як вже вказувалось судом, спір щодо обсягу безпосередньо самих робіт, їх якості, відповідності умовам договору, іншим вимогам між сторонами відсутній. Спір виник у зв`язку з тим, що відповідач не погоджується з розміром витрат на відрядження працівників позивача.

Відповідно до п. 5.9.1 Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 після одержання повідомлення від підрядника про готовність виконаних робіт до здачі, замовник має розпочати їх приймання протягом 5 (п`яти) робочих днів. Приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3). При прийманні виконаних робіт замовник може затребувати сертифікати/паспорти на застосовані матеріали, документи, що підтверджують вартість матеріалів, розрахунки, інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством України. Також, на вимогу замовника, підрядник надає електронні файли актів виконаних робіт в форматі, сумісному з програмним комплексом АВК-5 (що також можуть іменуватись - інформаційні моделі). Замовник протягом 5-ти (п`яти) робочих днів після підписання акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) надсилає оформлені належним чином примірники актів підряднику. У випадку невідповідності виконаних робіт вимогам державних стандартів, будівельних норм, технічної документації, цього договору, додатків до договору замовник надсилає підряднику мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоліків, які підлягають усуненню.

У п. 5.11 Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 сторонами погоджено, що роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.

Відповідно до п. 7.1.2 Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 замовник зобов`язаний не пізніше 10 робочих днів після одержання повідомлення від підрядника про готовність до передачі виконаних робіт здійснити заходи для приймання таких робіт та у разі відсутності зауважень підписати відповідний акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). В разі наявності обгрунтованих зауважень щодо якості та обсягів виконаних робіт письмово повідомити підрядника протягом того ж строку про відмову від підписання такого акту до моменту усуненні підрядником цих зауважень.

Як встановлено судом, супровідним листом від 28.11.2023 (отриманий відповідачем 28.11.2023 за вх. №1001ВХ-23-13318) позивач передав відповідачу по об`єкту Пролетарське ВУПЗГ, зокрема, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за листопад 2023 року на суму 949214,84 грн, Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2023 року на суму 949214,84 грн (міститься напис представника Пролетарського ВУПЗГ про те, що об`єм виконаних робіт підтверджується) та Довідку-розрахунок фактичних витрат на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг».

Також, супровідним листом від 26.12.2023 (отриманий відповідачем 26.12.2023 за вх. №1001ВХ-23-14298) позивач передав відповідачу по об`єкту Дашавське ВУПЗГ, зокрема, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2023 року на суму 268935,25 грн, Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2023 року на суму 268935,25 грн (міститься напис представника Дашавського ВУПЗГ про те, що об`єм виконаних робіт підтверджується) та Довідку-розрахунок фактичних витрат на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг».

Супровідним листом від 30.01.2024 (отриманий відповідачем 31.01.2024 за вх. №1001ВХ-24-1144) позивач передав відповідачу по об`єкту Дашавське ВУПЗГ, зокрема, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за січень 2024 року на суму 226070,58 грн, Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за січень 2024 року на суму 226070,58 грн (міститься напис представника Дашавського ВУПЗГ про те, що об`єм виконаних робіт підтверджується) та Довідку-розрахунок фактичних витрат на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг».

Також, супровідним листом від 09.01.2024 (отриманий відповідачем 09.01.2024 за вх. №1001ВХ-24-222) позивач передав відповідачу по об`єкту Стрийське ВУПЗГ, зокрема, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2023 року на суму 442568,53 грн, Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2023 року на суму 173633,28 грн (міститься напис представника Стрийського ВУПЗГ про те, що об`єм виконаних робіт підтверджується) та Довідку-розрахунок фактичних витрат на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг».

Крім того, супровідним листом від 29.12.2023 (отриманий відповідачем 04.01.2024 за вх. №1001ВХ-24-114) позивач передав відповідачу по об`єкту Опарське ВУПЗГ, зокрема, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2023 року на суму 711389,89 грн, Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2023 року на суму 268821,35 грн (міститься напис представника Опарського ВУПЗГ про те, що об`єм виконаних робіт підтверджується) та Довідку-розрахунок фактичних витрат на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг».

Суд зазначає, що відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Крім того, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказані акти виконаних робіт, не зважаючи на те, що відповідачем не заперечувався обсяг виконаних позивачем робіт, не були підписані відповідачем, так як, на думку відповідача, вказані позивачем витрати на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг» були завищені.

З приводу цього суд зазначає, що умовами укладеного між сторонами Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 не погоджено будь-якого механізму визначення розміру витрат на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг», не встановлено граничних розмірів таких витрат та не вказано, яким чином вони визначаються (на підставі яких нормативних документів).

При цьому, як вбачається з наданих позивачем доказів, які також надавались відповідачу на його запити, визначення вартості витрат на відрядження здійснювалось на підставі внутрішніх нормативних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг» (наказів).

Крім того, матеріали справи містять як докази фактичного перебування працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг» у відрядженнях з метою виконання зобов`язань за Договором №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023, так і докази розміру понесених позивачем витрат (акти приймання-передачі, рахунки, тощо), які відповідно до п. 3.2 договору підлягають відшкодуванню відповідачем.

Водночас, умовами договору не встановлено будь-яких обмежень щодо розміру витрат на відрядження, які відшкодовуються відповідачем.

Суд також зазначає, що ціна договору становить 5460000,00 грн, а виконані позивачем роботи разом з витратами на відрядження не перевищують договірну ціну.

Більш того, кошти на витрати, пов`язані з відрядженням працівників позивача на об`єкт будівництва, включені до договірної ціни та становлять 831650,00 грн. Сума витрат на відрядження за спірними актами виконаних робіт не перевищує вказану суму, зазначену у договірній ціні.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що відмова відповідача від підписання спірних актів виконаних робіт на загальну суму 1886675,30 грн не є мотивованою, не стосується безпосередньо самих виконаних робіт, а стосується витрат на відрядження, методика визначення яких умовами Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 не визначена, та в будь-якому випадку сума витрат на відрядження за спірними актами виконаних робіт не перевищує суму, погоджену сторонами у договірній ціні.

Таким чином, оскільки суд визнає відмову відповідача від підписання спірних актів виконаних робіт не мотивованою, то роботи за Актом №1 за листопад 2023 року на суму 949214,84 грн, за Актом №2 за грудень 2023 року на суму 268935,25 грн, за Актом №3 за грудень 2023 року на суму 173633,28 грн, за Актом №4 за грудень 2023 року на суму 268821,35 грн та за Актом №5 за січень 2024 року на суму 226070,58 грн, що разом становить 1886675,30 грн вважаються прийнятими відповідачем, та останній зобов`язаний їх оплатити відповідно до умов Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 Цивільного кодексу України).

У розділі 4 Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 сторонами погоджено порядок розрахунків. Зокрема, вказано, що замовник протягом 45 календарних днів, але не раніше ніж через 35 календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ-3), перераховує на рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт (за виключенням 10% вартості прийнятих робіт). Остаточний розрахунок у розмірі 10% відсотків вартості прийнятих робіт проводиться замовником протягом 45 календарних днів, але не раніше ніж через 35 календарних днів, з моменту підписання сторонами останнього акту приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.

Зважаючи на те, що відповідач не підписав надані позивачем акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та витрати, а також не надав мотивованої відмови від їх підписання (відмова відповідача визнана судом немотивованою), суд дійшов висновку, що роботи за Актом №1 за листопад 2023 року на суму 949214,84 грн є прийнятими відповідачем 28.11.2023, роботи за Актом №2 за грудень 2023 року на суму 268935,25 грн 26.12.2023, роботи за Актом №3 за грудень 2023 року на суму 173633,28 грн 09.01.2024, роботи за Актом №4 за грудень 2023 року на суму 268821,35 грн 04.01.2024 та роботи за Актом №5 за січень 2024 року на суму 226070,58 грн 31.01.2024.

Доказів сплати 90% від вказаних сум (відповідно до умов розділу 4 Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023), що становить 1698007,76 грн відповідачем суду не надано.

При цьому, відповідно до п. 4.3 Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 підрядник зобов`язаний надати замовнику податкову накладну (якщо підрядник є платником ПДВ), складену в електронній формі та оформлену належним чином, з зазначенням обов`язкових реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПКУ), з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та в строки, встановлені Податковим кодексом України. Несвоєчасне надання підрядником податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушеннями порядку заповнення, встановленого ПКУ, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, передбачені ПКУ, є відкладальною обставиною для настання обов`язку замовника щодо здійснення оплати робіт за цим договором, до моменту одержання замовником такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з Єдиного реєстру податкових накладних про підтвердження факту здійснення такої реєстрації підрядником та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.

Згідно з п. 4.4 Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 у разі затримки виконання підрядником своїх зобов`язань за цим договором замовник має право затримати розрахунки на відповідний строк. Замовник також має право затримати розрахунки у разі наявності у нього претензій до кількості, комплектності чи якості виконаних робіт, в тому числі після їх прийняття, на строк необхідний підряднику для усунення таких претензій замовника, про що замовник письмово повідомляє підрядника.

Відповідно до п. 4.5 Договору №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 плата за виконані роботи, встановлена цим договором, може бути пропорційно зменшена, якщо роботи виконані підрядником з відступами від умов договору, технічного завдання, договірної ціни та/або з недоліками, дефектами тощо (далі - недоліки), якщо це не залежало від замовника.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву не вказувалось, а судом не встановлено існування вищевказаних обставин, які є підставами для відтермінування або зменшення плати за спірними актами виконаних робіт.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Акціонерного товариства «Укртрансгаз» за Договором №2307000007 про закупівлю робіт від 04.07.2023 у сумі 1698007,76 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг» в частині стягнення з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» суми основного боргу у розмірі 1698007,76 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 672,69 грн штрафних санкцій 6726,94 грн 3% річних та 7911,07 грн інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Однак, позивачем у даній справі не надано суду розрахунків заявлених до стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

Такого розрахунку не викладено у позовній заяві та не долучено до неї.

Наведені обставини свідчать про необґрунтованість та недоведеність заявлених до стягнення з відповідача сум 672,69 грн штрафних санкцій, 6726,94 грн 3% річних та 7911,07 грн інфляційних втрат, у зв`язку з чим суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг» у вказаній частині позовних вимог.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код: 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг» (03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, буд. 27 А; ідентифікаційний код: 43062217) суму основного боргу у розмірі 1698007 (один мільйон шістсот дев`яносто вісім тисяч сім) грн 76 коп. та судовий збір у розмірі 20376 (двадцять тисяч триста сімдесяти шість) грн 09 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 23.05.2024.

Суддя О.М. Спичак